6/280
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.07 Справа № 6/280.
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Плано», м. Лисичанськ Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 115 751 грн. 48 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Ажипо Е.О., дов. 315 від 23.04.07.;
від відповідача –не прибув;
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 115 751 грн. 48 коп., а у випадку, якщо відповідач не зможе перерахувати суму основного боргу перерахувати кошти, зобов'язати відповідача сплатити вказану заборгованість вугільною продукцією, що видобувається шахтами відповідача.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву від 17.05.2007. за яким позовні вимоги визнав повністю та повідомив, що борг ВП ш. «Новодружеська»складає 72 412 грн. 62 коп., заборгованість ВП ш. ім. Д.Ф.Мельнікова складає 43 388 грн. 98 коп. В той же час, відповідач повідомляє, що не має можливості погасити вказану заборгованість у зв'язку із недостатком грошових коштів.
Також, відповідач надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, за яким повідомив, що підприємство входить в перелік підприємств з видобутку вугілля, які є учасниками Оптового ринку енергетичного вугілля і які є учасниками оптового ринку енергетичного вугілля і які, на цей підставі, як не прибуткові підприємства отримують держдотацію. Таким чином, підприємство не має права самостійно здійснювати дії щодо розпорядження видобутим вугіллям.
Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:
19.12.2002. між позивачем та ДП ДВАТ ш. ім. Д.Ф. Мельникова ДХК «Лисичанськвугілля»укладено договір №1, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач – прийняти та оплатити товар, відповідно до специфікацій.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки здійснюються на підставі 100% передплати.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 89 946 грн., що підтверджується накладними №2 від 26.02.03., 5/2803 від 28.03.03, №7 від 12.06.03., відповідними довіреностями та рахунками.
Відповідачем оплата по договору здійснена частково у сумі 17 533 грн. 86 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість у сумі 72 412 грн. 50 коп.
06.02.2003. між позивачем та ДП ДВАТ ш. Новодружеська ДХК «Лисичакнськвугілля»правонаступником прав та обов'язків якого є ВАТ «Лисичанськвугілля» (відповідач у справі) було укладено договір поставки продукції №4, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію, а останній –прийняти та оплатити її відповідно до специфікацій.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач здійснює передплату на розрахунковий рахунок позивача.
На виконання договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 453 388 грн. 98 коп.
Відповідачем оплата вказаної суми не здійснена, що підтверджено останнім.
Тобто за розрахунком позивача загальна сума боргу за відповідачем залишилась у сумі 115 751 грн. 48 коп.
Оскільки відповідачем вказана сума у добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 115 751 грн. 48 коп. визнав.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було вказано вище, поставка продукції по договорам повинна була здійснюватися після перерахування відповідачем передплати, що останнім здійснено не було, але позивач все ж таки поставив продукцію за умовами договору.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У даному випадку позивач може виступати як кредитор, а відповідач як боржник.
З метою отримання вказаної вище заборгованості позивачем відповідачу був направлений лист №56 від 28.12.06.
Відповідно до відповіді відповідача, ним зазначена сума визнана але можливості її сплатити у останнього не має.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 115 751 грн. 48 коп. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем, позов в цій частині слід задовольнити.
Щодо вимог позивача, у випадку, якщо відповідач не зможе перерахувати суму основного боргу перерахувати кошти, зобов'язати відповідача сплатити вказану заборгованість вугільною продукцією, що видобувається шахтами відповідача слід зазначити, що дані вимоги є необґрунтованими, не конкретизовані (не визначене яке саме вугілля та яким чином можна сплатити заборгованість вугільною продукцією) та не відповідають положенням ст. 16 ЦК України.
З огляду на викладене у задоволенні цих вимог слід відмовити.
Відповідно до ст..ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ луганської області, вул. Мали новського, 1, код 32359108, на користь:
- Тов ариства з обмеженою відповідальністю «Плано», м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Генерала Потапенко, 271, р/р 26006040000393 в ЛФ АКБ «Індустріалбанк»м. Луганська, МФО 304751, код 32060338, борг у сумі 115 751 грн. 48 коп., держмито у сумі 1 157 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.
3. У задоволенні вимог щодо сплати заборгованості вугільною продукцією відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання - 14.06.2007.
Суддя Т.А.Василенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 792666 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні