ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4261/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача Виконавчого комітету Глобинської міської ради - Крупи С.А.,
представника відповідача Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради - Гапченка С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Глобинської міської ради, Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
29 листопада 2018 року ОСОБА_6 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Глобинської міської ради про визнання неправомірними дій щодо відмови у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1 всупереч положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні; визнання неправомірною та скасування відмови, оформленої листом від 23.06.2018 за вих. №М-11-20/3, у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1; зобов'язання видати за заявою ОСОБА_6 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що постановою Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/1454/17 адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено частково: визнано неправомірною та скасовано відмову, оформлену листом від 27.06.2017 за вих. №М-02-25/1996 Виконавчого комітету Глобинської міської ради у видачі ОСОБА_6 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, загальною площею 0,13 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1; зобов'язано Виконавчий комітет Глобинської міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_6 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1. Однак, 23.06.2018 відповідачем повторно відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Вказану відмову позивач вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, а вчинені дії відповідача неправомірними, оскільки згідно абзацу 2 пункту 2.4. "Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 №109, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. В той же час, з отриманої відповіді не встановлено наявність обґрунтування невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні.
Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; 29.12.2018 залучено до участі у справі Відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради.
28.12.2018 до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Глобинської міської ради у якому, відповідач зазначав, що заявнику листом була надана відповідь, якою відмовлено у наданні містобудівних вимог, оскільки на землях особистого селянського господарства допустимо будувати складські приміщення для тимчасового зберігання надлишків сільськогосподарської продукції, однак, при будівництві на землях за вказаним цільовим призначенням власники таких земельних ділянок зобов'язані дотримуватись вимог земельного законодавства, а також забезпечувати використання землі виключно за цільовим призначенням. Для забудови земельної ділянки особистого селянського господарства необхідно змінити її цільове призначення. Земельна ділянка позивача, відповідно до генерального плану м. Глобине відноситься до території садибної житлової забудови, на якій заборонено провадити товарне виробництво.
14.01.2019 до суду надійшов відзив Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради, у якому відповідач зазначав, що за результатами повторного розгляду заяви позивача 23.06.2018 Відділом відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва. Зауважував, що всі власники земельних ділянок, що набули права власності у 2004 році з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, не позбавляються права власності чи користування земельними ділянками, відповідно до цільового призначення, але зобов'язані дотримуватися обмежень, встановлених чинною містобудівною документацією (дотримуватись вимог чинного генерального плану м. Глобине із визначеним у ньому функціональним призначенням території). Наполягав, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,13 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, не являється територією, визначеною для містобудівних потреб (для розміщення на ній об'єктів будівництва).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_4 від 14 квітня 2004 року, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки 0,13 га в АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.
29.05.2017 ОСОБА_6 звернувся до Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області з заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності, що підтверджується державним актом від 14.04.2004 року серія НОМЕР_4.
Листом від 27.06.2017 за вих. №М-02-25/1996 Виконавчим комітетом Глобинської міської ради Полтавської області, за результатами звернення, ОСОБА_6 відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови вищевказаної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, будівництво на землях фермерського господарства не суперечить законодавству, але у нього не фермерське господарство і крім того відповідно до затвердженого генерального плану міста запропонована ним земельна ділянка для будівництва господарської будівлі сховища продукції городництва розташована на території садибної житлової забудови.
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 11.05.2018 у справі №527/1454/17 адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено частково: визнано неправомірною та скасовано відмову, оформлену листом від 27.06.2017 за вих. №М-02-25/1996 Виконавчого комітету Глобинської міської ради у видачі ОСОБА_6 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, загальною площею 0,13 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1; зобов'язано Виконавчий комітет Глобинської міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_6 про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1.
За результатами повторного розгляду звернення ОСОБА_6 відповідно до постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 11.05.2018 у справі №527/1454/17 щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкту будівництва каркасної господарської будівлі із легких конструкцій-тимчасового сховища продукції городництва, загальною площею 0,13 га, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства Відділом містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва відповідно до підпункту 3 пункту 4 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності": невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Однак, позивач не погодився з відмовою у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з підпунктом 9 пункту а) частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, стосовно надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ "Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 за №109 (що діяв під час спірних правовідносин), Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Порядок).
Згідно пункту 2.4. Порядку, розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно частини 5 статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Частиною 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
У зв'язку з відмовою відповідача видати містобудівні умови та обмеження позивачу, порушено право останнього на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.
Крім того, частиною 3 статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності також передбачено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території.
Разом з тим, як вбачається з листа Виконавчого комітету Глобинської міської ради від 29.01.2018 №М-02-26/315 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, інформацію, відомості чи пояснення та викопіювання з містобудівної документації, яка діяла у 2004 році на території м. Глобине надати немає можливості у зв'язку з тим, що така документації відсутня у виконавчому комітеті Глобинської міської ради та останній не володіє інформацією щодо того, до якої категорії земель відносилась зазначена земельна ділянка у 2004 році на час передачі її у власність ОСОБА_6
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відмова Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради у видачі містобудівних умов та обмежень є протиправною, прийнятою з порушенням прав позивача.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Керуючись частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).
Застосовуючи до спірних правовідносин практику ЄСПЛ суд дійшов висновку, що Відділом містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради не дотримано принципу "належного урядування", оскільки Глобинська міська рада у 2004 році передала позивачу земельну ділянку саме для ведення особистого селянського господарства. При цьому позивач, як власник цієї земельної ділянки, мав певні правомірні очікування щодо можливості її забудови.
Разом з тим, відповідач фактично позбавив позивача права на використання земельної ділянки згідно її цільового призначення без надання йому будь - якої компенсації.
У зв'язку із викладеним суд вважає, що відповідачем не дотримано і концепції правомірних очікувань , викладеної, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії , яка полягає у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.
За викладених обставин суд вважає, що у спірних правовідносинах Відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради прийняв рішення без дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також принципу "належного урядування" та концепції "правомірних очікувань"
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині визнання неправомірною та скасування відмови, оформленої листом від 23.06.2018 за вих. №М-11-20/3, у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.
Обираючи ефективний спосіб захисту прав позивач суд, враховуючи те, що позивачу було відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень не зважаючи на судове рішення у справі №527/1454/17, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу позивача про зобов'язання видати за заявою ОСОБА_6 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1.
Разом з тим, оскільки Відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради надаючи відповідь позивачу про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень діяв в межах наданих йому повноважень, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання неправомірними дій щодо відмови у видачі йому містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За змістом наведених норм встановлення обов'язку суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення є правом суду, що розглядає справу, та може застосовуватись у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись чи навмисно затягувати виконання судового рішення.
У даній справі відповідні обставини відсутні, а тому суд не знаходить підстав для застосування заходів судового контролю.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Глобинської міської ради (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Глобинський район, 39000, код ЄДРПОУ 04382056), Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 42228525) про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради, оформлену листом від 23.06.2018 за вих. №М-11-20/3, у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1.
Зобов'язати Відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради видати за заявою ОСОБА_6 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер НОМЕР_3) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21 січня 2019 року.
Суддя К.І. Клочко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2019 |
Оприлюднено | 21.01.2019 |
Номер документу | 79279979 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні