Постанова

від 21.01.2019 по справі 904/2913/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2913/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І. Л., Широбокової Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Укравтодизель"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 р.

( суддя Бондарєв Е.М., м. Дніпро, повне рішення складено 25.10.2018 р.)

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд"

( м. Харків )

до Приватного підприємства "Укравтодизель"

( м. Дніпро )

про стягнення 108 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Укравтодизель" 108 000,00 грн., які сплачені за товар неналежної якості - блок циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH, з подальшим поверненням позивачем на користь відповідача блоку циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 р. позов задоволено - стягнуто з Приватного підприємства "Укравтодизель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд" 108 000,00 грн. та 1 762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 17.10.2018 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги Приватне підприємство "Укравтодизель" посилається на те, що Позивачем не надано доказів, які б могли підтвердити ознаки відновлення товару, його використання в минулому. Відповідач ставить під сумнів той факт, що уповноважений представник ТОВ «ТБК «Сіті-буд»», який здійснював огляд блоку циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH є експертом або спеціалістом у відповідній галузі.

При цьому Скаржник зазначає, що дійсно, між сторонами була досягнута усна домовленість щодо якої він зобов'язався продати Позивачу блок циліндрів вартістю 108 000,00 грн. Під час даної домовленості жодних вимог щодо товару з боку Позивача не було. Виставлено рахунок на оплату вартості блоку циліндрів було оплачено Позивачем. Відповідно до видаткової накладної Відповідач передав Позивачу блок циліндрів належної якості, жодних заперечень та вимог з боку Позивача стосовно отриманого товару не було.

Скаржник наголошує на тому, що жодні підстави цивільно-правової відповідальності, на які посилається Позивач у позовній заяві, відсутні, адже Відповідач здійснив свій обов'язок по передачі товару ( у відповідності до вимог ст.. ст. 662, 663 ЦК України ), а Позивач, у свою чергу, здійснив свій обов'язок, і на вимогу ст. 265 ГК України, прийняв та оплатив товар.

Відтак, на думку Скаржника, неправильно визначивши вид правовідносин між сторонами, судом першої інстанції застосована неправильна правова основа для регулювання даних відносин і вирішення спорів у них.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що оскільки договір поставки був укладений в усній формі, Позивачем були пред'явлені вимоги до якості товару - товар повинен бути новим, а також вироблений заводом «КАМАЗ». Видатковою накладною № ПП-00000049 від 03.05.2018 р. підтверджено факт придбання товару, та Відповідачем не доведено той факт, що заявлено до суду вимоги щодо іншого товару, який не придбавався у ПП «УКРАВТОДИЗЕЛЬ». Позивач не здійснює торгівлю запасними частинами та не має складу запасних частин.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що документ у вигляді замірів відносних розмірів шийок корінних опор Блоку циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH, проведених ТОВ “СП В.М.С.”, є письмовим доказом, який місить відомості щодо обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги та не є висновком експерта. За таких обставин даний доказ має ознаки письмового доказу, які встановлені у ч. 1 ст. 91 ГПК України, а також відповідає ознакам належності та допустимості доказу та у сукупності з іншими доказами встановлює наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги Позивача.

Товариство також вказує на те, що Блок циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH є речовим доказом, який внаслідок його надважкої ваги не може бути доставлений до суду, його огляд проводився за місцем його знаходження. Вимоги ч. 5 ст. 82 ГПК України були виконані, у зв'язку з неприбуттям представника Відповідача для здійснення огляду було проведено фото та відео фіксацію огляду технічними засобами та на адресу суду та Відповідача було направлено фото матеріали (в друкованому та електронному вигляді), а також диск з відеозаписом проведення огляду. Крім цього, під час огляду був присутній механік ТОВ «ТБК «СІТІ-БУД», який звернув увагу на те, в якому вигляді був отриманий Блок циліндрів, а також на ті ознаки, які в подальшому були виявлені спеціалістами під час підготовки до встановлення даної деталі.

Також, Товариство зазначає про те, що Відповідач не стверджує про поставку товару належної якості та не надає докази цієї обставини. Твердження Відповідача про те, що ними було передано товар, який відповідає меті його використання, також не підтверджується будь-яким доказом.

У відповіді на відзив, яка надійшла до апеляційного суду, Відповідач посилається на те, що оскільки між сторонами склалися правовідносини у сфері договору купівлі-продажу, то у відповідності до ч. 1 ст. 679 ЦК України саме на Покупця ( Позивача ) покладається обов'язок доведення недоліків товару, які на його думку могли виникнути до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту. Дана норма слугує презумпцією невинуватості Продавця, звільняє його від обов'язку доказування і обгрунтування своєї позиції.

Також, Відповідач вказує на те, що Позивачем не було доведено як факт передачі Відповідачем товару неналежної якості, так і не було доведено, що блок циліндрів, який неодноразово оглядався представниками Позивача, був проданий саме Відповідачем, адже на даному блоці були відсутні будь-які індивідуальні ідентифікуючі ознаки.

Від Позивача до апеляційного суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначається, що твердження Відповідача щодо звільнення його від доказування не містить під собою правового обґрунтування, оскільки Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України не містять такого правового принципу як презумпція невинуватості продавця, у зв'язку із чим твердження Відповідача не грунтуються на нормах чинного законодавства та не можуть бути прийняті судом.

Позивач додатково звертає увагу на те, що відсутність ідентифікуючих ознак на товарі не може бути підставою для відмови у захисті прав покупця від дій недобросовісного продавця, яким продається неякісний товар. Застосування судом Інструкції П-7, Позивач вважає правомірним, оскільки вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання виробничо-технічного призначення, та товарів народного споживання по якості та комплектності. Тобто, Інструкція П-7 не має обмежень щодо правовідносин, до яких вона застосовується (поставка чи купівля-продаж).

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2018 р. колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П., прийнято до свого провадження справу № 904/2913/18 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Укравтодизель" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на таке.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій ( електронній ) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ст. 205 ЦК України ).

Згідно ст. 206 вказаного Кодексу усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ст. 509 вказаного Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець ( постачальник ), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 673 цього Кодексу продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до положень статей 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.04.2018 р. Приватним підприємством "Укравтодизель" виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд" рахунок № ПП-00000114 на оплату вартості блоку циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH, вартістю 108 000,00 грн., який оплачено Позивачем 25.04.2018 р.

Відповідно до видаткової накладної № ПП-00000049 від 03.03.2018 р., підписаної між Приватним підприємством "Укравтодизель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд", перший передав, а останній отримав блок циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH, вартістю 108 000,00 грн.

Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції між сторонами укладено договір у спрощений спосіб, відповідно до якого у сторін виникли зобов'язання: у ПП "Укравтодизель" поставити ТОВ "Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд" блок циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH, а у ТОВ "Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд" сплатити на користь ПП "Укравтодизель" вартість отриманого товару, яка складає 108 000,00 грн.

Також, місцевий господарський суд встановив, що ПП "Укравтодизель" не було виконано вимоги законодавства щодо передачі разом з товаром товаросупровідних документів на нього.

Після отримання товару ТОВ "Транспортно-будівельна компанія "Сіті-Буд" , в момент його встановлення на транспортний засіб фахівцями станції техобслуговування було виявлено, що товар має ознаки відновлення та використання його у минулому.

На підтвердження даної обставини, на замовлення Позивача, ТОВ "СП В.М.С." було проведено заміри шийок корінних опор (від мінімально допустимих) та виявлено, що при допустимому діаметрі шийки корінної опори ( з допуском ) 100,00 мм - 100,02 мм діаметр шийок коливається від 100,02 ( максимальне значення ) до 100,05 мм ( значення, що перевищує допустиме ). Окрім того, на товарі було виявлено сліди відновлення та ремонту у вигляді накатки на бокових торцях бугелів.

Позивачем, на адресу Відповідача було надіслано претензію, згідно якої останній повідомив, про виявлені недоліки та просив забезпечити явку уповноваженого представника ПП "Укравтодизель" для огляду виявлених недоліків, а також надати усі наявні документи, які підтверджують якість товару. Також, ТОВ "ТБК "Сіті-Буд" просило повернути сплачену сум грошових коштів у розмірі 108 000,00 грн. протягом тридцяти календарних днів з дати отримання даної претензії.

Відповідаче 25.05.2018 р. листом вих. №1-25/05 надав відповідь, згідно якої зазначив, що факт отримання товару належної якості підтверджується видатковою накладною № ПП-00000049 від 03.05.2018 р., яка була підписана після огляду товару фахівцями Позивача.

На даний час сторонами не врегульовано питання щодо поставки товару неналежної якості та повернення коштів, з огляду на що, Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача 108 000,00 грн. вартості неякісного товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2018 р. по цій справі було запропоновано Відповідачу з'явитися до Позивача для проведення огляду блоку циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH та складення двостороннього акту огляду, який, після підписання надати суду.

Позивачем було повідомлено Відповідача, про проведення повторного огляд циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH, яке відбудеться 12.10.2018 р. о 12:00. Лист-повідомлення отримано Відповідачем 11.10.2018 р., що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не забезпечив явку свого представника для складання акту про приховані недоліки.

Колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 1 ст. 673 ЦК України).

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 674 ЦК України).

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Ч. 5 ст. 268 ГК України передбачено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування ( ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ст. 78 Господарського процесуального кодексу України) (ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Обов'язок доведення факту передання товару з недоліками, відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України покладено на позивача (покупця).

Згідно Протоколу огляду від 12.10.2018 р. було встановлено, що на корпусі блоку циліндрів виявлено округлі сліди затягування болтів та ущільнювальних кілець, які вказують, що блок вже встановлювався, а в подальшому можливо була проведена зачистка даних місць. Окрім того, блок циліндрів не містить бокових бугель них болтів, які повинні поставлятися у комплекті блоку. Також було встановлено, що блок був пофарбований не заводським способом, про що свідчать залишки ворсинок від кисті для фарбування під фарбою.

Протокол огляду блоків циліндрів КАМАЗ під ПНВТ BOSH від 12.10.2018 р., фото таблицю та відеозапис огляду було надіслано на адресу відповідача 13.10.2018 р., що підтверджується наданими в матеріали справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" № ПН215600426655 від 13.10.2018 р.

Місцевий господарський суд обгрунтовано послався на те, що Відповідачем не було надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема товаросупровідних документів, що підтверджують відповідну якість товару ( технічний паспорт, сертифікат якості тощо ).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укравтодизель" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2018 р. у справі № 904/2913/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя                                                             І. Л. Кузнецова

Суддя                                                                                 Л.П. Широбокова