Постанова

від 17.01.2019 по справі 908/436/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019 року м. Дніпро Справа № 908/436/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області (головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Азізбекян Т.А., Колодій Н.А.), ухвалене у м. Запоріжжя 11.12.2017р. о 10.45. (дата складання повного тексту рішення - 18.12.2017р.) у справі № 908/436/17

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Юлія", с. Балочки, Пологівський район Запорізької області

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання договору оренди землі поновленим, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі № 908/436/17 позов задоволено; визнано договір оренди землі від 26.10.2007р., зареєстрований у Пологівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 31.03.2008р. за № 040827600079 поновленим на той самий строк, на тих самих умовах.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі № 908/436/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне:

- позивачем не було дотримано процедури, встановленої ст. 33 Закону України Про оренду землі для поновленя дії договору оренди землі від 26.10.2007р., тому підстави для визнання його поновленим були відсутні;

- підставами для поновлення спірного договору стали обставини, які стосуються, як поновлення договору оренди землі за ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , так і за ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , що не відповідає зазначеній статті Закону;

- матеріалами справи не підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди землі від 26.10.2007р., що позбавляє позивача переважного права на поновлення договору оренди землі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі № 908/436/17.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2018р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі № 908/436/17 до закінчення перегляду у касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Донецький апеляційний господарський суд з 03.10.2018 року припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 908/436/17 з Донецького апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 908/436/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2018р. прийнято до провадження справу № 908/436/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у даній справі.

Постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі № 920/739/17 вирішено питання неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у даній справі.

У зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі № 908/436/17 поновлено, призначено розгляд апеляційної скарги в судове засідання на 17.01.2019р.

У судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною, посилаючись при цьому на наявність усіх, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі , підстав для поновлення договору оренди землі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2007 року між Пологівською районною державною адміністрацією, далі Орендодавець, та Селянським (фермерським) господарством «Юлія» , далі Орендар, був укладений договір оренди землі, далі Договір.

Договір зареєстровано у Пологівському райвідділі Запорізької РФ ДП «Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.03.2008 року за № 040827600079.

За актом прийому-передачі Орендодавець згідно умов договору передав, а Орендар (позивач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку запасу на території Чубарівської сільської ради Пологівського району загальною площею 5,6481 га. сіножатей докорінного поліпшення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до 01.11.2016 року.

До вказаного Договору була укладена додаткова угода від 13.08.2014 року, згідно з якою Орендодавцем зазначено Головне управління Держземагенства у Запорізькій області та договір викладено в новій редакції.

Так, 01.01.2013 року набрав чинності Закон України № 5245-VI від 06.09.2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» , відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано ОСОБА_1 управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 року № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 294-р від 31.03.2015 року «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Отже, у зв'язку з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 26.10.2007 року є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п. 4 п.п. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2014 року) Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер ділянки: 2324288200:20:014:0030), далі за текстом земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: Чубарівська сільська рада Пологівський район Запорізька область (за межами населеного пункту). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6481 га - сіножатей докорінного поліпшення. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна відсутні, а також інші об'єкти інфраструктури відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11886,84 гривень (станом на 2007 рік).

Згідно з п. п. 9, 10 Договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та в розмірі: у грошовій формі у розмірі, що становить 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно пропорційно річній орендній платі не пізніше 30 числа наступного місяця.

Пунктами 15, 16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для: ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

Умовами п. 19 Договору сторони визначили, що передача земельної ділянки Орендарям здійснюється впродовж 10 (десяти) календарних днів з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, встановленому чинним законодавством України, за актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.

Згідно з п. 43 Договору цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

За умовами п. 8 Договору сторони дійшли згоди, що договір укладено до 01.11.2016 року (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

З метою реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк, позивач звернувся до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області вперше з клопотанням про намір поновити (продовжити) дію договору оренди землі від 26.10.2007 року (зареєстрований 31.03.2008 року № 040827600079) на 25 років. Вказане клопотання було отримане відповідачем 09.09.2015 року за вх. № 27-3698/0-24-15 (а.с. 97).

Листом-відповіддю № 27-8-0.4-4064/25-15 від 30.09.2015 року відповідач зазначив, що до листа позивача не додано проект додаткової угоди, та повідомив, що за правилами діловодства копії документів, що подаються до державних органів, мають бути засвідчені в установленому порядку.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням № 69 від 21.09.2016 року), в якому просив продовжити термін дії договору оренди землі від 26.10.2007 року на новий строк. При цьому до листа був доданий проект додаткової угоди, який передбачає продовження строку дії договору на 10 років та зміну розміру орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Листом-повідомленням № 27-8-0.4-7556/2-16 від 11.10.2016 року відповідач зазначив, що позивач просить продовжити термін дії договору на новий строк, втім згідно проекту додаткової угоди просить внести зміни до умов договору в частині збільшення строку договору оренди землі, що не приймається орендодавцем. При цьому вказує, що лист та надані позивачем документи не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору. З урахуванням викладеного відповідач зазначив, що не має правових підстав для поновлення (продовження) договору оренди землі від 26.10.2007 року (зареєстрованого 31.03.2008 року № 040827600079) та укладення додаткової угоди до нього.

Відмова відповідача у продовженні терміну дії договору оренди землі від 26.10.2007 року на новий строк і є причиною виникнення спору та пред'явлення позивачем позову до відповідача у господарському суді про визнання договору оренди землі від 26.10.2007р., зареєстрованого у Пологівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 31.03.2008р. за № 040827600079, поновленим на той самий строк, на тих самих умовах.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем необгрунтовано було відмовлено позивачу у продовженні строку дії договору оренди землі від 26.10.2007р., оскільки для цього були наявні усі необхідні підстави, передбачені ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у частинах 1 - 5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Як слідує з поданого позову та оскаржуваного рішення, матеріально-правовою підставою позовних вимог, позивач визначив, зокрема, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає умови поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Між тим, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі № 920/739/17, у якій зокрема вказано, що контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, незважаючи на той факт, що пролонгація договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається автоматично, проте в силу приписів ч. 8 ст. 33 зазначеного Закону, у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода про поновлення договору оренди між сторонами укладена не була. Відсутні у справі і докази, які-б підтверджували звернення орендаря до орендодавця з пропозицією поновити дію договору, з наданням проекту відповідної додаткової угоди, з підстав продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, тобто у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом-повідомленням за № 69 від 21.09.2016 року, в якому зазначив про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі від 26.10.2007 року на новий строк. При цьому до листа був доданий проект додаткової угоди, який передбачає продовження строку дії договору на 10 років та зміну розміру орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

11.10.2016 року на лист-повідомлення позивача № 69 від 21.09.2016 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надало відповідь листом-повідомленням № 27-8-0.4-7556/2-16, яким відмовлено у поновленні договору оренди землі та укладенні додаткової угоди до нього на тій підставі, що орендар, звернувшись з листом-повідомленням, запропонував внести зміни до істотних умов договору, зокрема щодо збільшення строку оренди земельної ділянки до 10 років, що не приймається орендодавцем. Також відповідач зазначив, що додатки до листа-повідомлення не містили відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, що стало ще однією підставою для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Отже, позивач звертався до відповідача з листом про продовження терміну терміну дії договору оренди землі від 26.10.2007 року до закінчення терміну його дії (01.11.2016р.) та в порядку ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а відповідачем відмовлено у продовженні строку дії договору у зв'язку не досягненням згоди на зміну його умов, тому в силу ч. 4 ст. ст. 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося, а сам договір оренди землі згідно з ст. 31 Закону України "Про оренду землі" припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено та не укладення між сторонами додаткової угоди про продовження дії договору в порядку ч. 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

За наведених обставин відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, продовження орендарем, після закінчення строку дії договору, користуванням земельною ділянкою та сплата за неї орендної плати не є достатніми підставами для визнання поновленим договору оренди землі від 26.10.2007р. на той самий строк та на тих самих умовах.

Таким чином, сторонами не було дотримано визначеної ст. 33 Закону України "Про оренду землі" процедури для поновлення договору, що виключає можливість його поновлення шляхом визнання поновленим в судовому порядку.

Апеляційний суд, також вважає за необхідне зазначити, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, а саме про визнання поновленим договору оренди землі, який не призведе до поновлення права, оскільки виходячи з приписів ч. 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язковою умовою для поновлення договору оренди землі є укладення між сторонами відповідної додаткової угоди.

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити, рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі № 908/436/17 скасувати, як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання позову та по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2400,00грн. слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі № 908/436/17 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017р. у справі № 908/436/17 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову - відмовити.

Судовий збір, сплачений за подання позову, покласти на Селянське (фермерське) господарство "Юлія".

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Юлія" на користь ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2400,00грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 21.01.2019 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко