Постанова

від 15.01.2019 по справі 908/2506/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019 року м.Дніпро Справа № 908/2506/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Вечірка І.О., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2018 (повне рішення складено та підписано 17.04.2018, суддя Боєва О.С.) у справі

за позовом Фермерського господарства "Зибарєвих", с.Просторе, Чернігівського району, Запорізької області

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області, смт.Чернігівка, Чернігівського району, Запорізької області

про визнання поновленим договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Зибарєвих" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання укладеним на новий строк (поновленим), з дня набрання чинності рішенням суду, договору оренди землі від 03.09.2007, укладеного між ФГ "Зибарєвих" та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрованого у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за №040728100001 на умовах, викладених в додатковій угоді від 26.10.2017 у редакції, яка була підписана ФГ "Зибарєвих" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі".

Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що 26.10.2017 позивач звернувся до відповідача із листом за вих.№26/10-17 з метою вирішення питання про продовження терміну договору оренди у відповідності до положень ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , до листа додано проекти відповідної додаткової угоди.

30.11.2017 на адресу позивача надійшов лист за вих.№27-8-0.6-7331/2-17 від 24.11.2017, в якому відповідач заперечує в поновленні договору оренди земельної ділянки, підстави для заперечень в листі не зазначено.

В порушення ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , відповідачем не надіслано на адресу позивача лист повідомлення орендодавця про заперечення у поновлення договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2018 позов задоволено частково. Визнано поновленим договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 20,5975 га (ріллі), укладений між Фермерським господарством "Зибарєвих" та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрований у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за №040728100001, на строк десять років та на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди Фермерського господарства "Зибарєвих", за виключенням пунктів 2, 2.1, 5,6 додаткової угоди, а саме в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки

(державна реєстрація від 03 вересня 2007р. № 040728100001)

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50, код за ЄДРПОУ 39820689) в особі першого заступника начальника - в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Дикобаєвої Яни Володимирівни, яка діє на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, іменованому в подальшому "Орендодавець", з одного, та Фермерське господарство "Зибарєвих" (71242, Запорізька область, Чернігівський район, с. Просторе, код за ЄДРПОУ 31961981) в особі голови Зибарєва Миколи Михайловича, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, керуючись ст.792 Цивільного кодексу України, ст.33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 03.09.2007 № 040728100001) на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору не змінені даною угодою, залишаються чинними.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 03.09.2007 № 040728100001) .

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Фермерського господарства "Зибарєвих" суму 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Зазначене рішення обґрунтовано посиланням на ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що орендарем не виконане зобов'язання, передбачене ч.2 ст.33 Закону України Про оренду землі в частині необхідності повідомлення орендодавця до спливу строку оренди землі у строк, встановлений цим договором, про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 18.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №329/1202/17 за позовом Фермерського господарства Зибарєвих до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи №329/1202/17, на момент звернення ОСОБА_4 (22.01.2015) до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 24.12.2014 (вх.№31-1087/1-15 від 22.01.2015), договір оренди землі від 03.09.2007 реєстраційний № 040728100001 вважався припиненим у зв'язку із закінченням строку, тому що додаткова угода до основного договору зареєстрована не була.

На думку апелянта, господарський суд повинен був залучити в якості третьої особи ОСОБА_4, адже прийняття рішення у цій справі безумовно впливає на права та обов'язки цієї особи.

Скаржник вважає, що саме на виконання умов договору та частин 1,5 Закону України Про оренду землі позивач повинен був звернутись до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору та з проектом відповідної додаткової угоди, але орендарем не виконане зобов'язання, передбачене ч.2 ст.33 Закону України Про оренду землі в частині необхідності повідомлення орендодавця до спливу строку оренди землі у строк, встановлений цим договором, про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі.

Проте, в свою чергу позовна заява ґрунтується на вимозі поновити договір оренди на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , що прямо суперечить законодавству.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду залишити без змін; здійснити розподіл судових витрат з урахуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов'язану із розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000,00 грн. за рахунок відповідача.

Позивач вважає доводи відповідача недоведеними, оскільки не підтверджені належними доказами, рішення ухвалене судом першої інстанції є законним та обґрунтованим.

15.01.2019 судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

15.01.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

03.09.2007 між Фермерським господарством "Зибарєвих" (орендар) та Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що вчинено запис від 03.09.2007 за № 040728100001.

Відповідно до пунктів 1,2 вказаного договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка надана на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації № 12 від 17.01.2007, та знаходиться на території Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, за рахунок земель резервного фонду в контурі № 169, загальною площею 20,5975 га, у т.ч. 20,5975 га (ріллі) розташована на схилі вододільного плато до 30 із чорноземами звичайними малогумусними - слабозмитими легкоглинистими на лісах, середньозмитими легкоглинистими на лісах.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 200723,00 грн. (п.5 договору).

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

20.07.2012 сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 03.09.2007 № 040728100001, якою внесено зміни до пунктів 5, 8, 9 договору, щодо розміру нормативної грошової оцінки, строку дії договору, розміру орендної плати.

Так, сторонами у додатковій угоді погоджено, що договір укладено на 10 (десять) років - з урахуванням ротації с/г культур. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право перед іншими особами на поновлення його на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на поновлення договору повинен не пізніше 01 серпня останнього року дії договору повідомити письмово орендодавця про намір укласти договір на новий строк.

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрована у державному реєстрі земель.

В пункті 43 договору оренди землі встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Таким чином, з врахуванням пунктів 8, 43 договору та п. 2 додаткової угоди до цього договору від 20.07.2012, строк дії договору становить з 03.09.2007 по 03.09.2017.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку на який його було укладено.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Цей договір підлягає перегляду кожні три роки в зв'язку зі зміною законодавства. Пропозиції затверджуються додатковими угодами. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку (п.36 договору).

Фермерське господарство "Зибарєвих" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом № 26/10-17, яким повідомило про свій намір продовжити договір оренди земельної ділянки від 03.09.2007 № 040728100001, у відповідності до положень ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", та надало проект додаткової угоди у двох примірниках.

Листом від 24.11.2017 № 27-80.6-7331/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило ФГ "Зибарєвих" що заперечує проти поновлення договору оренди землі, оскільки орендар листом-повідомленням мав звернутися до орендодавця, відповідно до п. 8 в редакції додаткової угоди, не пізніше 01.08.2017. Проте, заява надійшла до Головного управління лише 31.10.2017. В силу ст.31 Закону України Про оренду землі , п.37 договору договір оренди землі припинився 04.09.2017, у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v.The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою (правова позиція Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач 31.10.2017 письмово звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з проханням вирішити питання про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 03.09.2007 №040728100001, термін дії якого закінчився 04.09.2017. Після закінчення терміну дії договору позивач продовжував користуватися земельною ділянкою та користується до цього часу, протягом місяця після закінчення дії договору відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Згідно виписки по рахунку ФГ "Зибарєвих" виданої Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", Фермерським господарством систематично вносяться орендні платежі за користування земельною ділянкою.

Відповідно до довідки Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області № 1194 від 30.01.2018 у ФГ "Зибарєвих" відсутня заборгованість з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Згідно із довідкою № 168 від 03.02.2018 Виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області Просторівського старостинського округу, земельна ділянка загальною площею 20,5975 га в контурі № 169, кадастровий номер - 2325586800:01:010:0020, яка знаходиться в обробці у ФГ "Зибарєвих" використовується за призначенням та обробляється належним чином.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 24.11.2017 № 27-8-0.6-7331/2-17 повідомило позивача, що заперечує проти поновлення договору оренди землі, оскільки останній не скористався переважним правом на поновлення дії договору у строк до 01.08.2017.

Проте, зазначене заперечення було подано орендодавцем з порушенням строку, встановленого ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, колегія суддів враховує, що переважне право на поновлення дії договору, передбачено нормами ч.ч.1-5 Закону України "Про оренду землі", а не ч.6 наведеної правової норми.

Отже, посилання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на те, що позивач не скористався переважним правом на поновлення дії договору є безпідставним.

Враховуючи, що відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, позивач, після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою, а тому такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

Згідно з частинами 8,11 статті 33 цього Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, законодавством прямо передбачено оскарження відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі в судовому порядку. У разі визнання такої відмови органу в судовому порядку незаконною, права землекористувача підлягають захисту, у відповідності до вищенаведених вимог закону, шляхом поновлення його порушених прав, що виникли в результаті такої відмови.

Згідно ч.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Зміст наведеної позивачем додаткової угоди свідчить про те, що умови, викладені в ній, а саме: щодо поновлення договору на десять років без зміни інших умов договору, відповідають вимогам, встановленим законодавством при поновленні договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, щодо позовних вимог позивача про внесення змін до договору, яким останній просить суд визнати укладеним договір оренди на 20 років, колегія суддів приймає до уваги, що умовами п. 8 договору в редакції додаткової угоди від 20.07.2012 чітко встановлено, що договір укладався на 10 років до 03.09.2017. З врахуванням терміну дії договору, встановленого умовами п. 8, договір оренди землі від 03.09.2007 № 040728100001 підлягає поновленню на той самий строк, на тих самих умовах, тобто на 10 років.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в даній справі в силу прямої вказівки, що міститься в ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, щодо пунктів 5,6 додаткової угоди в редакції позивача, господарським судом правомірно зазначено, що додаткова угода вважатиметься укладеною з дня набрання чинності судовим рішенням, згідно приписів ст.188 ГК України та ст. 653 ЦК України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що з матеріалів справи №329/1202/17 вбачається, що на момент звернення ОСОБА_4 (22.01.2015) до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 24.12.2014 (вх.№31-1087/1-15 від 22.01.2015), договір оренди землі від 03.09.2007 реєстраційний № 040728100001 вважався припиненим у зв'язку із закінченням строку, тому що додаткова угода до основного договору зареєстрована не була.

Так, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 34280308 від 27.02.2015 вбачається, що договором оренди землі №04072800001 від 03.09.2007 та додаткових угод до нього передбачено строкове платне користування земельною ділянкою на 10 років.

Отже, строк дії спірного договору сплив 04.09.2017, про що також, було зазначено відповідачем у листі від 24.11.2017 № 27-8-0.6-7331/2-17 та відзиві на апеляційну скаргу №б/н від 15.01.2018.

Відносно доводів апелянта про те, що господарський суд повинен був залучити в якості третьої особи ОСОБА_4, оскільки прийняття рішення у цій справі безумовно впливає на права та обов'язки цієї особи, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Крім того, скаржником не надано доказів укладення з ОСОБА_4 будь-якого договору щодо користування останнім спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Всупереч наведеному, відповідачем не надано доказів звернення до суду першої інстанції із заявою про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для вчинення відповідних дій.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, прийнятому з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів покладає витрати по сплаті судового збору на скаржника.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відмовити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2018 у справі №908/2506/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 21.01.2019

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Березкіна

І.О.Вечірко