Постанова

від 19.07.2019 по справі 908/2506/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2506/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Зибарєвих"

про прийняття додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат

за позовом Фермерського господарства "Зибарєвих"

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області

про визнання поновленим договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 28.03.2019 у складі колегії суддів Мачульський Г.М. - головуючий, Кушнір І.В., Краснов Є.В. касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі Господарського суду Запорізької області №908/2506/17, залишено без змін.

До прийняття Верховним Судом постанови від 28.03.2019, Фермерським господарством "Зибарєвих" 14.03.2019 подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, у якому, окрім іншого, просило в порядку, передбаченому статтями 123, 126, 129, 315 Господарського процесуального кодексу України, здійснити розподіл судових витрат здійснених на професійну правничу допомогу. При цьому позивачем зазначено, що копії документів на підтвердження здійснення витрат буде надано пізніше.

02.04.2019 Фермерське господарство "Зибарєвих" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про прийняття додаткового рішення у цій справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, що складаються із судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 вказану заяву було залишено без розгляду та повернуто її заявнику, оскільки останнім не подано відповідних доказів протягом строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

12.06.2019 засобами поштового зв`язку Фермерське господарство "Зибарєвих" повторно звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про прийняття додаткового рішення, яким просило вирішити питання про розподіл судових витрат, що складаються із судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн.

03.07.2019 Верховним Судом скеровано запит до Господарського суду Запорізької області про витребування справи №908/2506/17, яка надійшла на адресу суду касаційної інстанції 09.07.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2019 заяву Фермерського господарства "Зибарєвих" про прийняття додаткового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат понесених на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, судова колегія вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини 1 статті 1 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 3, 4 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем на обґрунтування зазначених у заяві вимог до суду надано рахунок-фактуру №АО-0000132 від 14.03.2019, акт № АО-0000132 здачі приймання робіт (надання послуг) від 19.03.2019, виписку про рух коштів за інтервал дат по контрагентам з рахунку АО "Аксіома", детальний опис робіт виконаних адвокатом та копію договору про надання правової допомоги №03/04-18 від 03.04.2018, ордер серії ЗП № 73634 від 22.06.2018, з якого вбачається надання правової допомоги на підставі зазначеного договору.

При визначенні розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, судом касаційної інстанції встановлено, що надання позивачу адвокатських послуг у касаційному суді при розгляді справи №905/2506/17 підтверджується договором про надання правової допомоги №03/04-18 від 03.04.2018 укладеним між Адвокатським об`єднанням "Аксіома" та Фермерським господарством "Зибарєвих", підписаним між сторонами договору актом № АО-0000132 здачі приймання робіт (надання послуг) від 19.03.2019 та рахунком-фактурою №АО-0000132 від 14.03.2019 на загальну суму 6 500,00 грн., оскільки послуги на суму 2 000,00 грн. надані за участь у цивільному процесі.

Зазначені обставини також підтверджується матеріалами справи з яких вбачається, що адвокат Гришко І.І. брав участь у розгляді справи у суді касаційної інстанції, за його підписом підготовлено відзив на касаційну скаргу за вих. № 71 від 14.03.2019.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на наведене вище та враховуючи те, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 908/2506/17 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у даній справі залишено без змін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення зазначеної заяви, оскільки Фермерським господарством "Зибарєвих", у відповідності до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, лише частково доведено надання адвокатом Гришко І.І. вказаних послуг у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Фермерського господарства "Зибарєвих" про прийняття додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат з оплати витрат на професійну правничу допомогу в касаційній інстанції у справі №908/2506/17 задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; код ЄДРПОУ 39820689) на користь Фермерського господарства "Зибарєвих" (71242, Запорізька область, Чернігівський район, с. Просторе; код ЄДРПОУ 31961981) 6 500 (шість тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних з оплатою витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 908/2506/17.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов