Постанова

від 03.07.2007 по справі 8/25-77

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/25-77

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

03.07.07                                                                                           Справа  № 8/25-77

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Слуки М.Г., Скрутовського П.Д.

  Розглянувши апеляційну скаргу  ВАТ “Родючість” від 27.04.2007р. б/н

на рішення господарського суду  Волинської області від 12.04.2007р.

у справі №8/25-77  

За позовом  Державної станції захисту рослин Волинської області, м.Луцьк

До ВАТ “Родючість”, м.Ковель,  Волинської області

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: Міністерство аграрної політики України, м.Київ

Про усунення перешкод у користуванні майном

           За участю представників:           

від позивача  Єфремов В.П. –начальник, Смусь В.Л. –предст.

від відповідача  не з”явився

від третьої особи  не з”явився

      Рішенням господарського суду Волинської області від 12.04.2007р. у справі №8/25-77 за позовом Державної станції захисту рослин Волинської області, м.Луцьк,  до ВАТ “Родючість”, м.Ковель,  Волинської області, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору - Міністерство аграрної політики України, м.Київ, про усунення перешкод у користуванні майном,  вимоги позивача було задоволено в повному розмірі та зобов”язано виселити відповідача по справі із спірних приміщень –адмінбудинку (А-2)  та гаража з котельнею, що знаходяться за адресою: м.Ковель, вул.Грушевського.98-а, Волинської області.

      Відповідач оскаржив дане судове рішення в апеляційну інстанцію, вважаючи його таким, що суперечить чинному законодавству України та матеріалам даної справи, тому  просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

      Представникам позивача, які брали участь у судовому засіданні, роз”яснено їх права та обов”язки в судовому процесі, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України.

      Повноважний представник відповідача в судове засідання 03.07.2007р. не з”явився, хоч про день і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому кореспонденції –ухвали суду про відкладення розгляду справи на 03.07.2007р. на 11-30 год.

      В ухвалі від 11.05.2007р.  про призначення справи до розгляду чітко зазначено, що неявка в судове засідання повноважних представників сторін, не є підставою для відкладення розгляду справи.

      В процесі розгляду апеляційної скарги, встановлено наступне:

      Державна станція захисту рослин Волинської області звернулась 06.07.2006р. із позовною заявою до господарського суду Волинської області, в якій просила зобов”язати ВАТ “Родючість”, м.Ковель,  Волинської області, усунути  перешкоди в користуванні майном шляхом виселення відповідача із займаних ним приміщень, а саме, адмінбудинку (А-2) площею 240,1 кв.м. та гаража з котельнею (Б-1) площею 146,кв.м., що знаходяться за адресою: м.Ковель, вул.Грушевського.98-а, Волинської області.

      Вимоги позивача оскаржуваним рішенням були задоволені в повному розмірі. Приймаючи рішення від 12.04.2007р. суд першої інстанції взяв за основу судові, а саме, рішення господарського суду Волинської області від 27.01.2005р. по справі №02/82-11, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р., а також рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2005р. по справі №7/76-91, яке також залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2006р. з посиланням на ст.35 ГПК України, оскільки в основу оскаржуваного рішення по справі №8/25-77 покладено факти, що вже були встановлені у зазначених вище рішеннях під час розгляду справ №02/82-11 та №7/76-91 між тими ж сторонами, що і по даній справі.

       Зазначеними вище рішеннями по справах №02/82-11 та №7/76-91 Державну станцію захисту рослин Волинської області визнано належним балансоутримувачем та користувачем спірних приміщень. Зазначені рішення вступили в законну силу.

       Вказаними вище рішеннями першої та апеляційної інстанцій було підтверджено законність реєстрації права власності на спірні приміщення за адресою: м.Ковель, вул.Грушевського,98-а, Волинської області, за третьою особою у даній справі -  Міністерством аграрної політики України, яке у свою чергу нежитлові спірні приміщення передало на баланс і у постійне користування позивачу по справі.

       Як вбачається із матеріалів даної справи, будівництво приміщень Ковельської районної державної станції захисту рослин по вул.Грушевського,98-а в м.Ковелі, які є предметом даного спору здійснювалося на підставі Генерального договору підряду на капітальне будівництво від 25.05.1972р., укладеного між державною станцією захисту рослин Волинської області та Ковельською міжколгоспною будівельною організацією, за рахунок коштів Замовника.

       У 1974 році зазначені вище приміщення здані в експлуатацію та передані на баланс державної станції захисту рослин Волинської області і з зазначеного строку закріплені за позивачем на праві оперативного управління.

       Право власності на спірні нежитлові приміщення за позивачем у справі підтверджуються рішенням виконкому Ковельської міської ради за №236 від 19.06.2003р., а також рішенням виконкому Ковельської міської ради за №325 від 21.08.2003р., яким було внесено зміни у попереднє рішення за №325, а саме оформлено право власності за Міністерством аграрної політики України, якому видано відповідне свідоцтво на право власності на підставі вказаних вище рішень.

      У свою чергу, Міністерство аграрної політики України передало приміщення адмінбудинку (А-2) площею 240,1 кв.м. та гараж з котельнею (Б-1) площею 146,кв.м., що знаходяться за адресою: м.Ковель, вул.Грушевського.98-а, Волинської області, на баланс і в оперативне управління позивачу по справі.

       Законність і обґрунтованість зазначених вище рішень виконкому Ковельської міської ради, підтверджено судовим рішенням господарського суду Волинської області по справі №02/82-11, яке зберігає юридичну силу по даний час і ніким не скасоване.

       Крім того, слід зазначити, що рішенням господарського суду Волинської області по справі №7/76-91, яке також вступило в законну силу, визнано недійсним наказ Волинського виробничого об”єднання “Сільгоспхімія” за №88 від 22.10.1987р.; акт оцінки майна Ковельського районного виробничого підприємства по підвищенню родючості грунтів “Родючість” від 14.02.1994р., затверджений начальником Фонду держмайна по Волинській області 18.02.1994р.; перелік нерухомого майна, що передається у власність відповідачу у даній справі на підставі наказу Фонду держмайна по Волинській області від 29.03.1994р. №47 та є його додатком, в частині включення до переліку майна, що підлягає приватизації, адміністративного корпусу та гаражу на два бокси, що знаходяться за адресою: м.Ковель, вул.Грушевського.98-а, Волинської області.

       Зазначеними вище рішеннями підтверджено той факт, що фактичної передачі майна на підставі наказу ВОВО “Сільгоспхімія” за №88 від 22.10.1987р. не відбулося, з балансу майно не знімалося і надалі залишилося державною власністю в особі Міністерства аграрної політики України, яким повинно користується Державна станція захисту рослин Волинської області.

      Отже, із згаданого вище випливає, що позивач по справі є безпосереднім користувачем та балансоутримувачем спірних приміщень з моменту їх здачі в експлуатацію у 1974р., тому цілком підставно звернувся до суду із позовною вимогою про  усунення перешкод у користуванні належним йому майном, пославшись при цьому на вимоги ст.35 ГПК України, у якій зазначено, що факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. А як уже вказувалось вище рішеннями господарського суду Волинської області по справах №02/82-11 та №7/76-91 підтверджено той факт, що Міністерство аграрної політики України є належним власником спірних приміщень, а Державна станція захисту рослин Волинської області належним балансоутримувачем та користувачем спірних приміщень, тому відповідач по справі незаконно і безпідставно перебуває у зазначених вище приміщеннях, які належать позивачу по справі. Отже,  ВАТ “Родючість” підлягає виселенню з них, що і було вірно зроблено господарським судом Волинської області оскаржуваним рішенням.

      Керуючись ст.ст.91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :          

       Рішення господарського суду Волинської області від 12.04.2007р. по справі №8/25-77 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи №8/25-77 повернути в господарський суд Волинської області області.

          Головуючий  суддя                                                  В.В. Онишкевич

                                       суддя                                                          М.Г. Слука

                                       суддя                                                          П.Д. Скрутовський