Ухвала від 21.01.2019 по справі 809/360/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3185/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Коваль Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2018 року у справі за його позовом до управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Міністерства соціальної політики України, Державної казначейської служби України, Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити дії та відшкодувати моральну шкоду,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про призначення йому судово-медичної експертизи для визначення стану його здоров'я, на вирішення якої поставити такі питання:

- чи є факти порушення з грудня 2017 року здоров'я ОСОБА_2?

- чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням з грудня 2017 року стану здоров'я ОСОБА_2 та тим, що він був змушений зимувати у 2017-2018 роках у будинку з температурою у ньому 8-10 градусів за Цельсієм?

- чи діяння суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікара І.В., Біньковської Н.В., Лучко О.О., Грицюка П.П., Матуляка Я.П., Микитюка Р.В. зробили зі станом здоров'я ОСОБА_2 такий, який у нього є на даний час?

- який медичний прогноз про тривалість та вартість лікування ОСОБА_2 для повернення до стану здоров'я, який у нього був станом на листопад 2017 року?

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання, виходячи із такого.

Положеннями частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 2 цієї ж статті Кодексу встановлено, що ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно із частиною 2 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що матеріали даної адміністративної справи не містять жодного доказу про стан здоров'я позивача ОСОБА_2 ні станом на грудень 2017 року, ні станом на час вирішення спору судом першої інстанції, ні на теперішній час. Окрім того, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження реальних умови його проживання у зазначений у клопотанні період.

Приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 4 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи із наявних у розпорядженні матеріалів справи у суду апеляційної інстанції відсутня будь-яка об'єктивна інформація, яка би вказувала на необхідність з'ясування стану здоров'я ОСОБА_2 у період з грудня 2017 року шляхом призначення судово-медичної експертизи через необхідність застосування спеціальних знань.

Підсумовуючи викладене, на переконання апеляційного суду, клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення йому судово-медичної експертизи є необґрунтованим і не може бути задоволеним.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення йому судово-медичної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко