Ухвала

від 21.01.2019 по справі 5019/1121/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А

УХВАЛА

"21" січня 2019 р. Справа № 5019/1121/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали скарг Державного комунального підприємства "Луцьктепло" від 12 грудня 2017 року № 5875/08 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на дії головного державного виконавця Відділу щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" до Державного комунального підприємства "Луцьктепло", Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" про стягнення в сумі 28 209 851 грн. 77 коп.,

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 30.01.2017 р.,

від відповідача-1 - ОСОБА_2, довіреність № 26/08 від 03.01.2017 р.;

від відповідача-2 - не з'явився;

від Відділу - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепелен" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою, в якій просило стягнути солідарно з Державного комунального підприємства "Луцьктепло" (далі - Підприємство) та Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" 28 209 851 грн. 77 коп. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 6 липня 2012 року вищенаведену позовну заяву було прийнято до розгляду суддею Торчинюком В.Г., порушено провадження у справі № 5019/1121/12 та призначено її до розгляду.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 4 вересня 2012 року у даній справі позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" задоволено. Стягнуто солідарно з Підприємства та Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" 28 209 851 грн. 77 коп. заборгованості та 64 380 грн. 00 коп. судових витрат.

22 жовтня 2012 року місцевим господарським судом на виконання вищезазначеного рішення було видано відповідний наказ.

5 вересня 2017 року на адресу суду надійшла скарга Підприємства на постанову головного державного виконавця Відділу.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 5 вересня 2017 року № 01-04/216/2017 відповідно до пунктів 2.3.47-2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5019/1121/12.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 вересня 2017 року справу № 5019/1121/12 передано на розгляд судді Політиці Н.А.

Ухвалою суду від 6 вересня 2017 справу № 5019/1121/12 прийнято до провадження суддею Політикою Н.А.

Водночас ухвалою суду від 6 вересня 2017 року вищезазначену скаргу Підприємства повернуто скаржнику без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Після усунення недоліків, 14 вересня 2017 року від Підприємства на адресу суду повторно надійшла скарга від 12 вересня 2017 року № 4228/08 на постанову головного державного виконавця Відділу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2017 року строк Підприємству для подання скарги від 12 вересня 2017 року № 4228/08 було поновлено, прийнято цю скаргу до розгляду та призначено її до слухання в судовому.

26 жовтня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла скарга Підприємства від 13 жовтня 2017 року № 4753/08 на постанову Відділу про арешт коштів боржника від 13 червня 2017 року по ВП № 40022768.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 26 жовтня 2017 року № 01-04/243/2017 у зв'язку з перебуванням судді Політики Н.А. у відпустці з 20 жовтня 2017 року по 3 листопада 2017 року та на підставі пунктів 2.3.47, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматичний розподіл, відповідно до якого справа № 5019/1121/12 передана на розгляд судді Церковній Н.Ф.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 жовтня 2017 року справу № 5019/1121/12 було прийнято до провадження суддею Церковною Н.Ф.

Водночас 14 грудня 2017 року на адресу Господарського суду Рівненської області надійшла скарга Підприємства від 12 грудня 2017 року № 5875/08 на бездіяльність державного виконавця Відділу, в якій останнє просило суд визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу Шевченка Максима Романовича, яка полягає у невинесенні постанов про зняття арешту з коштів Підприємства, що містяться на рахунках: № 260393044070, № 260383054070, № 260373064070, № 260363074070, відкритих у Філії - Волинське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", рахунках № 2603161252571, № 26009252571, відкритих у ПАТ АБ "Укргазбанк", рахунку № 26003011051442, відкритому в ПАТ "КРЕДОБАНК", та рахунку № 26003055513888, відкритому у Філії "Волинське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк", а також зобов'язати вказаного державного виконавця Відділу, або іншого державного виконавця, у кого на виконанні перебуває наказ Господарського суду Рівненської області від 22 жовтня 2012 року № 5019/1121/12, винести відповідні постанови про зняття арешту з коштів, що містяться на вищенаведених рахунках. Крім того, у вказаній скарзі Підприємство просило суд винести окрему ухвалу про виявлення порушення законності у діяльності головного державного виконавця Відділу Шевченка Максима Романовича та направити її до Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року зазначену скаргу Підприємства на бездіяльність головного державного виконавця Відділу прийнято до розгляду та призначено до слухання в судовому засіданні на 16 січня 2018 року.

Проте 20 грудня 2017 року супровідним листом Господарського суду Рівненської області № 5019/1121/12/1454/17 матеріали справи № 5019/1121/12 було направлено до Рівненського апеляційного господарського суду для подальшого їх скерування до Вищого господарського суду України.

Відтак, ухвалою суду від 16 січня 2018 року провадження за скаргою Підприємства на бездіяльність головного державного виконавця Відділу було зупинено до повернення матеріалів справи № 5019/1121/12 із суду вищої інстанції.

Слід також зазначити, що до початку вказаного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява Підприємства від 16 січня 2018 року № 239/08, в якій останнє уточнило пункт 3 прохальної частини його скарги від 12 грудня 2017 року № 5875/08 та замість вимог про зобов'язання головного державного виконавця Відділу, або іншого державного виконавця, у кого на виконанні перебуває наказ Господарського суду Рівненської області від 22 жовтня 2012 року № 5019/1121/12, винести відповідні постанови про зняття арешту з коштів, що містяться на вищенаведених рахунках, виклало його у наступній редакції: "Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути Підприємству неправомірно списані кошти в сумі 2 918 001 грн. 96 коп. на п/р 26009252571 в ПАТ АБ "Укргазбанк" МФО 320478". Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Разом з тим 16 січня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду також надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 16 січня 2018 року № 1 по суті скарги Підприємства, в яких стягувач зазначив, що постанови державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника від 13 червня 2017 року, від 10 серпня 2017 року, від 29 серпня 2017 року та від 6 жовтня 2017 року були скасовані повністю або частково ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 листопада 2017 року у справі № 5019/1121/12, а тому відповідно до положень частини 4 та частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у державного виконавця був відсутній обов'язок вчиняти будь-які дії щодо зняття арешту з коштів боржника на відповідних рахунках. Крім того, стягувач повідомив, що 28 грудня 2017 року головним державним виконавцем Відділу було винесено постанову про зняття арешту з коштів у ВП № 40022768, якою було знято арешт з коштів боржника, накладення арешту на які було визнано незаконним ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 листопада 2017 року у справі № 5019/1121/12.

Крім того, 26 січня 2018 року на адресу Господарського суду Рівненської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на постанову Відділу про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року № 40022768, в якій скаржник просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу Шевченка Максима Романовича щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768, а також визнати протиправною та скасувати наведену постанову.

9 січня 2019 року на адресу Господарського суду Рівненської області від Північно-західного апеляційного господарського суду повернулися матеріали справи № 5019/1221/12.

У зв'язку з наведеними обставинами ухвалою даного місцевого господарського суду від 10 січня 2019 року провадження за скаргою Підприємства на бездіяльність головного державного виконавця Відділу від 12 грудня 2017 року № 5875/08 було поновлено, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на постанову Відділу про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року № 40022768 - прийнято до розгляду, а розгляд наведених скарг призначено до слухання в судовому засіданні на 21 січня 2019 року.

Разом з тим слід зазначити, що до початку судового засідання, призначеного на 21 січня 2019 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення Підприємства по суті скарги на бездіяльність головного державного виконавця Відділу від 18 січня 2019 року № 290/08, в яких останнє, зокрема, просило суд залишити без розгляду його скаргу від 12 грудня 2017 року № 5875/08 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу, а також скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на дії головного державного виконавця Відділу щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768.

Крім того, до початку цього судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли аналогічні за змістом письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 21 січня 2019 року № 2 по суті скарги, в яких останнє, зокрема, також просило суд залишити без розгляду скаргу Підприємства від 12 грудня 2017 року № 5875/08 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу, а також скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на дії головного державного виконавця Відділу щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768.

У судовому засіданні 21 січня 2019 року представники Підприємства та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" підтримали подані ними заяви про залишення без розгляду поданих скарг від 12 грудня 2017 року № 5875/08 і від 23 січня 2018 року № 3, та наполягали на задоволенні зазначених заяв.

Відділ явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду скарг був повідомлений належним чином.

Слід зазначити, що Мале приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інвест-VEZ" явку свого уповноваженого представника у призначені судові засідання не забезпечило. Водночас зі змісту наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 5 а.с. 87-89) вбачається, що зазначений суб'єкт у жовтні 2012 року припинив свою діяльність.

Разом з тим згідно частини 2 статті 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Водночас, при дослідженні матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність об'єднання скарги Підприємства на бездіяльність головного державного виконавця Відділу від 12 грудня 2017 року № 5875/08 та скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 в одне провадження.

Зі змісту нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 173 ГПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами, зокрема, різних позивачів до одного й того самого відповідача.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що заявлені у зазначених скаргах вимоги виникають з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, а також пред'явлені до одного і того ж суб'єкта, суд вважає за необхідне у відповідності до статті 173 ГПК України скаргу Підприємства на бездіяльність головного державного виконавця Відділу від 12 грудня 2017 року № 5875/08 та скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 об'єднати в одне провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарги Підприємства та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен", об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду поданих скарг і їх вирішення по суті, суд дійшов висновку про залишення наведених скарг без розгляду з огляду на наступне.

Статтею 129 1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами частини 1 статті 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) випадках - на приватних виконавців.

Правовідносини, що виникли між учасниками процесу, регулюються, зокрема, Законом.

За змістом статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9.

Як було зазначено вище, до початку судового засідання, призначеного на 21 січня 2019 року, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення Підприємства по суті скарги на бездіяльність головного державного виконавця Відділу від 18 січня 2019 року № 290/08, в яких останнє, зокрема, просило суд залишити без розгляду його скаргу від 12 грудня 2017 року № 5875/08 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу, а також скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на дії головного державного виконавця Відділу щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768.

Крім того, до початку цього судового засідання через відділ канцелярії та докeментального забезпечення суду надійшли аналогічні за змістом письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 21 січня 2019 року № 2 по суті скарги, в яких останнє, зокрема, також просило суд залишити без розгляду скаргу Підприємства від 12 грудня 2017 року № 5875/08 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу, а також скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на дії головного державного виконавця Відділу щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768.

Згідно зі статтею 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Підприємства від 18 січня 2019 року № 290/08 про залишення без розгляду поданої ним скарги на бездіяльність головного державного виконавця Відділу від 12 грудня 2017 року № 5875/08, а також заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 21 січня 2019 року № 2 про залишення без розгляду поданої ним скарги від 23 січня 2018 року № 3 на постанову Відділу про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768 підписані уповноваженими представниками вказаних суб'єктів господарювання, а саме їх керівниками. У той же час будь-яких обмежень представників зазначених юридичних осіб на підписання та подання від їх імені вищенаведених заяв про залишення зазначених скарг без розгляду судом не встановлено.

Відтак, враховуючи, що вказані заяви відповідають вимогам статей 169, 170 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для їх задоволення.

Разом з тим суд зазначає, що за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов (скаргу) якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі статей 42, 46, 173, 226, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ :

Скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12 грудня 2017 року № 5875/08 та скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768 об'єднати в одне провадження.

Скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" від 12 грудня 2017 року № 5875/08 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без розгляду.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепелен" від 23 січня 2018 року № 3 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів від 28 грудня 2017 року ВП № 40022768 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 ГПК України, та підлягає оскарженню відповідно до статей 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст ухвали складено та підписано 22 січня 2019 року

Суддя Церковна Н.Ф.