УХВАЛА
21 січня 2019 року
Київ
справа №826/16825/14
адміністративне провадження №К/9901/2578/18
Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Лег Альто" (далі - ТОВ) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі за позовом ТОВ до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічне акціонерне товариство "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни, третя особа публічне акціонерне товариство "Банк Форум", про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та визнання протиправним рішення, -
встановив:
Верховний Суд ухвалою від 03 грудня 2018 року здійснив ряд процесуальних дій, пов'язаних з підготовкою справи до касаційного розгляду.
До касаційної скарги додано клопотання про розгляд справи за участю скаржника.
Згідно з частинами першою, другою статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
У статті 341 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 257 за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За частиною п'ятою - сьомою статті 262 цього Кодексу суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частин другої, третьої, п'ятої статті 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
У частинах четверті, шостій визначено категорії справ, які розглядають відповідно виключно за правилами загального позовного провадження та які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності, на які поширюється спрощене провадження. Приміром за пунктом 10 цієї частини такими справами можуть бути інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. &?т;…&?і;. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За частиною першою статі 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі статтею 159 КАС (види та зміст заяв по суті справи) при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникало при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Виклад вищезазначених нормативних положень дає підстави підсумувати, що:
- не всі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а звідси;
- не всі рішення, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, мають розглядатися з повідомленням (викликом) сторін;
- рішення про касаційний перегляд справи без повідомлення (виклику) сторін має відповідати умовам, передбаченим КАС, і бути мотивованим,
- умови і мотиви, за яких можливе рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи, є невичерпними та оцінними;
- вибір форми й порядку провадження залежить і обумовлюється категорією спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю та/чи суспільною резонансністю справи, суб'єктним складом учасників справи, іншими критеріями;
- суд касаційної інстанції має розсуд (диспозицію) на вибір форми та виду провадження;
- можливість касаційного розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін має переслідувати мету швидкого, своєчасного і невідкладного перегляду справи, передбачає, що учасники справи реалізували своє право бути почутим (вислуханим) судом, коли спір вирішувався по суті; повинна запобігати невиправданому намаганню повторно переглянути та переоцінити фактичні обставин справи; припускає, що всі підстави та мотиви незаконності чи необґрунтованості судових рішень повно, всебічно і докладно сформульовані в касаційній скарзі, для чого закон запровадив жорсткі строки, умови та межі її подання.
З огляду на зазначений вище предмет розгляду, суб'єктний склад учасників, а також відсутності обґрунтувань необхідності розгляду справи з повідомленням учасників справи, клопотання ТОВ про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень статті 345 КАС вважаю, що касаційну скаргу ТОВ можливо розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції.
З огляду на викладене, керуючись статтями 6, 159, 340, 341, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Лег Альто" до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічне акціонерне товариство "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни, третя особа публічне акціонерне товариство "Банк Форум", про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та визнання протиправним рішення розглянути у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Призначити справу до касаційного розгляду на 22 січня 2019 року у приміщенні Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді за адресою: вул. Московська, 8, корп. 5, м. Київ.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Гриців
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2019 |
Оприлюднено | 23.01.2019 |
Номер документу | 79313711 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гриців М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні