УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №2-68/12 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є.О.
Категорія 61 Доповідач Шевчук А. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №2-68/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про заміну стягувача у виконавчих листах у цивільній справі за позовом ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1
на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2018 року, яка постановлена під головуванням судді Грубіяна Є.О. в м. Житомирі,
в с т а н о в и в:
У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (надалі - ТОВ ОТП Факторинг Україна ) звернулося до суду із заявою, в якій, посилаючись на положення статей 512,514 ЦК України та статті 442 ЦПК України, просило замінити стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2012 року, з Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (надалі - ПАТ ОТП Банк ) на ТОВ ОТП Факторинг Україна . У обґрунтування заяви посилалося на те, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2012 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ ОТП Банк в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в гривневому еквіваленті у загальному розмірі в сумі 1 366 511,64 грн., та пропорційно судові витрати в загальній сумі 1 820 грн. За рішенням суду видані виконавчі листи. Між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ПАТ ОТП Банк 24 грудня 2010 року укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н та договір про відступлення прав за договором іпотеки від 11 вересня 2007 року №ML-010/033/2007. Відтак до ТОВ ОТП Факторинг Україна перейшли всі права ПАТ ОТП Банк щодо права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від 11 вересня 2007 року.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2018 року заява задоволена. Замінено стягувача у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2012 року, з Публічного акціонерного товариства ОТП Банк на Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна .
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просять ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви про заміну стягувача відмовити. Зокрема зазначають, що договори купівлі-продажу кредитного портфелю та про відступлення прав були укладені раніше, ніж судом ухвалено рішення про стягнення з них боргу на користь ПАТ ОТП Банк . Однак банк не повідомляв їх про такі обставини, що може свідчити про те, що банком не визнаються вищезазначені договори. Вважають, що на день ухвалення рішення ПАТ ОТП Банк втратило право вимоги. Рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку. Окрім того, вони не були належним чином повідомлені про розгляд заяви про заміну стягувача, оскільки відповідну кореспонденцію суду отримали в день розгляду, а заява розглянута без їх участі, що позбавило їх можливості надати свої заперечення та докази в обґрунтування своєї позиції.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у відповідності до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та третьої ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд заміняє таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції вирішив питання про заміну сторони виконавчого провадження без учасників справи, хоча відповідачі (боржники) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання на 19 листопада 2018 року.
У матеріалах справи міститься супровідний лист суду першої інстанції, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 листопада 2018 року були надіслані, у тому числі, судові повістки (а.с.34).
Докази про вручення відповідачам (боржникам) судових повісток у матеріалах справи відсутні.
Згідно з частинами третьою та п'ятою ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання .
У матеріалах справи також міститься заява від 19 листопада 2018 року, подана представником відповідачів ОСОБА_3, у якій останній посилається на те, що 19 листопада 2018 року його довірителям із сайту суду стало відомо про судове засідання, призначене на 09:00 год. Дана заява представника відповідачів не спростовує висновків суду апеляційної інстанції щодо недотримання судом першої інстанції положень ч.5 ст.128 ЦПК України.
Відповідно до змісту пункту першого частини другої ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Окрім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року в справі Надточій проти України (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Постановляючи ухвалу в справі, суд першої інстанції зазначені вимоги законодавства до уваги не взяв, розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності боржників щодо яких відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи на 19 листопада 2018 року. Суд розгляд справи не відклав, причини неявки в судове засідання не з'ясував, чим порушив конституційне право сторін виконавчого провадження на участь у судовому розгляді, не забезпечив їх можливість надати суду докази та навести доводи, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Суд першої інстанції міг би 19 листопада 2018 року розглянути питання заміни сторони виконавчого провадження, якщо б учасники, що не з'явилися у судове засідання, були б повідомлені про час та місце його проведення.
Порушення норм процесуального права тягне скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до Житомирського районного суду Житомирської області у відповідності до положень ст.379 ЦПК України.
Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на безпідставне посилання суду першої інстанції на положення ст.433 ЦПК України з огляду на те, що положення даної статті регулюють питання щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. У даному ж випадку ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах. Питання щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання не порушується, а тому положення ст.433 ЦПК України на спірні правовідносини не поширюються.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 21 січня 2019 року.
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2019 |
Оприлюднено | 23.01.2019 |
Номер документу | 79336228 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Шевчук А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні