Рішення

від 17.01.2019 по справі 520/9871/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 р. № 520/9871/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - Мєхтієва Д.Б.

представника відповідача - Бережного О.Л.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "АТОМ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "АТОМ", в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків; зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - Технічний центр Атом .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача, які полягають у не допуску посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області до проведення перевірки, суперечать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представник позивача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що висновки позивача щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог є помилковими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 16.10.2018 №7750, Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково- Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160) та направлення від 17.10.2018 №10408, 17.10.2018 року о 14 год. 20 хв. здійснено вихід за податковою адресою ТОВ Науково- Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160): 61108, Харківська область, м. Харків, Київський р-н, вул. Академіка Вальтера, буд. З, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки, директор ТОВ Науково-Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160) Одінцов Михайло Євгенович отримав копію наказу вчинив відповідний запис з наказом не згоден, вважаю наказ про проведення перевірки безпідставним, буду оскаржувати в судовому порядку .

Директор ТОВ Науково-Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160) Одінцов Михайло Євгенович відмовився розписатись у направленні від 17.10.2018 №10408, допустити посадову особу контролюючого органу до перевірки та надати документи.

У зв'язку із не допуском до перевірки посадових осіб ТУ ДФС у Харківській області складено акт Про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 17.10.2018 № 8286/20-40-14-21-07/23002160 у двох примірниках.

Отже, фахівцю ГУ ДФС у Харківській області було відмовлено в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково-Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160).

На підставі вищевикладеного, ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення № 43675 від 18.10.2018 року, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ Науково-Технічний Центр Атом .

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

У відповідності до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Отже, при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим. Такі висновки є цілком обґрунтованими, та у повній мірі відповідають вимогам підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України.

Відтак, оскільки з моменту застосування рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 18.10.2018 року умовного адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги податкового органу в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №820/2312/17 від 15.05.2018, в постанові по справі №820/4710/16 від 15.05.2018, та в постанові по справі №820/2040/17 від 22.05.2018.

Щодо вимог про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах суд зазначає наступне.

З позовної заяви ГУ ДФС у Харківській області вбачається, що вимогу про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах представником відповідача обґрунтовано положеннями ПК України, які регулюють арешт коштів, в порядку ст. 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Підпунктом 94.6.2 п. 96.4 ст. 96 Податкового кодексу України закріплено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Згідно з положеннями п. 1, 3 Розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків затвердженого наказом МФУ від 14.07.2017, №632, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Тобто, чинним законодавством визначено різні порядки застосування цих засобів податкового примусу. Якщо для зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків контролюючий орган подає заяву, яка має відповідати ч. 2 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, то для застосування арешту коштів - до суду подається позовна заява, яка має відповідати вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, право звернутися з вимогами до суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків в загальному порядку у контролюючого органу виникає лише в разі відмови судом у відкритті провадження за заявою, згідно ч. 5 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, Податковим кодексом України можливість застосування такого заходу податкового примусу, як зупинення видаткових операцій передбачена щодо наступних правовідносин, які закріплені наступними положеннями: пп. 20.1.32. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків; абз. 2, 3 п. 89.4. ст. 89 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна; абз. 2, 3 п. 91.4. ст. 91 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Тобто, законодавцем згадано про такий захід податкового примусу як зупинення видаткових операцій на рахунках платника, пп. 20.1.31,20.1.32 п. 20.1. ст. 20, п. 89.4 ст. 89, п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України, але не визначено, що відмова від проведення фактичної перевірки є приводом для його застосування, натомість Податковим кодексом України чітко визначено, що такий захід стосується податкового керуючого та здійснюваних ним повноважень.

Також, щодо визначення контролюючим органом способу накладення арешту на кошти платника саме шляхом зупинення видаткових операцій, то слід зазначити, що і статтею 94 Податкового кодексу України, якою унормовано можливість прийняття рішення виключно про арешт коштів на рахунку платника податків, не передбачено можливості здійснення арешту шляхом зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Більш того, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.02.2018, по справі №813/4401/16, аналізуючи положення підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України вказав, що за змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування: арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням, суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна). При цьому, право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, навіть застосування арешту коштів платника податків можливе лише за наявності підстав визначених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який є спеціальним щодо норм пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Однак, до заяви ГУ ДФС в Харківській області не додано доказів наявності у ТОВ Науково-Технічний Центр Атом податкового боргу.

Крім того, частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення, податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах.

Відтак, висновки щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках, є помилковими.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №820/2312/17 від 15.05.2018 року та по справі № 813/1080/18 від 27.11.2018 року.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "АТОМ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "АТОМ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23 січня 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.