Ухвала

від 23.01.2019 по справі 20/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

23.01.2019 Справа № 20/191

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 компанії Газ Україна Національної акціонерної компанії Нафтогаз України № 31/13-4256 від 28.12.2018 на дії Заступника начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Донецькій області (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця О. Кошового, будинок 27, код ЄДРПОУ 34908999)

у справі за позовом: ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827)

до відповідача: ОСОБА_2 підприємства по теплопостачанню Вуглик (84601, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Ушева, будинок 1, код ЄДРПОУ 30500344)

про: стягнення 8 006 204,40 грн.,

За участю представників сторін:

від скаржника (позивача): ОСОБА_3 - за довіреністю № 8/19 від 21.01.2019

від боржника (відповідача): представник не з'явився;

від ВДВС: представник не з'явився.

В С Т А Н О В И В

Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду рішенням господарського суду Донецької області від 16.08.2010 по справі № 20/191 позовні вимоги ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі Донецької філії ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до ОСОБА_2 підприємства по теплопостачанню Горлівської міської ради Вуглик задоволені частково. Зменшено розмір стягуваної пені до 418 504,55 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства по теплопостачанню Горлівської міської ради Вуглик 7 136 877,37 грн. - суму заборгованості за спожитий природний газ, 418 504,55 грн. - суму пені, 251 769,76 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 71 838,76 грн. - суму 3 % річних, 25 500 грн. - суму держмита, 236 грн. - суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

01.09.2010 на виконання вказаного рішення господарським судом виданий відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.07.2012 по справі № 20/191 затверджено мирову угоду від 25.06.2012 у справі № 20/191, яка укладена між ОСОБА_2 підприємством по теплопостачанню Горлівської міської ради Вуглик та ОСОБА_1 компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі Донецької філії ОСОБА_1 компанії Газ України НАК Нафтогаз України .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.02.2017 (суддя Ніколаєва Л.В.) відновлено втрачену справу №20/191 за позовом ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі Донецької філії ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до відповідача ОСОБА_2 підприємства по теплопостачанню Горлівської міської ради Вуглик про стягнення 8 006 204,40 грн. частково.

ОСОБА_1 компанії Газ Україна Національної акціонерної компанії Нафтогаз України дублікат виконавчого документу - ухвали господарського суду Донецької області про затвердження мирової угоди від 12.07.2012 по справі № 20/191.

14.01.2019 на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз № 31/13-4256 від 28.12.2018, в якій скаржник просить:

- визнати дії заступника начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2018 ВП № 54405982 з примусового виконання ухвали господарського Донецької області від 12.07.2012 у справі № 20/191 неправомірними;

- визнати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2018 ВП № 54405982 з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 12.07.2012 у справі № 20/191 неправомірною.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області у зв'язку із закінченням повноважень судді Ніколаєвої Л.В. призначений повторний автоматичний розподіл справи № 20/191.

Вимоги скарги мотивовані тим, що заступником начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 22.11.2018 неправомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 54405982), оскільки ухвала господарського суду Донецької області від 12.07.2012 по справі № 20/191, на думку скаржника, повинна перебувати на виконанні в органі ДВС протягом періоду, на який надано боржнику розстрочку за вищезазначеною мировою угодою, тобто до травня 2032. Крім того, згідно п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу у разі якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи. Разом із тим, в оскаржуваній постанові від 22.11.2018 встановлено, що згідно реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців боржник зареєстрований у м. Горлівка, що свідчить про те, що необґрунтованість твердження державного виконавця про неможливість з'ясування місцезнаходження боржника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Бокову Ю.В.

Ухвалою суду від 15.01.2019 вищезазначену скаргу призначено до розгляду та призначено судове засідання на 23.01.2019.

Представник позивача (заявника) в судове засідання з'явися, наполягав на задоволенні скарги у повному обсязі.

Представник відповідача (боржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином .

Представник ДВС в судове засідання не з'явився. 23.01.2019 від представника ДВС на електронну адресу господарського суду Донецької області надійшли заперечення на скаргу з додатками, в яких останній просив відмовити у її задоволенні.

Положеннями ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Відповідно до п.1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Однак, подані представником ДВС заперечення на скаргу не підписано електронним цифровим підписом уповноваженої особи, тому останні не можуть вважатися оригіналом електронного документа.

З надісланих на електронну адресу суду заперечень на скаргу не вбачається можливості ідентифікувати підписувача, оскільки документ надісланий у вигляді файлу, який не скріплено електронним цифровим підписом, на підставі зазначеного, суд не розглядає заперечення на скаргу ДВС.

Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги, що розгляд скарг на дії державного виконавця обмежений десятиденним строком, а відсутність належним чином повідомлених учасників справи про дату і час судового засідання не є перешкодою для вирішення відповідного питання, суд розглядає скаргу ОСОБА_1 компанії Газ Україна Національної акціонерної компанії Нафтогаз України № 31/13-4256 від 28.12.2018 по суті.

Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно приписів ст.ст.339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження - сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами.

При цьому, за змістом ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Чинне законодавство України, в тому числі Закон України Про виконавче провадження , надає виконавчій службі широке коло повноважень для своєчасного та повного вчинення виконавчих дій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за змістом ч.8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження перевірка майнового стану боржнику державним виконавцем проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Викладене свідчить, що законом встановлено обов'язок державного виконавця саме періодично та систематично здійснювати дії, направлені на виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення (направляти запити, подання). Аналогічні висновки викладені у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.08.2018 по справі №911/167/17.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Дружківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебувала ухвала господарського суду Донецької області від 12.07.2012 № 20/191 про затвердження мирової угоди від 25.06.2012 у справі № 20/191, яка укладена між ОСОБА_2 підприємством по теплопостачанню Вуглик Горлівської міської ради та ОСОБА_1 компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .

Заступником начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 22.11.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП №54405982) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

У мотивувальній частині вказаної постанови зазначено про те, що згідно реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців боржник зареєстрований у м. Горлівка на непідконтрольній українській владі території. При перевірці Державного реєстру речових прав, нерухоме майно за боржником значиться на яке накладено арешт але реалізація неможлива у зв'язку з проведенням на цій території ООС. Земельні ділянки на території Дружківської міської ради відсутні. Згідно відповіді ДФС за боржником зареєстровані рахунки в банківських установах на які накладено арешт, але для реального виконання кошти відсутні. Також у даній постанові зазначено про те, що згідно довідки Сервісного центру 1443 автомототранспорт за боржником зареєстрований, на який накладено арешт та оголошено у розшук, а здійснені протягом року виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи ненадання матеріалів виконавчого провадження Дружківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, суд позбавлений можливості надати оцінку належного здійснення дій, передбачених ст. 18 Закону України Про виконавче провадження в межах виконавчого провадження ВП № 54405982.

Разом із цим суд зазначає, що у відповідності до п.5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Суд зазначає, що на момент розгляду даної скарги відповідний акт в матеріалах справи відсутній.

Приписами ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Втім, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови під час вчинення виконавчих дій щодо перевірки майнового стану боржника питань щодо неможливості з'ясування місця знаходження боржника у державного виконавця не виникало.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, достовірність яких презюмується ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , місцезнаходженням боржника - ОСОБА_2 підприємства по теплопостачанню Вуглик , є: 84601, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Ушева, будинок 1.

Згідно ст.4 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно ч.5 ст.11 наведеного Закону на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

30.04.2018 року Указом Президента України Про затвердження рішення РНБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей , введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, та згідно Наказу Президента України Про початок операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей розпочато з 14:00 30.04.2018 року операцію об'єднаних сил.

На час розгляду справи операція об'єднаних сил триває.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 місто Горлівка Донецької області, включено до переліку населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (із змінами та доповненнями) до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження включено місто Горлівка Донецької області.

Постановою Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями від 17.03.2015 №254-VІІІ визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997, в якому суд наголосив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Проте, Закони України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей та Постанова Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 не відносяться до нормативних актів, які регулюють питання виконавчого провадження, а відтак не визначають того, що проведення антитерористичної операції, операції об'єднаних сил є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 12.05.2016 у справі №905/3680/14 та від 19.07.2017 у справі №20/98, та у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №40/22, від 26.07.2018 у справі №29/273.

Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження містить виключення щодо повернення виконавчого документу, а саме: коли виконанню підлягають виконавчі документи, за яким стягуються грошові кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою від 22.11.2018 Дружківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повернутий стягувачу виконавчий документ у зв'язку з неможливістю встановити місцезнаходження боржника, однак, оскільки за виконавчим документом - ухвалою господарського суду Донецької області від 12.07.2012 по справі № 20/191, якою надано боржнику розстрочку погашення заборгованості у справі шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості, починаючи з червня 2012 по травень 2032 - мали бути стягнуті грошові кошти, виконавчий документ може бути виконаний без участі боржника.

Таким чином, примусове виконання ухвалою господарського суду Донецької області від 12.07.2012 по справі № 20/191 може бути здійснено державним виконавцем Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області без участі боржника.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження через неможливість з'ясування місцезнаходження боржника - юридичної особи, у даному випадку не ґрунтується на вимогах законодавства.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003 Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Згідно п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Згідно з ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, застосовану у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій заступника начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2018 ВП № 54405982 з примусового виконання ухвали господарського Донецької області від 12.07.2012 у справі № 20/191 неправомірними та визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2018 ВП № 54405982 з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 12.07.2012 у справі № 20/191 недійсною.

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, заявником заявлені не були, а тому відповідно їх розподіл, в порядку ст.344 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом не здійснюється.

Зважаючи на викладені обставини, керуючись ст.ст. 326, 327, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Скаргу ОСОБА_1 компанії Газ Україна Національної акціонерної компанії Нафтогаз України № 31/13-4256 від 28.12.2018 на дії Заступника начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Донецькій області - задовольнити.

Визнати дії заступника начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2018 ВП № 54405982 з примусового виконання ухвали господарського Донецької області від 12.07.2012 у справі № 20/191 неправомірними.

Визнати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.11.2018 ВП № 54405982 з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 12.07.2012 у справі № 20/191 недійсною.

У судовому засіданні 23.01.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.01.2019.

У відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова