Рішення

від 15.01.2019 по справі 902/622/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2019 р. Cправа № 902/622/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля-залізобетон

(вул. Сергія Зулінського, 14А, м. Вінниця, 21022)

до : Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080) в особі відокремленого підрозділу Подільський регіональний страховий центр (вул. Архітектора Артинова, 16, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 89 873,89 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 27.09.2018;

відповідача : не з'явився

УСТАНОВИВ:

27.09.2018 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 01/197 від 27.09.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля-залізобетон про стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі відокремленого підрозділу Подільський регіональний страховий центр страхове відшкодування в розмірі 83 001,80 грн та пеню в розмірі 6872,09 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/622/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.10.2018.

23.10.2018 до суду від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог №34/05 від 23.10.2018, в якій останній повідомляє про часткове погашення Відповідачем заборгованості зі сплати страхового відшкодування в сумі 59 276,80грн. та чистини пені в розмірі 5 430,73грн. Просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі відокремленого підрозділу Подільський регіональний страховий центр на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля-залізобетон страхове відшкодування в розмірі 23725,00грн., пеню у розмірі 1441,36грн., витрати по оплаті судового збору 1762,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.

Підготовче засідання у визначену судом дату (30.10.2018р.) не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікуванні та у відрядженні.

Ухвалою суду від 19.11.2018 призначено підготовче засідання на 03.12.2018.

Суд, дослідивши, в судовому засіданні 03.12.2018, заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява Позивача №34/05 від 23.10.2018 про зменшення позовних вимог, відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, подана до закінчення підготовчого засідання, з дотриманням вимог ст.46 ГПК України, а відтак прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 03.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.12.2018.

Ухвалою суду від 17.12.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 15.01.2019.

На визначену судом з'явились представники Позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2101801905712.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У судовому засіданні 15.01.2019 прийнято судове рішення.

Стислий виклад позицій учасників судового процесу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов'язань за Полісом №АК/5695557 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в частині сплати страхового відшкодування.

Відповідач у відзиві № 3417 /17 від 23.10.2018 заперечує проти задоволення позову з огляду на наступне. 16.02.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю забезпеченого транспортного засобу MAN GA 41.440 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який здійснив наїзд на трубопровідну естакаду.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MAN GA 41.440 д.н. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ УПСК , що підтверджується договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - страховим полісом АЮ5695557 від 28.02.2017 р. (далі -ОСОБА_2 № АЕ/5695557).

Повідомлення про ДТП від ТОВ Поділля-Трансбудсервіс надійшло до ПрАТ УПСК 19.02.2018 за вх. № 25/18, від Позивача - 20.02.2018 за вх. № 26/18.

Заява про страхове відшкодування від Позивача надійшла до ПрАТ УПСК 04.04.2018. Сума страхового відшкодування у розмірі 76 275,00 грн. була виплачена на користь Позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 9516 від 23.05.2018 та платіжним дорученням № 75 від 05.10.2018.

Оскільки страховиком було прострочено виплату страхового відшкодування, ПрАТ УПСК у відповідності до п. 36.5. ст. 36 Закону України № 1961-IV сплатило на користь Позивача пеню у розмірі 5 430,73 грн. за період з 03.07.2018 по 05.10.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 76 від 05.10.2018.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач вказує, що у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Полісом № АК/5695557 від 28.02.2017 р., а отже, відсутні підстави для задоволення позову.

Позивач у відповіді на відзив № 01/221 від 29.10.2018 заперечує проти доводів Відповідача, посилаючись на наступне. Відповідачем було додано до відзиву Консультативний висновок №3687 суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 щодо вартості відновлення пошкодженого майна, відповідно до якого, вартість відновлення майна складає 76275 грн., в т.ч. ПДВ. Відповідно ж до актів приймання виконаних будівельних робіт за лютий та липень 2018 року, фактична вартість ремонту інженерної споруди та обладнання склала 103329,88 грн, в тому числі:

- 100387,88 грн.- роботи виконані ТОВ Поділля-залізобетон самостійно;

- 2942,00 грн. - роботи виконані ПП Партнер СБ .

Незважаючи на те, що Відповідачу були надані документи про фактичну вартість ремонту інженерної споруди та обладнання, останнім, листом №2747/18 від 17.08.2018, було додатково замовлено у ФОП ОСОБА_3 перерахунок розміру матеріального збитку. В той же день, ФОП ОСОБА_3 було виготовлено Консультативний висновок №3687 щодо вартості відновлення пошкодженого майна, яке було пошкоджене внаслідок ДТП, вартість відновлення майна склала 76275,00 грн., в т.ч. ПДВ., що значно менше фактичних витрат.

ФОП ОСОБА_3 при підготовці вищезазначеного консультативного висновку взяла за основу об'єми та вартість матеріальних ресурсів, які вказані ТОВ Поділля-залізобетон в актах виконаних будівельних робіт за лютий, липень 2018 року, в той же час значно знизила розмір заробітної плати та кількість і вартість годин експлуатації будівельних машин і механізмів, які були залучені для виконання ремонтних робіт, що зумовило необґрунтоване зменшення суб'єктом оціночної діяльності вартості відновлення пошкодженого майна.

Крім того Позивач зауважує, що ФОП ОСОБА_3 на замовлення Відповідача двічі по даному страховому випадку здійснила розрахунок вартості пошкодженого майна. В матеріалах справи вже є копія Звіту №3687 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулинського, 14а, виконаного ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ СК УПСК від 24.04.2018. Відповідно до вищезазначеного звіту, вартість збитку, що виник внаслідок ДТП складала 20397,84 грн., в т.ч. ПДВ.

Тобто, в матеріалах справи знаходиться два документи (звіт про незалежну оцінку та консультативний висновок) за одним і тим же номером, виготовлені ФОП ОСОБА_3 24.04.2018 та 17.08.2018 на замовлення Відповідача, щодо вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського,14а з різними висновками суб'єкта оціночної діяльності. Даний факт, на думку Позивача, ставить під сумнів компетенцію даного суб'єкта.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії Положення про Подільський регіональний страховий центр Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 (далі - Положення) Страховий центр є відокремленим підрозділом Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія . Страховий центр підпорядкований безпосередньо Правлінню ПрАТ УПСК . Страховий центр не є юридичною особою і вступає в господарські, договірні, розрахункові та інші відносини із суб'єктами господарської діяльності від імені ПрАТ УПСК за його довіреністю. (п. 1.3. Положення)

Згідно п. 3.1.1. Положення Страховому центру надаються повноваження укладати договори страхування відповідно до предмету своєї діяльності в межах повноважень, наданих ПрАТ УПСК .

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що Подільський регіональний страховий центр Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія є повноваженою стороною спірних правовідносин, що не заперечується останнім.

16.02.2018 о 13:00 год. в м. Вінниця по вул. Сергія Зулінського, 14 А сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю забезпеченого транспортного засобу марки МAN ТGA 41.440 державний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ТОВ Поділля-Трансбудсервіс .

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.03.2018 у справі № 127/4037/18 винним у настанні зазначеної ДТП визнано водія ТОВ Поділля- Трансбудсервіс ОСОБА_4.

Унаслідок ДТП було пошкоджено інженерну споруду ТОВ Поділля-залізобетон на якій розміщені газові труби середнього та низького тиску, силові кабелі, системи відеоспостереження та оповіщення.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MAN GA 41.440 д.н. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ УПСК , що підтверджується договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - страховим полісом АЮ5695557 від 28.02.2017.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховий поліс - це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

З огляду на визначені ст. 11 ЦК України підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, Страховик - ПрАТ УПСК у разі настання страхового випадку, у межах страхових сум, зазначених у ОСОБА_2 № АК/569555 , відшкодовує у встановленому Законом України Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.36.2. Закону України Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів , страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Із матеріалів справи вбачається, що Позивач 20.02.2018 звернувся до Відповідача з повідомленням № 26/18 про дорожньо-транспортну пригоду.

21.02.2018 Відповідачем було здійснено огляд пошкодженого майна, що підтверджується Актом огляду від 21.02.2018.

Відповідно до Звіту № 3687 від 24.04.2018 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 14а вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням майна складає 20 397,84 грн, а т.ч. ПДВ, або 16 998,20 грн без ПДВ.

За доводами Позивача, протягом лютого, липня 2018 року останній власними силами здійснив ремонт вищезазначеної інженерної споруди. Ремонт обладнання відеонагляду та оповіщення, що розташоване на вищезазначеній споруді, було здійснено ПП "Партнер СБ" на замовлення ТОВ "Поділля- залізобетон" в лютому 2018 року. В підтвердження своїх доводів Позивачем надано Акти виконаних робіт, відповідно до яких фактична вартість ремонту інженерної споруди та обладнання склала 103329,88 грн, в тому числі:

- 100387,88 грн.- роботи виконані ТОВ Поділля-залізобетон самостійно;

- 2942,0 грн. - роботи виконані ПП Партнер СБ .

Відповідно до умов ОСОБА_2 №АК/5695557, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 100000,0 грн., розмір франшизи дорівнює нуль.

В претензії № 34/05 від 09.08.2018 Позивач вказує, що відновлювальний ремонт пошкодженого майна склав 103 329,88 грн. Зважаючи на виплату страхового відшкодування Відповідачем в сумі 16 998,20 грн, враховуючи ліміт відповідальності за Полісом №АК/5695557, просив у строк до 20.08.2018 перерахувати залишок заборгованості в розмірі 83 001,80 грн.

Як свідчать матеріали справи, за замовленням Відповідача, суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 17.08.2018 складено Консультативний висновок № 3687 щодо вартості відновлення пошкодженого майна, який був пошкоджений внаслідок ДТП за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 14а, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням інженерної споруди складає 76 275,00 грн.

Судом встановлено, що Відповідачем здійснив на користь Позивача виплату страхового відшкодування, двома платежами: 23.05.2018 на суму 16 998,20 грн (платіжне доручення № 9516) та 05.10.2018 на суму 59 276,80 грн (платіжне доручення № 75) , що загалом склало 76 275,00 грн.

Відтак, Позивачем, з урахуванням заяви № 34/05 від 23.10.2018 про зменшення позовних вимог, заявлено до стягнення з Відповідача 23 725,00 грн страхового відшкодування.

Відповідач, в свою чергу, посилаючись на Консультативний висновок № 3687 від 17.08.2018, яким визначено вартість відновлення пошкодженого майна в розмірі 76 275,00 грн, позов заперечує.

При цьому Позивач, заперечує проти Консультативного висновку № 3687 вказуючи, що ФОП ОСОБА_3 при підготовці вищезазначеного висновку взяла за основу об'єми та вартість матеріальних ресурсів, які вказані ТОВ Поділля-залізобетон в актах виконаних будівельних робіт за лютий, липень 2018 р., в той же час значно знизила розмір заробітної плати та кількість і вартість годин експлуатації будівельних машин і механізмів, які були залучені для виконання ремонтних робіт, що зумовило необґрунтоване зменшення суб'єктом оціночної діяльності вартості відновлення пошкодженого майна. А саме, відповідно до актів виконаних будівельних робіт за лютий, липень 2018 року фактична кількість робіт будівельних машин склала: крану - 30 машино-годин, вишки телескопічної - 28 машино-годин. Незважаючи на це, ФОП ОСОБА_3 в додатках до консультативного висновку від 17.08.2018 вказала використання автомобіля бортового - 1,91 машино-години, автонавантажувача- 0,0152 машино-годин, які взагалі не використовувались при виконанні робіт та роботу краном в кількості 11,36 машино-годин, що не відповідає дійсності. Переважна більшість робіт по ремонту інженерної споруди виконувалась на висоті, які без залучення будівельних машин, а саме крану та вишки виконати неможливо. Крім того, ФОП ОСОБА_3 в додатках до консультативного висновку взята за основу заробітна плата на рівні 5500 грн., що не відповідає фактичному рівню, якій складає 7200 грн. з врахуванням середнього розряду складності робіт 3,8.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Суд наголошує, що заперечуючи проти висновків суб'єкта оціночної діяльності Позивачем не подано відповідного клопотання про проведення у справі судової експертизи.

Як зазначено вище, на підтвердження фактичного розміру шкоди вартості відновлювального ремонту Позивачем надано Акти виконаних на суму 103 329,88 грн.

При цьому суд зважає, що при вирішенні питання про розмір збитків, суд має з'ясувати дійсну вартість майна, вартість його ремонту та обставини щодо економічної обґрунтованості ремонту пошкодженого майна.

Суд зважає, що Позивачем не надано доказів на підтвердження відомостей, що внесені до Актів наданих послуг.

До матеріалів справи надано документи, що складені Відповідачем у спірних правовідносинах, зокрема, вищевказаний Консультативний висновок оцінювача, з якого виходив страховик при виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За змістом статті 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання (оцінювачем), так і аварійним комісаром, визначення яких містяться відповідно в статтях 5, 6 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та в пункті 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 № 8.

Зважаючи на вказане, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно з чинним законодавством має право на проведення експертної оцінки майна (субєкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

Судом враховано, що в матеріалах справи міститься Звіт № 3687 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникла внаслідок ДТП від 24.04.2018, вартість якої склала 20397,84 грн., в т.ч. ПДВ ( сума без ПДВ 16998,20 грн.), та Консультативний висновок № 3687 щодо вартості відновлення пошкодженого майна, яке було пошкоджено внаслідок ДТП від 17.08.2018, розмір якого склала 76 275,00 грн, в.т.ч. ПДВ.

Як згаданий Звіт так і Консультативний висновок складено за результатами незалежної оцінки оцінювачем ФОП ОСОБА_3, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію та сертифікату суб'єкта оціночної діяльності.

Означені Звіт та висновок складено, за формою, визначеною Методикою товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.03 №1074/8395, з використанням, зокрема, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Методики оцінки майна , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, Національного стандарту №1 Загальні принципи оцінки майна та майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

З огляду на складання двох документів про оцінку, Позивач ставить під сумнів компетентність суб'єкта оціночної діяльності.

Судом враховано, що при складанні Консультативного висновку №3687, оцінювач мав у розпорядженні акти виконаних робіт (наданих послуг), що надавалися Позивачем, відтак, доцільність та вартість ремонту, що здійснено Позивачем саме за наслідками спірної ДТП оцінено експертом у відповідній галузі сертифікованим оцінювачем ФОП ОСОБА_3

У такому разі, документи виконавця робіт по відновленню пошкодженого майна, зокрема, акт виконаних робіт, не завжди можуть вважатись належним підтвердженням розміру відновлювального ремонту, що в цілому відповідає загальній судовій практиці.

Зважаючи на вказане, судом визнається Консультативний висновок № 3687 як належний, допустимий, достовірний та достатній доказ обставин, що в ньому зазначені, в розумінні статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем не заперечується виплату йому Відповідачем суми страхового відшкодування в загальному розмірі 76 275,00 грн, з огляду на що, заявою № 34/05 від 23.10.2018, зменшено розмір позовних вимог.

Окрім того, згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів строк виплати страхового відшкодування не повинен складати більше 90 днів з дня подання потерпілим заяви про страхове відшкодування.

Заява про страхове відшкодування від Позивача надійшла до Відповідача 04.04.2018. При цьому сума страхового відшкодування у розмірі 76 275,00 грн. була виплачена на користь Позивача двома платежами, а саме 16 998,20 грн. - 23.05.2018, та 59 276,80 грн - 05.10.2018.

Статтею 992 Цивільного кодексу України передбачено, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до пункту 5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки Відповідачем було прострочено виплату страхового відшкодування, останній сплатив на користь Позивача пеню у розмірі 5 430,73 грн. за період з 03.07.2018 по 05.10.2018, що підтверджується Платіжним дорученням № 76 від 05.10.2018.

З огляду на наведене суд погоджується з доводами Відповідача щодо виконання взятих на себе зобов'язання за договором обов'язкового· страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - Полісом № АК/5695557 від 28.02.2017.

При цьому суд зауважує, що спір між сторонами виник щодо різниці між сумою страхового відшкодування, визначеного суб'єктом оціночної діяльності, та сумою відновлення пошкодженого майна, визначеною Позивачем.

У даному випадку йдеться про визначення реального розміру цієї шкоди вартості відновлювального ремонту, за наданими суду доказами, з огляду на загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, що визначені частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.

Судом роз'яснюється, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас, така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому, відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Статею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зменшених позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 23 275,00 грн. у зв'язку з недоведеністю Позивачем розміру завданої йому шкоди у заявленому розмірі, а докази, які свідчать про визначення розміру шкоди - не встановлені у передбаченому законом порядку.

Оскільки судом основна вимога про стягнення з Відповідача заявленої Позивачем суми 23 275,00 грн. заборгованість по сплаті страхового відшкодування не задовольняється, нарахована Позивачем на вказану суму пеня в розмірі 1 441,36 грн, яка є похідною вимогою від основної, задоволенню не підлягає.

Крім того, в позовній заяві Позивач заявляє до стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Наявні матеріали справи містять відповідний Договір про надання правничої допомоги № 2-ПД від 07.08.2018, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю № 683 від 29.03.2010 та акт прийому-передачі наданих послуг від 27.09.2018. Водночас, матеріали справи не містять доказів понесення Позивачем витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі. До того ж суд зважає, що відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 27.09.2018, вартість наданих послуг склала 4 000,00 грн, тоді як Позивачем заявлено до стягнення 5 000,00 грн.

Таким чином розмір заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами, що виключає праві підстави віднесення таких витрат на Відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 762 грн. 00 коп. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються.

При розподілі судових витрат зі сплати судового збору суд виходить з положень ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на Відповідача судовий збір з суми позову, яка зменшена Позивачем.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні зменшених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожено-страхова компанія" (вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 20602681) в особі відокремленого підрозділу Подільський регіональний страховий центр (вул. Архітектора Артинова, буд. 16, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25983239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-залізобетон" (вул. Сергія Зулінського, 14А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 30836685) 31 268 (одну тисячу двісті шістдесят вісім) грн 61 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 23 листопада 2019 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Сергія Зулінського, 14А, м. Вінниця, 21022)

3 - відповідачу (вул. Архітектора Артинова, 16, м. Вінниця, 21050)