Рішення

від 24.01.2019 по справі 319/1166/18

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1166/18

Провадження №2/319/13/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2019 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі

головуючого судді Хамзіна Т.Р.

секретар судового засідання Фінько Ю.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

за відсутності інших учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До Куйбишевського районного суду Запорізької області 03 вересня 2018 року звернувся ОСОБА_1, в особі представника позивача ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 29 січня 1999 року помер його син ОСОБА_6. На момент смерті сина позивач постійно проживав з ним та вів з ним спільне господарство, у зв'язку з чим вважається таким, що прийняв спадщину. Відмови від спадщини він не заявляв. Наприкінці травня 2017 року з метою отримання свідоцтва про спадщину він звернувся до Більмацької державної нотаріальної контори в Запорізькій області, на що отримав відповідь про те, що в спадковій справі, заведеній після смерті сина, знаходиться його заява про відмову від спадщини, у зв'язку з чим він не може отримати відповідне свідоцтво. Позивач зазначив, що заяву про відмову від спадщини він не підписував та не отримував. Вказав, що спадщину в повному обсязі отримала його онука ОСОБА_3, якій нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.02.2003 року.

9 жовтня 2018 року судом відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 08 годину 30 хвилин 06 грудня 2018 року.

Підготовче судове засідання відкладалося судом до 08 годин 30 хвилин 21 грудня 2018 року, строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів.

21 грудня 2018 року представником позивача було подано до суду позовну заяву (уточнену), відповідно до якої доповнено позовні вимоги вимогою про визнання за позивачем в порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 7,05 га, кадастровий номер 2322787800:02:001:0080.

Ухвалою від 28 грудня 2018 року підготовче провадження закрите, справу призначено до судового розгляду на 08 годину 10 хвилин 24 січня 2019 року.

В судовому засіданні 24 січня 2019 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та просив їх задовольнити. Пояснив, що позивач був єдиним спадкоємцем, який на час смерті проживав разом із спадкодавцем. В управління спадковим майном - земельною ділянкою ніхто не вступив, оскільки на час смерті ОСОБА_6 існувало лише право на пай. Позивач разом з померлим сином вели домашнє господарство. Тому вважає, що спадщина була прийнята. Заява про відмову не має правового значення, як то зазначено в постанові апеляційного суду Запорізької області. Оскільки право власності на земельну ділянку оформлено за донькою померлого, реалізувати право на спадщину неможливо. Єдиним та належним способом захисту прав є визнання права власності на земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_5 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Тому її неявка відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Суть заперечень на позовну заяву полягає в наступному.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР, що діяв на час відкриття спадщини, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини. Діями, що свідчать про прийняття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР є фактичний вступ спадкоємця в управління чи володіння майном. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно довідки №26 від 22.01.2003, виданою Титовською вільською радою Куйбишевського району Запорізької області, яка міститься в матеріалах спадкової справи, дружина померлого ОСОБА_5 від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_3 в шестимісячний строк розпорядилась майном померлого, сплачувала податки і виконувала всі інші обов'язки, які належали померлому. Надання нотаріусу сертифікату на право на земельну частку (пай) КСП Водяне також є доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном.

Проживання позивача на час смерті з померлим сином не є безперечним доказом прийняття спадщини у спосіб і строки, встановлені ст. 549 ЦК УРСР.

Також представник відповідача ОСОБА_4 відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України завила про те, що нею будуть подано докази про розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЖС №000804 виданого 01.02.1999 р. Титовською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області (а.с. 32 зворотна сторона) 29 січня 1999 року помер ОСОБА_6.

ОСОБА_3 є дочкою померлого ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження І-ЖС №254380 виданого Титовською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області (а.с. 32).

Згідно довідки виконавчого комітету Титовської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області №26 від 22.01.2003 (а.с. 33 зворотній бік) ОСОБА_6 був прописаний і постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1971 року по день смерті 29.01.1999. Разом з ним по вищезазначеній адресі проживали:

-батько ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2;

-мати ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3,

-дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4,

-донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5

Дружина, ОСОБА_5 після смерті чоловіка протягом 6 місяців прийняла спадщину від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_3, розпорядилась особистим майном, сплачувала податки і виконувала всі інші обов'язки, які належали померлому.

Згідно довідки виконкому Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області від 14.08.2018 №500 (а.с. 7) ОСОБА_1 проживав разом з сином ОСОБА_6, який помер 29.01.1999, на момент смерті останнього за адресою с. Титове вул. Челюскіна, 20 Більмацького району Запорізької області. На момент смерті сина проживали разом та вели спільне господарство.

24 січня 2003 року ОСОБА_5, діючи від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_3 подала до Куйбишевської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с. 30).

16 грудня 2015 року померла ОСОБА_7, мати ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ЖС №342620 від 18.12.2015 (а.с. 8).

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай, виданого члену КСП Водяне Титовської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області ОСОБА_6, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Куйбишевської райдержадміністрації від 5 липня 1996 року №381 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Водяне розміром 8,46 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 35).

14 лютого 2003 року, державним нотаріусом Куйбишевської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_6 є ОСОБА_3 (а.с. 36). Спадкове майно складається з: права на земельну частку (пай), розміром 8,46 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлому на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серії РН №209227, виданого Куйбишевською районною державною адміністрацією 03 січня 2003 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) № 528, що знаходиться у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Водяне Куйбишевського району Запорізької області; грошового вкладу з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що зберігаються в філії №3130/034 в Куйбишевському відділенні ощадбанку в с. Титове Куйбишевського району Запорізької області на рахунку №2006.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку ЗП №048806, виданого 18 лютого 2005 року (а.с. 57), ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 7,05 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Титовської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області.

Більмацькою державною нотаріальною конторою Запорізької області 08.08.2018 ОСОБА_1 листом №489/01-16 (а.с. 6) повідомлено про необхідність вирішувати питання щодо успадкування права на земельну частку (пай) після померлого ОСОБА_6 в судовому порядку.

Вирішуючи цивільну справу, суд виходить з наступних положень законодавства.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування при вирішення спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (п.п. 1, 4).

Оскільки спадкодавець помер 29 січня 1999 року, спадщина була оформлена до 2004 року до правовідносин, пов'язаних з вступом до спадщини, необхідно застосовувати положення ЦК УРСР, що діяв до набрання чинності ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За п. 133 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №18/5 від 14.06.1994 (яка діяла під час спірних правовідносин), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанція про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Тобто вступ в управління або володіння спадковим майном в розумінні статті 549 ЦК УРСР має на увазі здійснення певних дій із спадковим майном, його обслуговування тощо або володіння цим майном та документами на нього

Враховуючи те, що спірне спадкове майно складається із права на земельну ділянку, лише факт проживання за однією адресою з спадкодавцем, ведення спільного підсобного господарства не є обставинами, що свідчать про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном.

Згідно зазначеної довідки виконавчого комітету Титовської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області №26 від 22.01.2003 (а.с. 33 зворотній бік) саме дружина ОСОБА_6 ОСОБА_6 ОСОБА_8 після смерті чоловіка протягом 6 місяців прийняла спадщину від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_3, розпорядилась особистим майном, сплачувала податки і виконувала всі інші обов'язки, які належали померлому.

Доказів, які б спростовували обставини, зазначені в цій довідці, позивач та його представник не надали.

За ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Проте позивачем та його представником не надано доказів на підтвердження фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, як то передбачено ст. 549 ЦК УРСР.

Згідно положень ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Тобто позивач відмовився від спадщини в силу того, що не прийняв її протягом шести місяців після смерті сина.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_6, тобто спадкоємцем першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР.

Оскільки позивачем та його представником не наведено доказів на підтвердження фактичного вступу позивача в управління або володіння спадковим майном, тобто про прийняття спадщини, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, стягненню з відповідача також не підлягають.

Керуючись ст.ст. 529, 549, 553 ЦК УРСР, ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги через Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідач: ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Повне судове рішення складене 24 січня 2019 року.

Суддя: Т.Р.Хамзін