Постанова

від 22.01.2019 по справі 910/11054/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. Справа№ 910/11054/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Вінницька Т.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.09.2018

у справі № 910/11054/18 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СДК Інвест Груп

до Департаменту комунальної власності м. Києва

виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

про зобов'язання укласти договір

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СДК Інвест Груп (далі - ТОВ СДК Інвест Груп , товариство, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач) про зобов'язання відповідача укласти Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 69, літ. А . В обґрунтування своїх вимог зазначило, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов Договору купівлі-продажу, вони знаходились на стадії оформлення відповідного договору, а відтак відмова відповідача вжити заходів для завершення процедури приватизації шляхом викупу зазначених приміщень (укладення відповідного договору) з посиланням на п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про приватизацію державного і комунального майна є неправомірною.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що 07.03.2018 набрав чинності Закон України від 18.01.2018 Про приватизацію державного і комунального майна , п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що приватизація об'єктів щодо яких прийнято рішення про приватизацію до набрання чинності цього Закону, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, а тому в силу приписів ст. 15 вказаного Закону є неможливим укладення договору з позивачем, оскільки продаж об'єктів малої приватизації здійснюється виключно на електронних аукціонах.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі № 910/11054/18 позовні вимоги ТОВ СДК Інвест Груп задоволено повністю. Зобов'язано Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти з ТОВ СДК Інвест Груп договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 69, літ. А . Стягнуто з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ТОВ СДК Інвест Груп судовий збір в розмірі 1 762, 00 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оскаржив його в апеляційному порядку, просив прийняти до провадження апеляційну скаргу, рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття невірних висновків та порушення вимог матеріального права. Доводи апелянта, які майже аналогічні відзиву на позовну заяву, зводяться до зазначення, що 07.03.2018 набрав чинності Закон України від 18.01.2018 Про приватизацію державного і комунального майна , за приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що приватизація об'єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію до набрання чинності цього Закону, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, а тому в силу приписів ст. 15 цього Закону є неможливим укладення договору зпозивачем, оскільки продаж об'єктів малої приватизації здійснюється виключно на електронних аукціонах.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив на апеляційну скаргу й стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що в апеляційній скарзі відповідачем (апелянтом) наведено лише фактичні обставини справи та скопійовано положення ст. 15 та п. 2 Перехідних положень Закон України Про приватизацію державного і комунального майна без будь-якого обґрунтування та викладення в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість судового рішення.

В судове засідання апеляційної інстанції 22.01.2019 з'явились представники сторін, представник відповідач надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Київської міської ради IV сесії VIII скликання від 23.03.2017 №33/2255 Про внесення змін до додатка 1 до рішення Київської міської ради від 31.03.2011 №100/5487 Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва включено до Переліку об'єктів групи А, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, які підлягають приватизації шляхом викупу нежилі приміщення площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 69, літ. "А", шляхом їх викупу Товариством.

30.01.2018 на підставі заяв про приватизацію №062/1299 та №062/1300 від 29.01.2018 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) видано накази №1/1-ПР та №2/1-ПР про реєстрацію заяв ТОВ СДК Інвест Груп про приватизацію нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 69, літ. А .

За змістом цих наказів №1/2-ПР та №2/2-ПР наказано:

1. прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м., які орендуються ТОВ СДК Інвест Груп та перебувають на балансі Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва ,що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 69, літ. А ;

2. встановлено дату оцінки вказаних об'єктів станом на 31.01.2018;

3. відділу приватизації управління приватизації та корпоративних прав забезпечити: 3.1. надання вихідних даних для проведення оцінки об'єктів; 3.2. проведення приватизації об'єктів після отримання від відділу оцінки управління моніторингу документів про результати оцінки об'єктів (звітів про оцінку, затверджених висновків про вартість, рецензій на звіти);

4. інвентаризаційній комісії підприємства - балансоутримувача - Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва : 4.1. провести інвентаризацію об'єктів станом на дату, визначену в п. 2 цих наказів та за її результатами скласти зведений акт за формою, згідно з додатком 6 до Методики оцінки майна; 4.2. надати до Департаменту комунальної власності м. Києва на затвердження в 15-ти денний строк від дати, зазначеної в п. 2 цих наказів, зведені акти інвентаризації майна з оформленими в установленому порядку інвентаризаційними описами та іншими матеріалами інвентаризації; 4.3. відповідальність за правильність проведення інвентаризації, своєчасність подання та достовірність її результатів покласти на голову інвентаризаційної комісії та її членів;

5. відділу оцінки управління моніторингу у строки, встановлені Методикою оцінки майна, забезпечити: 5.1. подання на затвердження зведеного акту інвентаризації; 5.2. проведення незалежної оцінки об'єктів приватизації станом на дату, визначену в п. 2 цих наказів; 5.3. рецензування звітів про незалежну оцінку; 5.4. подання на затвердження висновків про вартість майна; 5.5. передачу документів про результати оцінки (звітів про оцінку, затверджених висновків про вартість, рецензій на звіти) до відділу приватизації управління приватизації та корпоративних прав для подальшої роботи.

Матеріалами справи встановлено, що 23.02.2018 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) (відповідач, замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оцінка-Консалт (виконавець за договором) укладено Договори №4/2018 та №5/2018, за умовами яких виконавець за завданням замовника зобов'язався провести незалежну оцінку майна з метою його приватизації шляхом викупу, а саме - нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 69, літ. А , що перебувають на балансі КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва , а замовник зобов'язався прийняти виконану роботу і оплатити її.

За наслідками проведення оцінки нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 69, літ. А , оцінювачем Кравченко С.Т. суб'єкта оціночної діяльності ТОВ Оцінка-Консалт (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 22.11.2017 №1121/17) складено висновки про вартість майна, відповідно до яких ринкова вартість об'єктів оцінки станом на 31.01.2018 становить: нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. - 2 012 280,00 грн (з урахуванням ПДВ); нежитлових приміщень площею 17,00 кв.м. - 390 480,00 грн (з урахуванням ПДВ).

Листом №062/11/13-5212 від 07.06.2018 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) у відповідь на лист ТОВ СДК Інвест Груп від 31.05.2018 щодо завершення процедури приватизації шляхом викупу та укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м. на вул. Саксаганського, 69, літ. А , повідомив позивача про неможливість вжиття заходів по завершенню процедури приватизації шляхом викупу зазначених об'єктів, розпочатої відповідно до Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , оскільки 07.03.2018 набрав чинності Закон України Про приватизацію державного і комунального майна , згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону.

Як вище згадувалось, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що відмова відповідача вжити заходів для завершення процедури приватизації шляхом викупу зазначених приміщень (укладення відповідного договору) з посиланням на п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про приватизацію державного і комунального майна є неправомірною, відтак наявні підстави для зобов'язання відповідача в судовому порядку укласти Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 69, літ. А .

За приписами ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст. 14 ЦК України).

З аналізу вищенаведених приписів закону вбачається, що підставою виникнення зобов'язання та права вимоги його виконання є, зокрема, закон, що встановлює обов'язкові дії для того чи іншого суб'єкта.

В даному випадку, як на правову підставу для зобов'язання відповідача укласти відповідний договір купівлі-продажу позивач вказував на безпідставне ухилення відповідача від завершення процедури приватизації спірного майна, розпочатої згідно рішення Київської міської ради від 23.03.2017 №33/2255 та наказів Департаменту від 31.01.2018 №1/2-ПР та №2/2-ПР.

Разом з цим, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначавав про неможливість завершення процедури приватизації спірного майна та укладення відповідного договору з огляду на те, що з набранням чинності з 07.03.2018 Законом України Про приватизацію державного і комунального майна можливість продажу майна шляхом викупу відсутня.

Отже, фактичним предметом вирішення спору у даній справі є дослідження правомірності відмови відповідача від укладення договору купівлі-продажу з підстав набрання чинності з 07.03.2018 Законом України Про приватизацію державного і комунального майна . Таким чином, встановлення можливості завершення процедури приватизації майна на підставі положень нового Закону, в той час, як правомірність набуття позивачем як орендарем права викупу приміщень згідно положень чинного на момент виникнення таких обставин законодавства України, яке регулювало порядок приватизації комунального майна (в т.ч. Закону України Про приватизацію державного майна", Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ), сторонами не оспорюється, а тому в силу приписів ст. 75 ГПК України не підлягає дослідженню.

Посилаючись на неможливість завершення процедури приватизації майна відповідач (апелянт) посилався на приписи ст. 15 та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , які, на думку останнього, взагалі унеможливлюють приватизацію позивачем спірного майна шляхом його викупу.

За змістом ст.ст. 7, 23 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків об'єктів, що підлягають приватизації певним способом, прийняття заяви потенційного покупця, проведення підготовки об'єкту приватизації до продажу та подальше укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.

Приватизація об'єктів групи А здійснюється згідно п. 1 ч. 1 ст. 182 згаданого Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням таких особливостей, зокрема, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.

Як встановлено матеріалами справи, спірне майно згідно рішення Київської міської ради №33/2255 від 23.03.2017 було включено до Переліку об'єктів групи А, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, які підлягають приватизації шляхом їх викупу, а на підставі заяв позивача наказами Департаменту від 31.01.2018 №1/2-ПР та №2/2-ПР прийнято рішення про їх приватизацію шляхом викупу позивачем, як їх орендарем.

За приписами ст. 8 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту; замовляють проведення робіт із землеустрою. Для забезпечення виконання зазначених функцій органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України. Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансового стану вказаного підприємства. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, крім об'єктів, набуття права власності на які пов'язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до ст. 9 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Отже, з прийняттям рішень про приватизацію спірного майна шляхом його викупу у Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як органу приватизації відповідного майна, виник обов'язок з проведення підготовки таких об'єктів до продажу відповідачу, яка полягає, зокрема, у визначенні їх вартості, як передумови укладення відповідних договорів купівлі-продажу, а у ТОВ СДК Інвест Груп , як покупця, з прийняттям (реєстрацією) його заяв про викупу (приватизацію) таких об'єктів виникли правомірні очікування щодо набуття їх у власність за наслідками проведення підготовки їх до продажу.

При цьому, в силу приписів ч. 2 ст. 8 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) така підготовка мала бути проведено протягом двох місяців з моменту прийняття відповідних рішень.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, з метою підготовки спірного майна до відчуження відповідачем замовлено та проведено його оцінку, за наслідками якої отримано відповідні висновки оцінювача щодо вартості спірного майна, що свідчить про виконання передумов укладення договору купівлі-продажу спірного майна. Відтак, з метою належного виконання Департаментом взятих на себе обов'язків з підготовки та відчуження спірного майна на користь ТОВ СДК Інвест Груп , відповідач за наслідками визначення ціни продажу об'єктів приватизації був зобов'язаний укласти відповідний договір.

Крім цього, з огляду на визначені ч. 2 ст. 8 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки проведення відповідної підготовки та дати прийняття рішень про приватизацію спірного майна, фактичне укладення спірних договорів мало бути здійснено до набрання чинності Законом України Про приватизацію державного і комунального майна . При цьому, посилання відповідача на те, що неможливість закінчення підготовки спірних об'єктів до приватизації у визначені Законом строки зумовлена несвоєчасним проведенням їх оцінки не спростовує порушення таких строків, адже саме Департамент виступв замовником відповідних оцінок на підставі укладених з оцінювачем правочинів і виключно йому належить право контролю за своєчасністю їх проведення. Тобто, позивач, як покупець спірних об'єктів приватизації, позбавлений в даному випадку можливості контролювати додержання строків проведення оцінки і визначення вартості продажу спірного майна.

Як встановлено матеріалами справи, за наслідками визначення вартості спірного майна, на відповідне звернення позивача щодо завершення процедури приватизації цього майна та укладення відповідного договору купівлі-продажу (лист Товариства від 31.05.2018) відповідачем з посиланням на набрання чинності Законом України Про приватизацію державного і комунального майна фактично вказано на неможливість їх укладення.

Раз з цим, за змістом п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про приватизацію державного і комунального майна приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об'єктів групи Г згідно з класифікацією об'єктів приватизації, встановленою Законом України Про приватизацію державного майна , та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.

Тобто, з прийняттям Закону України Про приватизацію державного і комунального майна законодавцем в його прикінцевих та перехідних положенях закріплено можливість завершення вже розпочатих до набрання ним чинності процедур приватизації об'єктів, в т.ч. комунального майна шляхом його викупу орендарем.

Оскільки за загальним правилом оформлення договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації шляхом їх викупу орендарями здійснюється датою визначення вартості продажу таких об'єктів, яку в даному випадку було визначено наказами Департаменту від 31.01.2018 №1/2-ПР та №2/2-ПР, а саме: 31.01.2018, то підстав вважати, що дата проведення викупу спірного майна припадає на день після набрання чинності Законом України Про приватизацію державного і комунального майна немає.

Таким чином, з набранням чинності Законом України Про приватизацію державного і комунального майна не було нівельовано можливості подальшого здійснення та завершення процедури приватизації спірного майна шляхом його викупу позивачем як орендарем на підставі рішень, прийнятих до набрання чинності згаданим Законом, а, навпаки, за приписами абз. 1 п. 2 його Прикінцевих та перехідних положень передбачено таку можливість, що свідчить про продовження існування обов'язку Департаменту з укладення спірних договорів.

З приводу посилань відповідача на те, що з набранням чинності Законом України Про приватизацію державного і комунального майна приватизація спірного майна можлива виключно шляхом його продажу на електронному аукціоні, а тому укладення договорів зумовить відчуження комунального майна в порядку, який не встановлено положеннями чинного законодавства України, слід зазначити, що відповідні твердження відповідача ґрунтуються на положеннях ст. 15 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , відповідно до ч.1 якої визначено, що об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Проте наведені положення не нівелюють можливості приватизації (продажу) об'єктів малої приватизації шляхом їх викупу орендарями, таке право за настання певних умов гарантовано останніми положеннями чинного законодавства України, які регулюють правовідносини оренди, зокрема, ст.ст. 284, 289, 291 ГК України й встановлюють загальні правила відчуження об'єктів малої приватизації, які мали місце і до набрання чинності Законом України Про приватизацію державного і комунального майна та були унормовані положеннями Розділу IV Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

На підтвердження наведеного слід звернути увагу на визначену законодавцем структуру Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , а саме, закріплюючи в розділі ІІ Закону норми, які встановлюють та регулюють порядок і способи приватизації. В положеннях ст.ст. 10-14 цього Закону, зокрема, наведено: загальний порядок приватизації, формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, порядок прийняття рішення про приватизацію, способи приватизації та порядок подання заяв на участь у приватизації, в той час, як приписи ст.ст. 15-19 вже стосуються саме застосування тих чи інших способів приватизації до різних об'єктів. При цьому, регулювання особливостей приватизації об'єктів малої приватизації унормовується саме вимогами ст.ст. 15-18 згаданого Закону, в яких приписи ст. 15 містять загальні умови та порядок приватизації об'єктів малої приватизації, ст.ст. 16-18 вже унормовують спеціальні умови приватизації різних об'єктів малої приватизації, зокрема: викуп акцій (часток), що належать державі або територіальній громаді у статутних капіталах господарських товариств; перетворення державних підприємств в акціонерні товариства; приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, і лише зі статті 19 законодавець вже переходить до встановлення особливостей приватизації об'єктів великої приватизації.

Тобто, сама по собі назва ст. 15 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна - продаж об'єктів малої приватизації, не нівелює можливості проведення приватизації віднесених до такої категорії об'єктів в порядку, визначеному, зокрема, положеннями ст. 18 цього Закону (шляхом викупу орендарем), адже саме норми цієї статті встановлюють особливості продажу об'єктів малої приватизації таким способом, на що безпосередньо і вказують приписи її частини другої, визначаючи під орендованим майном: будівлі, споруди, нежитлові приміщення, які згідно наведеного в ст. 5 такого Закону класифікатору віднесено до об'єктів малої приватизації.

До того ж, положення ст.ст. 10, 13, 14, 18, 26 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , в яких згадується такий спосіб приватизації як викуп об'єкту приватизації, не містять розмежування можливості застосування такої процедури виходячи із приналежної об'єкту до малої чи великої приватизації.

Більш того, за приписами ч. 9 ст. 14 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе.

Отже, визначаючи в наведених положеннях повноваження органу приватизації з продажу об'єкта малої приватизації законодавець вирізняє серед інших способів приватизації таких об'єктів саме можливість застосування процедури викупу об'єкту малої приватизації.

З огляду на наведене, посилання відповідача (апелянта) на те, що з набранням чинності Законом України Про приватизацію державного і комунального майна продаж об'єктів малої приватизації можливий виключно шляхом проведення електронного аукціону не ґрунтується на приписах цього Закону, а відтак, і не може бути правовою підставою для відмови в укладенні відповідних договорів купівлі-продажу.

Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявності правових підстав для припинення процедури викупу майна позивачем та відмови в укладенні договорів купівлі-продажу цього майна, в т.ч. з набранням чинності Законом України Про приватизацію державного і комунального майна .

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом згідно ст. 187 ГК України. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу (. 1 ст. 26 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна ).

Таким чином, положення Закону України Про приватизацію державного і комунального майна не нівелюють чинність рішень про приватизацію спірного майна шляхом їх викупу позивачем як орендарем, що з урахуванням принципів правової визначеності та належного урядування зумовлює обов'язок органу приватизації, яким в даному випадку виступає Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), завершити відповідну процедуру приватизації з укладення відповідного договору.

З огляду на наведене та те, що судом не встановлено підстав для припинення процедури приватизації спірного майна, а укладення договору є обов'язковим в силу Закону та прийнятих про приватизацію шляхом викупу рішень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність та обґрунтованість вимог ТОВ СДК Інвест Груп про зобов'язання Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 90,40 кв.м. та 17,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 69, літ. А , відтак про задоволення позову в повному обсязі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі № 910/11054/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/11054/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.01.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук