Ухвала

від 21.01.2019 по справі 906/289/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" січня 2019 р. Справа № 906/289/18.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: Фізичної особи підприємця Кучера Романа Валерійовича

до Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м.Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Комунального Підприємства "Інспекція з благоустрою м. Житомира" Житомирської міської ради;

2) Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Радомисль. Торгівельна компанія"

про стягнення 490874,00 грн

за участю представників сторін:

від боржника (заявника): Кузнєцова М.О. - довіреність №26/632 від 06.09.2018;

від стягувача: Кучер Р.В. - паспорт НОМЕР_1 від 17.11.2011;

присутній: ОСОБА_3 - паспорт НОМЕР_2 від 25.07.1998,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.08.18р. у справі №906/289/18, залишеним в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018, позов Фізичної особи - підприємця Кучера Романа Валерійовича до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Комунального Підприємства "Інспекція з благоустрою м.Житомира" Житомирської міської ради; 2) Управління Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Радомисль. Торгівельна компанія" про стягнення 490874,00 грн. задоволено. Стягнуто з Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області на користь Фізичної особи - підприємця Кучера Романа Валерійовича 490874,00грн. майнової шкоди; 7363,11 грн. судового збору.

27 грудня 2018, на примусове виконання вищевказаного рішення суду, видано судовий наказ.

10.01.2019 на адресу суду від боржника надійшла заява №б/н від 10.01.2019 про розстрочення виконання судового рішення (а.с. 2-4, т.2), згідно якої він просить розстрочити виконання наказу господарського суду Житомирської області від 27.12.2018, виданого на виконання рішення у даній справі, рівними частинами на один рік, з дня постановлення ухвали суду.

Ухвалою суду від 11.01.2019 вказану заяву призначено до розгляду на 21.01.2019.

Представник боржника в судовому засіданні подану заяву про розстрочку виконання рішення підтримала. Пояснила, що боржник очікує надходження коштів від ПДФО, які можуть бути спрямовані на погашення боргу.

Стягувач в судовому засіданні щодо розстрочки виконання рішення суду заперечив. На твердження заявника щодо наслідків одномоментного списання коштів, наголосив, що саме одномоментними діями останнього його було позбавлено єдиного джерела доходу.

Обґрунтовуючи підстави звернення з заявою про розстрочку виконання рішення суду боржник вказує, що на адресу виконавчого комітету Житомирської міської ради від Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області (далі - Управління) надійшов лист від 08.01.2019 № 03-08/54 з вимогою надати у строк 5 (п'ять) робочих днів, з моменту отримання листа, дані, що нададуть можливість визначити код програмної класифікації видатків кредитування місцевого бюджету, коди економічної класифікації видатків бюджету та рахунки, з яких проводитиметься безспірне списання коштів, згідно вищезазначеного виконавчого документа суду. На період виконання даної вимоги проведення платежів виконавчого комітету Житомирської міської ради здійснюється тільки за захищеними статтями видатків (заробітна плата та комунальні платежі, електроенергія).

Зсилаючись на п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі по тексту - Порядок), який передбачає, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою, вказує, що 08.11.2018 Житомирською міською радою було прийнято рішення № 1189 "Про внесення змін в рішення міської ради від 18.12.2017 року № 879 "Про затвердження міської цільової програми "Ефективна влада. Конкурентне місто" на 2018-2020 роки". Зазначає, що п. 4.1. додатку 1 вказаного рішення передбачені видатки на 2019 рік на сплату судових зборів, виконавчих зборів, штрафів, судової експертизи, послуги банку, поштові послуги та інше в розмірі 530 тис, грн. Разом з тим, як зазначає боржник, за наказом господарського суду Житомирської області від 27.12.2018 виконавчому комітету Житомирської міської ради потрібно сплатити ФОП Кучеру Р.В.- 498237,11 грн. майнової шкоди та судового збору.

Як на підставу для розстрочки виконання рішення суду рівними частинами, боржник зсилається на те, що на даний час неможливо здійснити погашення боргу перед стягувачем у повному обсязі, оскільки за програмою на 2019 рік передбачені видатки в розмірі 530 тис. грн на виконання всієї програми претензійно-позовної роботи. Через брак коштів, одномоментне погашення заборгованості призведе до повного зупинення проведення претензійно-позовної роботи Житомирської міської ради та її виконавчих органів, стане неможливим сплата не тільки судового збору за подачу позовів, апеляційних та касаційних скарг на рішення судів, а й виконання рішення по інших судових справах. За вказаного, боржник вважає, що обов'язок виконання рішення суду у даній справі ставить міськвиконком у нерівне становище й перед іншими стягувачами за рішеннями судів.

Зазначає, що усвідомлює обов'язок по сплаті грошових коштів у повному обсязі, але потребує додаткового часу для вирішення питання виділення цих коштів із місцевого бюджету, внесення змін до бюджету та програми видатків.

Вказує, що на даний час проводить платежі виконавчого комітету Житомирської міської ради тільки за захищеними статтями видатків, що зупиняє та блокує роботу виконкому в напрямах проведення платежів по всім іншим видаткам, призводить до формування кредиторської заборгованості, яка негативно впливає на діяльність роботи міськвиконкому.

Зауважує, що його вини у створенні вказаних обставин немає. Вважає, що застосування розстрочки виконання рішення у такому випадку не завдасть шкоди стягувачу.

Стягувач у письмових запереченнях на заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду (а.с. 26-28,т.2) звертає увагу на те, що рішення Житомирської міської ради №1189 від 08.01.2018 не є бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, адже її метою визначено: підвищення рівня комфорту та якості життя в місті Житомирі, шляхом розвитку організаційної спроможності та підвищення рівня публічності місцевої влади.

Зауважує, що у п. 4.1. таблиці, викладеній в напрямах діяльності і заходів реалізації програми, визначається завдання для реформування внутрішньої політики органу місцевого самоврядування, в складі якого є юридичний департамент міської ради, відносно якого закладено в перспективі видатки для забезпечення поточної діяльності (претензійно-позовної роботи), а не для виконання рішень судів.

Просить суд врахувати, що згідно п. 25 Порядку, на який зсилається позивач, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання, у разі наявності коштів на рахунку. При цьому, за п. 26 Порядку, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Зауважує, що інформація про залишок коштів боржника на рахунках в казначействі є публічною, відкритою та оприлюднена на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради.

Просить суд надати оцінку рішенню 44-ї сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 18.12.2018 №1297 "Про бюджет Житомирської міської об'єднаної територіальної громади (бюджет міста Житомира) на 2019 рік", згідно якого різниця нерозподілених коштів сягає 150260457 грн, а сума нерозподілених коштів, які можуть витрачатися лише за окремими рішеннями міської ради стосовно місцевих/регіональних програм - 66147520,16грн.

Також просить суд врахувати ступінь вини відповідача, оскільки саме протиправні дії останнього призвели до спричинення та стягнення збитків. При цьому зауважує, що знищений павільйон громадського харчування був єдиним місцем здійснення підприємницької діяльності, з якої стягувач отримував доходи для утримання своєї сім'ї. Кошти, які будуть отримані на виконання рішення суду, необхідні у повному обсязі та одноразово саме для відновлення підприємницької діяльності.

Зсилаючись на ст. 73, 74 ГПК України, стягувач наголошує, що боржник документально не підтвердив винятковість обставин, які надають право для розстрочення судового рішення, зокрема щодо залишків коштів боржника в Казначействі станом на дату звернення із заявою про розстрочення виконання судового рішення.

При розгляді заяви стягувача, зважаючи на твердження та заперечення сторін, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.5 цієї статті, розстрочення судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому слід враховувати приписи ч.5 ст. 331 ГПК України.

Також судом взято до уваги, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМ України, від 03.08.2011, № 845 (далі - Порядок).

За п. 3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно ч.3 ст. 25 Порядку, у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

За п. 26 Порядку, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Як встановлено судом, на виконання п. 28 Порядку, листом від 08.01.2019 за №03-08/54 (а.с. 14) Уравління зобов'язало виконавчий комітет Житомирської міської ради у строк 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання даного запиту направити дані, що нададуть можливість визначити код програмної класифікації видатків кредитування місцевого бюджету, код програмної класифікації видатків кредитування місцевого бюджету, коди економічної класифікації видатків бюджету та рахунки, з яких проводитиметься безспірне списання коштів згідно вищезазначеного виконавчого документа суду. Повідомило, що на період виконання даної вимоги, проведення платежів з рахунків Виконкому буде здійснюватись лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

Тобто, з вказаного листа вбачається, що проведення платежів з рахунків Виконкому буде здійснюватись лише за захищеними видатками, виключно на період виконання вимоги Управління щодо надання запитуваної інформації.

Також судом встановлено, що 08.11.2018 Житомирською міською радою прийнято рішення № 1189 "Про внесення змін в рішення міської ради від 18.12.2017 року № 879 "Про затвердження міської цільової програми "Ефективна влада. Конкурентне місто" на 2018-2020 роки". Відповідно до п. 4.1. додатку 1 вказаного рішення передбачені видатки на 2019 рік на сплату судових зборів, виконавчих зборів, штрафів, судової експертизи, послуги банку, поштові послуги та інше в розмірі 530 тис, грн.

Зважаючи на твердження боржника, що списання коштів може бути здійснено лише згідно Програми "Ефективна влада. конкурентне місто" на 2018-2020 роки", яким не передбачено списання визначеної у рішенні суду суми стягнення, суд також враховує положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада може в межах своїх повноважень вносити зміни до місцевого бюджету (пункт 23 частини першої статті 26). Остання норма кореспондується з положенням частини сьомої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою "рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу".

Вказане свідчить про те, що Виконком не позбавлений можливості, при необхідності, здійснювати коригування розподілу та використання коштів місцевого бюджету, тобто має об'єктивну можливість вживати негайні заходи, спрямовані на виконання судових рішень. Більш того, зважаючи на те, що рішення у даній справі набрало законної сили 12.12.2018, про що боржник, як учасник процесу, не міг не знати, уже з вказаної дати останній міг вчиняти дії, спрямовані на належне виконання цього рішення.

При цьому суд враховує, що на підтвердження обставин щодо необхідності розстрочення рішення суду боржником надано лише копію листа Управління ДКСУ у м. Житомирі від 08.01.2019 №03-08/54, копію рішення Житомирської міської ради від 08.11.2018 №1189 та додаток до нього ("Міська цільова програма "Ефективна влада. Конкурентне місто" на 2018-2020), якими сплановано загальний розподіл та використання коштів. Даних для детального аналізу фінансових резервів боржника вказана Програма не містить.

Жодних документів, які б надали суду можливість дослідити обставини щодо рахунків заявника та фактичної наявності коштів на них, для здійснення аналізу наслідків надання Управлінню запитуваної ним інформації, до матеріалів справи також не надано.

Крім того, заявником не обґрунтовано належними доказами необхідність визначеного ним терміну розстрочення виконання наказу господарського суду Житомирської області від 27.12.2018 - рівними частинами на один рік, з дня постановлення ухвали суду.

Тобто, з поданої боржником заяви та доданих до неї документів, не вбачається, а боржником належними та достатніми доказами не доведено обставин що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду .

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як вже вказувалось судом, розстрочення виконання рішення суду можливе лише за наявності сукупності виключних умов, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду у визначений строк.

Натомість, заявником не надано доказів, які б підтверджували необхідність розстрочення виконання рішення господарського суду Житомирської області у даній справі рівними частинами на один рік, з дня постановлення ухвали суду.

При цьому суд враховує приписи ст. 15 ГПК України щодо дотримання принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; значення розгляду заяви для сторін.

Приписами ч.ч.1-3 статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, враховуючи майновий стан боржника, баланс інтересів обох сторін, а також ступінь вини боржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 10.01.2019 про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. 2, 74, 79, 86, 232-235, 331 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 10.01.2019 про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 25.01.2019

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (АДРЕСА_1) - рек. з пов.;

3 - відповідачу ( 10014, м.Житомир, м-н С.П.Корольова,4/2) - рек. з пов.;

4-6- третім особам:

- КП "Інспекції з благоустрою м. Житомира" Житомирської міської ради (10002, м.Житомир, вул.Гагаріна,18) - рек. з пов.;

- Управлінню Державної казначейської служби України у м.Житомирі Житомирської області (10008, м.Житомир, вул.С.Ріхтера, 12/5) - рек. з пов.;

- ТОВ "Радомисль. торгівельна компанія" (10029, м. Житомир, пров. 1-й Сінний, будинок 4) - рек. з пов.