Рішення

від 21.01.2019 по справі 926/1540/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Справа № 926/1540/18

Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Панкратова Р.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/1540/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Логістік

до Приватного підприємства Завод Технолог

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Дейв Експрес

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОПРИНТ

про стягнення боргу в сумі 58032,10 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 - представник. Довіреність № 2608 від 16.01.2019 р.

Від відповідача - ОСОБА_3 - директор.

Від третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Логістік звернулось з позовом до приватного підприємства Завод Технолог про стягнення заборгованості за Договором-заявкою № 21082017 в сумі 58032,10 грн., з яких 47 623,14 грн. сума основного боргу, 1 448,63 грн. 3 % річних, 3 524,09 грн. інфляційні втрати та 5 436,22 грн. пеня.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Чернівецької області від 20.09.2018 року, залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 Дейв Експрес та ОСОБА_4 ПРОПРИНТ , справу до розгляду в підготовчому засіданні призначено на 16.10.2018 року.

16.10.2018 року до канцелярії суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_4 ПРОПРИНТ , в яких останній повідомляє про відсутність договірних відносин з ПП Завод Технолог .

Ухвалою суду від 16.10.2018 р. підготовче засідання відкладено на 31.10.2018 р. в зв'язку з неявкою представника позивача та третьої сторони в судове засідання.

17.10.2018 року до канцелярії суду надійшли докази направлення ОСОБА_4 ПРОПРИНТ письмових пояснень сторонам.

30.10.2018 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_4 ПРОПРИНТ про проведення підготовчого судового засідання без участі їхнього представника.

31.10.2018 року до канцелярії суду надійшла заява позивача про проведення підготовчого судового засідання без участі їхнього представника.

Ухвалою суду від 31.10.2018 р. підготовче засідання відкладено на 19.11.2018 р. в зв'язку з неявкою представників позивача та третіх осіб в судове засідання.

16.11.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В наданому клопотанні позивач просить забезпечити можливість його присутності у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції та визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судового засідання - Господарський суд Житомирської області.

Ухвалою суду від 16.11.2018 р. відмовлено в задоволенні даного клопотання в зв'язку із надходженням клопотання пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.

16.11.2018 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_4 ПРОПРИНТ про проведення підготовчого судового засідання без участі їхнього представника.

19.11.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 19.11.2018 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 06.12.2018 р. в зв'язку з неявкою представників позивача та третіх осіб в судове засідання. Також ухвалою зобов'язано позивача подати оригінали: Договору-заявки № 21082017 б/д., а відповідача - документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

27.11.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В наданому клопотанні позивач просить забезпечити можливість його присутності у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції та визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судового засідання - Господарський суд Житомирської області.

Ухвалою суду від 28.11.2018 р. задоволено клопотання позивача та визначено відповідальний суд за проведення відеоконференції під час судового засідання - Господарський суд Житомирської області.

06.12.2018 р. представником відповідача подано заяву про призначення та проведення судової експертизи підписів керівника Приватного підприємства Завод Технолог та відбитку печатки.

Ухвалою суду від 06.12.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи, підготовче засідання відкладено на 19.12.2018 р. та зобов'язано сторони подати оригінали Договору-заявки № 21082017 б/д.

19.12.2018 р. представником відповідача подано заяву про призначення та проведення судової експертизи підписів керівника Приватного підприємства Завод Технолог та відбитку печатки на Договорі-заявці № 21082017 б/д. Проведення експертизи відповідач запропонував доручити Чернівецькому НДЕКЦ при МВС України.

Ухвалою суду від 19.12.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 09.01.2019 року.

В судовому засіданні 09.01.2019 р. оголошено перерву на 22.01.2019 р.

21.01.2019 року до канцелярії суду від позивача надійшли Договір-заявка № 21082017, оригінал Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) серії А № 010437 та документи, що підтверджують повноваження представника ОСОБА_2

В судовому засіданні 22.01.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача позов не визнав.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю Дейв Експрес та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОПРИНТ в судове засідання не з'явились. На адресу господарського суду, повернулись повідомлення про вручення їм вищевказаних ухвал з відмітками про вручення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

В серпні 2017 року Приватне підприємство Завод Технолог (Замовник) запропонувало, а Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Логістік (Виконавець) погодилось виконати Договір-заявку № 21082017 на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, який надійшов в електронній формі, згідно якої відповідач запропонував та позивач зобов'язався перевезти вантаж - обладнання, картон на палетах, загальною вагою 22т, що становить 86 м 3 на умовах:

маршрут - Richard J Ruff Strasse 4, 63594 Hasselroth (Germany) - м. Рівне (Україна);

адреса завантаження: Richard J Ruff Strasse 4, 63594 Hasselroth (Germany); митне оформлення: вул. Фабрична, 6, м. Рівне, Україна;

перевезення автомобілем марки IVECO д.р.н. АМ7520ВЕ/АМ4542ХТ (причіп) під керуванням водія ОСОБА_5, номер мобільного зв'язку +37254472176, НОМЕР_1;

дата завантаження вантажу - 21-23.08.2017 року;

вартість перевезення - 1580 Євро (47623,14 грн.);

розрахунок на протязі 7 робочих днів після вивантаження 90 % рахунку, 10% по отримання повного комплекту оригіналів документів за адресою: вул. Українська, 28, м. Чернівці.

21.08.2017 року між ОСОБА_4 ОСОБА_1 Логістік та ОСОБА_4 Дейв Експрес укладено Договір-заявку на перевезення вантажу № 232/2 на перевезення вантажу відповідача.

22.08.2017 року представником ОСОБА_4 Дейв Експрес отримано вантаж загальною вагою 22,240 кг. 24.08.2017 року водієм ОСОБА_4 Дейв Експрес здійснено прикордонний перехід на митному посту Волинської митниці ДФС та 28.08.2017 року на території Рівненської митниці ДФС проведені роботи по розмитненню вантажу. 29.08.2017 року вантаж доставлений вантажоодержувачу ОСОБА_4 Пропринт , за адресою: вул. Фабрична, 6, м. Рівне, Рівненська обл., що підтверджується CMR серії А № 010437.

29.08.2017 року підписано Акт надання послуг № ДЕ - 232/2 та надано рахунок на оплату наданих послуг перевезення на суму 47925,52 грн., який повністю оплачений ОСОБА_4 ОСОБА_1 Логістік .

Враховуючи те, що перевезення вантажу здійснювалося в міжнародному сполученні то є правомірним застосування норм міжнародного права до наданих послуг. Так, частиною 1 статті 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956р. (Закон N 57-V ( 57-16 ) від 01.08.2006) передбачено, що вантажна накладна (CMR) є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. А тому, факти зазначені в CMR серії А № 010437, підтверджують обґрунтованість та виправданість дій Позивача.

Позивачем 31.08.2017 року супровідним листом №1059 скеровано на адресу відповідача, первинні документи для оплати послуг, а саме: рахунок на оплату №ДЛ-232/2 від 29.08.2017 р., акт надання послуг № ДЛ-232/2 від 29.08.2017 р. (2 екземпляра), Договір-заявка №21082017 (2 екземпляра), Міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) серії А № 010437 які отримані Відповідачем 15.09.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 17).

Відповідно до п.10 Договору-заявки №21082017 б/д, кінцевий строк оплати послуг позивача по перевезенню вантажу становить 7 робочих днів з дати отримання первинних документів, тобто виключно по 26.09.2017 року.

Однак відповідач свої зобов'язання за Договором-заявкою №21082017 б/д по оплаті наданих послуг не виконав, отримавши від позивача повний комплект оригіналів документів, які вказували на належне виконання робіт по перевезенню, Акт виконаних робіт не підписав.

Згідно ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України , договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України , господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 909 ЦК України , за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України , правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 2 ст. 181 ГК України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

ОСОБА_3 того, за приписами ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За частиною 2 ст. 639 ЦК України , укладення між сторонами договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Оскільки, сторонами по справі, на підставі електронного Договору-заявки, досягнуто згоди з усіх істотних умов щодо здійснення перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що між сторонами існували договірні відносини на підставі Договору-заявки на перевезення вантажу № 21082017 б/д.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати коштів за виконання робіт по перевезенню товару відповідачем не надано.

За приписами ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені у даній справі, в частині стягнення з відповідача 47 623,14 грн. є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, і, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1., п. 4.2. роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17 грудня 2013 року, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1448,63 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3524,09 за період з 08.09.2017 року по 14.09.2018 року.

ОСОБА_3 того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 5 436,22 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Одночасно суд, вказує на те, що Договір-заявка № 21082017 б/н не містить пункти, що визначають відповідальність за прострочення сплати послуг перевезення, тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 436,22 грн. слід відмовити.

Судові витрати із сплати судового збору покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам у порядку статті 129 ГПК України.

Поряд з цим, позивачем долучено до позову орієнтований розрахунок витрат, пов'язаних із розглядом справи - наданням професійної правничої допомоги у сумі 20000,00 грн.

У судовому засіданні 21.01.2019 року представник позивача перед початком судових дебатів звернувся до суду із усною заявою, якою просив суд вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення у зв'язку із неможливістю подання доказів на підтвердження витрат, обумовлених наданням професійної правничої допомоги.

Приписами частин першої та другої статті 221 ГПК України регламентовано, що: «Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог» .

Отже, вирішення питання про судові витрати слід призначити до розгляду у судовому засіданні за участю представників учасників справи.

Одночасно суд нагадує позивачу, що докази не беруться до уваги судом у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи (ч.9 ст.80 ГПК України).

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Завод Технолог (код 32652202, вул. Українська, 28/1, м. Чернівці) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Логістік (код 32122163, вул. Київське шосе, 143-а, м. Житомир) основний борг в сумі 47 623,14 грн., 3 % річних в розмірі 1 448,63 грн., інфляційні в сумі 3 524,09 грн. та судовий збір в розмірі 1596,94 грн.

3. В частині стягнення пені у сумі 5436,22 грн. відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11:00 04 лютого 2019 р. Засідання відбудеться у приміщення Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 01.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2019 року.

Суддя С.О. Миронюк