Ухвала

від 22.01.2019 по справі 120/4562/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

22 січня 2019 р. Справа № 120/4562/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Парпальос В.В., Грига І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Начальника відділу агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької районної державної адміністрації Григи Інни Миколаївни

про: визнання рішення протиправним та поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької районної державної адміністрації Григи Інни Миколаївни про визнання рішення протиправним та поновлення на роботі.

Ухвалою від 22.12.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22.01.2019 року.

Крім того, даною ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та поновлено відповідний строк.

09.01.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву до якого долучено клопотання про застосування строку позовної давності. У поданому клопотанні відповідач зазначила, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, адже у позовній заяві останній особисто зазначає, що 30.10.2018 року начальником відділу було надано наказ від 30.10.2018 року №26-ос. Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що ОСОБА_1 визнає той факт, що наказ №26-ос надано йому 30.10.2018 року, однак до суду останній звернувся лише 11.12.2018 року. З огляду на викладене та посилаючись на положення ч. 4 ст. 123 КАС України, просить суд залишити без розгляду дану позовну заяву.

У судовому засіданні відповідач та її представник підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити.

Позивач у судовому засіданні заперечував щодо залишення даної позовної заяви без розгляду, зазначивши, що у позовній заяві ним допущено помилку. Натомість із оскаржуваним наказом від 30.10.2018 року №26-ОС його було ознайомлено лише 12.11.2018 року, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 та журналом обліку руху трудових книжок.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходив із наступного.

Так, положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В даному випадку, обґрунтовуючи заявлене клопотання про застосування строків позовної давності відповідач зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 особисто зазначає про те, що 30.10.2018 року начальником відділу було надано наказ від 30.10.2018 року №26-ос. Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що ОСОБА_1 визнає той факт, що наказ №26-ос надано йому 30.10.2018 року, однак до суду останній звернувся лише 11.12.2018 року.

Разом із тим, суд критично оцінює такі посилання відповідача, адже жодних доказів на підтвердження своїх тверджень про те, що наказ від 30.10.2018 року №26-ос вручений позивачу саме 30.10.2018 року, відповідачем не надано.

Крім того, суд також звертає увагу відповідача на те, що сама лише можлива обізнаність позивача про існування наказу від 30.10.2018 року №26-ос жодним чином не може свідчити про те, що останній був ознайомлений із його змістом та, як наслідок, із обсягом усіх тих прав, які, на його думку, порушені оскаржуваним рішенням та за захистом яких останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

До того ж, відповідачем не надано жодних доказів на спростування тверджень позивача про те, коли саме він ознайомився із оскаржуваним рішенням, які в свою чергу підтверджені відомостями, що містять у журналі обліку руху трудових книжок та в трудовій книжці.

Визначаючись з приводу заявленого клопотання слід також враховувати, що згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про застосування строків давності та залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 122, 123, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про застосування позовної давності та залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 25.01.2019 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна