Постанова

від 21.01.2019 по справі 761/10121/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 січня 2019 року

м. Київ

справа № 761/10121/14-ц

провадження № 61-24119св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О., КузнєцоваВ. О. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник (відповідач) - ОСОБА_4,

представник заявника - ОСОБА_5,

позивач - Публічне акціонерне товариство Златобанк ,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Ла Лана ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Лотуре-Агро

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року у складі судді Піхур О. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Поливач Л. Д.,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2014року Публічне акціонерне товариство Златобанк (далі - ПАТ Златобанк ) звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ла Лана (далі - СГ ТОВ Ла Лана ), ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно.

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ Златобанк про визнання недійсним договору поруки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 червня 2015 року, позов ПАТ Златобанк задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ Златобанк заборгованість за кредитним договором від 19 квітня 2013 року у розмірі 63 625 485,96 грн та за кредитним договором від 29 березня 2013 року у розмірі 16 883 848,75 грн. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором від 29 березня 2013 року у розмірі 16 883 848,75 грн звернуто стягнення на предмет застави - комбайн зернозбиральний реєстраційний номер НОМЕР_1, марки КЗС-812 СХ, заводський номер - 216, двигун НОМЕР_2, 2010 року випуску, який належить на праві власності СГ ТОВ Ла Лана шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року у справі за позовом ПАТ Златобанк до СГ ТОВ Ла Лана , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно.

Заява мотивована тим, що вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд не врахував, що розмір заборгованості менший на 5 315 630,00 грн, внаслідок часткового погашення кредиторських вимог за рахунок заставленого майна ще у 2014 році, тобто до ухвалення рішення 14 січня 2015 року у цій справі, а саме: 3 200 тис. грн, що підтверджується листом ПАТ Златобанк від 25 липня 2014 року б/н; 336 750 грн, що підтверджується платіжним дорученням б/н б/д та банківською випискою від 30 квітня 2014 року; 1 978 880 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20 травня 2014 року і банківською випискою від 27 червня 2014 року.

Позивач зазначає, що ці суми не були враховані та відображені в рішенні суду, у зв'язку з чим ОСОБА_4 просив суд скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2017 року, в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими в розумінні статті 361 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду заяви.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2017 року та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що сума заборгованості СГ ТОВ Ла Лана перед ПАТ Златобанк є меншою на 5 315 630 грн внаслідок часткового погашення кредиторських вимог банку ще у 2014 році, а саме: 336 750 грн, що підтверджується платіжним дорученням б/н б/д та банківською випискою від 30 квітня 2014 року; 1 978 880 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20 травня 2014 року і банківською випискою від 27 червня 2014 року; 3 200 тис. грн, що підтверджується листом ПАТ Златобанк від 25 липня 2014 року. Про вказані обставини стало відомо з листів арбітражного керуючого ОСОБА_6 від 10 серпня 2015 року та від 23 вересня 2015 року в яких повідомлено ПАТ Златобанк про зменшення суми раніше визнаних вимог перед цим банком на 5 315 630 грн до 78 453 704,71 грн. Отже розмір заборгованості позичальника перед банком на дату ухвалення рішення Шевченківським районним судом м. Києва від 14 січня 2015 року не перевищував 78 453 704,71 грн, що не було враховано судами при перегляді рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147- VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

11 травня 2018 року справа № 201/8097/13-цза зявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року у справі за позовом ПАТ Златобанк до СГ ТОВ Ла Лана , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно передана до Верховного Суду.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

До таких висновків Верховний Суд дійшов з огляду на наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 червня 2015 року, позов ПАТ Златобанк задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ Златобанк заборгованість за кредитним договором від 19 квітня 2013 року у розмірі 63 625 485,96 грн та за кредитним договором від 29 березня 2013 року у розмірі 16 883 848,75 грн. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором від 29 березня 2013 року у розмірі 16 883 848,75 грн звернуто стягнення на предмет застави - комбайн зернозбиральний реєстраційний номер НОМЕР_1, марки КЗС-812 СХ, заводський номер - 216, двигун НОМЕР_2, 2010 року випуску, який належить на праві власності СГ ТОВ Ла Лана шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмету застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

ОСОБА_4, звертаючись до суду і заявою про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами, посилався на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що розмір заборгованості менший на 5 315 630 грн, внаслідок часткового погашення кредиторських вимог за рахунок заставленого майна ще у 2014 році, тобто до ухвалення рішення у цій справі (14 січня 2015 року), а саме: 3 200 тис. грн, що підтверджується листом ПАТ Златобанк від 25 липня 2014 року б/н; 336 750 грн, що підтверджується платіжним дорученням б/н та б/д, а також банківською випискою від 30 квітня 2014 року; 1 978 880 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20 травня 2014 року і банківською випискою від 27 червня 2014 року.

Відповідно до положень статті 361 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій), рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вказана норма чітко передбачає підстави для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина два статті 361 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій).

Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи.

Крім того, судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень статті 361 ЦПК України 2004 року, оскільки ці доводи були предметом дослідження в судах першої, та апеляційної інстанції під час вирішення спору по суті.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що розмір заборгованості позичальника перед банком на дату ухвалення рішення Шевченківським районним судом м. Києва від 14 січня 2015 року був меншим на 5 315 630 грн, тобто не перевищував 78 453 704,71 грн спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме тим, що платежі на загальну суму 5 315 630 грн, здійснені в період з 19 квітня 2013 року по 09 січня 2015 року, були враховані Шевченківським районним судом м. Києва при ухваленні рішення 14 січня 2015 року.

Доводи касаційної скарги про віднесення обставин, на які заявник посилається, до категорії нововиявлених, є безпідставними та ґрунтуються на власному трактуванні і розумінні цих обставин, які, відповідно до змісту статті 361 ЦПК України 2004 року не є нововиявленими.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що суди безпідставно врахували надходження коштів у сумі 3 млн. грн., яке було здійснено 04 серпня 2014 року для погашення процентів, оскільки заявник не посилався на вказані обставини як на нововиявлені, а зазначав про часткове погашення кредиторських вимог банку, в тому числі і на суму 3 000 200 грн, що підтверджується листом ПАТ Златобанк від 25 липня 2014 року, і саме ці обставини заявник вважав нововиявленими, є необґрунтованими, оскільки у вказаному листі ПАТ Златобанк надає згоду на відчуження позичальником пшениці 6-го класу урожаю 2014 року на загальну суму 3 000 200 грн, що знаходиться у заставі ПАТ Златобанк , відповідно договору застави від 20 грудня 2013 року, в той час як у вказаній справі для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір застави 02 квітня 2013 року.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

В. А. Стрільчук