Постанова

від 22.01.2019 по справі 910/10911/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. Справа№ 910/10911/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Цюра П.С. - адвокат

від відповідача: Іванченко О.І. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва, ухвалене 06.11.2018 за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Рятувальні засоби

у справі № 910/10911/18 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рятувальні засоби

до Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот

про стягнення 678 985,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 589 684,20 грн. за надані за договором № АСК/-76 від 27.02.2017, але неоплачені послуги, пені в сумі 42 695 грн., 3 % річних в сумі 12 614,85 грн. та інфляційних втрат в сумі 42 991,85 грн. Крім того, при зверненні до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60 000 грн.

У наданих суду першої інстанції 24.10.2018 письмових поясненнях (а.с. 177-180 т. 1) позивач визначив розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 63 000 грн.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву, які надійшли до суду першої інстанції 25.10.2018 (а.с. 227-229 т. 1), просив відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 у справі № 910/10911/18 закрито провадження у справі № 910/10911/18 в частині стягнення основного боргу в розмірі 589 684,20 грн., позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 12 335,20 грн. 3% річних, 42 904, 40 грн. інфляційних втрат та 42 695,00 грн. пені, в іншій частині позову відмовлено.

Вказаним рішенням не було вирішено питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на професійну правничу допомогу.

01.11.2018 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 63 000,00 грн.

За наслідками розгляду вказаної заяви, судом першої інстанції 06.11.2018 прийнято додаткове рішення, яким до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 62 764,73 грн.

У вступній частині вказаного рішення судом першої інстанції упущено слово додаткове .

Частково задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції послався на доведеність понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката у заявленій до стягнення сумі та на те, що, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, вимоги про стягнення з відповідача вказаних витрат також мають бути задоволені частково.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, 04.12.2018 Приватне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18 та відмовити в задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що оспорюване додаткове рішення є незаконним, протиправним, а визначена до стягнення сума є несвіврозмірною.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на те, що:

- ця справа є аналогічною до справи № 910/4540/18, що розглядалась між сторонами і стосується того самого предмета, тих саме підстав виникнення правовідносин, за виключенням періоду стягнення, номеру договору та розміру заборгованості, а позовна заява у справі № 910/10911/18 в повній мірі відповідає позовній заяві у справі № 910/4540/18, а відтак, підстави формування правової позиції (договір, склад доказів) та написання позовної заяви не потребували такого розміру часу, як зазначає адвокат;

- позовна заява складена на восьми аркушах, з яких менше трьох це вступна, описова та мотивувальні частини суті спору, тобто частина позову, над якою працював та міркував юрист, а решта частина позовної заяви - обґрунтування стягнення вимог на правничу допомогу (п'ять аркушів) та резолютивна частина позовної заяви;

- враховуючи, що відповідач проти позовних вимог в частині основної заборгованості не заперечував, погасив частину основної заборгованості до першого засідання у справі (про що надав стороні та суду докази), а іншу до початку слухання справи по суті (23.10.2018), беручи до уваги, що адвокат є учасником товариства позивача, що обумовлює його обізнаність зі справами свого товариства, визначення розміру витрат на правову допомогу у розмірі 63 000,00 грн. є занадто переоціненим, не співмірним (співрозмірним) та безпідставним враховуючи обставини справи (обсяг, складність, часові витрати тощо);

- надані позивачем на підтвердження понесення транспортних витрат акти наданих послуг та докази оплати за такі послуги не можуть вважатися належними доказами понесення саме транспортних витрат, адже:

1. ФОП П'ятка Іван Васильович, який, нібито, надав такі послуги, не здійснює діяльність з пасажирського перевезення, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з якими вказана особа здійснює діяльність згідно коду КВЕД 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

2. ліцензія на здійснення пасажирських перевезень автомобільним транспортом міжміського сполучення відсутня;

3. згідно Постанови КМУ Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту від 18.02.1997 № 176 проїзним документом встановленої форми, який надає право пасажиру на одержання транспортних послуг, є квиток, який є одним із достатніх доказів для відшкодування витрат, проте відповідних квитків суду не надано;

- надані позивачем на підтвердження понесених витрат щодо оренди житла у фізичної особи ОСОБА_5 документи, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру та рахунки-фактури не підтверджують факт оплати та оренди житла адвокатом Цюра П.С., оскільки:

1. квитанції підписані невідомою особою, відсутні прізвище та ініціали, як того вимагає сама форма квитанції;

2. квитанції містять посилання на рахунок фактуру з номером але без дати, що унеможливлює підтвердження факту здійснення господарської операції по прийняттю готівкових коштів на підставі рахунків, що додані, в той час як надані рахунки фактури містять і номер і дату рахунку. Тобто грошові кошти могли бути прийняті за замовлення будь-яких інших видів економічної діяльності, яку здійснює ФОП Радзівілл О.В.;

3. згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань ФОП Радзівілл О.В. здійснює наступну діяльність: Код КВЕД 79.11 Діяльність туристичних агентств; Код КВЕД 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти; Код КВЕД 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (основний); Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

4. Квитанції не містять посилання на номер договору туристичного обслуговування або ваучеру (в рамках надання туристичних послуг), що передбачено п. 20 Ліцензійних умов провадження туристичної діяльності (затверджених Постановою КМУ від 11.11.2015 № 991);

5. ФОП Радзівілл О.В. відустня в ліцензійному реєстрі суб'єктів туроператорської діяльності Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, а відтак, такі послуги нею не могли надаватись;

6. ФОП Радзівілл О.В. у спілкуванні по телефону (зазначений на рахунках фактурах) заперечила факт надання будь-яких орендних послуг і була дуже здивована таким питанням.

- при винесенні оспорюваного рішення судом першої інстанції не прийняті до уваги надані відповідачем заперечення щодо розміру витрат на послуги адвоката;

- приймаючи оспорюване рішення від 06.11.2018 суд першої інстанції не зазначив про те, що воно є додатковим, а відтак, враховуючи, що в рішенні від 25.10.2018 судом першої інстанції у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, суд першої інстанції в рішенні від 25.10.2018 відмовив і у задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги адвоката;

- по кожній судовій справі може бути прийняте лише одне рішення суду, проте у спірному випадку існує два судових рішення, що не відповідає приписам чинного законодавства.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2018 справа № 910/10911/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 14.12.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- Приватному акціонерному товариству Судноплавна компанія Укррічфлот поновлено строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18;

- справу 910/10911/18 призначено до розгляду на 22.01.2019 о 12:40;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, клопотань та письмових пояснень - до 28.12.2018;

- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- зупинено дію оскаржуваного додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18;

- учасників судового процесу повідомлено, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

02.01.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлено до суду 28.12.2018 - примітка суду), в якому позивач просить залишити судове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18 без змін, а скаргу без задоволення з посиланням на те, що:

- при складенні позовної заяви та формуванні правової позиції виникла необхідність вивчення великої кількості доказів, що підтверджують позицію позивача, а саме, спірний договір з додатком, інформацію про наявну заборгованість, претензію з повідомленням про вручення, акт звіряння взаємних розрахунків, акти виконаних робіт, рахунки на оплату, банківські виписки, відомості з ЄДР позивача та відповідача станом на дату підготовки позову в загальній кількості 43 документи;

- предметом позову було стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а оскільки відповідачем допущено порушення терміну виконання зобов'язань, що виникли за 13 актами виконаних робіт, виникла необхідність проведення розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат по багатьох періодах;

- у справі № 910/4540/18 необхідно було проаналізувати лише 14 документів проти 43 у цій справі;

- чинним законодавством не передбачено, що факт участі адвоката у товаристві з обмеженою відповідальністю обмежує розмір витрат на правничу допомогу;

- позивачем надано належні докази на підтвердження факт понесення витрат на оплату послуг адвоката;

- відповідач у визначені законом строки не скористався наданим йому правом на подання відзиву, пояснень та заперечень стосовно витрат на професійну правову допомогу, адже ухвалою суду від 22.08.2018 встановлено строк для надання вказаних документів до 19.09.2018, в той час як відповідні заперечення відповідачем подані до суду лише 25.10.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Крім того 02.01.2019, до суду від позивача надійшла заява про закриття апеляційного провадження (направлено до суду 28.12.2018 - примітка суду), в якій позивач, з посиланням на те, що до апеляційної скарги не додано доказів наявності у особи, які підписала апеляційну скаргу (Полковська Д.Е. - примітка суду), статусу адвоката, просить закрити апеляційне провадження за апеляційної скаргою Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18.

Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає таке.

Апеляційну скаргу підписано начальником юридичного відділу Полковською Д.Е, яка діє на підставі довіреності, копію якої додано до апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Стаття 17 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлює, що:

- рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1).

- до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом. Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката (ч. 2);

- адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ч. 3);

- інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи (ч. 4).

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України ( http://erau.unba.org.ua/profile/37705 ), Полковська Д.Е. є адвокатом.

За таких обставин, у задоволенні заяви позивача про закриття апеляційного провадження колегією суддів відмовляється.

Крім того, 22.01.2019 від відповідача надійшла заява про поворот виконання рішення, в якій відповідач просить здійснити поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 по справі № 910/10911/18 шляхом повернення стягнутої грошової суми у розмірі 62 764,73 грн. на користь відповідача.

Станом на 22.01.2018 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

У серпні 2018 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 589 684,20 грн. за надані за договором № АСК/-76 від 27.02.2017, але неоплачені послуги, пені в сумі 42 695 грн., 3 % річних в сумі 12 614,85 грн. та інфляційних втрат в сумі 42 991,85 грн.

Крім того, при зверненні до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60 000 грн.

У наданих суду першої інстанції 24.10.2018 письмових поясненнях (а.с. 177-180 т. 1) позивач визначив розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 63 000 грн.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву, які надійшли до суду першої інстанції 25.10.2018 (а.с. 227-229 т. 1), просив відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 у справі № 910/10911/18 закрито провадження у справі № 910/10911/18 в частині стягнення основного боргу в розмірі 589 684,20 грн., позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 12 335,20 грн. 3% річних, 42 904, 40 грн. інфляційних втрат та 42 695,00 грн. пені, в іншій частині позову відмовлено.

Вказаним рішенням не було вирішено питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на професійну правничу допомогу.

01.11.2018 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 63 000,00 грн.

За наслідками розгляду вказаної заяви, судом першої інстанції 06.11.2018 прийнято додаткове рішення, яким до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 62 764, 73 грн.

У вступній частині вказаного рішення судом першої інстанції упущено слово додаткове , що за своєю правовою природою є опискою.

Вказаним спростовується послання відповідача про те, що, приймаючи оспорюване рішення від 06.11.2018, суд першої інстанції не зазначив про те, що воно є додатковим, а відтак, враховуючи, що в рішенні від 25.10.2018 судом першої інстанції у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, суд першої інстанції в рішенні від 25.10.2018 відмовив і у задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги адвоката, та на те, що у цій справі існує два судових рішення, що не відповідає приписам чинного законодавства.

Частково задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції послався на доведеність понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката у заявленій до стягнення сумі та на те, що, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, вимоги про стягнення з відповідача вказаних витрат також мають бути задоволені частково.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, 04.12.2018 Приватне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18 та відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що подана відповідачем апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З матеріалів справи слідує, що позивачем до позовної заяви додано як попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які визначено в сумі 60 000 грн., так і клопотання про стягнення таких витрат з відповідача, а у поданій 01.11.2018 до суду заяві позивач уточнив розмір витрат та надав докази їх понесення.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Позивачем у позовній заяві та заяві про вирішення питання про судові витрати зазначено про таке:

- 10.08.2018 з метою отримання професійної правничої допомоги, пов'язаної зі справою про стягнення з відповідача заборгованості за договором № АСК/-76 від 27.02.2017, позивачем та адвокатом Цюрою Павлом Сергійовичем укладено договір про надання професійної правничої допомоги (а.с. 102-104 т.1);

- в додатку до вказаного договору сторони дійшли згоди про перелік робіт та розмір гонорару. Так, зі змісту вказаного додатку слідує, що розмір плати за годину роботи адвоката становить 1 500 грн., а плата за день роботи (участь в судовому засіданні) - 5 500 грн. Крім того, відшкодуванню підлягає: компенсація транспортних витрат 2 500 грн. за одну подорож та компенсація витрат на оренду житла в день розгляду справи 1 000 грн. за один день;

- на виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги адвокатом загалом було потрачено:

1. 24 години, з яких: 4 години - вивчення документів з надання консультації; 16 годин - підготовка позову (визначення правової позиції, розрахунку ціни позову, розміру судового збору, направлення позову відповідачу та подачу до суду); 2 години - вчинення інших дій, пов'язаних з наданням правової допомоги (підготовка пояснень щодо нарахування штрафних санкцій до судового засідання 09.10.2018); 2 години - вчинення інших дій, пов'язаних з наданням правової допомоги (підготовка пояснень щодо нарахування штрафних санкцій до судового засідання 25.10.2018);

2. участь у трьох судових засіданнях по справі (20.09.2018, 09.10.2018 та 25.10.2018) та транспортні витрати і витрати на оренду житла, пов'язані з участю в судових засіданнях;

- спірні послуги було оплачено позивачем, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 15-08 від 15.08.2018 та № 25-10 від 25.10.2018 (а.с. 105 т. 1, 25 т. 2);

- позивач вважає, що розмір його витрат є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатами на виконання робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданих до суду першої інстанції 25.10.2010 запереченнях на позовну заяву (а.с. 227-229 т. 1) відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Посилання позивача на те, що відповідач, у визначені законом строки не скористався наданим йому правом на подання відзиву, пояснень та заперечень стосовно витрат на професійну правову допомогу, адже ухвалою суду від 22.08.2018 встановлено строк для надання вказаних документів до 19.09.2018, в той час як відповідні заперечення відповідачем подані до суду лише 25.10.2018, колегія суддів вважає безпідставними, адже ч. 5 ст. 126 ГПК України не встановлює строку для подання таких заперечень.

У обґрунтуванні своїх заперечень відповідач послався на те, що:

- ця справа є аналогічною до справи № 910/4540/18, що розглядалась між сторонами і стосується того самого предмета, тих саме підстав виникнення правовідносин, за виключенням періоду стягнення, номеру договору та розміру заборгованості, а позовна заява у справі № 910/10911/18 в повній мірі відповідає позовній заяві у справі № 910/4540/18, а відтак, підстави формування правової позиції (договір, склад доказів) та написання позовної заяви не потребували такого розміру часу, як зазначає адвокат;

- позовна заява складена на восьми аркушах, з яких менше трьох це вступна, описова та мотивувальні частини суті спору, тобто частина позову, над якою працював та міркував юрист, а решта частина позовної заяви - обґрунтування стягнення вимог на правничу допомогу (п'ять аркушів) та резолютивна частина позовної заяви;

- враховуючи, що відповідач проти позовних вимог в частині основної заборгованості не заперечував, погасив частину основної заборгованості до першого засідання у справі (про що надав стороні та суду докази), а іншу до початку слухання справи по суті (23.10.2018), беручи до уваги, що адвокат є учасником товариства позивача, що обумовлює його обізнаність зі справами свого товариства, визначення розміру витрат на правову допомогу у розмірі 60 000,00 грн. є занадто переоціненим, не співмірним (співрозмірним) та безпідставним враховуючи обставини справи (обсяг, складність, часові витрати тощо);

- позивачем не надано доказів на підтвердження понесення транспортних витрат та витрат на оренду житла.

Вказані заперечення є аналогічними за змістом тим, які викладені в апеляційній скарзі.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідача послався на те, що:

- акти наданих послуг та докази оплати за такі послуги не можуть вважатися належними доказами понесення саме транспортних витрат, адже:

1. ФОП П'ятка Іван Васильович, який, нібито, надав такі послуги, не здійснює діяльність з пасажирського перевезення, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно з якими вказана особа здійснює діяльність згідно коду КВЕД 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

2. ліцензія на здійснення пасажирських перевезень автомобільним транспортом міжміського сполучення відсутня;

3. згідно Постанови КМУ Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту від 18.02.1997 № 176 проїзним документом встановленої форми, який надає право пасажиру на одержання транспортних послуг, є квиток, який є одним із достатніх доказів для відшкодування витрат, проте відповідних квитків суду не надано;

- надані позивачем на підтвердження понесених витрат щодо оренди житла докази оренди у фізичної особи ОСОБА_5 документи, а саме квитанції до прибуткового касового ордеру та рахунки-фактури не підтверджують факт оплати та оренди житла адвокатом Цюра П.С., оскільки:

1. квитанції підписані невідомою особою, відсутні прізвище та ініціали, як того вимагає сама форма квитанції;

2. квитанції містять посилання на рахунок фактуру з номером але без дати, що унеможливлює підтвердження факту здійснення господарської операції по прийняттю готівкових коштів на підставі рахунків, що додані, в той час як надані рахунки фактури містять і номер і дату рахунку. Тобто грошові кошти могли бути прийняті за замовлення будь-яких інших видів економічної діяльності, яку здійснює ФОП Радзівілл О.В.;

3. згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань ФОП Радзівілл О.В. здійснює наступну діяльність: Код КВЕД 79.11 Діяльність туристичних агентств; Код КВЕД 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти; Код КВЕД 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (основний); Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування);

4. Квитанції не містять посилання на номер договору туристичного обслуговування або ваучеру (в рамках надання туристичних послуг), що передбачено п. 20 Ліцензійних умов провадження туристичної діяльності (затверджених Постановою КМУ від 11.11.2015 № 991);

5. ФОП Радзівілл О.В. відустня в ліцензійному реєстрі суб'єктів туроператорської діяльності Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, а відтак, такі послуги нею не могли надаватись;

6. ФОП Радзівілл О.В. у спілкуванні по телефону (зазначений на рахунках фактурах) заперечила факт надання будь-яких орендних послуг і була дуже здивована таким питанням.

Колегія суддів вважає за можливе прийняти до уваги і викладені відповідачем в апеляційній скарзі заперечення, враховуючи, що відповідні докази позивачем відповідачу були направлені 30.10.2018, а додаткове рішення прийнято судом першої інстанції 06.11.2018 без виклику представників сторін.

Щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката колегія суддів зазначає про таке.

За правилами ч. 4 ст. 126 ГПК України, такий розмір має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як слідує з матеріалів справи:

- спір сторін стосується стягнення заборгованості за надані за договором № АСК/-76 від 27.02.2017 послуги, розмір якої підтверджений підписаними сторонами без зауважень 13 актами, а відтак, вказана справа не є складною;

- позовна заява у цій справі є аналогічною за змістом позовній заяві у справі № 910/4540/18, за результатами розгляду якої з відповідача на користь позивача було присуджено до стягнення 10 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката Цюри П.С., а відтак, при вивченні документів та складенні позовної заяви у цій справі, № 910/10911/18, сумнівним є необхідність витрачення для вказаних дій 20 годин робочого часу;

- позивачем не надано обґрунтувань вартості транспортних послуг для прийняття участі в судових засіданнях саме в сумі 2 500 грн. за одне засідання, адже квитки на потяг за маршрутом м. Миколаїв-м.Київ, м.Київ-м.Миколаїв в середньому коштують 580 грн., тобто приблизно в чотири рази менше за суму, визначену позивачем, так само як не надано й доказів того, що ФОП П'ятка Іван Васильович надає транспортна послуги та має відповідну ліцензію;

- згідно з відомостями, які містяться в мережі Інтернет, середня добова вартість квартири в м. Києві становить 600 грн. (наявна можливість зняти квартиру на півдоби), в той час як позивач орендував квартиру майже вдвічі дорожче;

- позивачем не надано доказів того, що ФОП Радзевілл О.В. надає послуги зі здавання житла в оренду;

- при підготовці пояснень щодо нарахування штрафних санкцій до судового засідання 09.10.2018, на яку адвокатом витрачено 2 години (3 000 грн.), адвокатом фактично здійснено розрахунок штрафних санкцій із зазначенням періодів, тобто фактично вчинено ті дії, які він мав зробити при підготовці позову;

- позов задоволено частково.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 20 000 грн.

Водночас колегія суддів зазначає про те, що звернення до суду з цим позовом стало наслідком дій відповідача щодо несвоєчасної оплати наданих позивачем за спірним договором послуг, а відтак, саме він має компенсувати позивачу відповідні витрати, до яких, з огляду на знаходження позивача в м. Миколаєві, відноситься й транспортні витрати адвоката та витрати на оренду житла в день судового засідання, а також відповідна плата не лише за годину роботи адвоката (участь в судовому засіданні), а й компенсація за часи його роботи.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного додаткового рішення судом першої інстанції мали місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм процесуального права, тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18 підлягає зміні, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рятувальні засоби задовольняється частково, стягненню з відповідач на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн. ,в решті вимог заяви відмовляється.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а також підстави зміни судового рішення, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Судноплавні компанія Укррічфлот задовольняється частково.

За приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір у цій справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача колегія суддів покладає витрати по сплаті судового збору за подачу цієї апеляційної скарги на відповідача.

Щодо заяви відповідача про поворот виконання рішення, в якій відповідач просить здійснити поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 по справі № 910/10911/18 шляхом повернення стягнутої грошової суми у розмірі 62 764,73 грн. на користь відповідача, колегія суддів зазначає таке.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (п. 5 ст. 333 ГПК України).

За приписами ч. 6 ст. 333 ГПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

До заяви відповідачем додано копію платіжного доручення № 35397 від 12.12.2018 на суму 62 764,73 грн. та постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 57871826 від 12.12.2018, з якої слідує, що виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/10911/18, виданого 27.11.2018 Господарським судом міста Києва про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 62 764,73 грн., закінчено в зв'язку з стягненням коштів згідно виконавчого документу у повному обсязі.

Враховуючи, часткове задоволення апеляційної скарги та фактичне виконання відповідачем додаткового рішення суду першої інстанції, заява відповідача про поворот виконання такого рішення підлягає частковому задоволенню, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 764,73 грн. (62 764,73-20 000).

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000 грн. слід зазначити, що вказані витрати не можуть бути віднесені до витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки відповідач не оскаржує рішення прийняте за наслідками розгляду заявлених позивачем позовних вимог по суті спору.

Крім того, подання відповідачем вказаної апеляційної скарги зумовлено саме невірним визначенням позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000 грн. колегією суддів відмовляється.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18 змінити.

3. Викласти п. 1 додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18 в такій редакції:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, ідентифікаційний код 00017733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рятувальні засоби (54015, м. Миколаїв, вул. Бузький бульвар, 1-Б/3, ідентифікаційний код 30680620) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. .

4. Заяву Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот про поворот виконання рішення суду задовольнити частково.

5. В поворот виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/10911/18 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рятувальні засоби (54015, м. Миколаїв, вул. Бузький бульвар, 1-Б/3, ідентифікаційний код 30680620) на користь Приватного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, ідентифікаційний код 00017733) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 763 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 73 коп.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10911/18.

Повний текст постанови складено: 28.01.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк