Рішення

від 16.01.2019 по справі 916/1961/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1961/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача: Шматова О.А. - довіреність;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за позовом Теплодарська міська рада Одеської області; (вул. Піонерна, 7, Теплодар, Одеська область, 65490) до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Одесаенергобудтранс" (вул. Комунальна, 1, місто Теплодар, Одеська область, 65490) про стягнення 745022,84 грн.;

ВСТАНОВИВ:

Теплодарська міська рада Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватне акціонерне товариство "Одесаенергобудтранс", в якому просить господарський суд: про стягнення 745022,84 грн., з яких 652574,75грн. - індекс інфляції та 92448,09грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 599, ч.2 ст. 612 ЦК України . Також позивач посилається на невиконання відповідачем рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2014 року по справі №916/224/14.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2018 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/1961/18 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.10.2018р. відкладено підготовче засідання на 07.11.2018р.

06.11.2018р. відповідач звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі №916/1961/18 до вирішення справи №916/224/14, яка перебуває в провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду від 08.04.2014р.

Крім того, відповідач просив суд розглянути вищевказану заяву за його відсутності.

Суд, розглянувши заяву відповідача відмовив в її задоволені, про що зазначено в протоколі судового засідання від 10.12.2018р. в зв'язку з тим, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014р. у справі №916/224/14 - закрито.

Ухвалою суду від 07.11.2018року продовжено строк підготовчого засідання по справі до 17.12.2018року та відкладено підготовче засідання на 28.11.2018р..

Ухвалою суду від 28.11.2018р. відкладено підготовче засідання на 10.12.2018р.

Ухвалою від 10.12.2018року, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засідання суду на 17.12.2018р.

У зв'язку з тим, що Господарським судом Одеської області 17.12.2018р. у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву, про що було відображено в протоколі судового засідання, суд ухвалою суду від 17.12.2018р. повідомив Приватне акціонерне товариство "Одесаенергобудтранс" про дату та час судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується пощтовими повідомленнями. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 16.01.2019р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

24.01.2014р. Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Теплодарської міської ради Одеської області до Відкритого акціонерного товариства "Одесенергобудтранс", в якій просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Одесенергобудтранс" на користь Теплодарської міськради Одеської області 725083,05грн. збитків у вигляді неодержаних доходів в період з 2010р. до 2012р..

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2014р. позовні вимоги задоволено повністю - стягнуто з ВАТ "Одесенергобудтранс" на користь Теплодарської міської ради Одеської області 725083,05грн. збитків, а також стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 14501,66грн.

Ухвалюючи вказане рішення, господарський суд встановив що відповідачем порушено законодавство, що визначає умови набуття земельної ділянки в оренду, так як відповідачем не виконано проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надано його на затвердження, чим заподіяно громаді м. Теплодар збитків у вигляд недоотриманих коштів за користування земельної ділянкою з урахуванням підвищення коефіцієнту економічного використання земельної ділянки та введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Теплодар, на підставі чого рішенням Комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам громади міста Теплодар від 27.03.2013р. та акту № 5 про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів від 27.03.2013р. нараховані битки у сумі 725083,05грн.які станом на день розгляду справи ВАТ "Одесаенергобудтранс" не відшкодовано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2014р. рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014р. скасовано, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2014р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2014р. скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014р. залишено в силі.

26.02.2016 р. ВАТ "Одесенергобудтранс" звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 у справі, задоволено вищезазначену заяву, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі №916/224/14 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2016р. у даній справі. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Одесенергобудтранс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі №916/224/14 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2017р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2017р. заяву Відкритого акціонерного товариства "Одесенергобудтранс" про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 у справі №916/224/14 за нововиявленими обставинами в порядку статей 112-114 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014 залишено без змін.

24.10.2018р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 (надіслана скаржником кур'єрською службою 18.10.2018р.), в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014р. у справі №916/224/14 закрито.

Як зазначає позивач, відповідачем вищезазначене рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2014р. не виконано тому звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 745022,84 грн., з яких 652574,75грн. - індекс інфляції та 92448,09грн. - 3% річних та 11175,34грн. - судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, із факту завдання шкоди особі.

Зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України вбачається, що обов'язок боржника зі сплати процентів та інфляційних втрат виникає з факту прострочення виконання зобов'язання, яке вже існує і строк виконання якого настав. При цьому зобов'язання має бути конкретно визначене, тобто має бути встановлений його розмір.

Зобов'язання з відшкодування збитків за своєю правовою природою є деліктним зобов'язання та випливає з факту порушення особою власних цивільно-правових зобов'язань (як договірних, так і недоговірних) та цивільних прав іншої особи.

В силу положень ч. 1 ст. 623 ЦК України зобов'язання з відшкодування збитків у боржника виникає з факту порушення ним свого зобов'язання перед кредитором. При цьому наведена норма закріплюючи лише факт виникнення зобов'язання з відшкодування збитків, не встановлюючи порядку встановлення їх розміру.

Частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, встановлення конкретного розміру збитків пов'язане з його доведеністю кредитором.

Предметом спору у даній справі є стягнення індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних за невиконання відповідачем рішення Господарського суду Одеської області від 08.04.2014 року по справі №916/224/14, яким позовні вимоги задоволено повністю - стягнуто з ВАТ "Одесенергобудтранс" на користь Теплодарської міської ради Одеської області 725083,05грн. збитків, а також стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 14501,66грн.

Отже, матеріали справи містять доказ, що заявлений позивачем розмір збитків був ним доведений шляхом звернення до суду з даним позовом, а відтак належним підтвердженням зобов'язання відповідача з відшкодування збитків у конкретному розмірі є рішення, ухвалене за результатами розгляду даного спору. Відтак, прийняття рішення та набрання ним законної сили розмір заявлених позивачем до стягнення збитків вважається доведеним, тому невиконання рішення в свою чергу є простроченням виконання відповідачем зобов'язання з відшкодування збитків та застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин.

Враховуючи приписи законодавства, наданий позивачем розрахунок 3% річних та індексу інфляції, на думку суду, здійснений належним чином тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 652574,75грн. - індекс інфляції та 92448,09грн. - 3% річних підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем у справі доказів щодо сплати боргу, 3%річних, індексу інфляції, пені до суду не надано.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Теплодарської міської ради Одеської області до Приватного акціонерного товариства "Одесаенергобудтранс" про стягнення 745022,84 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Одесаенергобудтранс" (вул. Піонерна, 7, Теплодар, Одеська область, 65490, код 04872300) на користь Приватного акціонерного товариства "Одесаенергобудтранс" (вул. Комунальна, 1, місто Теплодар, Одеська область, 65490, код ЄДРПОУ 04527038) індекс інфляції в розмірі 652574,75грн. (шістсот п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири грн. 75 коп.) та 3% річних в розмірі 92448,09грн. (дев'яносто дві тисячі чотириста сорок вісім грн. 09 коп.) та 11175,34грн. (одинадцять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 34 коп.) судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 28 січня 2019 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов