Постанова

від 22.01.2019 по справі 915/304/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/304/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник позивача - Кравченко О.К., головн. спец. (дов. від 07.02.2018),

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс санаторного типу "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді",

представник відповідача - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс санаторного типу "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.08.2018 (суддя Мавродієва М.В.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 (головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.)

у справі № 915/304/18

за позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс санаторного типу "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді" (далі - Товариство)

про стягнення 90 000,00 грн. штрафу, 90 000,00 грн. пені.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відділення звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства про стягнення 90 000,00 грн. штрафу та 90 000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення від 23.03.2017 № 8-ріш у справі № 2-26.250/89-2016 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.08.2018 у справі № 915/304/18, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018, позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Так, згідно з доводами Товариства, викладеними у касаційній скарзі:

- судами не враховано те, що суми фінансових санкцій (пені та штрафу) у загальному розмірі 180 000,00 грн. є надмірно великими у порівнянні з вчиненим Товариством порушенням. Судами залишено поза увагою ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, проігноровано інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу;

- судами не враховано можливість зменшення розміру неустойки згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України та приписами статті 233 Господарського кодексу України, у тому числі, за ініціативою суду;

- судами залишено поза увагою те, що вимогу Відділення про стягнення штрафу у розмірі 90 000,00 грн. не можна вважати добросовісною і розумною, як і вимогу про стягнення пені у розмірі 90 000,00 грн. за те, що Товариство намагалося оскаржити Рішення АМК у судовому порядку, проте в силу відсутності досвіду щодо судових процедур - пропустило строк на оскарження Рішення АМК.

У відзиві на касаційну скаргу Відділення просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема про те, що судові рішення є законними та обґрунтованими, оскільки суди, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представника Відділення, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Рішенням АМК:

визнано дії Товариства, які полягали у поданні інформації в неповному обсязі Відділенню на питання пунктів 7 (7.1, 7.2), 8 (8.1, 8.2), 9 вимоги від 16.11.2016 № 2-292/80-1662 у встановлений головою Відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме подання інформації в неповному обсязі Відділенню у встановлені головою Відділення строки (пункт 1);

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на Товариство накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн. (пункт 2);

визнано дії Товариства, які полягали у неподанні інформації Відділенню на питання пунктів 10-21 вимоги про надання інформації від 16.11.2016 № 2-292/80-1662 у встановлений головою Відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме неподання інформації Відділенню у встановлені головою Відділення строки (пункт 3);

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 3 резолютивної частини цього рішення, на Товариство накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн. (пункт 4);

визнано дії Товариства, які полягали у неподанні інформації Відділенню на питання пунктів 22-25 вимоги про надання інформації від 16.11.2016 № 2-292/80-1662 у встановлений головою Відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме неподання інформації Відділенню у встановлені головою Відділення строки (пункт 5);

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 5 резолютивної частини цього рішення, на Товариство накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн. (пункт 6);

- Рішення АМК отримано Товариством 12.04.2017;

- Товариство оскаржило Рішення АМК до господарського суду;

- ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.06.2017 прийнято позовну заяву Товариства до розгляду та порушено провадження у справі № 915/607/17;

- рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.07.2017 зі справи № 915/607/17 у задоволенні позову Товариства про скасування Рішення АМК відмовлено з підстав пропуску Товариством присічного двомісячного строку на оскарження Рішення АМК з дня його одержання;

- ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 зі справи № 915/607/17 апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто Товариству на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017);

- Рішення АМК Товариством не виконано;

- за прострочення сплати штрафу Відділенням нараховано до стягнення 90 000, 00 грн. пені за період з 12.07.2017 по 13.08.2017 та за період з 15.08.2017 по 02.04.2018.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з Рішенням АМК.

Відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома);

- суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев'ята).

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Згідно із статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів на суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, фізичними чи юридичними особами подають, зокрема, позови до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

З огляду на те, що штраф, накладений згідно з Рішенням АМК, Товариством не сплачений, Рішення АМК Товариством не виконано, при цьому Рішення АМК є чинним та обов'язковим до виконання, місцевий господарський суд, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення (з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру), - дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, правомірно залишив правильне по суті і законне судове рішення місцевого господарського суду без змін.

При цьому, як вірно зазначено у постанові судом апеляційної інстанції, у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування ). Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 зі справи № 910/20661/16.

Водночас нарахування та стягнення пені , передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер , не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Зазначеним спростовуються доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, про можливість зменшення розміру пені та штрафу згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України та приписами статті 233 Господарського кодексу України, у тому числі, за ініціативою суду.

Доводи Товариства про недобросовісність вимоги Відділення про стягнення 90 000,00 грн. штрафу та 90 000,00 грн. пені спростовуються тим, що Рішення АМК є чинним та обов'язковим до виконання, а нарахування пені за кожний день прострочення сплати штрафу безпосередньо передбачене приписами статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", тобто має обов'язковий характер.

Доводи, які викладені у відзиві Відділення на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій та відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс санаторного типу "Ольвія" для дітей, підлітків та молоді" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 30.08.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у справі № 915/304/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко