Рішення

від 09.07.2007 по справі 38/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/217

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.07.07 р.                                                                               Справа № 38/217                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства „Компанія „Кордекс” м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Чайна Компанія Чай-ка-Мономах” м. Донецьк   про стягнення заборгованості у сумі 23 367грн.44коп., інфляційних в сумі 328грн.55коп.,            3 % річних в сумі 630грн.32коп., пені в сумі 3 361грн.69коп.(всього 27 688грн.00коп.)

за участю

представників сторін:

від позивача:  Кошуб В.О.-юрисконсульт за дов. № 3 від 07.06.2007р.

від відповідача:  Колекніков С.М.- представник за дов. №б/н від 02.07.2007р.

Суть спору:

Позивач, Приватне підприємство „Компанія „Кордекс” м. Київ,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Чайна Компанія Чай-ка-Мономах” м. Донецьк  про стягнення заборгованості в сумі                            23 367грн.44коп., інфляційних в сумі 328грн.55коп., 3 % річних в сумі 630грн.32коп., пені в сумі  3 361грн.69коп.(всього 27 688грн.00коп.).

          Відповідач представив суду відзив від 03.07.2007р., в якому повідомив суду, що суму боргу у розмірі 23 367грн.44коп. сплатив у повному обсязі, що підтверджується випискою із банку №242 від 26.06.2007р., який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

09.07.2007р. позивач надав суду уточнення до позовної заяви, в яких просить суд вважати правильним період, за який нараховується пеня, а саме з 25.08.2006р. по 13.06.2007р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні 09.07.2007р. надав суду відзив, в якому повідомив суду, що сплатив основний борг у розмірі 23 367грн.44коп., та вважає, що питання щодо обов'язків по сплаті інфляційних, 3% річних та пені є закритим за взаємною згодою сторін.

Відзив відповідача судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

  Позивач у судовому засіданні 09.07.2007р. надав  клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи поштову квитанцію про направлення відповідачу копії позовної заяви, яке судом розглянуте та залучене  до матеріалів справи.

 У судовому засіданні 09.07.2007р. позивач підтримав позовні вимоги та наполягає на стягненні з відповідача інфляційних в сумі 328грн.55коп., 3 % річних в сумі 630грн.32коп. та пені в сумі  3 361грн.69коп.(усього 4 320грн.56коп.).

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                             ВСТАНОВИВ:

11.07.2006р. між Приватним підприємством “Компанія “Кодекс” м.Київ ( за договором – продавець, далі – позивач) та Приватним підприємством „Чайна Компанія Чай-ка-Мономах” м. Донецьк  ( за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 920, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язувався продати, а покупець купити товар (партію товару) в асортименті, кількості і по ціні, що вказані в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1 продавець зобов'язується поставити товар покупцю згідно накладних, не пізніше 3-х календарних днів  з моменту отримання замовлення на поставку від покупця, а покупець провести оплату за поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.2.2 договору)

На виконання вимог договору за період з 26.07.2006р. по 21.12.2006р. відповідачу було передано згідно видаткових  накладних (додаються до матеріалів справи) продукції (чай торгової марки “Акбар”) на суму 259 874грн.34коп., яка була частково сплачена в сумі 236 506грн.90коп.

Таким чином, до теперішнього часу,  відповідачем залишилась не сплаченою поставлена продукція відповідно договору  у сумі 23 367грн.44коп., та позивач просить суд стягнути її з відповідача.

В процесі розгляду справи, відповідачем була сплачена  заборгованість за отриману продукцію у розмірі  23 367грн.44коп., що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних у розмірі 328грн.55коп.,  3% річних у розмірі 630грн. 32 коп. та пені у сумі 3 361грн.69коп., у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на розрахунок ціни позову, договір від 11.07.2006р. №920, видаткові накладні, податкові накладні, витяг з банку, угоду про залік шляхом зустрічної однорідної вимоги від 30.03.2007р., уточнення до позовної заяви в частині нарахування періоду пені від 09.07.2007р., клопотання від 09.07.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 03.07.2007р., відзив від 09.07.2007р., клопотання від 25.06.2007р., заяву від 26.06.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в процесі розгляду справи погасив суму заборгованості у розмірі                                  23 367грн.44коп., тому суд вважає, що провадження по справі в частині стягнення основного боргу слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.   

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 328грн.55коп.,  3 % річних у сумі 630грн.32коп. та пеню у сумі 3 361грн.69коп.

Відповідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення грошових зобов'язань на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 3% річних у сумі 630грн. 32коп., інфляційні в сумі 328грн. 55коп.

Пунктом 3.2 Договору передбачено при несвоєчасній або неповній оплаті товару покупець зобов”язується сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочки платежу та основну суму боргу.

Отже, відповідачу за період з 25.08.2006р. по 13.06.2007р. обгрунтовано нарахована пеня у сумі   3 361грн.69коп.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 630грн. 32коп., інфляційних в сумі 328грн. 55коп. та пені у сумі 3 361грн.69коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Компанія „Кордекс” м. Київ до Приватного підприємства „Чайна Компанія Чай-ка-Мономах” м. Донецьк   про стягнення заборгованості в сумі 23 367грн.44коп., інфляційних в сумі 328грн.55коп., 3 % річних в сумі 630грн.32коп., пені в сумі 3 361грн.69коп.(всього 27 688грн.00коп.), задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Чайна Компанія Чай-ка-Мономах” м. Донецьк  (83014, м.Донецьк, пр-т Дзержинського,64, р/р 260000602980 в АБ “Український Бізнес Банк” м. Донецька, МФО 334969, ЄДРПОУ 33905316)на користь Приватного підприємства „Компанія „Кордекс” м. Київ (02090, м.Київ, вул.Сосюри, 6, р/р 26001300101105 в АКБ “СЄБ” м.Київ, МФО 322658, ЄДРПОУ 32591669)  інфляційні в сумі 328грн.55коп., 3 % річних в сумі 630грн. 32коп. та пеню у сумі 3 361грн.69коп. (всього 4 320грн.56коп.), держмито у сумі 276 грн. 90коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу у сумі 23 367грн. 44коп.

Текст рішення оголошено у судовому засіданні 09.07.2007року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі