Ухвала

від 23.01.2019 по справі 640/10/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А 23 січня 2019 року м. Київ № 640/10/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Апеляційного суду Київської області до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині, встановив: Апеляційний суд Київської області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання незаконними і скасування пунктів 4 додатку 1 та 5 додатку 2 рішення Київської міської ради від 23 лютого 2017 року №946/1950 “Про повернення приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій”: -          в частині визнання таким, що втратило чинність рішення від 30 жовтня 2008 року №578/578 “Про передачу в управління апеляційного суду Київської області нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва на вул. Володимирській, 15 у Шевченківському районі м. Києва” (п. 4 додатка 1 та п. 5 додатка 2 до рішення); -          в частині передачі в оренду приміщення, яке перебувало у сфері управління Апеляційного суду Київської області та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 15, площею 1562,6 м2; - в частині закріплення за Комунальним підприємством  “Київспецжитлоексплуатація” на праві господарського відання нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 15, площею 1562,6 м2. Підставою звернення до суду стала незгода позивача з передачею Комунальному підприємству  “Київспецжитлоексплуатація” нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 15, площею 1562,6 м2 (приміщення), та яке перебувало в управлінні Апеляційного суду Київської області. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2018 року позовну заяву Апеляційного суду Київської області залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду представником позивача надано копії позовної заяви із зазначенням у ній ідентифікаційних кодів учасників справи, їх відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, та долучених до неї документів відповідно до кількості учасників справи; документ про сплату судового збору у сумі 1921 грн. Позовна заява і додані до неї матеріали, після усунення недоліків, є достатніми для відкриття провадження у справі. Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено. В обґрунтування строку звернення до суду представник позивача зазначила, що про наявність оскаржуваного рішення Апеляційний суд Київської області дізнався лише 04 грудня 2018 року з листа Державної судової адміністрації України. Оскільки на адресу Апеляційного суду Київської області оскаржуване рішення Київської міської ради не надходило, представник позивача стверджувала, що шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), не пропущений. Водночас, якщо суд дійде висновку, що строк звернення до суду все ж таки пропущений, представник позивача просила його поновити. Суд, розглянувши подану заяву, при її вирішенні виходив з наступного. Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.               Таким чином, процесуальними нормами закріплено обов'язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини” зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права”. Так, позивачем оскаржується рішення Київської міської ради від 23 лютого 2017 року №946/1950 в частині. Вказане рішення в березні 2017 року опубліковано в газеті Київської міської ради “Хрещатик”. Таким чином, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися ще в лютому-березні 2017 року. Однак, з даною позовною заявою Апеляційний суд Київської області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва лише 02 січня 2019 року. При цьому, судом враховано, що до позовної заяви позивачем долучено копію листа Державної судової адміністрації України від 04 грудня 2018 року №10-25216/18, яким Апеляційний суд Київської області повідомлено, що відповідно до рішенням Київської міської ради від 23 лютого 2017 року №946/1950 “Про повернення приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва із сфери управління державних установ і організацій” визнано таким, що втратило чинність з 01 березня 2017 року, рішення Київської міської ради від 30 жовтня 2008 року №578/578 “Про передачу в управління Апеляційного суду Київської області нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва на вул. Володимирській області, 15 у Шевченківському районі м. Києва” та рекомендовано позивачу звернутися до суду з метою оскарження в частині такого рішення. Позивач в позові стверджує, що саме з цього листа Апеляційному суду Київської області стало відомо про наявність оскаржуваного рішення Київської міської ради. Надаючи оцінку даним доводам, суд зазначає, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі відсутні докази того, що позивач до отримання листа Державної судової адміністрації України від 04 грудня 2018 року знав про наявність рішення Київської міської ради від 23 лютого 2017 року №946/1950 та не скористався правом звернення до суду щодо його оскарження. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя шляхом судового розгляду справи. Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку Судом встановлено, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, обов'язки або інтереси Комунального підприємства “Київспецжитлоексплуатація”, на праві господарського відання якому передано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 15, площею 1562,6 м2, Державної судової адміністрації України, яка здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом, та Київського апеляційного суду, утвореного           на виконання Указу Президента “Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах” від 29 грудня 2017 року. За приписами пункту 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначається, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа. З урахуванням предмета спору, складу учасників справи, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін. На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 171, 257, 261, 262 КАС України, ухвалив: Поновити Апеляційному суду Київської області строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Апеляційного суду Київської області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання протиправним та скасування рішення в частині. Залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) та Київський апеляційний суд (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а). Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство  “Київспецжитлоексплуатація” (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51а). Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Роз'яснити учасникам справи, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Запропонувати позивачу надати суду інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.    Встановити учасникам справи строки для подання заяв по суті справи: - відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та належним чином посвідчених копії документів, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення; - позивачу протягом десяти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; - відповідачу протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив - для подання заперечень; - третім особам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали для подання письмових пояснень щодо позову та протягом десяти днів з дня отримання відзиву - для подання письмових пояснень щодо відзиву. Запропонувати учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо можливості зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №826/12369/17. Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення разом з доказами, якими підтверджуються обставини, на яких вони ґрунтуються, та документами, що свідчать про їх надіслання іншим учасникам справи, надати (надіслати) до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб - порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/. Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку з питань підсудності за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу. Суддя                                                                                                             О.М. Чудак Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.