Постанова

від 24.01.2019 по справі 916/665/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/665/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: О.Ю. Аленіна, С.В. Таран,

секретар судового засідання - О.В. Клименко,

за участю представників сторін :

від позивачів: В.В. Кочмар (КМУ)

від відповідачів: Л.Г. Михайлик (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України")

від прокуратури: О.Ю. Радянський

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2018, прийняте суддею І.А.Малярчук, м. Одеса, повний текст складено 10.08.2018,

у справі №916/665/18

за позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України

до відповідачів:

- Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України";

- Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни;

про визнання права власності, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Заступник прокурора Одеської області (далі також - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни з позовом про:

- визнання права власності за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України на цілісний майновий комплекс загальною площею 25039,4 кв.м, вартістю 261311178грн., що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4, складовими частинами якого є: будівля портового елеватора літ. А загальною площею 15847 кв.м, депо тепловоза літ. Б площею 364,6 кв.м, гараж для автотранспорту літ. В площею 328,3 кв.м, підсобне літ. Д площею 82,5 кв.м, підсобне літ. Е площею 20,5 кв.м, насос над артсвердловиною літ. Ж площею 8,2 кв.м, насосна водяна станція літ. З площею 58,6 кв.м, автоматизований пункт 2-ї категорії (підсобне, диспетчерська) літ. З1 загальною площею 38,6 кв.м, підсобне літ. И площею 107,9 кв.м, диспетчерська ж/д прийому літ. Г1 площею 4,6 кв.м, РДЗ літ. К площею 554,1 кв.м, градильна літ. к площею 10,6 кв.м, пульт РДЗ літ. К1 площею 29,6 кв.м, підсобне приміщення літ. Л площею 85,4 кв.м, ЦРП (трансформаторна) літ. М загальною площею 142,5 кв.м, матеріальний склад літ. Н площею 420,8 кв.м, цех відходів літ. О площею 156,3 кв.м, 2-поверхова столова літ. П загальною площею 1013,3 кв.м, гараж для легкових автомобілів літ. Р площею 169,4 кв.м, підсобне літ. Р1 площею 21,3 кв.м, пожежне депо з насосною станцією літ. С загальною площею 142,8 кв.м, павільйон над артсвердловиною літ. Т площею 4,9 кв.м, 2-поверхове підсобне приміщення літ. У загальною площею. 511 кв.м, підсобне приміщення літ. Ф площею 282,6 кв.м, ЦРП літ. Ц площею 38,6 кв.м, 3-поверховий адмінкорпус літ. Ч загальною площею 572,6 кв.м, пристройка до автовагів літ. Ш площею 50,8 кв.м, 2-поверхова будівля лабораторії літ. Щ загальною площею 632,9 кв.м, з/д прийом літ. Ь площею 39,2 кв.м, пульт управління залізничною колією літ. Ь площею 39,8 кв.м, склад паклі літ. Є площею 29,1 кв.м, приміщення ВОХР літ. Ю площею 3,8 кв.м, 6-поверхові башти водяних пристроїв літ. Я загальною площею 3196,7 кв.м, приміщення для обслуговування автовагів літ. Я1 площею 30,5 кв.м, замощення І, похила галерея водяних пристроїв 5, верхня транспортна галерея 16, галерея подачі зерна 11-12, крита платформа 24, норійна вишка 36, пожежні резервуари 15, 30, погрузочна станція СП-3 48, з/д колія 49;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30504121 від 18.07.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, згідно з яким за Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України зареєстровано право приватної власності на цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер: 979443251101, загальною площею 25039,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4;

- визнання незаконним і скасування запису №15532123 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на цілісний майновий комплекс, реєстраційний номер: 979443251101, загальною площею 25039,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4.

В обґрунтування заявлених вимог Прокурор послався на те, що постановою КМУ від 11.08.2010 №764 „Про заходи з утворення ДП „Державна продовольчо-зернова корпорація України" ліквідовані дочірні підприємства ДАК „Хліб України" згідно з додатком (зокрема, Одеський портовий елеватор), утворено ДП „ДПЗКУ" з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Статутний капітал державного підприємства сформовано шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів ДП ДАК „Хліб України", що ліквідувались, у тому числі цілісного майнового комплексу ДП „Одеський портовий елеватор". Згідно постанови КМУ від 06.06.2011 № 593 „Про внесення змін до постанови КМУ від 11.08.2010 № 764" погоджено пропозицію Міністерства щодо перетворення ДП „ДПЗКУ" в державне ПАТ „ДПЗКУ", повноваження з управління корпоративними правами якого покладено на Міністерство. Установлено, що 100% акцій ДП „ДПЗКУ", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються в державній власності до прийняття окремого рішення КМУ. Заборонено ПАТ „ДПЗКУ" вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій. Згідно з наказом Міністерства від 07.07.2011 № 325 ДП „ДПЗКУ" реорганізовано шляхом його перетворення в ПАТ „ДПЗКУ, а статутний капітал останнього сформовано на базі нерухомого майна ДП „ДПЗКУ", у результаті чого до переліку необоротних активів, що передавались як вклад до статутного капіталу ПАТ „ДПЗКУ", ввійшов цілісний майновий комплекс Одеського портового елеватора, розташований за адресою: м.Одеса, Хлібна гавань, 4.

Посилаючись на положення ст.ст. 328, 319, 326, 392 ЦК України, ч.ч.2, 5 ст.22, ч.3 ст.86, ч.ч. 1-3 ст.73, ч.2 ст.74, ч.ч. 1-2 ст.136, ч.ч. 1, 5 ст.141 , ч.ч.2-3 ст.145 ГК України, ч.9 ст.11 Закону України „Про управління об'єктами державної власності, Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", Прокурор зазначив, що Одеський портовий елеватор не підлягає приватизації (додаток 1 Закону) і відсутній у переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані (додаток 2 Закону).

Також, Прокурор вказав, що внесення нерухомого майна Одеського портового елеватора, що згідно із законом не підлягає приватизації, як вкладу до статутного капіталу, забороняється, тому ПАТ „ДПЗКУ" не може належати це майно на праві приватної власності, а товариство як суб'єкт господарювання, який належить до державного сектора економіки, здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, а спірне майно, до виключення його з переліку, що не підлягає приватизації, та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку залишається об'єктом права державної власності.

Відтак, Прокурор вважає, що за відсутності рішення власника про зміну правового режиму нерухомого майна ПАТ „ДПЗКУ" з державної на приватну власність, при наявності заборони на приватизацію цілісного майнового комплексу Одеського портового елеватора приватним нотаріусом Григорян Д.Г. прийнято незаконне рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на цілісний майновий комплекс, яким фактично змінено правовий режим нерухомого майна та порушено права його власника.

Обґрунтовуючи правомірність подання позову в інтересах держави в особі КМУ, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Прокурор зазначив, що позивачами до теперішнього часу не вжито заходів щодо усунення порушень законодавства, що призвело до вибуття з державної власності цілісного майнового комплексу Одеського портового елеватора, а відповідно не виконання уповноваженими органами своїх обов'язків з управління ПАТ „ДПЗКУ", є підставою для здійснення органами прокуратури захисту в суді інтересів держави в особі КМУ, Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 (суддя І.А. Малярчук) у справі № 916/665/18 позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю Прокурором позовних вимог.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати дане рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи. Так, скаржник вказав, що оскаржуване рішення суперечить раніше ухваленому та вже виконаному судовому рішенню, а саме ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2016 у справі №826/13461/13-а; оскаржуване рішення ухвалене судом з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ч. 3 ст. 53 ГПК України.

26.09.2018 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України залишено без руху, у зв'язку з тим, що скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення вказаної ухвали; роз'яснено скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі - апелянту.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно із ч.6 ст.147 ЗУ Про судоустрій і статус суддів суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання положень абз.2 ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ч. 5 ст. 31 ГПК України, матеріали справи №916/665/18 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 прийнято справу №916/665/18 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: О.Ю. Аленіна, І.Г. Філінюка; поновлено Публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №916/665/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; встановлено учасникам провадження строк до 12.11.2018 для подання відзиву на апеляційну скаргу.

13.11.2018 ухвалою суду апеляційної інстанції розгляд справи №916/665/18 призначено на 03.12.2018 о 10:00 год.

19.11.2018 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом апеляційної інстанції, при цьому заявником наведено перелік судів, розташованих в межах міста Києва, яке (клопотання) задоволено ухвалою суду від 21.11.2018 та Печерському районному суду міста Києва (вулиця Хрещатик, 42А, Київ, 01001) доручено забезпечити проведення судового засідання за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №916/665/18, розгляд якої відбудеться 03.12.2018 о 10:00 год., в режимі відеоконференції в приміщенні Печерського районного суду міста Києва.

У відзивах на апеляційну скаргу Кабінет Міністрів України та Прокурор просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши оскаржуване судове рішення без змін.

03.12.2018 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника прокуратури про долучення до матеріалів справи листа Генеральної прокуратури України від 30.03.2018 № 05/1-7991-18, яке задоволено колегією суддів.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.12.2018 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №916/665/18 до 26.12.2018 о 10:00 год.

Враховуючи, що перебування судді зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Філінюка І.Г. у відпустці з 26.12.2018 по 30.12.2018 відповідно до наказу в.о. голови суду від 21.12.2018 №53-в перешкоджало розгляду справи у строки, встановлені ГПК України, розпорядженням керівника суду від 22.12.2018 № 75 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Поліщук Л.В., судді: Аленін О.Ю., Таран С.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.12.2018 прийнято справу №916/665/18 до провадження у новому складі колегії суддів та призначено її розгляд на 24.01.2019 о 15:00 год. 11.01.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", яке було відправлене за допомогою поштового зв'язку 09.01.2019, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом апеляційної інстанції, при цьому заявником наведено перелік судів, розташованих в межах міста Києва. Вказане клопотання задоволено ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та доручено Господарському суду Київської області (02000, Київ, вулиця Симона Петлюри, 16) забезпечити проведення судового засідання за вказаною вище апеляційною скаргою в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області.

У судовому засіданні 24.01.2019 представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване судове рішення, відмовивши у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а представники прокуратури та Кабінету Міністрів України просили відмовити у задоволенні скарги, залишивши вказане вище рішення суду без змін.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

11.08.2010 Кабінетом міністрів України було прийнято постанову № 764 „Про заходи з утворення державного підприємства „Державна продовольчо-зернова корпорація України", у п.п. 1, 2, 4, 5, ч.3 п.6 якої передбачено: установити, що повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Державної акціонерної компанії „Хліб України" (далі - Компанія) здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства; ліквідувати дочірні підприємства Компанії згідно з додатком; утворити державне підприємство „Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі підприємство) з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства; установити, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, що ліквідується, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства. Зобов'язано Міністерство аграрної політики та продовольства здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з утворенням підприємства, його державною реєстрацією та включенням до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Додаток до постанови № 764 „Перелік дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії „Хліб України", які припиняються шляхом ліквідації" містить посилання на код згідно з ЄДРПОУ 00955176 та найменування підприємства Одеський портовий елеватор.

За актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК „Хліб України" „Одеський портовий елеватор" № 14 від 20.01.2011 ліквідаційною комісією ДП ДАК „Хліб України „Одеський портовий елеватор було передано, а ДП „ДПЗКУ" прийнято цілісний майновий комплекс згідно викладеного переліку необоротних та оборотних активів.

06.06.2011 КМУ було прийнято постанову № 593 „Про внесення зміни до постанови КМУ від 11.08.2010 № 764", із змісту якої вбачається, що КМУ погоджується з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо перетворення ДП „ДПЗКУ" у державне публічне акціонерне товариство „Державна продовольчо-зернова корпорація України", повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює зазначене Міністерство. Також в постанові установлено, що 100 відсотків акцій державного ПАТ „ДПЗКУ", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення КМУ; державне ПАТ „ДПЗКУ" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

На виконання означених постанов КМУ 07.07.2011 та 17.11.2011 Міністерством аграрної політики та продовольства України були прийняті накази № 325 „Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства „Державна продовольчо-зернова корпорація України" та № 634 „Про деякі питання діяльності публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідно до яких міністерством наказано щодо реорганізації ДП „ДПЗКУ" шляхом його перетворення у ПАТ „ДПЗКУ", формування статутного капіталу товариства на базі майна ДП „ДПЗКУ", здійснення емісії акцій ПАТ „ДПЗКУ" на весь розмір його статутного капіталу 867 717 000 грн., випустити 8 677 170 грн. простих іменних акцій у бездокументарній формі номінальною вартістю 100 грн. кожна, створити філії ПАТ „ДПЗКУ" (закріпивши за ними ідентифікаційні коди філій ДП „ДПЗКУ") згідно з додатком. Так, Перелік філій ПАТ „ДПЗКУ", що створюються, який є додатком до наказу Міністерства від 17.11.2011 №634, містить посилання на найменування філії Одеський зерновий термінал та його код згідно з ЄДРПОУ 37506206.

Оформлення перетворення ДП „ДПЗКУ" у ПАТ „ДПЗКУ", передачу активів, у тому числі Одеського зернового терміналу, підтверджують надані відповідачем до матеріалів справи та наявні в матеріалах реєстраційної справі № 01,02-1 реєстраційний № 979443251101, надісланої на виконання ухвали суду від 04.06.2018 Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту ОМР: акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до ПАТ „ДПЗКУ" від 18.11.2011; витяг з Переліку необоротних активів (у тому числі й нерухомого майна), що передаються як вклад (внесок) до статутного капіталу ПАТ „ДПЗКУ" (додаток № 2 до акта приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до ПАТ „ДПЗКУ", том 2); наказ ПАТ „ДПЗКУ" № 30 від 20.02.2014; акт приймання-передачі основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей від 17.02.2014; акт оцінки майна ДП „ДПЗКУ"; лист Департаменту оціночної діяльності ФДМУ від 21.09.2011 № 36-1-1318.

Згідно із листом ФДМУ від 19.12.2017 № 10-15-24240 „Щодо надання відомостей про майно ПАТ „ДПЗКУ" станом на дату складання даного листа, відомостей щодо майна, яке не увійшло до статутного капіталу та перебуває на балансі ПАТ „ДПЗКУ", від суб'єкта управління, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства України, до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, не надавалося. При цьому ФДМУ окремо відзначає, що відомості про майно, яке увійшло до статутного капіталу господарських товариств, відповідно до вимог вищенаведених нормативно-правових актів суб'єктами управління об'єктами державної власності до Реєстру не надаються. Також повідомлено, що в Реєстрі корпоративних прав держави, який є складовою Реєстру, обліковується ПАТ „ДПЗКУ" (розмір корпоративних прав держави 100%, суб'єкт управління - Міністерство аграрної політики та продовольства України).

Відповідно до п.п.1.6., 4.2., п.4.3., 5.1., 5.2. Статуту ПАТ „ДПЗКУ" в новій редакції, затвердженій наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 06.01.2016 № 4, товариство є правонаступником всіх прав і обов'язків ДП „ДПЗКУ"; майно товариства формується за рахунок: майна, коштів та нематеріальних активів, переданих йому у власність засновником та акціонерами як вклади (внески) до статутного капіталу, майна, майнових прав, коштів, переданих йому засновником, акціонерами або іншими особами у власність; товариство є власником: майна (у тому числі коштів, матеріальних та нематеріальних активів), переданого товариству засновником та акціонерами як вклади до статутного капіталу товариства, або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб; статутний капітал товариства становить 867 717 000 грн.; статутний капітал товариства формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником; статутний капітал товариства поділено на 8 677 179 простих іменних акцій номінальною вартістю 100 грн. кожна.

Відповідно до п.1.4. Положення про філію ПАТ „ДПЗКУ" „Одеський зерновий термінал", затвердженого рішенням правління ПАТ „ДПЗКУ", філія є правонаступником всіх прав і обов'язків філії ДП „ДПЗКУ" „Одеський зерновий термінал".

Із наявних у матеріалах реєстраційної справи № 01,02-1 реєстраційний № 979443251101 відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2016 індексний номер 63701493, 63701857 вбачається, що будівля будки стрілочника № 14, земельні ділянки, будівля портового елеватора зареєстровані 13.05.2015, 30.09.2015, 23.03.2006 за державною формою власності. У подальшому за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30504121 від 18.07.2016, прийнятим приватним нотаріусом КМНО Григорян Д.Г., було здійснено реєстрацію цілісного майнового комплексу, розташованого в м. Одесі, Хлібна гавань, 4 за ПАТ „ДПЗКУ" на праві приватної власності, про що здійснено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 15532123.

Згідно із ч.2 ст.113, ч.5 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів, зокрема, здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання; подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; приймає рішення про залучення радників для підготовки до приватизації та продажу об'єктів.

Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (ч.ч.2, 5 ст.22 ГК України).

Частинами 2, 3 ст.73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно з ч.ч. 2, 7 ст.74 ГК України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворене у державне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2 ст.136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом (ч.ч.1, 5 ст.141 ГК України).

Як передбачено ч.ч.2, 3 ст.145 ГК України, зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Згідно з ч.9 ст.11 Закону України Про управління об'єктами державної власності створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ст.392 даного Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно із ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Таким чином, як вірно зазначив місцевий господарський суд, системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку, що зміна правового режиму державного майна може бути здійснена лише в процесі приватизації, проведеної відповідно до положень законодавства за відповідним рішенням власника майна, в даному випадку КМУ. Наразі рішення власника щодо приватизації майна державної форми власності та рішення власника щодо реорганізації підприємства державної форми власності шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі, не є одним і тим же актом, а тому в результаті процесу перетворення підприємства не може відбуватись зміна правового режиму державного майна.

Як в Переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, затвердженому постановою Верховної Ради України від 03.03.1995 № 88/95-ВР, що втратив чинність з прийняттям Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 847-ХІV від 07.07.1999 із змінами, чинними станом на час прийняття постанови КМУ № 764 від 11.08.2010, так і в Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що є додатком 1 до даного Закону, зазначено Одеський портовий елеватор (код ЄДРПОУ 00955176), а, отже, цілісний майновий комплекс Одеського портового елеватора не підлягав приватизації як до прийняття постанов КМУ № 764 від 11.08.2010, № 593 від 06.06.2011, так і після.

Відтак, КМУ не приймалось рішення щодо зміни правового режиму державного майна, зокрема цілісного майнового комплексу за адресою м. Одеса, Хлібна гавань, 4, яке відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2016 індексний номер 63701493, 63701857 було зареєстровано 13.05.2015, 30.09.2015, 23.03.2006 на праві державної форми власності.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що за умови не виключення цілісного майнового комплексу із переліку майна, яке не підлягає приватизації, заборона на внесення спірного майна до статутного (складеного) капіталу товариства прямо випливає із закону, що свідчить про надання спірного нерухомого майна ПАТ „ДПЗКУ" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, тому зміна форми власності на спірне майно з державної на приватну була здійснена за відсутності законних на то підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції підставно задовольнив вимоги про визнання права власності за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України на зазначений вище єдиний майновий комплекс, оскільки ці вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30504121 від 18.07.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, згідно з яким за ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України зареєстровано право приватної власності на згаданий вище єдиний майновий комплекс, та визнання незаконним і скасування запису №15532123 про право приватної власності вказаного товариства на цей майновий комплекс, слід зазначити наступне.

Згідно з ч.ч. 2 та 4 ст. 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

За положеннями п.1 ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

На підставі ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що власником ДП Одеський комбінат хлібопродуктів є держава в особі Кабінету Міністрів України, а органом, уповноваженим на управління корпоративними правами ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , є Міністерство аграрної політики та продовольства України, то реєстрація права приватної власності на зазначений вище цілісний майновий комплекс за відповідачем - ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України є незаконною та такою, що вчинена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, обґрунтовано визнано місцевим господарським судом недійсним та скасовано, як і відповідний запис №15532123 про право приватної власності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України на даний єдиний майновий комплекс.

Стосовно посилань скаржника на те, що оскаржуване судове рішення суперечить раніше ухваленому судовому рішенню - ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2016 у справі №826/13461/13-а, колегія суддів зазначає наступне.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 17.03.2016, в адміністративній справі №826/13461/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної реєстраційної служби України, Ботезата Олексія Павловича - державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання неправомірними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії Адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Ботезат Олексія Павловича щодо прийняття рішення від 15.07.2013 №3950042 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Визнано протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 15.07.2013 №3950042 прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ботезат Олексієм Павловичем. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про державну реєстрацію права приватної власності публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на нерухоме майно цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, Хлібна гавань, будинок 4. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права приватної власності публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на нерухоме майно цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, Хлібна гавань, будинок 4. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України повідомити Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області про рішення про прийняття рішення про державну реєстрацію права приватної власності публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на нерухоме майно цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, м. Одеса, Хлібна гавань, будинок 4.

Судова колегія зауважує, що при розгляді зазначеної адміністративної справи не вирішувався спір про право власності на спірний майновий комплекс, а, відтак, висновки адміністративних судів у зазначених судових рішеннях не враховуються при вирішенні даної справи.

Щодо звернення Заступника прокурора Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Згідно з частинами 1, 3 статті 2 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з позовом, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

При цьому, як визначено в рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі Прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив неправомірне вибуття майна із власності держави, а суди встановили, що Прокурором визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, а також правильно вказані Кабінет Міністрів України і Міністерство аграрної політики та промисловості України як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому, як зазначає Прокурор, ні Кабінетом Міністрів України, ні Міністерством аграрної політики та продовольства України не вжито заходів щодо усунення порушень законодавства, що призвели до вибуття з державної власності цілісного майнового комплексу Одеського комбінату хлібопродуктів, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 20. Зазначене свідчить про невиконання уповноваженими органами своїх обов'язків з управління ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , що є підставою для здійснення органами прокуратури захисту в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З огляду на наведене підлягають відхиленню як такі, що не знайшли свого підтвердження, доводи скаржника про неправильне застосування судами пункту 5, частини 1 статті 3, частини 1 статті 16 ЦК України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), а також частини 4 статті 53 ГПК України.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, так само не спростовують обґрунтованого висновку господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вказаних позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення у даному випадку відсутні.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2018 у справі №916/665/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.01.2019.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя С.В. Таран