Рішення

від 29.01.2019 по справі 400/2920/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 р. № 400/2920/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн", вул. Спаська, 67/1, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправною та скасування вимоги від 10.09.2018 року № 57938-17,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шіппінг-Лайн" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.09.2018 р. № 57938-17 в частині визначення та вимоги сплати пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана вимога не містить норми закону, на підставі якої її винесено, а також розрахунку боргу. У той же час, позивач зазначив, що вимога винесена на підставі податкового повідомлення-рішення від 27.08.2018 р. № 00074041402 на суму 140559,00 грн, кінцевий термін сплати за яким припав на 07.09.2018 р. Позивачем 04.09.2018 р. подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2018 р., в якому задекларовано бажання товариства спрямувати суму від'ємного значення в розмірі 140559,00 грн в рахунок сплати інших грошових зобов'язань. Таким чином, позивач вважає зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2018 р. № 00074041402 виконаними своєчасно. Оскільки з усних роз'яснень відповідача встановлено, що практично право позивача не реалізовано, товариство погасило заборгованість "живими" коштами 13.09.2018 р. Податкову вимогу позивач оскаржує в частині нарахованої пені в сумі 68043,74 грн, визначення якої вважає безпідставним.

11.01.2019 р. відповідач подав відзив на позов, в якому вказав, що станом на 10.09.2018 р. за позивачем обліковувався податковий борг у сумі 207905,71 грн з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі пені в розмірі 68043,74 грн. Наявність вказаного боргу стала підставою для формування оскаржуваної вимоги. 26.09.2018 р. від позивача надійшло 140559,00 грн, які зараховані в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше. Станом на 30.11.2018 р. залишок боргу склав 82079,19 грн, у тому числі пеня в розмірі 37312,99 грн.

16.01.2019 р. позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про необґрунтованість відзиву відповідача.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

10.09.2018 р. відповідачем сформовано та надіслано на адресу позивача податкову вимогу № 57938-17, згідно з якою станом на 09.09.2018 р. сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств становить 207905,71 грн, у тому числі: основний платіж - 114035,97 грн, штрафні (фінансові) санкції - 25826,00 грн, пеня - 68043,74 грн.

Позивач оскаржив податкову вимогу до Державної фіскальної служби України, однак отримав рішення від 07.11.2018 р. про відмову в задоволенні скарги.

Як зазначив позивач та не заперечив відповідач податковий борг, визначений в оскаржуваній вимозі, виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 27.08.2018 р. № 00074041402 з податку на прибуток на суму 140559,00 грн, у тому числі: 114733,00 грн за основним платежем і 25826,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строк на погашення грошового зобов'язання тривав по 07.09.2018 р. включно.

04.09.2018 р. позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ до податкової декларації за липень 2018 р., в якому виявив бажання зарахувати від'ємне значення в сумі 140559,00 грн у рахунок сплати грошових зобов'язань з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2).

Таким чином, позивач правомірно очікував зарахування суми від'ємного значення в рахунок своєчасного повного погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2018 р. № 00074041402.

Однак відповідач не здійснив вказане зарахування, у зв'язку з чим позивач був змушений сплатити кошти в сумі 140559,00 грн зі свого рахунку на погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2018 р. № 00074041402.

Викладене стало підставою для визначення відповідачем суми боргу з податку на прибуток станом на 09.09.2018 р. у розмірі 207905,71 грн.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у відзиві жодним чином не обгрунтував фактичної відмови зарахувати суму від'ємного значення з ПДВ в рахунок своєчасного повного погашення заборгованості з податку на прибуток. Бездіяльність відповідача, без будь-якого посилання на норми ПК України, призвела до виникнення в позивача податкового боргу з податку на прибуток і, як наслідок, нарахування пені в розмірі 68043,74 грн.

Суд також погоджується з позицією позивача щодо відсутності розрахунку до оскаржуваної вимоги, у тому числі, в частині нарахування пені. За відсутності розрахунку суд не може встановити, за який період нарахована пеня, тобто якою є дата фактичного погашення податкового боргу.

Всупереч обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості оскаржуваної вимоги в частині нарахування пені, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг-Лайн" (вул. Спаська, 67/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 33310812) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.09.2018 р. № 57938-17 в частині визначення та вимоги сплати пені - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.09.2018 р. № 57938-17 в частині визначення та вимоги сплати пені в сумі 68043,74 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг-Лайн" (вул. Спаська, 67/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 33310812).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29.01.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська