Ухвала

від 05.03.2019 по справі 400/2920/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 березня 2019 р. Справа № 400/2920/18 Головуючий у суді І інстанції: Лісовська Н.В.

Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Семенюк Г.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 р. по справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Шіппінг-Лайн" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.09.2018 р. № 57938-17 в частині визначення та вимоги сплати пені, -

встановив:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 10.09.2018 р. № 57938-17 в частині визначення та вимоги сплати пені.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10.09.2018 р. № 57938-17 в частині визначення та вимоги сплати пені в сумі 68 043,74 грн.

Головне управління ДФС у Миколаївській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 29 січня 2019 року по справі № 400/2920/18 та відмовити у позові в повному обсязі.

Так, згідно ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом надано платіжне доручення про сплату судового збору, однак у вказаному платіжному дорученню не міститься усіх необхідних реквізитів.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674 - VI (далі - Закон "Про судовий збір").

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").

Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатку 2 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги ), а уданому випадку апеляційної скарги є , зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна апеляційна скарга та дата судового рішення, яке оскаржується.

Аналогічну правову думку висловив Верховний суд у своїй постанові по справі № 905/1057/18 від 16 січня 2019 року.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подане разом з апеляційною скаргою платіжне доручення № 138 від 12.02.2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується, з огляду на що, з останнього не вбачається яка саме апеляційна скарга оплачується судовим збором.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року по справі № 400/2920/18, - залишити без руху. 2.Надати Головному управлінню ДФС у Миколаївській області десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги з урахуванням висновків Верховного Суду викладених в постанові по справі № 905/1057/18 від 16 січня 2019 року. 3.Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою. 4.Роз'яснити апелянту, що вразі невиконання вимог Ухвали суду у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Семенюк Г.В.