Рішення

від 06.10.2009 по справі 2-2472/09

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

       Справа № 2-2472/09                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 жовтня  2009 р.                                   Жовтневий районний суд

                                              м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого     – судді Мазниці А.А.

Секретаря     – Грибаченко А.В.

За участю:

Представника позивача     – ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, треті особи – КП “Дніпропетровське МБТІ”, Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у лютому 2009 року звернув до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 31.10.1994 р. його батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також ОСОБА_5, була передана у спільну власність в порядку приватизації державного житлового фонду квартира АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_5 право власності на належну йому частину спірної квартири перейшло до ОСОБА_4, а після її смерті, що настала 11.06.2005 р., належні їй 2/3 частини спірної квартири були успадковані позивачем з отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом. 24.04.2008 р. помер ОСОБА_3 Єдиним спадкоємцем після його смерті є позивач, втім належним чином оформити своє право на спадщину він не може у зв’язку з тим, що у свідоцтві про право власності на спірну квартиру, що є правовстановлюючим документом спадкодавця, розмір належної останньому частки у спірному майні не визначений. На підставі викладеного просив суд припинити право спільної сумісної власності на спірну квартиру, визнати право спільної часткової власності на неї та визнати за ним право власності на зазначену квартиру в цілому, в тому числі 2/3 частини порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, 1/3 частину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідач ОСОБА_6 комітет Дніпропетровської міської ради свого представника для участі у справі не направив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 31), надав письмові пояснення, в яких проти позову не заперечував (а.с. 26, 27) що є підставою для розгляду справи у заочному порядку.

Треті особи явку своїх представників до суду не забезпечили, про день та час розгляду справи повідомлялися.    

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31.10.1994 р. спірна квартира АДРЕСА_2 була передана у спільну власність ОСОБА_4Н, ОСОБА_3, ОСОБА_5 (а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_4, що у свою чергу була спадкоємцем померлого раніше ОСОБА_5, позивач отримав у спадщину та зареєстрував за собою 2/3 частини спірної квартири, при цьому за ОСОБА_3 залишилася 1/3 її частина (а.с. 15, 16).

24.04.2008 р. ОСОБА_3 помер. Спадкоємці після його смерті за прийняттям спадщини не зверталися (а.с. 25).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником спірної квартири в цілому, оскільки набув право власності на 2/3 її частини в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та на 1/3 її частину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 За викладених обставин позов в частині визнання права власності є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині припинення права спільної сумісної власності на спірну квартиру, визнання права спільної часткової власності на неї задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду справи припинення спільної сумісної власності на спірну квартиру та виникнення права спільної часткової власності на неї відбулося, оскільки за позивачем зареєстровані на праві власності 2/3 її частини (а.с. 16).

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1267, 1268  ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, -                                                

В И Р І Ш И В :

Позов – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому, в тому числі 2/3 частини порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, 1/3 частину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Дніпропетровської міської ради  на користь ОСОБА_2  82, 70 грн. судових витрат.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                     А.А. Мазниця