Ухвала

від 30.01.2019 по справі 352/186/19

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/186/19

Провадженя № 2-з/352/4/19

УХВАЛА

30 січня 2019 року м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду м. Івано-Франківськ Гургула В.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

29.01.2019 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Підлузької сільської ради, державного реєстратора ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача: Громадська організація Садівників-Колос с. Підлужжя, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на садовий будинок, про визнання права власності на садовий будинок, яка передана в провадження судді Гургули В.Б.

Разом із позовною заявою позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила на час судового розгляду накласти арешт на:

-земельну ділянку площею 0,0414 га, кадастровий номер 2625884201:02:0021484, для індивідуального садівництва, що розташована на території Підлузької сільської ради с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області;

-садовий будинок загальною площею 32.1 кв. м. розташованого за адресою: садове товариство Колос , буд. 101, с. Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область.

Свою заяву обґрунтовувала тим, що на даний час відповідач при наявності існуючого спору і обмеженні її доступу до садового будинку має можливість відчужити це майно на користь третіх осіб.

Учасники справи, в силу ч. 1 ст. 153 ЦПК України , про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову, не повідомлялись. Необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для дачі прояснень, у суду не виникало.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти будь-які дії.

Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки позивачем не надано доказів, підтверджуючих наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову по цій цивільній справі, виходячи з змісту позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р ., ст. 151-153, 260, 261, 354 ЦПК України , суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гургула В.Б.