Постанова

від 31.01.2019 по справі 810/3361/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3361/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги громадської організації Біла Церква Разом , виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1, комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6, комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 7 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: 16 годин 14 хвилин, дата складання повного тексту: 22 листопада 2018 року) у справі за адміністративним позовом громадської організації Біла Церква Разом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 7, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6 про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ГО Біла Церква Разом звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 39 від 23 січня 2018 року Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-експлуатаційних контор № 1, 6, 7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів з моменту його ухвалення 23.01.2018 р.; зобов'язання здійснити дії по перерахунку коштів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-експлуатаційних контор № 1, 6, 7, які були надані з 01.02.2018 р. по день постановлення рішення суду за цифрами, що діяли до прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 23.01.2018 р. № 39 Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій комунальних підприємств міської ради житлово-експлуатаційних контор № 1, 6, 7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач, відповідач та треті особи подали апеляційні скарги.

Позивач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що відмова суду першої інстанції ґрунтується лише на формальних приписах ч. 2 ст. 265 КАС України, однак, на думку апелянта, Кодекс не містить жодної заборони визнати нормативно-правовий акт нечинним з моменту, що передує даті набрання судовим рішенням законної сили. Оскаржувана частина рішення не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі, вважаючи, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не дотримано вимог ст. 2 КАС України та не встановлено, які права, свободи та законні інтереси безпосередньо позивача порушені.

Також апелянт з посиланням на ч. 11 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280) зазначає, що проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відтак, на думку апелянта, зобов'язальне становище виконавчого комітету щодо прийняття рішення у десятиденний строк з для отримання подання в розумінні ст. 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 р. № 1875-IV (далі - Закон № 1875) унеможливлює виконання вимог ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939) в частині дотримання проміжку часу у 20 днів з моменту оприлюднення проекту рішення та його прийняття.

Таким чином, апелянт вважає за можливе в межах даного спору вважати обов'язок з прийняття рішення у десятиденний строк іншим невідкладним випадком, передбаченим законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки, згідно ст. 59 Закону № 280.

В доповнення до своєї позиції апелянт зазначає, що в матеріалах справи наявний скриншот сторінки Білоцерківської міської ради, яка підтверджує оприлюднення проекту рішення 18.01.2018 р.

Треті особи у своїх апеляційних скаргах просять скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовити в цій частині у їх задоволенні (КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 1) та скасувати оскаржуване рішення у повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог (КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 6, КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 7), обґрунтовуючи свої апеляційні скарги доводами, що відповідають вищезазначеним доводам апеляційної скарги відповідача.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача, зареєстрований 08.01.2019 р. за вх. № 464, в якому відповідач заперечує своє відношення до перерахунку сплачених коштів, оскільки ним приймалося рішення, а нарахування коштів не входить до його компетенції.

Крім того, відповідач знову звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що статутом позивача не передбачено право звернення до суду в інтересах своїх членів.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив третьої особи - КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 7 на апеляційну скаргу позивача, зареєстрований 11.01.2019 р. за вх. № 962, в якому зазначено, що вимога ч. 2 ст. 265 КАС України є імперативною, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив третьої особи - КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 1 на апеляційну скаргу позивача, зареєстрований 17.01.2019 р. за вх. №1795, в якому зазначено, що законодавець вказав на недопустимість ретроактивного перегляду правових відносин, прийнявши ч. 2 ст. 265 КАС України, а тому доводи апеляційної скарги позивача є безпідставними.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив третьої особи - КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 6 на апеляційну скаргу позивача, зареєстрований 21.01.2019 р. за вх. № 2255, в якому підтримано позицію суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог з посиланням на ст. 265 КАС України та постанову Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В судовому засіданні 31.01.2019 р. Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу третьої особи - КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 1 необхідно задовольнити повністю, апеляційні скарги інших третіх осіб та відповідача необхідно задовольнити частково, а оскаржуване рішення суду - скасувати в частині задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 05.01.2018 р. комунальними підприємствами Білоцерківської міської ради ЖЕК № 7, № 6 та № 1 на адресу відповідача було направлено листи за вих. № № 17, 15 та 77 з пропозицією прийняти рішення про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а. с. 240-242 Т. 1).

До вказаних листів житлово-експлуатаційними конторами було долучено розрахунки коригування тарифів.

11.01.2018 р. третіми особами було доведено інформацію про намір здійснити коригування діючих тарифів на послуги з утримання будинків шляхом розміщення повідомлень на інформаційних стендах біля будинків та у спецвипуску газети Громадська думка . Строк, протягом якого приймалися зауваження та пропозиції, був встановлений до 17 год. 00 хв. 18.01.2018 р.

Судом першої інстанції було встановлено, що зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб до третіх осіб не надходили.

23.01.2018 р. відповідачем було прийнято рішення № 39 Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територіях комунальних підприємств міської ради житлово-експлуатаційних контор № 1, 6, 7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів (а. с. 20-21 Т. 1).

Вказаним рішенням встановлено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, розраховані шляхом коригування тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету міської ради від 22 серпня 2017 року № 293 Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територіях комунальних підприємств міської ради житлово-експлуатаційних контор № 1, 6, 7, розрахованих шляхом коригування діючих тарифів , на суму вартості електроенергії та інших складових тарифів, які регулюються державою.

Скориговані тарифи на послуги по кожному будинку окремо, зазначені у додатках до прийнятого рішення (а. с. 22-216 Т. 1).

Вважаючи тарифи економічно необґрунтованими, а порядок прийняття оскаржуваного рішення в частині оприлюднення проекту - порушеним, громадська організація в інтересах своїх членів звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів зауважує, що в розумінні вказаної норми захисту в судовому порядку підлягають виключно порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

В той же час, у відповідності до ч. 3 ст. 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

З вказаної норми випливає, що право громадської організації звертатися до суду адміністративної юрисдикції в інтересах фізичних осіб має бути визначено відповідним законом.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 р. № 12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

В той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону України Про громадські об'єднання від 22.03.2012 р. № 4572-VI для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:

1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;

3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;

5) проводити мирні зібрання;

6) здійснювати інші права, не заборонені законом.

Право на звернення до суду в інтересах інших осіб, всупереч вимог ч. 3 ст. 5 КАС України, вказаними нормами не передбачено.

З огляду на викладене, вищезазначені правові норми у чинних редакціях, позбавляють можливості суд апеляційної інстанції вважати поданий позов спрямованим на захист прав, свобод та інтересів певних жителів територіальної громади та зобов'язують розцінювати позов як такий, що поданий на захист порушених прав та інтересів самої громадської організації.

В свою чергу, колегією суддів з наявних матеріалів справи не вбачається жодне обмеження права жителів територіальної громади на звернення з адміністративними позовами самостійно з метою захисту своїх прав.

За таких обставин, задоволені позовні вимоги судом першої інстанції на захист прав громадської організації є передчасними, оскільки судом першої інстанції не встановлено, яке саме право позивача є порушеним, всупереч вимог п. 4 ч. 4 ст. 246 КАС України.

Під час перегляду справи судом апеляційної інстанції ці обставини також не підтверджені жодним чином, що свідчить про наявність підстав для скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог та відмови у їх задоволення.

З суті цієї позиції випливає, що інші доводи апеляційних скарг не є доречними, оскільки встановлена судом обставина відсутності порушених прав позивача, про захист яких він просить, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В той же час, колегією суддів враховується, що оцінка доводів та доказів апелянтів в частині відмови у задоволенні позовних вимог може мати для сторін практичне значення.

З огляду на це, колегія суддів звертає увагу на таке.

У відповідності до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Вказана норма є спеціальною, вимога - імперативною та такою, що не підлягає довільному тлумаченню.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог є правомірним.

Таким чином, доводи апеляційних скарг відповідача та третіх осіб спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог і апеляційним судом приймаються в цій частині в якості належних, а доводи апеляційної скарги позивача є необґрунтованими.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог, а тому наявні підстави для його скасування в цій частині.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподілу підлягають судові витрати.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача, фактично, залишаються без задоволення у повному обсязі, а стягнення судового збору на користь суб'єкта владних повноважень КАС України не передбачено, питання про стягнення судових витрат на користь відповідача вирішення не потребує.

До аналогічного висновку суд апеляційної інстанції приходить і щодо третіх осіб, оскільки можливість стягнення судових витрат на користь третіх осіб, що виступали на стороні суб'єкта владних повноважень, КАС України також не передбачає.

Керуючись ст. ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу громадської організації Біла Церква Разом на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом громадської організації Біла Церква Разом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 7, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6 про зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом громадської організації Біла Церква Разом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 7, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6 про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити .

Апеляційні скарги виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6, комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 7 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом громадської організації Біла Церква Разом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 7, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 1, комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6 про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково .

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог скасувати .

В цій частині у задоволенні позову громадської організації Біла Церква Разом відмовити.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 31.01.2019 року)