ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської
області 91016,
м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской
области 91016,
г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
25.06.07
Справа № 15/182пн
Колегія у складі суддів:
Пономаренко Є.Ю. -головуючий, Седляр О.О., Яресько Б.В., розглянувши
матеріали за позовом
ОСОБА_1, с.
Лисичанське
ОСОБА_2,
с. Лисичанське
ОСОБА_3, с.
Малорязанцеве
ОСОБА_4, м.
Лисичанськ
до
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«Лисичанський», с. Лисичанське Попаснянського району
Треті особи, які не заявляють
самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
ОСОБА_8
про зобов'язання
визнати засновником та учасником товариства
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_2, ОСОБА_2,
паспорт НОМЕР_1 від 06.01.00, ОСОБА_9, довіреність НОМЕР_2 від 23.03.07, ;
від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 від
21.10.98, ОСОБА_9, довіреність НОМЕР_4 від 23.03.07, ;
від позивача ОСОБА_3, ОСОБА_9,
довіреність НОМЕР_5 від 14.04.07, ;
від позивача ОСОБА_4, ОСОБА_9,
довіреність НОМЕР_6 від 11.04.07, ;
від відповідача - Самопадний Ю.С.,
довіреність № б/н від 24.04.07;
від
третіх осіб -ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Розпорядженням заступника голови
Господарського суду Луганської області від 18.05.2007р. для розгляду даної
справи призначена колегія у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. -головуючий, Седляр
О.О., Яресько Б.В. У зв'язку з призначенням колегії розгляд справи розпочато
заново та відповідно відлік процесуального строку вирішення спору у справі
починається з дня видання розпорядження про призначення колегії.
В судовому засіданні 15.06.2007р.
оголошувалася перерва до 25.06.2007р., про що представники сторін були
повідомлені належним чином.
Суть спору:
позивачами заявлена вимога визнати ОСОБА_4 засновником та учасником
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський»
із сумою паю 3820 грн., що становить 11,5% від суми статутного фонду та правом
на земельну частку (пай) у розмірі 6,92 гектар.
Заявою про уточнення позовних вимог
та клопотанням, що подані в судовому засіданні 15.06.2007р. позивачі змінили
предмет позову та просять визнати ОСОБА_4 засновником та учасником
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський»із
часткою в статутному фонді 3820 грн., що становить 11,5% від суми статутного
фонду.
Відповідно до ст. 22 Господарського
процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у спорі
змінити предмет позову. Тому, вказані заява про уточнення та клопотання в
сукупності приймаються судом як зміна предмету
позову, який прийнято судом до провадження. Так, предметом позову за яким
приймається рішення у спорі є позовна вимога, викладена в заяві про уточнення
позовних вимог.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_4,
є єдиним спадкоємцем свого батька ОСОБА_10, який був членом КСП
«Лисичанський»та згодом став засновником та учасником СТОВ «Лисичанський». Факт
спадкоємства підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 23.06.2001р.
Позивачі та їх представник у
судовому засіданні підтримали змінені позовні вимоги повністю.
Відповідач та треті особи проти
позову заперечують з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заява відповідача про зупинення
провадження у справі до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_11 до
ОСОБА_4 про надання додаткового терміну для прийняття спадщини, судом відхилена.
Так, згідно ч. 1 ст. 79
Господарського процесуального кодексу України Господарський суд зупиняє
провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до
вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Обставини, на які посилається
відповідач не унеможливлюють розгляд даної справи. У справі достатньо
документів для прийняття рішення. Свідоцтво про право на спадщину від
23.06.2001р. видане ОСОБА_4 наданий час не скасовано.
Встановивши фактичні обставини
справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку, що
позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Сільськогосподарське товариство з
обмеженою відповідальністю «Лисичанський», відповідно до п. 1.1. його статуту,
засноване на базі частки майна колективного сільськогосподарського підприємства
«Лисичанський», що реорганізується на засадах угоди громадянами. Статут
зареєстровано Попаснянською райдержадміністрацією 07.02.2000р.
Згідно п. 1.3. статуту товариство є
правонаступником КСП «Лисичанський».
Відповідно до преамбули установчого
договору про створення СТОВ «Лисичанський» від 23.01.2000р. одним із
засновників та учасників товариства виступив ОСОБА_10, який був членом КСП
«Лисичанський».
Згідно п. 7.1 статуту СТОВ «Лисичанський»
для забезпечення діяльності товариства утворено статутний фонд у розмірі 33249
грн. При цьому, зазначено, що статутний фонд створено за рахунок майнових
паїв учасників.
Також, відповідно до п. 18
установчого договору про створення СТОВ «Лисичанський»статутний фонд у розмірі
33249 грн. створено у виразі майнових паїв учасників. При цьому,
зазначено, що частка ОСОБА_10 дорівнює 3800 грн., що становить 11,5%
статутного фонду.
Завідуючим Лисичанською державною
нотаріальною конторою 23.06.2001р. ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на
спадщину за законом щодо майна померлого ОСОБА_10
Даним свідоцтвом про право на
спадщину засвідчено, що спадкоємцем (єдиним) майна померлого є його дочка
ОСОБА_4
Доказів про те, що окрім ОСОБА_4 є
інші спадкоємці ОСОБА_10, чиє право на спадщину підтверджувалося б належним
доказом -свідоцтвом про право на спадщину, суду не надано.
Свідоцтвом про право на спадщину за
законом від 23.06.2001р., виданим ОСОБА_4 засвідчено, що до спадщини, крім
іншого майна померлого, входить майновий пай у КСП «Лисичанський»в сумі 3820
грн.
Видане ОСОБА_4 свідоцтво про право
на спадщину за законом від 23.06.2001р. не визнано недійсним (ст. 1301 ЦК
України). На час вирішення спору у справі не надано доказів внесення змін до
вказаного свідоцтва, а ні нотаріусом в порядку ч. 1 ст. 1300 ЦК України, а ні
за рішенням суду за позовом спадкоємця про внесення змін до свідоцтва
відповідно до ч. 2 зазначеної статті. Доказів звернення до суду з позовами про
внесення змін до вказаного свідоцтва або про визнання його недійсним суду не
надано. Так, дане свідоцтво не оскаржувалося в судовому порядку. Якщо ж вказане
свідоцтво буде визнане в окремому судовому провадженні недійсним то відповідач
не позбавлений буде права на звернення до суду з заявою про перегляд рішення за
нововиявленими обставинами або з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 149
Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою
відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника
юридичної особи - учасника товариства.
Статутом товариства не передбачено,
що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
Відповідно до п. 4.7. статуту інші
особи, а також правонаступники та спадкоємці учасників, що вийшли з
товариства, можуть вступати в товариство за згодою учасників.
ОСОБА_10 на день смерті являвся
учасником (засновником) товариства. Так, ОСОБА_4 є спадкоємцем учасника, який
не виходив з товариства. Тому, виходячи зі змісту п. 4.7. Статуту згода зборів
у даному випадку не є передумовою переходу частки у статутному фонді до ОСОБА_4
Крім того, в будь-якому разі,
рішення про відмову у переході права на
частку ОСОБА_10 у статутному фонді СТОВ «Лисичанський»до ОСОБА_4 на загальних
зборах відповідача не приймалося.
Відповідно до ст. 55 Закону України
«Про господарські товариства»при реорганізації юридичної особи, учасника
товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства,
правонаступники (спадкоємці) мають
переважне право вступу
до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця)
від вступу до товариства з
обмеженою відповідальністю або відмові
товариства у прийнятті до нього
правонаступника (спадкоємця) йому
видається у грошовій або натуральній
формі частка у
майні, яка належала реорганізованій або
ліквідованій юридичній особі
(спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації
або ліквідації (смерті) учасника.
У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства
підлягає зменшенню.
ОСОБА_4 не відмовлялася від вступу
до товариства. Суду не надано належних доказів зворотного, а саме -звернення
ОСОБА_4 з заявою про відмову від вступу
до товариства, або відповіді ОСОБА_4 на пропозицію товариства щодо вступу, якою
б вона відмовилася від вступу, рішення зборів товариства на яких би було б
зафіксовано факт відмови ОСОБА_4 від вступу до товариства.
Також, не надано доказів внесення
змін до статуту товариства та їх реєстрації в частині зменшення статутного
капіталу товариства, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_4 від вступу до товариства.
При цьому, теж слід зазначити, що
видане ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.06.2001р. не
визнано недійсним, тощо.
З урахуванням положень статуту, про
те що СТОВ «Лисичанський»є правонаступником КСП «Лисичанський»та що статутний
фонд СТОВ «Лисичанський»складається з майнових паїв учасників -членів КСП
«Лисичанський», ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину успадкувала
частку в статутному фонді СТОВ «Лисичанський»та відповідно фактично стала
учасником (засновником) СТОВ «Лисичанський». При цьому, даний корпоративний спір підвідомчий
Господарському суду Луганської області.
Таким чином, позов ОСОБА_4 про
визнання її засновником та учасником Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю «Лисичанський»із часткою в статутному фонді 3820
грн., що становить 11,5% від суми статутного фонду підлягає задоволенню.
Що стосується пред'явлення даної
вимоги рештою позивачів слід зазначити наступне.
Згідно ст. 1 Господарського
процесуального кодексу України підприємства, організації, інші юридичні особи
(у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність
без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду
згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання
правопорушення.
Таким чином, особа має право звернутися до суду з позовом про захист
відновлення саме своїх прав.
У даному ж випадку (крім самої
ОСОБА_4) до суду звернулися - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за захистом права
бути засновником (учасником) господарського товариства іншої особи
ОСОБА_4
Так, позивачі -ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 не є належними особами, які мають звертатися до суду за захистом права
іншої особи - ОСОБА_4
За таких обставин, у задоволенні
позову позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід відмовити.
Таким чином, позов ОСОБА_4 про
визнання її засновником та учасником Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю «Лисичанський»із часткою в статутному фонді 3820
грн., що становить 11,5% від суми статутного фонду підлягає задоволенню. У
задоволенні вимог решті позивачів слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК
України судові витрати покладаються на відповідача у складі: державного мита в
сумі 85 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
в сумі 118 грн.
Зайве сплачене державне мито у сумі
17 грн., перераховане квитанцією від
27.03.2007р. НОМЕР_7 підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись
ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу
України, суд
В И Р І Ш И
В:
1. Позов ОСОБА_4 задовольнити
повністю.
2. Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, засновником та учасником
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«Лисичанський»(сел. Лисичанський Попаснянського району Луганської області,
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00846814) із часткою в статутному фонді 3820
грн., що становить 11,5% від суми статутного фонду.
3. У задоволенні вимог решті
позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.
4. Стягнути з
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський»,
сел. Лисичанський Попаснянського району Луганської області, ідентифікаційний
код за ЄДРПОУ 00846814, на користь
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,
ідентифікаційний номер НОМЕР_8 судові витрати у складі: державного мита в сумі
85 грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
в сумі 118 грн.
5. Повернути ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 зайво
сплачене за квитанцією від 27.03.2007р.
НОМЕР_7 державне мито у сумі 17 грн. Підставою для повернення сплаченого
державного мита є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.
В судовому засіданні 25.06.2007р.
було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене
відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 27.06.2007 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України
дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня
його підписання.
Суддя - головуючий
Суддя Суддя
Є.Ю. Пономаренко О.О. Седляр Б.В. Яресько
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 795380 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні