Ухвала

від 31.01.2019 по справі 368/290/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 368/290/17 головуючий у суді І інстанції: ШевченкоІ.І.

провадження № 22-ц/824/ 3252/2019 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

УХВАЛА

31 січня 2019 року м. Київ

Суддя-доповідач Київського апеляційного суду Сушко Л.П., вирішуючи заяву представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про витребування доказів у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Ржищівське лісове господарство до Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень, державних актів, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Ржищівське лісове господарство задоволено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_3 через свого представника - адвоката ОСОБА_4, 22 грудня 2018 року подав апеляційну скаргу, одночасно подавши заяву про витребування доказів, у якій просив суд: витребувати у Державного підприємства Ржищівське лісове господарство рішення, що підтверджує надання раніше у постійне користування Державного підприємства Ржищівського лісгоспу земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення; планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, що включають в себе наявність натурних лісовпорядних робіт, камерального дешифрування аерознімків, детальну характеристику лісу Державного підприємства Ржищівське лісове господарство 2005 року, який затверджений відповідно до протоколу другої лісовпорядної наради від 14 квітня 2005 року, та погоджено Державним управлінням екології та природних ресурсів Київської області та Обласним управлінням лісового господарства у Київській області (т.3 а.с.30-33).

В обґрунтування вказаної заяви адвокат ОСОБА_4 вказав, що матеріали справи не містять планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, які встановлюють межі земель Державного підприємства Ржищівське лісове господарство у повному об'ємі, що унеможливлює точного визначення площі накладання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на площу 50 кварталу лісництва. Також, вказав, що позивачем, як доказ було надано лише одну сторінку планово - картографічних матеріалів 50 кварталу, що у свою чергу позбавляє можливості визначити розташування в межах кварталу земельної ділянки ОСОБА_3. Крім того, зазначив, що у матеріалах справи відсутнє рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що підтверджує надання раніше в у постійне користування ДП Ржищівського лісгоспу земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення. Таким чином, адвокат ОСОБА_4 вважає, що визначити наявність земель у постійному користуванні Державного підприємства Ржищівського лісгоспу та меж розташування земель лісогосподарського призначення за відсутності рішення, натурних лісовпорядних робіт, камерального дешифрування аерознімків, детальної характеристики лісу, координат поворотних точок, є не можливим.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року апеляційне провадження у даній справі відкрито, учасникам справи роз'яснено їх право подати заперечення щодо клопотання до 24 січня 2019 року (т.3 а.с.44-45).

24 січня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури на апеляційну скаргу, у якому були викладені заперечення щодо заяви про витребування доказів, обґрунтовані наступним.

Так, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури вказав, що представником відповідача не обґрунтовано причини неподання до суду першої інстанції планово-картографічних матеріалів. Крім того, зазначив, що відповідач мав достатньо часу для витребування доказів у суді першої інстанції.

Вирішуючи питання про витребування доказів, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів , у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Аналогічну норму містив і ЦПК України у редакції чинній до15 грудня 2017 року, відповідно до якої у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази (ч.1 ст.137 ЦПК України).

Таким чином, з урахуванням належного повідомлення відповідача ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, суддя-доповідач доходить висновку про можливість відповідача скористатися наданим йому процесуальним правом, і надати суду першої інстанції клопотання про витребування доказів.

Разом з тим, у суді першої інстанції ОСОБА_3 не було заявлено клопотання про витребування тих доказів, які останній просить витребувати суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч.5 ст.118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, і проаналізувавши наведені норми законодавства, суддя-доповідач вважає, що підстави для задоволення заяви про витребування доказів відсутні, оскільки ОСОБА_3 не вказав жодних підстав, які б свідчили про неможливість подання витребовуваних доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Керуючись ст.365 ЦПК України, суддя-доповідач,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про витребування доказів у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 листопада 2018 року у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Ржищівське лісове господарство до Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень, державних актів, витребування земельної ділянки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Л.П. Сушко