Рішення

від 22.01.2019 по справі 910/2193/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2019Справа № 910/2193/18 За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

третя особа-1 Київська міська державна адміністрація

третя особа-2 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЕДИК 1"

про відшкодування 146 800,98 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Шульєва Т.Л. за дов . ;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи 1 - Савченко Т.А. за дов.;

від третьої особи 2 - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з вимогами про стягнення з відповідача 146 800,98 грн. матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, у зв'язку з пошкодженням автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок прориву труби тепломережі, яка знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго", позивачу завдано матеріальних збитків у розмірі 146 800,98 грн., які необхідні для відновлення пошкодженого автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Позов мотивований з посиланням на ст.ст.224, 225, 226 ГК України, ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України.

Ухвалою суду від 28.02.2018 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

06.03.2018 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 у справі №910/2193/18 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено 15.05.2018.

19.04.2018 від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявленого позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві. В обґрунтування заперечень на позов відповідач зокрема посилався на те, що згідно другого абзацу п. 2.1.4. Угоди в редакції Додаткової угоди від 30.04.2007 про внесення змін і доповнень до цієї Угоди (укладеною між відповідачем та Київською міською державною адміністрацією) відповідач не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормативного зношення, згідно вимог чинного законодавства України. Посилаюсь на положення ст.ст. 319,323 ЦК України відповідач вказує, що відповідальність за загибель або псування речі в силу випадкових обставин, несе саме власник, якщо тільки він не переклав цей ризик повністю або частково на страхувальника, застрахувавши річ, що належить йому. Окрім того, відповідач вказав, що позивачем не доведено належними, допустимими засобами доказування вини відповідача у завданні шкоди, як і не надано доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача в межах встановленої законом його відповідальності та понесенням позивачем матеріального збитку загалом в сумі 146 800,98 грн.

В судовому засіданні 15.05.2018 суд порадившись на місці ухвалив, у відповідності до ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголосити перерву в підготовчому засіданні до 12.06.2018.

12.06.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував проти тверджень відповідача, обґрунтовуючи це тим, що діяльність відповідача з гідравлічних теплових розподільних мереж біля житлового будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві, у зв'язку з чим стався прорив на зовнішній тепловій мережі, є діяльністю, пов'язаною з використанням, зберіганням або утриманням механізмів та обладнання, тому в силу вимог ст. 1187 ЦК України саме відповідач, є особою, яка відповідає за завдану шкоду. Угода щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу, в редакції від 30.04.2007, на думку позивача, не підлягає застосуванню до даних відносин, оскільки не стосується майна третіх осіб. Також, позивач вказав, що прорив води на зовнішній тепловій мережі 29.05.2017 біля будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві свідчить, що вимоги Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж належним чином ПАТ Київенерго не були виконані, не здійснено забезпечення надійного транспортування води, не було впроваджено своєчасних заходів для запобігання дефектів теплових розподільних мереж біля житлового будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві, що призвело до прориву води на зовнішній мережі, в результаті чого було пошкоджено автомобіль, що належить позивачу на праві приватної власності. Тобто наявний причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідача та пошкодженням автомобіля позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб. Залучив до участі у справі №910/2193/18 Київську міську державну адміністрацію (поштова адреса: 01044, Київ, вул. Хрещатик, 36) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЕДИК 1" (код ЄДРПОУ 36556408, місцезнаходження: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Судове засідання відкладено на 05.07.2018.

В судовому засіданні 05.07.2018 суд порадившись на місці ухвалив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 24.07.2018 та відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України повідомив третю особу 1,2 про наступне судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2018 клопотав про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, починаючи, її розгляд зі стадії відкриття провадження.

Представник відповідача не заперечував про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, починаючи, її розгляд зі стадії відкриття провадження.

В судовому засіданні 24.07.2018 суд оголосив перерву до 06.09.2018.

У судовому засіданні 06.09.2018 суд оголосив перерву до 25.09.2018.

Через відділ діловодства суду, 20.09.2018 відповідачем подано клопотання про долучення додаткових документів в обґрунтування доводів викладених у відзиві на позовну заяву та просив врахувати їх при винесенні рішення у справі.

24.09.2018 через відділ діловодства суду третьою особою-1 подані письмові пояснення, відповідно до яких третя особа-1 повідомила суд, що станом на момент аварійного прориву мережі та пошкодження майна позивача мережа ТК 427/11А-7 ТП ГОСТ відповідно до угоди обліковувалась на балансі відповідача (інвентарний номер ТМ 10300003713/000).

25.09.2018 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання з письмовими поясненнями позивача та доданими документами, які позивач просив врахувати при винесенні рішення у справі.

Ухвалою суду від 25.09.2018 ухвалено розгляд справи 910/2193/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №910/2193/18 призначено на 16.10.2018.

Ухвалою суду від 16.10.2018 ухвалено закрити підготовче провадження у справі №910/2193/18 та призначено розгляд справи по суті на 15.11.2018.

Призначене судове засідання на 15.11.2018 не відбулося в зв'язку із перебуванням судді І.І. Борисенко в відпустці.

Ухвалою суду від 19.11.2018 призначено розгляд справи №910/2193/18 по суті на 29.11.2018.

В судовому засіданні 29.11.2018 було оголошено перерву до 11.12.2018.

В судовому засіданні 11.12.2018 представник Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (відповідача) заявив усне клопотання про призначення по справі судової експертизи щодо встановлення вартості відновлювального ремонту, заподіяного пошкодженням транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи міститься лише Звіт від 13 серпня 2017 року №09/07/17 про оцінку вартості відновлювального ремонту, заподіяного пошкодженням транспортного засобу здійсненого фізичною особою - підприємцем Варехою Олександром Валерійовичем, який не був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Відповідно до Довідки Голосіївського управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві від 24.09.2018 Вих. № 0662/125/47/03-18 в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100010004438, внесеному 30.05.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, встановлено, що 29 травня 2017 р. ПАТ "Київенерго" проводило випробування зовнішньої теплової мережі шляхом підвищення тиску у мережі трубопроводу, в результаті чого відбувся вибух водогону. Внаслідок вибуху водогону було пошкоджено, окрім іншого майна, транспортний засіб марки "Toyota", модель "Highlander", номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу.

В зв'язку з тим, що відповідачем заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи щодо встановлення вартості відновлювального ремонту, заподіяного пошкодженням транспортного засобу, і виникла необхідність витребувати додаткову інформацію відносно кримінального провадження №12017100010004438 без якої винесення законного рішення є неможливим, враховуючи приписи п.4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про необхідність витребування в Голосіївського управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві інформації на якій стадії розгляду перебуває кримінальне провадження №12017100010004438 та чи встановленні винні особи, а також повідомити суд чи проводились в межах кримінального провадження експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 відкладено розгляд справи №910/2193/18 на 17.01.2019.

15.01.2019 через відділ діловодства суду від Голосіївського управління поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві надійшла інформація щодо стану розгляду кримінального провадження №12017100010004438.

В судовому засіданні 17.01.2019 суд порадившись на місці ухвалив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 22.01.2019 та ухвалив повідомити відповідача та третю особу-2 в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України про дату, час та місце наступного судового засідання.

У судове засідання, призначене на 22.01.2019 відповідач та третя особа - 2 не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 22.01.2019 судом було заслухано вступне слово позивача та третьої особи-1, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

У судовому засідання 22 січня 2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2017 під час проведення Публічним акціонерним товариством "Київенерго" гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві близько 13 годин 30 хвилин стався прорив на зовнішній тепловій мережі, внаслідок вибуху водогону, в результаті виходу води на поверхню було пошкоджено припаркований біля будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві легковий автомобіль Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Підприємству з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

Вищенаведені обставини підтверджуються довідками від 08.06.2017 №3097/125/47/03-17 (а.с. 19), від 24.09.2018 №0662/125/47/03-18 (а.с. 205) Голосіївського Управління Національної поліції ГУ НП у м. Києві та актом огляду транспортного засобу від 21.06.2017, підписаного суб'єктом оціночної діяльності ФОП Варуха О.В. та представником Київенерго .

Відповідно до Звіту по оцінку вартості відновлювального ремонту, заподіяного пошкодженням транспортного засобу №09/07/17 від 13.08.2017, зробленим суб'єктом оціночної діяльності ФОП О.В. Вареха, було визнано вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль), в сумі 147 216,63 грн.

09.08.2017 ТОВ Бровари Моторс була проведена перша частина відновлювального ремонту автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 90851,99 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт №БН-0000642 від 09.08.2017. За проведення першої частини відновлювального ремонту зазначеного автомобіля Підприємством з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" перераховано ТОВ Бровари Моторс 90851,99 грн. за платіжним дорученням №16361 від 14.08.2017.

У призначенні платежу зазначеного платіжного доручення зазначено: за ТО та перелічені рахунки №560, 631, 637, 638, 639, у тому числі і №645 на суму 90 851,99 грн. .

Той факт, що сплата коштів здійснювалась саме за Актом виконаних робіт №БН-0000642 від 09.08.2017, підтверджується листом ТОВ Бровари Моторс від 18.12.2017 №29 та рахунками №560, 631, 637, 638, 639.

В подальшому, 06.10.2017 ТОВ Бровари Моторс виставило позивачу рахунок №СФ-0000819 на суму 55 948,99 грн. для проведення остаточного ремонту автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Отже, загальна вартість відновленого ремонту автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 146 800,00 грн. = 90 851,99 грн. + 55 948,99 грн.

Як встановлено судом, позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, зокрема позивачем була направлена відповідачу вимога №1 від 13.10.2017 та лист №352-07 від 18.12.2017, на яку відповідач надав відповідь від 16.11.2017 (вих. №42АУ/201/3789) та від 10.01.2018 (вих. №42АУ/201/133), якими залишив вимоги позивача без задоволення, мотивуючи це тим, що автомобіль Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Підприємству з іноземними інвестиціями ВІП-Рент на праві приватної власності, був припаркований не у спеціально відведеному для паркування місця та не приймаючи платіжне доручення позивача №16361 від 14.08.2017 та лист ТОВ Бровари Моторс №29 від 18.12.2017, як доказ оплати за проведення частини відновлювального ремонту автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 90 851,99 грн.

Внаслідок прориву труби тепломережі, яка знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго", позивачу завдано матеріальних збитків у розмірі 146 800,98 грн., які необхідні для відновлення пошкодженого автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом теплова розподільча мережа біля житлового будинку 27 на Голосіївському проспекті у м. Києві, станом на 29 травня 2017 року (на дату аварії) знаходилася у володінні та користуванні Відповідача, що ним не заперечується, на підставі Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року (надалі - Угода), на виконання умов якої Київська міська державна адміністрація передала, а відповідач прийняв зазначено майно згідно додатків до Угоди, про що підписано відповідні акти.

Журналом цехового обліку технологічних порушень в роботі обладнання району теплових мереж Голосієво структурного відокремленого підрозділу Київські теплові мережі ПАТ КИЇВЕНЕРГО зафіксовано, що 29.05.2017 близько 13:00 виникло пошкодження магістрального трубопроводу теплової мережі діаметром 800 мм, що пролягає від теплової камери № 427/10 до теплової камери № 427/11, з витоком під тиском теплоносія на поверхню. Відповідно до журналу цехового обліку причиною пошкодження трубопроводу є неприпустиме корозійне стоншення стінки трубопроводу внаслідок дії поверхневих вод при тривалій експлуатації.

Відповідач вказує, що пошкодження трубопроводу утворилося через природне старіння трубопроводу в умовах тривалої експлуатації від процесів, що не залежать від волі організації, що обслуговує теплову мережу, і за яке ПАТ Київенерго згідно положень 2.1.4 Угоди не відповідає.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про відсутність його відповідальності виходячи з наступного.

Згідно другого абзацу п. 2.1.4. Угоди в редакції Додаткової угоди від 30.04.2007 про внесення змін і доповнень до цієї Угоди Енергопостачальник (відповідач) не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормального зношення, згідно вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, як встановлено судом, прорив на зовнішній тепловій мережі стався внаслідок гідравлічних випробувань теплових розподільних мереж біля житлового будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві, про що зокрема свідчить довідка Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.09.2018 №вих.0662/125/47/036-18, відповідно до якої визначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що 29 травня 2017 року ПАТ Київенерго проводило випробування зовнішньої теплової мережі шляхом підвищення тиску у мережі трубопроводу, в результаті чого відбувся вибух водогону. У зв'язку із чим, було завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та інтересам окремих юридичних осіб.

По суті розгляду справи судом враховано, що порядок проведення випробувань джерел теплової енергії регулюється нормами Постанови Кабінету міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198 Про затвердження Правил користування тепловою енергією , Наказу Міністерства палива та енергетики України Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж від 14 лютого 2007 року № 71 та нормами Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378 Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду .

Так, графік проведення гідравлічних випробувань складається Компанією та затверджується Київською міською державною адміністрацією заздалегідь. Також з термінами гідравлічних випробувань тепломереж, які визначено графіком, узгоджуються інші роботи: графіки проведення ремонтів та роботи основного обладнання теплоджерел КИЇВЕНЕРГО; графіки проведення планових ремонтів обладнання теплових мереж; фінансові плани роботи філіалів та інших підрозділів Компанії, графіки роботи персоналу тощо.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до p. VI. Теплові мережі Наказу від 10 грудня 2008 року №620/378 ПАТ КИЇВЕНЕРГО під час підготовки обладнання теплових мереж до опалювального періоду повинно:

- розробити графіки проведення ремонтних та профілактичних робіт основного і допоміжного устаткування та забезпечити їх виконання;

- забезпечити розробку та затвердження у встановленому порядку робочих програм з проведення випробувань теплових мереж на гідравлічну щільність та міцність, розрахункову температуру, теплові та гідравлічні втрати відповідно до вимог НТД;

- провести роботи з усунення порушень, виявлених у теплових та гідравлічних режимах роботи ТМ;

- провести гідравлічні випробування устаткування ТМ на щільність та міцність.

Так, ПАТ КИЇВЕНЕРГО було погоджено з Виконавчим органом Київської міської Ради (КМДА) графік випробувань теплових мереж на гідравлічну щільність та міцність в 2017 році, а також було погоджено внесення змін до такого графіку, про що свідчить лист від 16.05.2017 вих. № 003 - 826 за підписом заступника голови Виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА) Пантелеева П. про погодження перенесення випробувань теплових мереж на гідравлічну щільність та міцність.

Відповідно до п. 2.1.4 Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення та збереження майна, завершення будівництва об'єктів незавершеного будівництва в терміни, визначені проектно-кошторисною документацією. Розмір грошових коштів, необхідних для здійснення вищезазначених дій, визначається відповідно до розрахунків на кожний наступний календарний рік, що проводиться спільно з Адміністрацією. Енергопостачальник не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормального зношення, згідно вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.1.5, 2.1.7, 2.1.8 Угоди, Енергопостачальник (Відповідач) зобов'язується забезпечувати надійність виробництва, транспортування, розподілу і постачання енергоносіїв, нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна, відповідно до чинного законодавства відшкодовувати за рахунок власних коштів збитків, якщо майну заподіяна шкода з вини Енергопостачальника.

Відповідно до п. 2.1.13 Угоди, Енергопостачальник також зобов'язався застрахувати майно та інші ризики, пов'язані з управлінням ним, у встановленому чинним законодавством порядку, на термін дії цієї Угоди на користь Адміністрації.

Таким чином, з огляду на умови Угоди, приймаючи майно, Відповідач взяв на себе обов'язок ефективно його експлуатувати, відновлювати, зберігати та поліпшувати, а також нести повну відповідальність (перед Київською міською державною адміністрацією) за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна і застрахувати майно та інші ризики, пов'язані з управлінням ним.

Згідно з п. 6.3.27. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71, організація, що експлуатує теплову мережу, повинна систематично, за графіком, здійснювати контроль стану будівельних конструкцій, трубопроводів і устаткування, антикорозійного покриття і теплової ізоляції трубопроводів теплової мережі із застосуванням сучасних ЗВТ і методів діагностики. Слід вести облік, систематизацію та аналіз виявлених дефектів за видами устаткування, виявляти причини, розробляти і впроваджувати заходи до запобігання виникненню дефектів. У разі відсутності сучасних ЗВТ і методів діагностики, як виняток, можливим є застосування шурфовок.

Прорив води на зовнішній тепловій мережі 29 травня 2017 року біля будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві свідчить, що вимоги зазначених Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж належним чином ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" не були виконані, не здійснено забезпечення надійного транспортування води, не було впроваджено своєчасних заходів для запобігання дефектів теплових розподільних мереж біля житлового будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві, що призвело до прориву води на зовнішній тепловій мережі, в результаті чого було пошкоджено автомобіль, що належить Позивачу на праві приватної власності. Тобто суд вбачає, причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) Відповідача з проведення гідравлічних випробувань теплових розподільних мереж, у зв'язку з чим стався прорив на зовнішній тепловій мережі з виходом води на поверхню та пошкодженням автомобіля Позивача.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що порив металевої труби тепломережі стався внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Угодою в частині належного утримання та не вчинення ефективних дій з експлуатації, належного відповідачу на праві повного господарського відання майна, тобто з його вини.

Отже, відповідальною особою за шкоду, завдану Позивачу є Відповідач, який не забезпечив належного збереження, реконструкції, ремонту та ефективної експлуатації спірної теплової мережі, що призвело до її прориву та пошкодженням у зв'язку із цим автомобіля Позивача.

Враховуючи встановлені обставини, суд критично ставиться до тверджень відповідача про звільнення останнього від відповідальності, відповідно до п. 2.14 Угоди в редакції додаткової угоди від 30.04.2007.

Достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження вини іншої особи у заподіянні майнової шкоди, відповідачем суду не надано.

При цьому, суд вказує, що пунктом 2.1.4 Угоди (в редакції додаткової угоди від 30.04.2007) передбачено умову, за якої відповідач звільняється від відповідальності за погіршення майна саме перед його власником в особі Київської міської державної адміністрації, а не перед третіми особами.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що саме відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані збитки, оскільки, пошкодження транспортного засобу сталось внаслідок пориву металевої труби на проспекті Голосіївському, 27 у м. Києві, яка перебуває у повному господарському віданні відповідача за його вини, через неналежне виконання останнім умов Угоди в частині належної експлуатації, відновлення та збереження ввіреного йому майна.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 226 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно з ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, у тому числі вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (Відповідальність настає за відсутності вини).

Суд погоджується з твердженнями позивача, що діяльність Відповідача з гідравлічних випробувань теплових розподільних мереж біля житлового будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві, у зв'язку з чим стався прорив на зовнішній тепловій мережі, є діяльністю, пов'язаною з використанням, зберіганням або утриманням механізмів та обладнання, тобто джерелом підвищеної небезпеки.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

Право на відшкодування матеріальних збитків також передбачене ст. 22 ЦК України. Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Твердження відповідача про порушення позивачем правил дорожнього руху та меж охоронних зон теплових мереж, самостійно визначивши місце паркування пошкодженого автомобіля , визнаються судом безпідставними.

Матеріалами справи підтверджується, що 29 травня 2017 року по Голосіївському проспекту 27 у місті Києві, де сталася аварія біля місця, де був припаркований автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Підприємству з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" на праві приватної власності, не було жодних забороняючих знаків для паркування.

Отже, 29 травня 2017 року по Голосіївському проспекту 27 у місті Києві, автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 був припаркований з дотриманням правил дорожнього руху уздовж проїжджої частини, де були відсутні знаки 5.3 (житлова зона).

Відповідно до п. 26.2. Правил дорожнього руху, у житловій зоні забороняється: б) стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів;

житлова зона - дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком 5.31.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи що, майно позивача було пошкоджено внаслідок аварії трубопроводу, яка сталась з вини відповідача, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" 146 800 (сто сорок шість тисяч вісімсот) грн. 98 коп. матеріальної шкоди, 2 202 (дві тисячі двісті дві) грн. 01 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.02.2019

Суддя І.І. Борисенко