Постанова

від 16.05.2019 по справі 910/2193/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2019 р. Справа№ 910/2193/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Суліма В.В.

Дідиченко М.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Київенерго на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №910/2193/18 (суддя Борисенко І.І., повний текст складено - 01.02.2019) за позовом підприємства з іноземними інвестиціями Віп-Рент до публічного акціонерного товариства Київенерго , за участю третіх осіб - Київської міської державної адміністрації та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Медик 1 про відшкодування 146 800,98 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Підприємство з іноземними інвестиціями Віп-Рент звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства Київенерго (після зміни найменування - Акціонерне товариство Київенерго ) про стягнення з відповідача 146 800,98 грн. матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, у зв`язку з пошкодженням автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер АА6388ВТ .

Позов обґрунтований тим, що внаслідок прориву труби тепломережі, яка знаходиться на балансі ПАТ Київенерго , позивачу завдано матеріальних збитків у розмірі 146 800,98 грн., які необхідні для відновлення пошкодженого автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер АА6388ВТ . Позов мотивований з посиланням на ст.ст. 224, 225, 226 ГК України, ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №910/2193/18 позов задоволено повністю; стягнуто з публічного акціонерного товариства Київенерго на користь підприємства з іноземними інвестиціями Віп-Рент 146 800,98 грн. матеріальної шкоди, 2 202,01 грн. судового збору.

Так, за висновком суду, майно позивача було пошкоджено внаслідок прориву металевої труби тепломережі через неналежне виконання зобов`язань за Угодою в частині належного утримання та не вчинення ефективних дій з експлуатації майна, що знаходиться на праві повного господарського відання у відповідача, а тому з огляду на доведеність вини відповідача, позовна вимога про стягнення заявленої у позові суми матеріальної шкоди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та крім того, судом не повно з`ясовано фактичні обставини справи. За доводами апелянта, вина відповідача не доведена належними, допустимими засобами доказування у завданні шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача в межах встановленої законом відповідальності та понесенням позивачем матеріального збитку загалом у сумі 146 800,98 грн., що на його думку, свідчить про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, посилаючись на те, що причиною пошкодження трубопроводу є потоншення його стінки, яке утворилося через природне старіння в умовах тривалої експлуатації від процесів, що не залежать від волі відповідача і за яке він, за його доводами з посиланням на п. 2.1.4 Угоди, не відповідає. Також апелянт вважає, що суд дійшов помилкового висновку щодо обов`язку встановлення забороняючих знаків відповідачем.

Враховуючи, що предметом розгляду у справі №910/2193/18 є вимога про стягнення 146 800,98 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заяв чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, від відповідача до суду надійшов відзив, в якому викладено заперечення щодо задоволення вимог апеляційної скарги.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Київською міською державною адміністрацією, з однієї сторони, та АЕК Київенерго (правонаступником якої є ПАТ Київенерго ), як енергопостачальником, 27.09.2001 на підставі рішень Київради від 21.12.2000 №128/1105, №129/1106, №131/1108 укладено Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва.

За змістом п. 1.1 Угоди у редакції Додаткової угоди від 30.04.2007 про внесення змін і доповнень до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, за цією угодою з метою реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва, вирішення питань в т.ч. відновлення, реконструкції та ефективного використання основних фондів, Київська міська державна адміністрація передає енергопостачальнику, а енергопостачальник приймає майно, що відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Києва, перелік якого наведено у додатку №1, додатку №2 та додатку №3 до цієї Угоди у володіння та користування з обмеженням правомочності розпорядження щодо майна за згодою власника, відповідно до умов цієї угоди та вимог діючого законодавства. Майно, що є предметом цієї угоди, обліковується на балансі енергопостачальника.

Відповідно до п. 2.1.4 Угоди (в редакції додаткової угоди від 30.04.2007), енергопостачальник зобов`язується здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення та збереження майна, завершення будівництва об`єктів незавершеного будівництва в терміни, визначені проектно-кошторисною документацією. Розмір грошових коштів, необхідних для здійснення вищезазначених дій, визначається відповідно до розрахунків на кожний наступний календарний рік, що проводяться спільно з адміністрацією. Енергопостачальник не відповідає за погіршення майна, якщо це сталося внаслідок його нормального зношення, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.1.5, 2.1.7, 2.1.8 Угоди, енергопостачальник зобов`язується забезпечувати надійність виробництва, транспортування, розподілу і постачання енергоносіїв, нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна, відповідно до чинного законодавства відшкодовувати за рахунок власних коштів збитків, якщо майну заподіяна шкода з вини енергопостачальника.

Відповідно до п. 2.1.13 Угоди, енергопостачальник також зобов`язався застрахувати майно та інші ризики, пов`язані з управлінням ним, у встановленому чинним законодавством порядку, на термін дії цієї Угоди на користь адміністрації.

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання повноважними представниками обох сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2017 року (п. 5.1 Угоди в редакції додаткової угоди від 30.04.2007).

Наказом директора структурного відокремленого підрозділу Київські теплові мережі ПАТ Київенерго від 04.01.2017 №7, призначено на 2017 рік постійно діючу комісію з розслідування технологічних порушень у роботі енергоустановок, об`єктів електроенергетики, що утримуються на балансі СВП підрозділу Київські теплові мережі ПАТ Київенерго , призначено осіб, які вестимуть облік технологічних порушень цехового обліку.

Розпорядженням начальника району теплових мереж Голосієво №П-05 від 06.01.2017, призначено комісію з розслідування технологічних порушень цехового обліку на 2017 рік.

Згідно копії витягу з Журналу цехового обліку технологічних порушень в роботі обладнання району теплових мереж Голосієво структурного відокремленого підрозділу Київські теплові мережі ПАТ Київенерго зафіксовано, що 29.05.2017 близько 13:00 виникло пошкодження магістрального трубопроводу теплової мережі діаметром 800 мм, що пролягає від теплової камери №427/10 до теплової камери №427/11, під час гідравлічних випробувань. Відповідно до журналу цехового обліку причиною пошкодження трубопроводу є неприпустиме стоншення стінки трубопроводу внаслідок дії поверхневих вод при тривалості експлуатації. (а.с. 97).

Згідно довідки №029/27/1018 від 02.03.2018 Структурного відокремленого підрозділу Київські теплові мережі ПАТ Київенерго , ділянка магістрального трубопроводу Ду 800 теплової мережі №8 ТЕЦ-5 між тепловими камерами 427/10 та 427/11, що пролягає поруч з житловим будинком №27 на проспекті Голосіївському в м. Києві, де стався прорив, знаходиться на балансовому обліку СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго та була передана останньому у володіння та користування відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 (а.с. 115).

Внаслідок прориву магістрального трубопроводу теплової мережі, що призвело до вибуху водогону, в результаті виходу води на поверхню, було пошкоджено припаркований біля будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві легковий автомобіль Toyota Highlander , державний реєстраційний номер АА6388ВТ , який належить підприємству з іноземними інвестиціями Віп-Рент на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 00141770 .

Вказані обставини підтверджуються довідками №3097/125/47/03-17 від 08.06.2017, №0662/125/47/03-18 від 24.09.2018 Голосіївського Управління Національної поліції ГУ НП у м. Києві та актом огляду транспортного засобу від 21.06.2017, підписаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Варуха О.В. та представником Київенерго .

За твердженнями позивача, загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер АА6388ВТ склала 146 800,98 грн.

Позивачем була направлена відповідачу вимога №1 від 13.10.2017 та лист №352-07 від 18.12.2017 про відшкодування завданої підприємству з іноземними інвестиціями Віп-Рент майнової шкоди в сумі 146 800,98 грн.

На вказані вимогу та лист, відповідач надав відповіді №42АУ/201/3789 від 16.11.2017 та відповідь №42АУ/201/133 від 10.01.2018, якими залишив вимоги позивача без задоволення, мотивуючи це тим, що автомобіль Toyota Highlander , державний реєстраційний номер АА6388ВТ , який належить підприємству з іноземними інвестиціями ВІП-Рент на праві приватної власності, був припаркований не у спеціально відведеному для паркування місці та не приймаючи платіжне доручення №16361 від 14.08.2017 і лист ТОВ Бровари Моторс №29 від 18.12.2017, як доказ оплати за проведення частини відновлювального ремонту автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер АА6388ВТ на суму 90 851,99 грн.

З огляду на те, що вимога позивача про відшкодування майнової шкоди в сумі 146 800,98 грн. залишилась відповідачем без виконання, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Судом позовні вимоги підприємства з іноземними інвестиціями Віп-Рент задоволено в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно приписів ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним (ст. 614 ЦК України).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України).

Отже, враховуючи викладене, обов`язок по доведенню перших трьох складових цивільного правопорушення покладено на особу, якій завдано збитки, а обов`язок по доведенню відсутності вини покладено на особу, яка завдала шкоду.

Так, згідно Переліку основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва, які перебувають у володінні та користуванні ПАТ Київенерго відповідно до Угоди, теплова мережа з інвентарним номером 79002228 трубопроводу теплової мережі діаметром 800 мм, що пролягає від теплової камери №427/10 до теплової камери №427/11 була передана Київською міською державною адміністрацією ПАТ Київенерго .

Пунктом 1.1 Угоди в редакції додаткової угоди від 30.04.2007 передбачено, що майно, в тому числі і вищезазначений трубопровід передано у володіння та користування відповідачу, зокрема, з метою ефективної експлуатації, відновлення та збереження майна.

Відповідно до п. 2.1.7 Угоди, енергопостачальник зобов`язується нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна.

Згідно з п. 6.1 Угоди у випадку неналежного виконання або невиконання своїх зобов`язань кожна із сторін несе майнову та іншу відповідальність, передбачену цією угодою та чинним законодавством України.

Факт аварійного прориву трубопроводу, який пролягає від теплової камери №427/10 до теплової камери №427/11, що стався 29.05.2017 близько 13:00, сторонами не заперечується та підтверджується копією витягу з Журналу цехового обліку технологічних порушень в роботі обладнання району теплових мереж Голосієво структурного відокремленого підрозділу Київські теплові мережі ПАТ Київенерго .

При цьому, причиною пошкодження зазначено - неприпустиме стоншення стінки трубопроводу внаслідок дії поверхневих вод при тривалості експлуатації.

Порядок проведення випробувань джерел теплової енергії регулюється нормами Постанови Кабінету міністрів України від 3.10.2007 №1198 Про затвердження Правил користування тепловою енергією , Наказу Міністерства палива та енергетики України Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж від 14.02.2007 №71 та нормами Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 №620/378 Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду .

Графік проведення гідравлічних випробувань складається компанією та затверджується Київською міською державною адміністрацією заздалегідь. Також з термінами гідравлічних випробувань тепломереж, які визначено графіком, узгоджуються інші роботи: графіки проведення ремонтів та роботи основного обладнання теплоджерел Київенерго; графіки проведення планових ремонтів обладнання теплових мереж; фінансові плани роботи філіалів та інших підрозділів компанії, графіки роботи персоналу тощо.

Відповідно до розділу VI. Теплові мережі Наказу від 10.12.2008 №620/378 ПАТ Київенерго під час підготовки обладнання теплових мереж до опалювального періоду, зокрема, повинно:

- розробити графіки проведення ремонтних та профілактичних робіт основного і допоміжного устаткування та забезпечити їх виконання;

- забезпечити розробку та затвердження у встановленому порядку робочих програм з проведення випробувань теплових мереж на гідравлічну щільність та міцність, розрахункову температуру, теплові та гідравлічні втрати відповідно до вимог НТД;

- провести роботи з усунення порушень, виявлених у теплових та гідравлічних режимах роботи ТМ;

- провести гідравлічні випробування устаткування ТМ на щільність та міцність.

Так, ПАТ Київенерго було погоджено з Виконавчим органом Київської міської Ради (КМДА) графік випробувань теплових мереж на гідравлічну щільність та міцність в 2017 році, а також було погоджено внесення змін до такого графіку, про що свідчить лист від 16.05.2017 вих. №003 - 826 за підписом заступника голови Виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА) Пантелеева П. про погодження перенесення випробувань теплових мереж на гідравлічну щільність та міцність.

Основні організаційні і технічні вимоги до безпечної, надійної та економічної експлуатації джерел теплопостачання, теплофікаційних і тепловикористовувальних установок, теплових мереж, систем опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, збирання і повернення конденсату, водопідготовки, в також засобів вимірювальної техніки встановлено Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007.

Згідно з пунктом 6.3.27 Правил, організація, що експлуатує теплову мережу, повинна систематично, за графіком, здійснювати контроль стану будівельних конструкцій, трубопроводів і устатковання, антикорозійного покриття і теплової ізоляції трубопроводів теплової мережі із застосуванням сучасних ЗВТ і методів діагностики. Слід вести облік, систематизацію та аналіз виявлених дефектів за видами устатковання, виявляти причини, розробляти і впроваджувати заходи до запобігання виникненню дефектів. У разі відсутності сучасних ЗВТ і методів діагностики, як виняток, можливим є застосування шурфовок.

Докази вчинення відповідачем передбачених вказаним пунктом Правил дій щодо ділянки на якій відбувся прорив - матеріали справи не містять.

При цьому пункт 2.1.4 Угоди (в редакції додаткової угоди від 30.04.2007) не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати завдану шкоду особі, що не є стороною цієї Угоди шкоду, а встановлює межі відповідальності сторін цієї угоди один перед одним, а не перед третіми особами, які є потерпілими від прориву тепломереж. Вказаним спростовуються доводи апелянта щодо наявності в п. 2.1.4 Угоди положень, які звільняють відповідача від відповідальності за збитки завдані майну третіх осіб.

За таких обставин, особою, відповідальною за заподіяну в даному випадку шкоду, є відповідач, який не забезпечив вчинення ефективних та своєчасних дій з належного збереження, реконструкції, ремонту та експлуатації майна, а саме - теплових мереж біля житлового будинку 27 на Голосіївському проспекті у місті Києві, переданих йому в управління на підставі Угоди.

Отже, з огляду на викладене, прорив води на зовнішній тепловій мережі, в результаті чого було пошкоджено автомобіль позивача, стався саме з вини ПАТ Київенерго .

Відтак, недотримання умов Угоди щодо вирішення відповідачем питань та здійснення ефективних дій щодо експлуатації, відновлення, реконструкції та ефективного використання переданого йому майна визначеного в т.ч. у Додатку №1 до Угоди, свідчить про протиправність поведінки ПАТ Київенерго .

Стосовно обґрунтованості заявленої позивачем до стягнення суми відшкодування, слід зазначити наступне.

Згідно Звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту, заподіяного пошкодженням транспортного засобу №09/07/17 від 13.08.2017, зробленим суб`єктом оціночної діяльності ФОП Вареха О.В., було визнано вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер АА6388ВТ , в сумі 147 216,63 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт №БН-0000642 від 09.08.2017 товариством з обмеженою відповідальністю Бровари Моторс було надано послуги по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля Toyota Highlander АА6388ВТ , згідно рахунку №СФ-0000645 від 08.08.2017 на суму 90 851,99 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №16361 від 14.08.2017, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ Бровари Моторс було здійснено платіж на суму 200 153,48 грн.

Разом з тим, згідно призначення платежу, у вказану суму входить, в тому числі, сплата 90 851,99 грн. за ремонт по рахунку №645.

Згодом, ТОВ Бровари Моторс було виставлено позивачу рахунок №СФ-0000819 від 06.10.2017 на суму 55 948,99 грн.

Отже, розмір проведеного ТОВ Бровари Моторс відновлювального ремонту автомобіля Toyota Highlander , державний реєстраційний номер АА6388ВТ , складає 146 800,98 грн.

Тобто, сума завданих позивачу збитків, спричинених проривом магістрального трубопроводу теплової мережі, становить 146 800,98 грн.

Таким чином, наявні у справі докази заподіяної позивачу шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, свідчать про причино-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача, що призвела до прориву на зовнішній тепловій мережі з виходом води на поверхню та заподіяною позивачу шкодою.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи встановлення складу цивільного правопорушення у діях відповідача, внаслідок яких позивачу завдано майнову шкоду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог підприємства з іноземними інвестиціями Віп-Рент .

Стосовно доводів апелянта, що суд дійшов помилкового висновку щодо обов`язку встановлення забороняючих знаків відповідачем та настання відповідальності енергопостачальника у зв`язку з відсутністю таких знаків, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на порушення позивачем правил дорожнього руху та меж охоронних зон теплових мереж, а саме паркування автомобіля Toyota Highlander не у спеціально відведеному для цього місці.

Вказані твердження відповідача судом першої інстанції було визнано безпідставними та зазначено наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 29 травня 2017 року по Голосіївському проспекту 27 у місті Києві, де сталася аварія біля місця, де був припаркований автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер АА6388ВТ , який належить підприємству з іноземними інвестиціями Віп-Рент на праві приватної власності, не було жодних забороняючих знаків для паркування.

Отже, 29 травня 2017 року по Голосіївському проспекту 27 у місті Києві, автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер АА6388ВТ був припаркований з дотриманням правил дорожнього руху уздовж проїжджої частини, де були відсутні знаки 5.3 (житлова зона).

Відповідно до п. 26.2. Правил дорожнього руху, у житловій зоні забороняється: б) стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів;

житлова зона - дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком 5.31.

Разом з тим, з викладеного не вбачається, що місцевий суд дійшов висновку стосовно обов`язку встановлення забороняючих знаків відповідачем, тому доводи апелянта в цій частині колегією суддів відхиляються.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Київенерго залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №910/2193/18 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №910/2193/18.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 16.05.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.В. Сулім

М.А. Дідиченко