Ухвала

від 01.02.2019 по справі 5016/2214/2012(5/88)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

01 лютого 2019 року Справа № 5016/2214/2012(5/88)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. , розглянувши матеріали скарги (вх. № 1474/19 від 30.01.2019) Першого заступника прокурора Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030 на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця по справі

за позовом Миколаївської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, вул. Шевченка, 69-а, м. Миколаїв, 54030

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 37992292)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Морська транспортна компанія» , вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57500 (код ЄДРПОУ 35328114)

про відшкодування збитків у сумі 3 853 199, 18 грн.

особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Онянова О.В. Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Шмідта, 16-а, м. Очаків, Миколаївська область, 57500 (код ЄДРПОУ 34993529)

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

30.01.2019 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 1474/19 Першого заступника прокурора Миколаївської області, у якій заявник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо винесення 26.12.2018 року у виконавчому провадженні № 56760052 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу;

- скасувати постанову головного державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 від 26.12.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 56760052;

- зобов'язати головного державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 провести виконавчі дії у виконавчому провадженні № 56760052 у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019 року справу № 5016/2214/2012(5/88) призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2019 року скаргу на дії ДВС по справі № 5016/2214/2012(5/88) призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Судом встановлено, що зі скаргою на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця звернулась Прокуратура Миколаївської області.

Скаргу мотивовано порушенням державним виконавцем вимог законодавства у виконавчому провадженні № 56760052 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до вищевказаного виконавчого провадження стягувачем є Державна екологічна інспекція у Миколаївській області, боржником - ТзОВ Морська транспортна компанія .

Заходом примусового виконання згідно виконавчого документа є стягнення грошових коштів, а саме стягнення з ТзОВ Морська транспортна компанія на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області збитків, спричинених внаслідок порушення законодавства про охорону й раціональне використання водних ресурсів та забруднення земельних ресурсів у розмірі 3 853 199, 18 грн.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу .

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів , що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про виконавче провадження учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор , експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження представниками у виконавчому провадженні не можуть бути : судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання, які діють як учасники цього виконавчого провадження, виконавці та помічники приватних виконавців, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний, зокрема, надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом , надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора ), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Системний аналіз вищевказаних норм законодавства дозволяє дійти висновку, що прокурор наділений правом брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді. В таких випадках в силу норм Закону України Про прокуратуру та Закону України Про виконавче провадження прокурор виступає як учасник виконавчого провадження, а не сторона виконавчого провадження. Не здійснює прокурор у виконавчому провадженні також представництва сторони й, як наслідок, не наділений правами сторони.

За приписами ГПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) скаргу на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів могли подавати стягувач, боржник, а також прокурор.

Проте, за приписами ГПК України (в редакції від 15.12.2017 року по даний час) правом на звернення до суду зі скаргою наділені лише сторони виконавчого провадження з метою захисту їх порушених прав, тобто до суб'єктів оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця за положеннями чинного ГПК України віднесено виключно лише стягувача та боржника.

Судом встановлено, що з позовом по даній справі звернулась Миколаївська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області. За приписами ГПК України за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, саме зазначений орган набуває статусу позивача, а у випадку відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор в такому разі набуває статусу позивача. Тобто, в спірному випадку саме Державна екологічна інспекція в Миколаївській області набула статусу позивача у справі, а на стадії виконавчого провадження - стягувача. За виконавчими документами стягувачем є Державна екологічна інспекція в Миколаївській області, на адресу якої, як сторони у виконавчому провадженні, державним виконавцем було направлено, зокрема, оскаржувану постанову, що свідчить про обізнаність стягувача про вчинення виконавчих дій. Стягувач не позбавлений ані можливості, ані права звернутись до суду зі скаргою, якщо вважає/вважатиме свої права порушеними. Проте, зі скаргою до суду звернулась Прокуратура Миколаївської області, яка не є стороною виконавчого провадження.

В статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене : держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашінгдейн проти Великої Британії (Ashingdane v. the. United Kingdom)).

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції (Bellet v. France)).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в прийнятті скарги на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця (вх. № 1474/19 від 30.01.2019 року), оскільки приписами ст. 339 ГПК України передбачено право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця лише сторін виконавчого провадження, проте прокуратура в спірному випадку не є стороною виконавчого провадження.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України, ст. 232-235, 254-256, 339 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Прийняти справу № 5016/2214/2012(5/88) до свого провадження.

2. Відмовити в прийнятті до розгляду скарги на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця (вх. № 1474/19 від 30.01.2019 року).

3. Повернути Прокуратурі Миколаївської області скаргу на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця (вх. № 1474/19 від 30.01.2019 року).

4. Додатки для Прокуратури Миколаївської області:

- скарга на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця (вх. № 1474/19 від 30.01.2019 року) з додатками (всього 12 арк.)

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 01.02.2019 року

Суддя Е.М. Олейняш