Ухвала

від 13.05.2019 по справі 5016/2214/2012(5/88)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

ухвала за результатами розгляду скарги

на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця

13 травня 2019 року Справа № 5016/2214/2012(5/88)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Ковальжи А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги (вх. № 1474/19 від 30.01.2019) Першого заступника прокурора Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030 на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця по справі

за позовом Миколаївської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, вул. Шевченка, 69-а, м. Миколаїв, 54030

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 37992292)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська транспортна компанія» , вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57500 (код ЄДРПОУ 35328114)

про відшкодування збитків у сумі 3 853 199, 18 грн.

особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Онянова О.В. Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Шмідта, 16-а, м. Очаків, Миколаївська область, 57500 (код ЄДРПОУ 34993529)

за участю:

від прокуратури Миколаївської області (скаржника): прокурор Дзюбан О.В. (посвідчення № 035064 від 13.08.2015 року);

від Державної екологічної інспекції у Миколаївській області: Кирилюк В.В. (довіреність № 10/10-28/06 від 01.02.2019 року);

від відповідача (боржника): не з`явився;

від ВДВС: Грабченко Д.С. довіреність № 14-17-36/6966 від 13.05.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

30.01.2019 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 1474/19 Першого заступника прокурора Миколаївської області, у якій заявник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Онянової О.В. щодо винесення 26.12.2018 року у виконавчому провадженні № 56760052 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу;

- скасувати постанову головного державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Онянової О.В. від 26.12.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 56760052;

- зобов`язати головного державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Онянову О.В. провести виконавчі дії у виконавчому провадженні № 56760052 у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019 року справу № 5016/2214/2012(5/88) призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2019 року скаргу на дії ДВС по справі № 5016/2214/2012(5/88) призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.02.2019 року прийнято справу № 5016/2214/2012(5/88) до провадження судді Олейняш Е.М. Відмовлено в прийнятті до розгляду скарги на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця (вх. № 1474/19 від 30.01.2019 року) та повернуто Прокуратурі Миколаївської області скаргу на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця (вх. № 1474/19 від 30.01.2019 року).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 року ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.02.2019 року про відмову у прийнятті до розгляду скарги прокурора на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця скасовано. Скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області (вх. № 1474/19 від 30.01.2019 року) на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця разом з матеріалами оскарження по справі № 5016/2214/2012(5/88) направлено до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.05.2019 призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 13.05.2019 року.

В судовому засіданні 13.05.2019 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Прокурор вимоги скарги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у скарзі, та просив суд скаргу задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначив наступне:

- всупереч вимогам ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні № 56760052 інформація про номери рахунків, відкритих боржником у банках та інших фінансових установах, востаннє отримана державним виконавцем 01.11.2018 року, тобто державним виконавецем не проводилась перевірка майнового стану боржника кожні два тижні;

- наявність майна боржника за даними балансу не перевірено, його копію з підрозділів державної фіскальної служби не витребувано;

- заходів до встановлення місцезнаходження керівника боржника державним виконавцем не вжито, відповідні відомості з сектору управління державної міграційної служби в Миколаївській області не отримано;

- державним виконавцем не вжито усіх необхідних заходів до виконання судового рішення.

Представник позивача (стягувача) зазначив, що постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувач не отримував, оскільки вона направлялась лише прокуратурі.

Представник Очаківського міськрайонного управління ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області просив суд у задоволенні скарги на дії державного виконавця відмовити з підстав, зазначених у відзиві на скаргу. В обґрунтування заперечень зазначив наступне:

- повного переліку заходів щодо перевірки майна законодавством не передбачено;

- баланс не надає інформації про наявність майна у боржника;

- органом ДВС здійснено виїзд до юридичної особи, виклик керівника, запит до селищної ради, що юридична особа не знаходиться за місцезнаходженням;

- здійснення запиту державним виконавцем щодо місця проживання керівника юридичної особи як фізичної особи є перевищенням повноважень, оскільки законодавством передбачено притягнення особи до адміністративної або кримінальної відповідальності у встановлених законом випадках;

- щодо нездійснення запитів кожні два тижні щодо наявності у боржника рахунків, то державним виконавецм зазначено, що такі по суті постанови не змінюють останню, оскільки боржник не здійснює господарську діяльність, що встановлено в ході виконавчого провадження.

Відповідач (боржник) в судове засідання не з`явився. Заяв, клопотань, пояснень від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевикладене, скарга на дії державного виконавця розглядається судом без участі боржника.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013 року у справі № 5016/2214/2012 позов задоволено частково та вирішено:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська транспортна компанія" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області збитки, спричинені державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та забрудненням земельних ресурсів в розмірі 86 696, 08 грн. (том І, арк. 111-113).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року рішення господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013 року у справі № 5016/2214/2012(5/88) скасовано в частині відмови в задоволення позовних вимог про стягнення 3 769 503, 10 грн. збитків, спричинених державі внаслідок забруднення земельних ресурсів, та в частині розподілу судових витрат. Позовні вимоги задоволено повністю та вирішено:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Морська транспортна компанія на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Миколаївській області збитки, спричинені державі внаслідок порушення законодавства про охорону й раціональне використання водних ресурсів та забруднення земельних ресурсів в розмірі 3 853 199,18 грн. ((том І, арк.149-154).

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року видано відповідний наказ від 26.09.2013 року (том І, арк. 159).

Наказ господарського суду Миколаївської області від 26.09.2013 року пред`явлено до виконання до органу ДВС. Виконавчий документ повертався, про що судом розглядалась відповідна скарга.

12.07.2018 року на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2018 року державним виконавцем Очаківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Оняновою О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56760052 від 12.07.2018 року по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 26.09.2013 року № 5016/2214/2012(5/88) (том ІІ, арк. 76).

З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що державним виконавцем було вчинено наступні дії з примусового виконання судового рішення:

- отримано інформацію на запит від 12.07.2018 року № 42464108 з Державної фіскальної служби України щодо рахунків, які відкриті у банках;

- отримано інформацію щодо оформлення за боржником права власності, іншого речового права на нерухоме майно станом на 18.09.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта;

- отримано інформацію на запит від 15.08.2017 року № 8979/14.18-41/6 з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо земельних ділянок, які належать на праві приватної власності за громадянами;

- отримано інформацію на запит від 01.11.2018 року № 46624436 з Державної фіскальної служби України щодо рахунків, які відкриті у банках;

- 11.12.2018 року державним виконавцем здійснено запит про зареєстровані транспортні засоби;

- отримано інформацію щодо оформлення за боржником права власності, іншого речового права на нерухоме майно станом на 12.12.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна;

- 26.11.2018 року державним виконавцем здійснено запит № 14.17-36/6-17008 до регіонального сервісного центру МВС України в Миколаївській області щодо наявності будь-якого рухомого майна, що зареєстровано за боржником;

- 12.12.2018 року держаним виконавцем здійснено виклик ОСОБА_1 ;

- 12.12.2018 року державним виконавцем здійснено запит № 14.17-36/6-17307 до Куцурубської сільської ради об`єднаної територіальної громади про надання інформації місцезнаходження офісу ТзОВ Морська транспортна компанія ;

- отримано інформацію від ПАТ Українська інноваційна компанія відносно залишків коштів на рахунках боржника;

- 28.11.2018 року державним виконавцем здійснено запит до департаменту агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації;

- 17.12.2018 року отримано інформацію з департаменту агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації про відсутність інформації;

- 28.11.2018 року державним виконавцем здійснено запит до Українського державного центру радіочастот;

- отримано інформацію 22.12.2018 року з Українського державного центру радіочастот;

- отримано інформацію 02.01.2019 року з Куцурубської сільської ради, зі змісту якої вбачається, що ТзОВ Морська транспортна компанія за місцем реєстрації не знаходиться, фактична адреса не відома;

- 17.01.2019 року отримано інформацію з регіонального сервісного центру в Миколаївській області МВС, відповідно до якої за боржником не зареєстровані транспортні засоби.

26.12.2018 року державним виконавцем Очаківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Оняновою О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Постанова мотивована тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Незгода прокуратури із постановою про повернення виконавчого документа і стала підставою для звернення до суду.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

Позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення передбачено ст. 326 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішення судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» ).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Розділом ІV «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Закону України «Про виконавче провадження» , зокрема, ст. 37 передбачено підстави для повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 18 Закону встановлено права та обов`язки державного виконавця, зокрема передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону).

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем 12.07.2018 року та 01.11.2018 року направлялись запити до Державної фіскальної служби України щодо рахунків, які відкриті у банках. Суду не подано доказів виконання державним виконавцем вимог ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виявлення рахунків боржника з періодичністю не рідше ніж один раз на два тижні.

Відповідно до п. 2 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/2 у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

Суду не подано доказів виконання державним виконавцем вимог Інструкції щодо перевірки майна боржника за даними балансу, зокрема, здійснення запитів до відповідних державних органів. При цьому, посилання державного виконавця на відсутність необхідності у отриманні балансу є помилковими та не звільняють останнього від виконання вказаного обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

В спірному випадку боржником є юридична особа. Прокуратурою ані в скарзі, ані в судовому засіданні не наведено яким нормативно-правовим актом передбачено обов`язок державного виконавця звертатись до державної міграційної служби з метою встановлення місця проживання (знаходження) керівника юридичної особи.

Враховуючи викладене, відсутність доказів виконання державним виконавцем вимог ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виявлення рахунків з періодичністю не рідше ніж один раз на два тижні, а також доказів перевірки майна боржника за даними балансу відповідно до п. п. 2 розділу VІІІ Інструкції свідчить про передчасність дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скарга в частині скасування постанови головного державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Онянової О.В. від 26.12.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 56760052 підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокуратури про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо винесення постанови, то слід зазначити наступне.

Під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки, у даному випадку посадової особи державної виконавчої служби, пов`язана з невиконанням такою особою дій, які вона була зобов`язана вчинити в силу покладених на неї обов`язків та згідно з чинним законодавством України. Ухилення суб`єкта владних повноважень від вчинення дій, які він зобов`язаний вчинити у певних випадках, є бездіяльністю, протиправність її може мати місце лише у тому випадку, якщо внаслідок неї порушуються права, інтереси чи свободи інших осіб (постанова Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 909/885/16).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим

Дії - це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм.

За таких обставин є необгрунтованою скарга прокуратури в частині визнання неправомірною бездіяльності щодо винесення постанови , оскільки вказані поняття суперечать одне одному.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах виконавчого провадження є докази вжиття державним виконавцем дій щодо виконання судового рішення, які вказані судом вище. Натомість прокуратурою ані в скарзі, ані в судовому засіданні взагалі не зазначено які саме "всі заходи " не вжито державним виконавцем.

В частині скарги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо винесення постанови судом відмовлено.

Щодо вимоги прокуратури про зобов`язання державного виконавця провести виконавчі дії у виконавчому провадженні у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» , то слід зазначити, що вказана вимога не узгоджується зі способами захисту, передбаченими ст. 343 ГПК України (ухвала колегії КГС ВС по справі № 910/21543/16 від 27.08.2018 року).

В частині скарги про зобов`язання державного виконавця провести виконавчі дії судом відмовлено.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, скарга на дії державного виконавця підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 254-256, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця (вх. № 1474/19 від 30.01.2019) задовольнити частково.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Онянової О.В. від 26.12.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 56760052.

3. Відмовити в решті скарги.

На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 254-259 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 20.05.2019 року .

Суддя Е.М. Олейняш