Постанова

від 31.01.2019 по справі 806/2230/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/2230/18

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.

31 січня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Габенець" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року (місце ухвалення рішення - м. Житомир, повний текст складено 23.07.2018) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Габенець" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, третя особа на стороні відповідача - Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2018 року Фермерське господарство "Габенець" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 12.03.2018 № 0028775112 на суму 285333,33 грн за затримку реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що податкове повідомлення - рішення є незаконним, оскільки підстави для його прийняття, наведені відповідачем, не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначав, що висновки про порушення норм податкового законодавства, а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних є необґрунтованими. Строк для реєстрації пропущений у зв'язку з тим, що в період з 04.01.2016 по 15.01.2016 позивач безуспішно намагався поповнити електронний рахунок адміністрування ПДВ. Причиною відмови в поповненні казначейського рахунку електронного адміністрування ПДВ, як повідомили співробітники Державного казначейства у Брусилівському районі, були листи ДФС України від 28.12.2016 № 22601/5/99-99-15-03-16 та від 30.12.2016 № 22780/5/99-99-12-02-01-16 щодо втрати чинності з 01 січня 2017 року ст.209 Податкового кодексу України в частині зарахування коштів на додаткові електронні рахунки-ПДВ (п.п.209.2.1 ПКУ), так і в частині перерахування коштів з них на рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ і на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств (п.п.209.2.2 ПКУ). Тому казначейством були заблоковані рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, так і додаткові рахунки відкриті відповідно п.200-1.2 ПКУ сільгоспвиробниками.

В той же час, листом ДФС від 03.01.2017 № 8/7/99-99-15-03-02-17 про скасування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства врегульовано, що відповідно до п.47 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, додаткові рахунки закриваються з дня, наступного, наступаючого за граничним терміном сплати податкових зобов'язань за грудень 2016 року, а для платників, які обрали квартальний податковий період - за IV квартал 2016 року. Оскільки Держказначейство і ГУ ДФС не виконали вчасно вимоги ПКУ і даного листа, суми податку перераховані позивачем до ЕАП згідно платіжних доручень були зараховані на поповнення електронного рахунку лише 13.01.2017. Крім того, ліміт для реєстрації податкових накладних був обчислений контролюючим органом на суму поповнення електронного рахунку лише 15.01.2017. Тому позивач, відповідно, не зміг зареєструвати податкові накладні у визначені законом строки.

Також позивач вказував, що порушено вимоги Податкового кодексу України щодо проведення самої перевірки, оскільки камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи подані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Зважаючи, що граничний строк подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 - 20.01.2017, ДФС мала право на проведення камеральної перевірки виключно у період до 20.02.2017.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року задоволенні позову Фермерського господарства "Габенець" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0028775112, відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було з'ясовано позицію Державного казначейства України щодо блокування казначейського рахунку позивача протягом періоду з 04.01.2017 по 13.01.2017 року. Апелянт вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, а саме відсутня вина у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з пропуском встановленого чинним законодавством України.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду учасники справи в судове засідання не прибули, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ФГ "Габенець" (продавець) та ТОВ "Запоріжагропродукт" (покупець) було укладено договір від 16.12.2016 № 16/12/16 продажу 280 тон сої загальною вартістю 2996000 грн., в т.ч. 499333,33 грн ПДВ (а.с. 19).

На виконання умов договору ТОВ "Запоріжагропродукт" 22.12.2016 здійснило попередню оплату в сумі 1712000 грн, в т.ч. 285333,33 грн ПДВ (а.с. 20).

Позивач, як продавець, склав в порядку ст.201 податкову накладну від 22.12.2016 № 14\2 на загальну суму ПДВ - 285333,33 грн. Термін реєстрації становив 15 днів з моменту виписки податкової накладної (а.с. 21).

23.12.2016 позивач здійснив відвантаження сої та виписав на користь покупця видаткові накладні, а саме: № РН-0000012 на суму 428642,00 грн (в т.ч. ПДВ 71440,30 грн), № РН-0000013 на суму 440626,00 грн (в т.ч. ПДВ 73437,67 грн), РН-0000014 на суму 259582,00 грн (в т.ч. ПДВ 43263,67 грн), РН-0000015 на суму 259092,00 грн (в т.ч. ПДВ 42015,33 грн) (а.с. 23-30).

В подальшому, позивач в період з 04.01.2017 по 15.01.2017 здійснював дії щодо поповнення електронного рахунку адміністрування ПДВ коштами, шляхом перерахування на казначейський рахунок електронного адміністрування ПДВ (ЕАП) (а.с. 31-35). Однак, суми сплаченого податку поверталися на поточний рахунок позивача.

В суді першої інстанції представник позивача пояснював, що за роз'ясненням причин повернення коштів вони звернулися до відділення Державного казначейства у Брусилівському районі, де їм повідомили, що відповідно листів ДФС України від 28.12.2016 № 22601/5/99-99-15-03-16 та від 30.12.2016 № 22780/5/99-99-12-02-01-16 щодо втрати чинності з 01 січня 2017 року ст.209 Податкового кодексу України в частині зарахування коштів на додаткові електронні рахунки-ПДВ (п.п.209.2.1 ПКУ), так і в частині перерахування коштів з них на рахунки платників в системі електронного адміністрування ПДВ і на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств (п.п.209.2.2 ПКУ), казначейством були заблоковані рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, так і додаткові рахунки відкриті відповідно п.200-1.2 ПКУ сільгоспвиробниками.

Позивачем до спеціального ЕАП згідно платіжних доручень № 11 від 13.01.2017 на суму 181963,00 грн та № 12 від 13.01.2017 на суму 250000,00 грн були зараховані кошти на поповнення електронного рахунку (а.с. 32).

15.01.2017 позивач здійснив реєстрацію податкової накладної № 14/2 від 22.12.2016 на суму 285333,33 грн, що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 22).

Головним управління ДФС у Житомирській області на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п. 57.2 ст. 57 розділу ІІ, п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 глави 8 розділу ІІ Кодексу, проведено камеральну перевірку термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2016 року ФГ "Габенець".

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН, визначених відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: по накладній №14/2/ від 22.01.2016 на 9 днів.

На підставі перевірки складено акт за № 1774/06-30-51-12/39160320 від 21.02.2018 (а.с. 16).

За наслідками розгляду акта перевірки, ГУ ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0028775112, яким за затримку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 285333,33 грн застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 28533,33 грн (а.с. 17).

Вважаючи, що порушення термінів реєстрації податкової накладної сталося з незалежних від позивача причин, а відтак, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесене протиправно, позивач звернувся із позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг не вчинив усіх необхідних дій щодо реєстрації податкових накладних у термін до 15 днів в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної від №14/2 від 22.12.2016 сталося саме з вини ФГ "Габенець". За таких обставин, коли затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла з вини позивача, висновок контролюючого органу про застосування до ФГ "Габенець" штрафних санкцій у розмірі 10% від суми ПДВ 28533,33 грн. податковим повідомленням-рішенням №0028775112 від 12.03.2018 є правомірним.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Факт порушення податкового законодавства щодо несвоєчасності реєстрації податкової накладної позивачем не заперечується. Спірним є питанням звільнення позивача від відповідальності з підстав відсутності протиправної бездіяльності з його боку у вигляді утримання від вчинення дій, направлених на реєстрацію податкової накладної.

З приводу тверджень позивача про протиправність проведення камеральної перевірки та твердження позивача, що ГУ ДФС мало право на проведення камеральної перевірки виключно 20.02.2017 року посилаючись на п.76.3 ст.76 ПУ України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1.1. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системного електронного адміністрування податку на додану вартість ( даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми ( грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно до п.76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків г випадках. визначених цим кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 ст. 133 цього /кодексу, та або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація булла надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, камеральна перевірка з інших питань, в тому числі з питань реєстрації податкових накладних, проводиться з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, відповідно до п. 76.3 спи 76 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПКУ, на яку посилається позивач, предметом проведення камеральної перевірки є податкова декларація або уточнюючий розрахунок.

Щодо посилань позивача на те, що податкова накладна, реєстрована в ЄРПН поза межами законодавчо встановленого строку з незалежних від позивача підстав, оскільки Фермерське господарство "Габенець" мало повне право розраховувати на виконання Держказначейством та контролюючим органом обов'язку з поповнення ліміту рахунку на суму сплачену з поточного рахунку, колегія суддів зазначає.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Починаючи з 01.02.2015, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій | накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200'3 статті 200і цього Кодексу.

Отже, Податковим кодексом України чітко визначений термін, протягом якого податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних мають бути зареєстровані в ЄРПН -15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в інші терміни, ніж встановлено статтею 201 Податкового кодексу України, є порушенням порядку їх реєстрації в ЄРПН.

Так, згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на до чану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових . накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних

днів.

20 відсотків за затримку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів.

Таким чином, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України останнім днем реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 14/2 від 22.12.2016 було - 06.01.2017.

Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Тобто, платник податку мав право зареєструвати податкові накладні у ЄРПН за умови І наявності достатньої суми коштів на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ, в тому числі спеціального, в даному випадку яка б відповідала загальній сумі податку за податковою накладною № 14/2.

Пунктом 200-1.4 ст.200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.200-1.3 статті200-1 ПК України.

Згідно з абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України, якщо сума, визначена відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування і податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку та додану вартість "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), (далі - | Порядок №569).

Пунктом 2 Порядку №569, визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, | необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку;

спеціальний рахунок - рахунок, відкритий у банку та/або органі казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, передбаченого ст.209 Податкового кодексу України (далі - суб'єкт спеціального режиму оподаткування), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених/наданих ними І сільськогосподарських товарів/послуг.

Пунктом 12 Порядку №569 визначено, що якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 Цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку №569).

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (пункт 14 Порядку №569).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для реєстрації податкової закладної в ЄРПН платник податків зобов'язаний мати або перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації таких податкових накладних.

Стаття 209 Податкового кодексу України (яка була чинна до 1 січня 2017 року) передбачала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до п.209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.2.1 сільськогосподарські підприємства для забезпечення перерахування, зазначеного у:

а) підпункті "а" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва)

б) підпункті "б" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових і технічних культур;

в) підпункті "в" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій із продукцією тваринництва.

Відповідно до пп. 4 п. 2 розділу XIX Податкового кодексу України втратила чинність з 01 січня 2017 року стаття 209 розділу V Кодексу, яка регламентувала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, у тому числі встановлює порядок реєстрації сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В зв'язку з чим ДФС було здійснено заходи щодо внесення до реєстру платників ПДВ записів про реєстрацію таких підприємств у зв'язку із їх переведенням на загальні умови оподаткування ПДВ починаючи з 01 січня 2017 року.

Брусилівською ОДПІ було складене рішення № 16/39160320 про виключення ФГ "Габенець" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та вказане рішення вручене позивачу 05.01.2017, про що свідчить підпис бухгалтера позивача - ОСОБА_2 (а.с. 58-60).

Отже, позивач з 05.01.2017 був обізнаний про ту обставину, що він виключений з реєстру платників спеціального режиму оподаткування ПДВ.

З приводу посилань позивача, що ним вчинялись дії щодо вчасної реєстрації накладної, однак термін порушений у зв'язку з блокуванням спеціального рахунку адміністрування ПДВ, внаслідок чого на цьому рахунку не було достатніх коштів, що підтверджується випискою по банківському рахунку, тому він не повинен бути притягнутий до відповідальності відповідно ст.120ПК України, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що станом на 06.01.2017 у позивача на загальному рахунку електронного адміністрування ПДВ було достатня сума коштів для реєстрації податкової накладної № 14/2 від 22.12.2016, що представником позивача не заперечувалося. Крім того, в період з 04.01.2017 по 06.01.2017 позивачем здійснювалася реєстрація інших податкових накладних, що підтверджується наявним в матеріалах справи скріншотом загального електронного рахунку адміністрування ПДВ, і також не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні. (а.с. 50).

Таким чином, неможливість перерахунку коштів з поточного рахунку на спеціальний рахунок в системі адміністрування ПДВ жодним чином не пов'язаний із обов'язком позивача щодо реєстрації своїх податкових накладних. У свою чергу позивач не був позбавлений об'єктивної можливості вчасно зареєструвати податкову накладну, використовуючи загальний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Посилання позивача про неправомірність дій Держказначейства та ГУ ДФС щодо блокування спеціального рахунку, судом до уваги не беруться, оскільки такі дії не є предметом спору у даній справі. Матеріали справи не містять доказів того, що дії щодо блокування спеціального рахунку ПДВ позивача були оскаржені та визнані незаконними в адміністративному чи судовому порядку.

Отже, в контексті наведеного суд дійшов висновку, що Податковий кодекс України, зокрема, пп.14.1.265 ст. 14 ПК України (щодо визначення "штрафна санкція" (фінансова санкція, штраф), не містить норм щодо звільнення від відповідальності за п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України за наведених у позові обставин, тобто норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних внаслідок, як зазначає позивач, не можливості поповнити спеціальний рахунок адміністрування ПДВ.

Податковий обов'язок є безумовним (ст. 36 ПК України), оскільки норми щодо умов застосування заходів фінансової відповідальності є імперативними та не допускають і альтернативи.

Враховуючи вищезазначене , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг не вчинив усіх необхідних дій щодо реєстрації податкових накладних у термін до 15 днів в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної від №14/2 від 22.12.2016 сталося саме з вини ФГ "Габенець".

Таким чином, якщо затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла з вини позивача, висновок контролюючого органу про застосування до ФГ "Габенець" штрафних санкцій у розмірі 10% від суми ПДВ 28533,33 грн. податковим повідомленням-рішенням №0028775112 від 12.03.2018 є правомірним.

Під час розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції апелянтом не доведено, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального чи процесуального права, або неповною мірою з'ясував обставини, що мають значення для її вирішення.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Фермерського господарства "Габенець" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 лютого 2019 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.