Постанова

від 22.01.2019 по справі 810/1538/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2019 року

Київ

справа №810/1538/15

касаційне провадження №К/9901/36655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №810/1538/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фоззі-Ф до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фоззі-Ф звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2014 №0038481702, №0002962200, №0002972200, №0002982200, №0002992200, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2014 № 17 та рішення про застосування штрафних санкцій від 01.12.2014 № 31.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 14.03.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 01.12.2014 № 0038481702, рішення про застосування штрафних санкцій від 01.12.2014 № 31 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2014 №17.

Відповідач 01.09.2017 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції канцелярії суду) подав апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції. В апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якого відповідач вказував на те, що повний текст оскарженого судового рішення отримано ним 22.08.2017, що підтверджується відміткою канцелярії податкового органу на супровідному листі.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.09.2017 залишив апеляційну скаргу відповідача без руху:

на підставі абзацу 1 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції), у зв'язку з визнанням наведених підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними;

у зв'язку з невиконанням вимог частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) щодо надання документу про сплату судового збору;

у зв'язку з невиконанням вимог пункту 2 частини другої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) щодо зазначення в апеляційній скарзі номеру засобу зв'язку особи, яка продає апеляційну скаргу.

Цією ж ухвалою встановлено строк протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання:

обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших підстав поважності пропуску такого строку;

документу про сплату судового збору;

інформації щодо номеру засобу зв'язку особи, яка продає апеляційну скаргу.

На виконання вимог ухвали від 25.09.2017 податковим органом надіслано на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору. У вказаному клопотанні відповідачем також зазначено номер засобу зв'язку Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області. При цьому, щодо недоліків апеляційної скарги в частині надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших підстав поважності пропуску такого строку відповідач жодних доводів не навів.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 вказане клопотання задоволено, податковому органу продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 05.12.2017. При цьому суд в цій ухвалі звернув увагу податкового органу на необхідність усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших підстав поважності пропуску такого строку.

На виконання вимог вказаної ухвали від 23.11.2017 податковим органом на адресу суду надіслано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якого відповідач посилався на ті ж підстави, які ним наводилися у первинному клопотанні, а саме: відміткою канцелярії відповідача підтверджується факт отримання 22.08.2017 повного тексту оскарженого рішення. При цьому, до вказаного клопотання відповідачем долучено документ про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 відповідачу у відкритті апеляційного провадження було відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції), у зв'язку з визнанням наведених податковим органом підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.

Суд свою позицію мотивував тим, що дата реєстрації документа не є датою його надходження до органу/установи.

Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася 06.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 та прийняти нове судове рішення про направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, частини другої статті 186, частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Процесуальний закон передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин шляхом заявлення відповідного клопотання із наведенням підстав пропуску такого строку (статті 102, пункт 6 частини третьої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції, залишив без руху апеляційну скаргу, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, та надав скаржнику тридцяти денний строк для усунення таких недоліків, що відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

Крім того, суд апеляційної інстанції надавав податковому органу додатковий строк ухвалою про продовження процесуальних строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII).

Суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав підстави пропуску строку апеляційного оскарження, які наводились позивачем на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, неповажними з огляду на таке.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в обґрунтування поважності підстав пропуску процесуального строку строку, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

В обґрунтування підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції отримано скаржником 22.08.2017, що підтверджується вхідним штемпелем на копії супровідного листа.

Утім, номер та дата штемпелю вхідної документації містять інформацію щодо фіксування реєстрації кореспонденції при надходженні до податкового органу та не підтверджують дату фактичного отримання такої кореспонденції адресатом.

Належними доказами дати отримання копії судового рішення могли б бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка Київського окружного адміністративного суду про час направлення копії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2017.

Утім, своїм правом на усунення недоліків, визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху та ухвалою про продовження процесуальних строків, щодо належного підтвердження обставин, наведених у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, податковий орган не скористався, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства при прийнятті оскарженої ухвали.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують та зводяться, що ідентичних мотивів, які наводилися суду апеляційної інстанції в обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 у справі №810/1538/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк