Рішення

від 31.01.2019 по справі 619/1130/16-ц

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/1130/16-ц

провадження №2/619/21/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого - судді - Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання - Ломанової І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області , третя особа: Державне підприємство міністерства внутрішніх справ України Інформ-ресурси про стягнення заробітної плати (остаточного розрахунку).

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області , третя особа: Державне підприємство міністерства внутрішніх справ України Інформ-ресурси про стягнення заробітної плати (остаточного розрахунку).

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з 31 березня 2009 року позивач працював директором ДП МВСУ Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області , а з 27 січня 2014 у зв'язку з реорганізацією підприємства та подальшим підпорядкуванням його до ДП МВСУ Інформ-ресурси , був звільнений з роботи за скороченням штату по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Бухгалтерія здійснила підрахунок належних позивачу при звільненні коштів - 42566,69 грн., з них 6253,15 грн. - по зарплаті та 36313,54 грн. - по авансовим звітам.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач тільки 18 вересня 2014 року здійснив розрахунок по сумам заробітної плати, перерахувавши на банківську картку позивача - 6253,15 грн., а розрахунок по належних позивачу коштам за авансовими звітами у сумі 36313,54 грн. не здійснив по даний час і вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, в поданій до суду заяві позивач та представник позивача - ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги і просили розглядати справу за їх відсутності.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач - представник Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив. Судова повістка, направлена рекомендованим листом з повідомленням на 16.01.2019, повернулася на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання. Згідно до наданої суду розписки про вручення судової повістки на 31.01.2019, виклик отриманий 17.01.2019 представником будівельного управління ОСОБА_4 Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Третя особа - представник Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України Інформ-ресурси в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справу 28.12.2018, про поважні причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Вивчивши матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не ріже двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Зі змісту ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Судом встановлено, що з 31 березня 2009 року позивач ОСОБА_1 працював директором ДП МВСУ Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області , а з 27 січня 2014 у зв'язку з реорганізацією підприємства та подальшим підпорядкуванням його до ДП МВСУ Інформ-ресурси , був звільнений з роботи за скороченням штату по п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ.

Згідно довідки №98/1 від 27.01.2014 виданої ОСОБА_1 станом на 27.01.2014 ДП МВСУ Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області має заборгованість перед ОСОБА_1 - 42566,69 грн., з них 6253,15 грн. - по зарплаті та 36313,54 грн. - по авансовим звітам. (а.с. 4).

Згідно довідки ПАТ КБ ПриватБанк від 02.10.2014 №1190494 ОСОБА_1 за період з 01.09.2014-02.10.2014 на його картку надійшли 18.09.2014 кошти в сумі 6253,15 грн. (а.с. 5).

Таким чином, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач тільки 18 вересня 2014 року здійснив розрахунок по сумам заробітної плати, перерахувавши на банківську картку позивача - 6253, 15 грн., а розрахунок по належних позивачу коштам за авансовими звітами у сумі 36313,54 грн. не здійснив по даний час і вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 94, 115, 116, 233 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 суму остаточного розрахунку звільненому працівнику в розмірі 36313 (тридцять шість тисяч триста тринадцять) грн. 54 коп.

Стягнути з Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з моменту оголошення рішення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 61098, АДРЕСА_1.

Відповідач - Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України Будівельне управління ГУМВСУ в Харківській області , місцезнаходження: 62371, Харківська область Дергачівський район с. Подвірки, вул. Дзержинського, 1, код ЄДРПОУ: 08564647.

Третя особа - Державне підприємство міністерства внутрішніх справ України Інформ-ресурси , місцезнаходження: 01021, м. Київ вул. Інститутська, 29/3, код ЄДРПОУ: 32248749.

Суддя Л. О. Якименко