Постанова

від 22.01.2019 по справі 461/2517/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/2517/18 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/2376/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

представника ТОВ МБ КВЕСТ - Багдашкіної С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю МБ КВЕСТ про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ №4-к від 05.01.2018 року Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2, консультанта з клінічних досліджень .

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликалася на те, що відповідно до п. 6.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Товариства з обмеженою відповідальністю МБ КВЕСТ для неї, як для консультанта з клінічних досліджень, встановлено гнучкий режим робочого часу з ненормованим робочим днем. 03.01.2018 виконувала свою роботу і пішла з роботи пізніше закінчення робочого дня. Позивач зазначає, що факт відсутності на роботі спростовується листом-повідомленням від 04.01.2018, який відповідач отримав 05.01.2018, де вказано, що 03.01.2018 о 17:20 год. директором компанії було запропоновано ОСОБА_2 підписати Наказ №1-к Про попередження працівника ОСОБА_2 про звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України та Наказ №2-к Про запропонування ОСОБА_2, консультанту з клінічних досліджень вакантної посади асистента консультанта з клінічних досліджень ТОВ МБ КВЕСТ . Одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 подала заяву про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що про наказ №4-к від 05.01.2018 їй стало відомо 29.03.2018, після ознайомлення з відзивом на позовну заяву, поданим у справі №461/1327/18, а відтак вважає, що строк пропущений з поважних причин.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 вересня 2018 року поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду з позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказу № 4-к від 05 січня 2018 року Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2, консультанта з клінічних досліджень .

У задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що районний суд не врахував, що перед прийняттям оскаржуваного наказу в неї не відбирались пояснення, що свідчить про порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 149 КЗпП України. Вказує, що нарахування та виплата їй заробітної плати за 21 робочий день у січні 2018 року свідчить про те, що 03.01.2018 року вона виконувала покладені на неї обов'язки, за що була проведена відповідна оплата. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Представник ТОВ МБ КВЕСТ Багдашкіна С.М. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, покликаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Під порушенням трудової дисципліни мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Порушення трудової дисципліни вважається таким за умови, що воно сталося в робочий час.

Згідно із ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Судом установлено, що ОСОБА_2 відповідно до наказу №155-к від 15 грудня 2014 року прийнята на роботу в ТОВ МБ КВЕСТ на посаду координатора клінічних досліджень з 15.12.2014 /а.с. 44/.

Наказом ТОВ МБ КВЕСТ про приведення найменувань посад у відповідність до Класифікатора професій від 29.07.2016 № 34 назву посади було змінено з координатор клінічних досліджень на консультант з клінічних досліджень .

Згідно з наказом №4-к від 05.01.2018 Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2, консультанта з клінічних досліджень ОСОБА_2 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 03 січня 2018 року) /а.с. 5/. Підставою для прийняття вказаного наказу були доповідна записка керівника консалтингового відділу з клінічних досліджень ОСОБА_5 від 03.01.2018 та акт комісії з трудових питань №3 від 03.01.2018.

Із доповідної записки керівника консалтингового відділу з клінічних досліджень ОСОБА_5 від 03.01.2018 вбачається, що 03.01.2018 ОСОБА_2 неодноразово самовільно залишала робоче місце і була відсутня на роботі у періоди: 09:00 год. - 10:45 год., 12:05 год. - 14:15 год., 16:30 год. - 18:00 год. Відсутність на робочому місці складає більше 4 годин /а.с. 6/.

Факт відсутності на робочому місці (офіс компанії МБ КВЕСТ ) позивачки також підтверджується комісійним актом № 3, складеним 03.01.2018, що підписаний ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 /а.с. 7/.

Від надання пояснень причин відсутності на роботі 03.01.2018 та від проставлення підпису про ознайомлення з наказом №4-к від 05.01.2018 ОСОБА_2 вімовилася, що стверджується актами № 5 та №5/1 від 05.01. 2018/а.с. 8,9/.

Викладені обставини ствердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Враховуючи наведене, відмовляючи у задоволенні позову, районний суд вірно виходив з того, що факт відсутності ОСОБА_2 на роботі 03.01.2018 більше 4 годин без поважних причин стверджується належними та допустимими засобами доказування.

Оплата робочого дня 03.01.2018 не спростовує факт відсутностіі позивача на роботі більше 4 годин.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка працювала за гнучким графіком з ненормованим робочим часом, є безпідставними.

За ст. 21 КЗпП України вступаючи у трудові відносини з роботодавцем, працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену трудовим договором з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку.

Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими в установленому порядку.

Організаційно-правовий статус консультанта з клінічних досліджень, його права та обов'язки, відповідальність визначені в Посадовій інструкції, з якою позивач була ознайомлена 08.09.2016 /а.с.46-48/.

Пунктом 2.7 Розділу 2 Посадової інструкції встановлено, що режим роботи консультанта з клінічних досліджень визначається відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених на підприємстві з нормальною тривалістю робочого часу - 40 годин на тиждень, п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними - суботою та неділею. Тривалість щоденного робочого часу становить 8 годин (з 9.00 до 18.00) та з перервою для обіднього відпочинку 1 година (з 13.00 до 14.00).

Аналогічні положення містяться в п. 6.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку співробітників ТОВ МБ КВЕСТ , затверджених наказом відповідача від 30.12.2016.

П.6.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку співробітників ТОВ МБ КВЕСТ передбачає лише можливість встановлення гнучкого графіка з ненормованим робочим часом. Ні правила внутрішнього трудового розпорядку, ні посадова інструкція консультанта з клінічних досліджень не містять положень про його встановлення для консультанта з клінічних досліджень.

Встановивши на підставі наданих доказів, що позивач без попередження свого керівництва та без поважної причини, залишила в робочий час своє робоче місце, чим порушила п. 2.7. Посадової інструкції консультанта з клінічних досліджень, Правила внутрішнього трудового розпорядку для співробітників ТОВ МБ КВЕСТ , за відсутності порушень законодавства в діях відповідача при притягненні позивача до відповідальності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 є обґрунтованим.

За таких обставин, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, вірно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 31.01.2019р.

Головуючий

Судді