Постанова

від 30.01.2019 по справі 2-494/2010

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-494/2010 Номер провадження 22-ц/814/528/19Головуючий у 1-й інстанції Середа А.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Обідіної О.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

При секретарі : Кальник А.М.

розглянула в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області в складі судді Середа А.В. від 11 вересня 2009 року за заявою Акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк" в особі Центрального регіонального департаменту АКІБ "Укрсиббанк" про забезпечення позову по справі за позовом АКІБ "Укрсибанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року АКІБ Укрсиббанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути борг в сумі 95305,79 грн.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій банк просив накласти арешт на все майно та грошові кошти боржника в межах суми позовних вимог та тимчасово обмежити відповідачу право виїзду за межі України до закінчення провадження у справі та до виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2009 року заяву задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_2 право виїзду за межі України до закінчення розгляду справи та виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням.

Крім того, з метою забезпечення позову накладено арешт на будь-яке майно та грошові кошти, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, належного ОСОБА_2 на загальну суму 95305,79 грн.

Ухвала суду вмотивована обґрунтованістю заяви про забезпечення позову та нормами статей 151-153 ЦПК України, в редакції 2004 року та положеннями ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду в частині тимчасового обмеження права виїзду за межі України, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу про відмову в застосуванні заходів забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Зокрема вказує, що на даний час відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів на користь ПАТ Укрсиббанк , жодних зобов'язань перед банком у неї не існує, а отже відсутні підстави для тимчасового обмеження її у праві виїзду за межі України.

Ухвала суду в частині накладення арешту на будь-яке майно та грошові кошти, учасниками справи не оскаржується, а тому у колегії суддів відсутні підстави для її перегляду в цій частині.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.20109 року АКІБ Укрсиббанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути борг в сумі 95305,79 грн.

Одночасно, банк просив забезпечити його позов та накласти арешт на все майно та грошові кошти в межах суми позовних вимог, що належать ОСОБА_2, вирішивши при цьому питання про тимчасово обмеження відповідача у праві на виїзд за межі України.

Задовольняючи вказану заяву, суд дійшов висновку про те, що остання не суперечить вимогам ст.ст. 151-153 ЦПК України та по справі маються обставини, з наявністю яких закон пов'язує підстави забезпечення позову.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з вказаним висновком суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України передбачено можливість обмеження виїзду з України громадян, щодо яких подано цивільний позов до суду, до закінчення провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України( в редакції чинній на час розгляду заяви) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Серед видів забезпечення позову в ст. 152 ЦПК України не передбачено такого способу забезпечення як вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Згідно до правових позицій Верховного Суду України питання про обмеження у праві виїзду за межі України не може бути вирішено в порядку забезпечення позову (ст. 152 ЦПК), оскільки тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України до визначеного вказаною статтею переліку видів забезпечення позову не належить.

Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 152 ЦПК), оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151 - 153 ЦПК України, застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження у виїзді за межі України, колегія суддів вважає помилковим застосування зазначеного способу забезпечення позову під час розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки це порушує норми ЦПК України та являється передчасним засобом обмеження особи в її конституційних правах.

Враховуючи порушення норм процесуального права під час розгляду судом першої інстанції питання про забезпечення позову, яке в даному випадку є безумовною підставою для скасування ухвали, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали в частині забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_2 тимчасового обмеження права виїзду за межі України, та постановлення в цій частині нової ухвали про відмову в задоволенні такої заяви АКІБ "Укрсиббанк".

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2009 року в частині забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 права виїзду за межі України скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви Акціонерного комерційного інноваційного банку "Укрсиббанк" про забезпечення позову шляхом встановлення ОСОБА_2 тимчасового обмеження права виїзду за межі України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 січня 2019 року.

Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.