ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.01.2019Справа № 910/16129/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектрокомплект"
до акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 274 961,50 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явились
відповідача: Компанець Н.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транселектрокомплект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 274 961, 50 грн., у тому числі 213 878, 36 грн. - інфляційні втрати та 61 083, 14 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором поставки від 09.10.2013 та вчасно не здійснив оплату поставленого позивачем товару. Факт неналежного виконання зобов'язань відповідачем встановлено під час розгляду справи № 910/5722/17. За результатами якої стягнуто з відповідача на користь позивача 1 226 366, 76 грн. - основного боргу, 110 165, 74 грн. - 3 % річних, 1 200 056, 68 грн. - інфляційних втрат.
Одночасно, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16129/18. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 15.01.2019.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 20.12.2018 представник відповідача подав заяву про розгляд справи № 910/16129/18 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 заяву акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" про розгляд справи № 910/16129/18 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 03.01.2019 представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, зазначивши про те, що у філії Центр забезпечення виробництва акціонерного товариства Укрзалізниця протягом останнього часу склалася складна ситуація у зв'язку з недофінансуванням, а стягнення грошових коштів для акціонерного товариства Укрзалізниця спричинить значні збитки, що безпосередньо відобразиться на залізничній галузі України.
У судовому засіданні 15.01.2019 представник позивача заявив клопотання про зміну відповідача правонаступником.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектрокомплект" задоволено частково. Змінено назву відповідача з приватного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) та оголошено перерву до 29.01.2019.
У судове засідання 29.01.2019 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні 29.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 по справі № 910/5722/17 у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектрокомплект" до державного підприємства "Укрзалізничпостач" про стягнення 2 597 570,65 грн. відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5722/17 від 25.09.2017 скасовано частково та прийнято нове рішення. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Транселектрокомплект задовольнити частково. Стягнути з державного підприємства "Укрзалізничпостач" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектрокомплект" 1 226 366,76 грн. - основного боргу, 110 165, 74 грн. - 3 % річних, 1 200 056,68 грн. - інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовити .
Постановою Верховного Суду від 21.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 910/5722/17 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектрокомплект" про заміну сторони у справі № 910/5722/17 задоволено. Здійснено заміну боржника - державне підприємство "Укрзалізничпостач" на його правонаступника публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/5722/17 від 15.05.2018 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21.09.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 у справі № 910/5722/17 залишено без змін.
Під час розгляду справи № 910/5722/17 Київським апеляційним господарським судом встановлено, що державне підприємство "Укрзалізничпостач" не виконало свої зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар, у зв'язку з чим заборгованість за договором поставки № ЦХП-07-03613-01 від 09.10.2013 перед позивачем склала 1 226 366,76 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час розгляду справи № 910/5722/17 судом встановлено, що відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарськими договорами в частині сплати коштів за отриманий товар.
У письмовому відзиві відповідач зазначив про те, що майновий стан акціонерного товариства "Українська залізниця" не дозволяє задовольнити вимоги, заявлені позивачем в позові, стягнення надмірної суми може призвести до порушення економічних інтересів держави та у подальшому може унеможливити належне функціонування залізниць та підприємств залізничної галузі України.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Оскільки законодавство не обмежує можливості позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення основної суми боргу, а відсутність у боржника необхідних коштів, не є підставою для відмови в позові, наведені відповідачем у відзиві аргументи до уваги судом не приймаються.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
У частині п'ятій статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат (за період з 01.04.2017 по 27.11.2018) та встановив їх обґрунтованість та доведеність.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 61 083, 14 грн. та 213 878, 36 грн. - інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 15 000, 00 грн. та клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
З вищенаведених статей вбачається, що до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на правничу допомогу адвоката. Відповідно до статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 20/11/2018 від 20.11.2018 вирішення питання стягнення заборгованості з відповідача було доручено позивачем адвокатському об`єднанню Когнітор . Позивачем, 29.11.2018 за надання правничої допомоги здійснено платіж у розмірі 15 000, 00 грн.
За приписами статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Із деталізації розрахунку суми судових витрат до договору про надання правничої допомоги (акт № 20/11/2018/001 від 27.11.2018) надання послуг включало в себе: встановлення та дослідження обставин спору шляхом аналізу первинної документації, складеної за результатом здійснення господарських операцій між сторонами, листування між сторонами спору, матеріалів справи № 910/5722/17 за позовною заявою клієнта до державного підприємства Укрзалізничпостач про стягнення заборгованості в частині визначення моменту виникнення заборгованості, її розміру, складової, а також щодо правонаступництва за цим боргом, інших документів, що стосуються спору, аналіз судової практики з приводу спору з огляду на предмет, підставу та зміст позовних вимог, складання позовної заяви із супутніми процесуальними документами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивача, понесених при розгляді даної справи.
Таким чином, подане відповідачем клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
З урахуванням наведеного, суд встановлює, що у даному випадку сума витрат на професійну правничу допомогу може бути віднесена до складу судових витрат у розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, суд задовольняє вимогу про стягнення 15 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектрокомплект" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 274 961,50 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транселектрокомплект" (04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 33, ідентифікаційний код 37718786) 213 878 (двісті тринадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 36 коп. - інфляційні втрати, 61 083 (шістдесят одна тисяча вісімдесят три) грн. 14 коп. - 3 % річних, 4 124 (чотири тисячі сто двадцять чотири) грн. 42 коп. - судового збору та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.02.2019.
Суддя Т.Ю. Кирилюк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2019 |
Оприлюднено | 04.02.2019 |
Номер документу | 79574578 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Кирилюк Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні