Рішення

від 17.12.2018 по справі 205/5207/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

17.12.2018 Єдиний унікальний номер 205/5207/18

Провадження № 2/205/2647/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Сербена О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СМ ТРАНС , треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки у розмірі 109 107,53 грн. та судові витрати. Позовна заява мотивована тим, що 22.12.2017р. о 13:40 год. ОСОБА_2 керуючи належним відповідачу автомобілем ГАЗ А2132, р.н.з. НОМЕР_2 по вул. Орловській в м. Дніпро, здійснюючи рух по другорядній дорозі не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з автомобілем Рено Трафік, р.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, який здійснював рух по головній дорозі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2018р. відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

ТОВ СМ Транс надало суду відзив на позов, у якому, зокрема, посилаючись на неналежність наданих позивачем доказів завданої йому матеріальної шкоди, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 надала суду відповідь на відзив, у якому посилаючись на безпідставність викладених у відзиві обставин, просить суд позовні вимоги задовольнити.

ПАТ СК Українська страхова група надала суду пояснення на позов, у яких просить суд розглядати справу за відсутності представника компанії.

ОСОБА_2 пояснення на позов суду не надав, клопотань або заяв до суду не надсилав.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши викладені у позовній заяві обставини та вивчивши матеріали цивільної справи, суд доходить до висновку про достатність правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2018р. у справі № 331/395/18, встановлено, що 22.12.2017р. о 13:40 год. ОСОБА_2 керуючи належним відповідачу автомобілем ГАЗ А2132, р.н.з. НОМЕР_2 по вул. Орловській в м. Дніпро, здійснюючи рух по другорядній дорозі не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з автомобілем Рено Трафік, р.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, який здійснював рух по головній дорозі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.44).

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом пункту 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Відповідач у своєму відзиві на позов не заперечує, що на час ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах із ТОВ СМ ТРАНС та заподіяв відповідну шкоду під час виконання трудових обов'язків, а тому суд доходить висновку про існування у ТОВ СМ ТРАНС обов'язку відшкодувати позивачу завдану йому шкоду.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновку № 3265 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, складеного судовим експертом Чернецьким Н.В. 18.01.2018р., вартість відновлювального ремонту автомобіля Рено Трафік, р.н.з. НОМЕР_3 становить 105 957,33 грн. (а.с.20-43).

З позовної заяви вбачається, що позивачем згідно квитанції № 0.0.929147674.1 сплачено 350,00 грн. за телефонограму, якою повідомлено ОСОБА_2 про проведення експертного дослідження, а також відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 3265 та акту прийому-передачі до договору № 3265 прийнято відповідну роботу експерта з визначення вартості матеріального збитку та оплачено її вартість у сумі 2 800,0 грн., а відтак, суд доходить висновку, що витрати які зазнала позивач у зв'язку з проведенням експертизи та повідомленням про її проведення є витратами, які вона мусила зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідач у своєму відзиві на позов, зокрема, посилається на те, що його не було повідомлено про проведення експертизи, а відтак така експертиза не є належним та допустимим доказом на підставі якого можливо встановити розмір завданої позивачу шкоди.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому за змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлено особу винувату у скоєнні ДТП про проведення експертного дослідження щодо визначення розміру завданої шкоди, а також ненадання відповідачем доказів недійсності висновку № 3265 від 18.01.2018р., або доказів іншого розміру завданої позивачу матеріальної шкоди, суд доходить висновку про правомірність заявлених вимог, а відтак і про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених витрат у розмірі 109 107,53 грн., які складаються з витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу в розмірі 105 957,53 грн., витрат на проведення експертного дослідження з повідомленням ОСОБА_2 про його проведення у розмірі 3 150,00 грн.

Водночас, стосовно стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Всупереч вказаному, до позовної заяви не додано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264 268 ЦПК України, ст.ст.22, 1192, 1188 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СМ ТРАНС , треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю СМ ТРАНС (ЄДРПОУ 37359317) на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, майнову шкоду в сумі 109 107,53 грн. (сто дев'ять тисяч сто сім грн.. 53 коп.).

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю СМ ТРАНС (ЄДРПОУ 37359317) на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, судові витрати в сумі 1 091,08 грн. (одна тисяча дев'яносто одна грн.. 08 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03 січня 2019 року.

Суддя: В.С. Шавула