Постанова

від 30.01.2019 по справі 815/2533/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2533/18

Категорія: 5.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Дата і місце ухвалення: 15.11.2018р., м.Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Осіпова Ю.В.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря: Шепель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Одеської обласної організації Українського товариства глухих на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року по справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Одеської обласної організації Українського товариства глухих, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської обласної організації Українського товариства глухих, в якому просило:

- зобов'язати відповідача припинити використання звукоутворюючої апаратури в приміщеннях, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Ковальська, 48, до проведення шумозахисних заходів;

- зобов'язати Одеську обласну організацію Українського товариства глухих забезпечити розробку та виконання шумозахисних заходів в приміщенні центру з лабораторним підтвердженням їх ефективності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року в задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області відмовлено. Також, суд відмовив в задоволенні клопотання Одеської обласної організації Українського товариства глухих про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, 17.12.2018 року Одеська обласна організація Українського товариства глухих подала апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідач довів належними доказами понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., які, у відповідності до ст.134 КАС України, підлягають стягненню на його користь. При цьому, позивачем не доведено, що понесені відповідачем витрати не є співмірними. Апелянт вважає, що навіть у випадку доведеності позивачем не співмірності витрат відповідача на правничу допомогу суд, за наявності відповідного клопотання іншої сторони, може тільки зменшити розмір заявлених до стягнення витрат, однак повністю відмовляти у їх стягненні суд не може.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року в частині розподілу судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення - про стягнення з позивача на користь Одеської обласної організації Українського товариства глухих понесених ним витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області 18.12.2018 року також подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на не повне з'ясування обставин справи.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції здійснено помилкове тлумачення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з яким перевірка та обстеження є рівнозначними формами позапланових заходів державного нагляду (контролю). Головним управлінням при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) правомірно було використано діючий Акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта .

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів перевищення відповідачем допустимих рівнів шуму з урахуванням часу доби та зазначає, що листом від 19.02.2018р. Портофранківське відділення Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Головне управління повідомлено про невиконання керівництвом Одеської обласної організації Українського товариства глухих припису та проведення заходів, пов'язаних із використанням звукоутворюючої апаратури, зафіксовано багаторазове ігнорування припису та використання звукоутворюючого обладнання.

Посилається апелянт і на те, що беззаперечним доказом використання звукоутворюючої апаратури в будинку культури УТОГ за адресою: м.Одеса, вул. Ковальська, 48, з рівнем звуку (шуму), який перевищує допустимі норми, є рішення адміністративних комісій Приморської районної адміністрації та Інгульської районної адміністрації, якими посадових осіб відповідача визнано винними в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.182 КУпАП.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року та прийняття нового рішення - про задоволення позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області не підлягає задоволенню, а скаргу Одеської обласної організації Українського товариства глухих слід задовольнити виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи ОСОБА_2 про порушення суб'єктом господарювання його законних прав від 10.11.2017 року №9970, наказу №696 від 18.12.2017 року та направлення на проведення перевірки №481 від 19.12.2017 року, у період з 21.12.2017 року по 22.12.2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог санітарного законодавства суб'єктом господарювання міським центром культури та відпочинку товариства глухих Одеської обласної організації Всеукраїнської громадської організації Українське товариство глухих за адресою: м.Одеса, вул. Ковальська, 48.

За результатами проведення позапланового заходу складено акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 21.12.2017 року. Актом зафіксовано, що міський центр культури та відпочинку товариства глухих розташований в окремій 2-х поверховій будівлі. На першому поверсі розташовані: міське відділення обласної організації УТОГ, актовий зал, санвузол, допоміжні приміщення. На другому поверсі розташовані: зала для танцювальних занять, адміністративне приміщення, адміністративне приміщення, в якому зберігається апаратура, одне приміщення здається в оренду, зачинене. В актовій залі на першому поверсі, в залі для танцювальних занять на другому поверсі проводяться заходи з використанням звукоутворюючої апаратури. Встановлено таке музичне обладнання: звукоутворюючі колонки у кількості 2 шт. в залі для танцювальних занять, в адміністративному приміщенні встановлено дві звукоутворюючі колонки, в актовому залі на першому поверсі встановлено три звукоутворюючі колонки та два посилювачі. Відстань від міського центру культури і відпочинку товариства глухих до вікон мешканців житлового будинку по вул.Ковальська, 46 становить близько 8 метрів.

28.12.2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено припис щодо усунення порушень санітарного законодавства, в якому зазначено, що кабінети № 2, 3 та № 9 на другому поверсі використовуються не за призначенням, з використанням звукоутворюючої апаратури. З посиланням на ст.ст. 7, 24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 14.09.2017 року №854, позивачем поставлено вимогу припинити використання звукоутворюючої апаратури в кабінетах № 2, 3 та № 9 на другому поверсі міського центру культури та відпочинку товариства глухих Одеської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів Українське товариство глухих за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 48, в термін до 12.01.2018 року; про виконання даного припису поінформувати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області до 15.01.2018 року.

Судом першої інстанції, також, встановлено, що 11.01.2018 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшов лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, у якому зазначено, що Департаментом в межах повноважень прийнято участь у комісійному обстеженні за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 48. Посадовою собою Департаменту здійснено виїзд за адресою та встановлено, що будівельні роботи не виконуються, у зв'язку з чим відсутні підстави для втручання та вжиття відповідних заходів. Крім того, зазначено, що у вищезазначеній будівлі міського центру культури та відпочинку для осіб з вадами слуху в одному з приміщень другого поверху знаходиться танцювальний зал, в приміщенні першого поверху знаходиться актовий зал. Під час комісійного виїзду та візуальному огляді об'єкту жодних додаткових звукоізолюючих оздоблювань, призначених для використання звукоутворюючої апаратури в приміщеннях першого і другого поверхів об'єкту не було виявлено.

24.01.2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено припис щодо усунення порушень санітарного законодавства в міському центрі культури та відпочинку товариства глухих Одеської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів Українське товариство глухих №601/04/26. Вказаним приписом вимагалося: припинити використання звукоутворюючої апаратури в приміщеннях міського центру культури та відпочинку за адресою: м. Одеса, вул. Ковальська, 48, в термін до проведення шумозахисних заходів; забезпечити розробку та виконання шумозахисних заходів в приміщенні центру з лабораторним підтвердженням їх ефективності в термін до 26.02.2018 року.

На підставі наказу №393 від 06.03.2018 року та направлення на проведення перевірки №285 від 06.03.2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області у період з 07.03.2018 року по 07.03.2018 року проведено позаплановий захід по перевірці виконання припису від 24.01.2018 року №601/04/26 міським центром культури та відпочинку товариства глухих Одеської обласної організації Всеукраїнської громадської організації Українське товариство глухих , за результатами проведення якого складено акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 07.03.2018 року.

В акті перевірки зафіксовано, що станом на 07.03.2018 року відповідачем розірвано договір оренди з релігійною організацією Українська Протестанська Церква , яка проводила збори з використанням звукоутворюючої апаратури щотижня в неділю та репетиції на другому поверсі (заява від 05.02.18 р.). Продовжують свою діяльність у вихідні дні: релігійна громада Християнська церква неділя з 16.30 до 19.30 (договір №659/11 від 01.10.2016р.); Церква Христа Адвентистів субота з 9.30 до 13.00 (договір від 01.01.2018р.). Також, в міському центрі з використанням звукоутворюючої апаратури проводить репетиції танцювальний гурт Фелікс по вівторкам з 13-15 або з 15-17 годин, по четвергам або п'ятницям з 13-15 або 15-17 годин. Розробку та виконання шумозахисних заходів в приміщенні центру не проведено у зв'язку з відсутністю коштів (лист адміністрації ВГОІ УТОГ від 20.02.18 №01-01).

У зв'язку з цим, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося до суду з позовом про зобов'язання Одеської обласної організації Українського товариства глухих припинити використання звукоутворюючої апаратури в приміщеннях, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Ковальська, 48, до проведення шумозахисних заходів, а також забезпечити розробку та виконання шумозахисних заходів в приміщенні центру з лабораторним підтвердженням їх ефективності.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, виходив з того, що в актах, складених позивачем, не було зафіксовано та детально описано виявлені в ході проведених контрольних заходів порушення в господарській діяльності позивача, з посиланням на відповідні вимоги законодавства, як це передбачено вимогами абзацу 8 частини 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Зокрема, судом зазначено, що в акті від 31.12.2017 року зафіксовано лише наявність у приміщеннях, де проводилась перевірка, звукоутворюючої техніки та відстань від вказаної будівлі до сусіднього житлового будинку, а у другому акті від 07.03.2018 року міститься посилання лише на проведення діяльності орендарями приміщення, яке належить позивачу та стверджується про не проведення шумозахисних заходів.

За висновками суду першої інстанції, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на підтвердження своїх позовних вимог не надані докази, що підтверджували б порушення Одеською обласною організацією українського товариства глухих вимог санітарного законодавства, а саме доказів на підтвердження перевищення рівня допустимих норм шуму. Наявність у приміщеннях будівлі за адресою: м.Одеса, вул.Ковальська, 48 звукоутворюючої апаратури, а також здійснення у них різноманітних заходів орендарями приміщень у вранішній, денний та вечірній часи доби з 09.00 год. до 19.30 год. не є доказом порушення відповідних норм санітарного законодавства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 7 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення передбачено, що підприємства, установи і організації зобов'язані виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними держсанепіднагляду.

Статтею 24 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення визначено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

- здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

- вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях (захищені об'єкти): жилих будинків і прибудинкових територіях;

Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

Згідно ч.3 ст.31 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповідних територіях, транспорті.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п.2 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, основними завданнями Держпродспоживслужби є у тому числі здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства.

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у сферах державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, організовує, здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль) щодо дотримання вимог санітарного законодавства (пп.3 п.4 Положення).

Частиною 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, в якому, серед іншого, зазначає стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

За змістом ст.42 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення заходи щодо припинення порушення санітарного законодавства - обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин, механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками - можливі тільки у разі їх невідповідності вимогам санітарних норм.

З вказаних норм слідує, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. При цьому, відповідні порушення суб'єктом господарювання вимог санітарних норм мають бути належним чином зафіксовані в акті перевірки та підтверджені під час розгляду позову про застосування заходів реагування.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, в актах перевірки від 31.12.2017 року та від 07.03.2018 року відсутня фіксація та детальний опис виявлених в ході проведених контрольних заходів порушень в господарській діяльності позивача з посиланням на відповідні норми законодавства.

Встановлення перевищення допустимого рівня шуму можливе тільки за допомогою спеціальних знань та лабораторних досліджень.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про призначення/проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області відповідної експертизи чи випробовувань. Не здійснення вказаних заходів підтвердив і представник позивача в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді, не надано належних, допустимих і достатніх доказів, що діяльністю Одеської обласної організації Українського товариства глухих порушено вимоги санітарного законодавства, зокрема, перевищення під час роботи рівня шуму, встановленого санітарними нормами з врахуванням часу доби.

Лист Портофранківського ВП в м.Одесі від 19.02.2018 року, на який посилається Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області в своїй апеляційній скарзі, не містить відомостей про перевищення відповідачем допустимого рівня шуму.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на не оскарження Одеською обласною організацією Українського товариства глухих приписів щодо усунення порушень санітарного законодавства, оскільки наявність неоскарженого припису не звільняє позивача від доказування правомірності цього припису, а відомості про обставини, зафіксовані відповідними приписами, не можуть вважатися достовірними та такими, що не підлягають доказуванню.

Варто зазначити, що вичерпний перелік підстав для звільнення від доказування визначений статтею 79 КАС України, серед яких відсутня така підстава як наявність неоскаржених приписів суб'єкта владних повноважень, на підставі яких подано позов про застосування заходів реагування.

В поданій апеляційній скарзі в обґрунтування доведеності перевищення відповідачем допустимого рівня шуму у приміщеннях за адресою: м.Одеса, вул.Ковальська, 48, позивач посилається на рішення адміністративних комісій Приморської районної адміністрації та Інгульської районної адміністрації, якими посадових осіб відповідача визнано винними в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.182 КУпАП.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки вказані постанови адміністративних комісій не містять в собі інформації щодо предмета доказування.

Суд, також, враховує, що ОСОБА_6 оскаржив в судовому порядку постанову адміністративної комісії Приморської районної адміністрації №521 від 27.07.2018 року і на час розгляду даної справи відсутні відомості про прийняття рішення у вказаній справі; постановою адміністративної комісії Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.12.2018 року справу про адміністративне правопорушення щодо голови Одеської обласної організації Українського товариства глухих ОСОБА_7 за ч.1 ст.186 КУпАП (вчинення самовправства - проведення заходу з використанням звукової апаратури) закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Необґрунтованими, також, суд апеляційної інстанції вважає посилання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на порушення відповідачем пункту 8.1.5 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради №1631-VI від 23.12.2011р., щодо відсутності у відповідача, який здійснює діяльність з використанням звуковідтворювального обладнання та музичних інструментів, проектної документації, погодженої з органами санітарно-епідеміологічної служби, а також щодо невиконання заходів щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 11.1 Правил благоустрою території міста Одеси передбачено, що контроль за станом благоустрою території міста Одеси, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України Про благоустрій населених пунктів , цих Правил та інших нормативно-правових актів здійснюється органами місцевого самоврядування Одеської міської ради в межах наданих повноважень.

Таким чином, Держпродспоживслужба та її територіальні органи не наділені повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Одеською обласною організацією Українського товариства глухих Правил благоустрою території міста Одеси.

Колегія суддів не надає правову оцінку доводам апелянта про наявність у нього повноважень на здійснення державного нагляду (контролю), оскільки ні відповідач, заперечуючи проти позову, а ні суд першої інстанції наявність у Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області відповідних повноважень не ставили під сумнів.

Інші доводи апеляційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області висновків суду першої інстанції по суті спору не спростовують, є не суттєвими, не впливають на правильність рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надана їм належна правова оцінка, а тому апеляційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задоволенню не підлягає.

Переглядаючи правильність висновків суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги Одеської обласної організації Українського товариства глухих, тобто в частині розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, у поданих 18.09.2018 року до суду першої інстанції запереченнях на позовну заяву Одеська обласна організація Українського товариства глухих заявила клопотання про розподіл судових витрат - стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. за договором про надання правової допомоги від 17.08.2018 року, укладеним з адвокатом ОСОБА_8

В підтвердження понесених витрат відповідачем надано суду платіжне доручення №936 від 10.09.2018 року про сплату ОСОБА_8 10 000 грн. та акти прийому-передачі виконаних послуг від 31.08.2018 року, за якими адвокатом ОСОБА_8 відпрацьовано всього 29,5 годин.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання суд першої інстанції зазначив, що позивачем, на виконання вимог ч.5 ст.134 КАС України, не надано обґрунтування співмірності заявленої вартості витрат на професійну правничу допомогу із зазначеним у актах переліку виконаних робіт та складності справи. Також, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на різницю відпрацьованих адвокатом ОСОБА_8 робіт у актах прийому-передачі, розмір їх оплати лишився незмінним - 10 000 грн., що свідчить про те, що адвокатом просто заявлено фіксовану суму без урахування вимог ч.5 ст.134 КАС України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень ст.134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З вказаних норм слідує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу у даній справі лежить на Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області, яке не надало жодного обґрунтування того, що витрати відповідача на правничу допомогу є не співмірними.

Більше того, у випадку доведеності позивачем не співмірності витрат відповідача на правничу допомогу суд, за наявності відповідного клопотання іншої сторони, може тільки зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь Одеської обласної організації Українського товариства глухих, а не відмовляти у їх стягненні. При цьому, судом не зазначено, в чому полягає не співмірність заявлених до стягнення у даній справі витрат на правничу допомогу.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що незважаючи на різницю відпрацьованих адвокатом ОСОБА_8 робіт у актах прийому-передачі, розмір їх оплати лишився незмінним - 10 000 грн., то судом залишено поза увагою, що договором про надання правової допомоги від 17.08.2018 року сторонами вказаного договору було встановлено фіксований розмір гонорару адвоката, сума якого є незмінною від витраченого адвокатом часу, що відповідає ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

На підставі викладеного, з урахуванням наданих відповідачем доказів, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000 грн., понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, які підлягають стягненню з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Одеської обласної організації Українського товариства глухих.

А відтак, апеляційна скарга Одеської обласної організації Українського товариства глухих підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 15.11.2018 року в частині розподілу судових витрат - скасуванню з прийняттям в цій частині нового судового рішення.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги Одеської обласної організації Українського товариства глухих понесені апелянтом судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 2643 грн., відповідно до вимог ст.139 КАС України, також підлягають стягненню з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Одеської обласної організації Українського товариства глухих задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в частині відмови в задоволенні клопотання Одеської обласної організації Українського товариства глухих про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м.Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Одеської обласної організації Українського товариства глухих (65045, м.Одеса, вул.Новосельського, 93, код ЄДРПОУ 03973074) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м.Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Одеської обласної організації Українського товариства глухих (65045, м.Одеса, вул.Новосельського, 93, код ЄДРПОУ 03973074) судовий збір в сумі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 04.02.2019р.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: О.А. Шевчук