Рішення

від 29.01.2019 по справі 918/644/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/644/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 25 вересня 2018 року

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес ЛДЛ"

про зобов'язання повернення майна

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес ЛДЛ", в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути у робочому стані гальмівний стенд для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір оренди приладів (техзасобів) №16-2012 від 17.12.2012 р., за яким відповідач отримав у оренду майно від позивача. Після закінчення строку дії цього Договору відповідачем було повернуто не все майно, що перебувало у оренді. А саме, не повернуто гальмівний стенд для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011. Як стверджує позивач, ним вживалися заходи щодо звернення до відповідача із вимогами повернути згаданий гальмівний стенд. Однак, виявилося що останній розукомплектований. Відтак, ТзОВ "Гермес ЛДЛ" не повернуло у робочому стані гальмівний стенд для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011 позивачу. Вказане слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору 2868,41 грн., витрати на пересилку позову з додатками відповідачу та витрат на правову допомогу адвоката 10000,00 грн.

Ухвалою від 05.10.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 30.10.2018 р. У подальшому було оголошено перерву до 27.11.2018 р.

08.11.2018 р. ТзОВ "Гермес ЛДЛ" надав відзив, у кому вимоги позивача не визнає. Пояснює, що на протязі усіх років користування технічними приладами та самим приміщенням, відповідач по справі справно платив усю належну орендну плату, останні платіжні доручення датовані груднем 2016 року. Ніяких претензій по виконанню відповідачем своїх обов'язків згідно умов вказаного вище Договору від позивача по справі не надходило. Також вказує, що починаючи з січня 2017 року і по даний час ТзОВ "Гермес ЛДЛ" не мало жодної можливості не лише використовувати роликовий гальмівний стенд BDE 3504 NSC, а й взагалі будь-якого доступу до нього та приміщення, у якому він знаходився. У своїй відповіді на претензію, що надійшла від позивача, директор ТзОВ "Гермес ЛДЛ" ОСОБА_3 звернув увагу на даний факт, а також надав згоду одразу на передачу усіх інших предметів згідно умов Договору по Акту прийому-передачі. Така передача відбулась 10 листопада 2017 року проте за винятком останнього предмета у переліку згідно Додатку №1 до Договору про оренду приладів (техзасобів) №16-2012 від 17.12.2012, а саме роликового гальмівного стенду для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011, який виявився розукомплектований. Чому так сталось відповідач наголошує, що не знає. Вказує, що весь час вказаний роликовий гальмівний стенд знаходився у приміщенні позивача. Доказів того, що саме з вини ТзОВ "Гермес ЛДЛ" вказаний технічний прилад на разі перебуває в нерубочому стані - позивачем суду не надано.

14.12.2018 р. від Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" надійшла письмова відповідь на відзив. У якій, серед іншого зазначає, що факт розукомплектування роликового стенду був виявлений у березні 2017 року директором Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубкоагропромтранс" ОСОБА_4, під час проведення судової товарознавчої експертизи. Після огляду основної частини стенду керівник ТзОВ "Гермес ЛДЛ" ОСОБА_3 надав для огляду експертам та слідчій розукомплектований блок керування роликовим стендом поза приміщенням, де був змонтований такий блок при введенні в експлуатацію гальмівного стенду, як стверджує представник позивача - діставивши його для огляду з багажного відділення власного автомобіля, у підтвердження чого надано фото-таблицю до Висновку товарознавчої експертизи від 31.03.2017 року.

Також позивач наголошує, що твердження відповідача про те, що позивач продовжував користуватись роликовим гальмівним стендом, не відповідає дійсності, оскільки такий стенд знаходився у неробочому стані, і відповідно не був повернутий орендодавцю.

26.12.2018 р. від представника ТзОВ "Гермес ЛДЛ" надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Підготовчі засідання неодноразово відкладалися.

Ухвалою від 26.12.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено спір до розгляду по суті.

У судових засіданнях під час розгяду спору по суті 10.01.2019 р., 24.01.2019 р. та 29.01.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив. Натомість присутній представник відповідача надав пояснення, які співпадають із позицією, викладеною у письмовому відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши присутніх представників учасників справи, господарським судом встановлено наступне.

17.12.2012 року між ВАТ спец АТП "Дубноагропромтранс" (правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс") - Орендодавець, та ТзОВ "Гермес ЛДЛ" - Орендар, було укладено Договір оренди приладів (техзасобів) №16-2012 (арк.с. 13-15).

Згідно предмету Договору Орендодавець зобов'язується надати у тимчасове користування, а Орендар прийняти, оплатити користування й вчасно повернути техзасоби в справному стані з урахуванням нормального зношування відповідно до номенклатури, прикладеної до даного договору, що є його невід'ємною частиною, супроводжуваною технічною документацією.

Відповідно до пункту 2.3. цього Договору техзасоби надаються на строк 1 (один) рік. Орендар вправі продовжити строк оренди на 1 рік, про що він зобов'язаний повідомити Орендодавця не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку оренди.

За умовами пункту 2.14. Договору - при поверненні техзасобів здійснюється перевірка комплектності й технічний огляд у присутності представника Орендаря. У випадку некомплектності або несправності техзасобів складається двосторонній акт, що служить підставою для пред'явлення претензій. Якщо Орендар відмовився підписувати акт, про це робиться відповідна оцінка у акті, що складається за участю компетентного представника незалежної організації.

Також сторонами підписаний Додаток №1 до Договору (арк.с. 16), у якому наведений перелік майна, що передається у оренду:

- газоаналізатор "Автотест-02.02.П" інв.№16148,

- димомір Мета - 01МП 0.1. інв.№15131,

- Секундомір електронний HS 43-001, інв. №21,

- Люфтомір ЛД 101 інв.№811250,

- Фотометр цифровий "Тензор- 26" інв.024,

- термометр цифровий ТТ-Ц016 інв.№08.023,

- ключ динамометричний тип 6474470 інв.№325228,

- ключ динамометричний тип М5 ANAA2470 інв.380541,

- прилад для вимірювання світло пропускання скла "ЛЮКС" ИС-2 інв.№812155,

- динанометр ДА-500 інв.№2809045363,

- шумомір ВШВ-003-М2/М-101 інв№4150/1584,

- гальмівний стенд для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011.

17 грудня 2012 року сторони підписали Акт прийому-передачі (арк.с. 17), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв прилади (техзасоби). Також сторонами погоджено, що Прилади сторонами оглянуто і перевірено. Прилади є придатними для використання за призначенням. Інші зауваження сторін відсутні.

Представники позивача та відповідача підтвердили, що упродовж наступних років ТзОВ "Гермес ЛДЛ" використовував техзасоби згідно умов укладеного Договору, своєчасно сплачував орендні платежі. Доказом цього слугують наявні у справі копії платіжних доручень про здійснену орендну плату відповідачем за техзасоби позивачу (арк.с. 55-78).

У подальшому, на 2017 рік Договір від 17.12.2012 р. продовжений не був. Так, на адресу відповідача було надіслано відповідне попередження за вих.№1 від 05.01.2017 р. (арк.с. 18-19) щодо повернення орендованого майна.

Також, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами щодо повернення орендованого майна (арк.с. 20-21, 23-25).

У відповідь на дані вимоги керівник ТзОВ "Гермес ЛДЛ" звернувся із листом від 27.09.2017 р. №18 про необхідність направлення зі сторони позивача уповноваженого представника Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" для перевірки справності і комплектності техзасобів та складення відповідного акту прийомупередачі майна (арк.с. 26).

У матеріалах справи наявні листи, якими позивач та відповідач обмінювалися з приводу повернення орендованого майна (арк.с. 18-31).

10 листопада 2017 року між сторонами підписаний Акт приймання-передачі (арк.с. 32), згідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв наступні прилади (техзасоби):

- газоаналізатор "Автотест-02.02.П" інв.№16148,

- Секундомір електронний HS 43-001, інв. №21,

- Люфтомір ЛД 101 інв.№811250,

- Фотометр цифровий "Тензор- 26" інв.024,

- термометр цифровий ТТ-Ц016 інв.№08.023,

- ключ динамометричний тип 6474470 інв.№325228,

- ключ динамометричний тип М5 ANAA2470 інв.380541,

- прилад для вимірювання світло пропускання скла "ЛЮКС" ИС-2 інв.№812155,

- динанометр ДА-500 інв.№2809045363,

- шумомір ВШВ-003-М2/М-101 інв№4150/1584,

- димомір Мета - 01МП 0.1. інв.№15131.

Також 10.11.2017 р. сторонами підписаний Акт про виявлені недоліки при прийманні-передачі майна згідно Договору №16-2012 від 17.12.2012 р. (арк.с. 33). Так, позивач та відповідач зафіксували, що під час приймання-передачі приладів (техзасобів) згідно Договору було виявлено, що роликовий гальмівний стенд для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011 - розукомплектований - відсутній силовий шкаф, прилад знаходиться у неробочому стані - пошкоджені силові та з'єднувальні кабелі. Акт підписаний зі сторони Орендодавця комісією: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; зі сторони Орендаря: ОСОБА_3

У зв'язку із даною обставиною керівник Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" звернувся до керівника ТзОВ "Гермес ЛДЛ" із листом №22 від 10.11.2017 р., у якому виклав вимогу укомплектувати та привести роликовий гальмівний стенд у робочий стан, після чого передати Орендодавцю по акту прийому-передачі. Лист отримав керівник ТзОВ "Гермес ЛДЛ" ОСОБА_3 11.11.2017 р., про що у ньому міститься відмітка (арк.с. 34).

Оскільки роликовий гальмівний стенд на час звернення до суду позивачу відповідачем повернутий не був, Товариство з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" звернувся до господарського суду із даним позовом про зобов'язання ТзОВ "Гермес ЛДЛ" повернути згадане майно.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором найму (оренди).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У даному випадку судом встановлено, що укладений між сторонами Договір оренди приладів (техзасобів) №16-2012 від 17.12.2012 р. припинив свою дію, оскільки не був продовжений на 2017 рік за бажанням Орендодавця. Вказане не заперечили присутні у судових засіданнях представники сторін.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Сторонами у Договорі оренди приладів (техзасобів) №16-2012 було обумовлено, що Орендар зобов'язаний, зокрема, вчасно повернути техзасоби у справному стані з урахуванням нормального зношування відповідно до номенклатури, прикладеної до договору.

Так, матеріалами справи, зокрема, Актом приймання-передачі підтверджено, що Орендар передав, а Орендодавець прийняв після закінчення строку оренди наступні прилади (техзасоби): газоаналізатор "Автотест-02.02.П" інв.№16148, Секундомір електронний HS 43-001, інв. №21, Люфтомір ЛД 101 інв.№811250, Фотометр цифровий "Тензор- 26" інв.024, - термометр цифровий ТТ-Ц016 інв.№08.023, ключ динамометричний тип 6474470 інв.№325228, ключ динамометричний тип М5 ANAA2470 інв.380541, прилад для вимірювання світло пропускання скла "ЛЮКС" ИС-2 інв.№812155, динанометр ДА-500 інв.№2809045363, шумомір ВШВ-003-М2/М-101 інв№4150/1584, димомір Мета - 01МП 0.1. інв.№15131.

Також 10.11.2017 р. сторони зафіксували, що під час приймання-передачі приладів (техзасобів) згідно Договору було виявлено, що роликовий гальмівний стенд для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011 - розукомплектований та знаходиться у неробочому стані.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням привести у робочий стан роликовий гальмівний стенд та передати його Орендодавцю.

Як встановлено судом відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення у робочому справному стані роликового гальмівного стенду для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011. Вказане не було спростовано відповідачем при розгляді справи, зокрема, матеріали справи не містять та відповідачем не подано доказів повернення цього майна, отриманого за актом приймання-передачі майна в оренду за відповідним договором від 17.12.2012 р., та складення обома сторонами акту про повернення гальмівного стенду Орендодавцю.

Відповідач не обгрунтував підстав та причин (форс-мажорних обставин тощо), що незалежали від його волі та перешкоджали повернути позивачу спірний прилад у робочому стані.

Усі покликання відповідача на обставини, якими він заперечує позовні вимоги, не спростовують того факту, що ТзОВ "Гермес ЛДЛ" порушив умови укладеного Договору від 17.12.2012 р. в частині повернення у справному стані роликового гальмівного стенду для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011. Відтак, відповідач не звільняється від обов'язку повернути спірний прилад Товариству з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" у робочому стані.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч. 1 ст. 73 ГПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оскільки доводи відповідача, що висвітлені у відзиві та письмових запереченнях, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи, а вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи, тому позов є обгрунтованим та підлягає задоволеню.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Одночасно із поданням даного позову до суду позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, за яким останні складають 2 868,41 грн. оплаченого судового збору, 50 грн. витрат на надсилання відповідачу примірника позовної заяви, та 10 000,00 грн. - на оплату правової допомоги.

Судовими витратами у справі, зокрема, є судовий збір, який відповідач має відшкодувати позивачеві.

Оскільки даний спір відноситься до категорії майнових спорів, тому ціна позову визначається виходячи із вартості спірного майна.

Відповідно до ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

У даній справі позивач визначив ціну позову виходячи із вартості спірного майна на момент його придбання.

Так, згідно наявної у справі видаткової накладної №РН-181 від 02.12.2010 р. вартість роликового гальмівного стенду для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC (на момент придбання його позивачем) складала 191 227,39 грн. (арк.с. 35).

Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, сума якого складає 2 868,41 грн. (191 227,39 грн. Х 1,5% = 2 868,41 грн.).

На підтвердження витрат на пересилання відповідачу позову з додатками позивач надав оригінали фіскальних чеків та накладну від 03.10.2018 р., за якими позивачем за послуги пересилання сплачено 20,00 грн.

Отже відповідач має відшкодувати позивачу сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 2 868,41 грн. та 20,00 грн. витрат на пересилку позову з додатками.

Що стосується витрат на правову допомогу, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат ОСОБА_1, що підтверджено Договором про надання правової допомоги від 17.09.2018 р. та додатковим договором до нього від 17.09.2018 р., Ордером серія РН-418 №74 від 03.10.2018 р. на надання правової допомоги, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1133 від 07.11.2014 р.

Відповідно до Договору Клієнт (Товариство з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс") доручає, а Адвокатське об'єднання (Адвокатське об'єднання "Юридична компанія "РАМ") приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачеих даним Договором. Правова допомога полягає у наданні правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, проуесуальних документів та інших документів правового характеру, представництво інтересів Клієнта у господарському суді Рівненської області у справі щодо повернення у робочому стані гальмівного стенду для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011, який був переданий на умовах оренди ТОВ "Гермес ЛДЛ", зі всіма правами, що надані Клієнту як стороні такого провадження, без будь-яких обмежень, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно Додаткового договору від 17.09.2018 р. Товариство з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" зобов'язується оплатити Адвокатському об'єднанню "Юридична компанія "РАМ" гонорар у розмірі 10 000,00 грн.

Зазначені кошти були сплачені Адвокатському об'єднанню, про що представлено суду платіжні доручення №172 від 02.01.2019 р. на суму 5 000,00 грн. та №186 від 22.01.2019 р. на суму 5 000,00 грн. Також банківські виписки про те, що ці кошти надійшли на рахунок Адвокатському об'єднанню від згаданого Клієнта.

24 січня 2019 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" та Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "РАМ" підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунок робіт пов'язаних з правничою допомогою адвоката. У цих документах наведено детальний опис робіт та послуг, які Адвокатське об'єднання надало Клієнту, та їх вартість, яка погоджена обома сторонами.

Щодо вказаних обставин суд зазначає наступне.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У порядку частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відшкодовуються витрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь - якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 вказано, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до пункту 6.3. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У даному випадку позивачем надано усі необхідні докази фактичного понесення судових витрат на отримання правової допомоги, що описано судом вище по тексту. При цьому, суд враховує ціну позову, кількість судових засідань у даній справі, участь представника позивача у кожному судовому засіданні, документальне підтвердження оформлення зі сторони адвоката заяв по суті спору та інших заяв/клопотань, подання письмових доказів зі сторони представника позивача тощо.

Відтак, суд дійшов висновку про співмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн., а тому відсутні законні підстави для застосування частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України та зменшення розміру таких витрат.

Отже, сплачені Товариством з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" 10 000,00 грн. Адвокатському об'єднанню "Юридична компанія "РАМ" за надання професійної правничої допомоги підлягають відшкодуванню за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес ЛДЛ".

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес ЛДЛ" належить задоволити повністю, та зобов'язати відповідача повернути позивачу у робочому стані гальмівний стенд для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011, із покладенням на відповідача судових витрат, понесених позивачем у розмірі 2 868,41 грн. сплаченого судового збору, 20,00 грн. витрат на пересилку позову з додатками та 10 000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес ЛДЛ" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Грушевського,117А, код ЄДРПОУ 36586089) повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Грушевського,117А, код ЄДРПОУ 13978888) у робочому стані гальмівний стенд для легкових та вантажних автомобілів BDE 3504 NSC №146011.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес ЛДЛ" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Грушевського,117А, код ЄДРПОУ 36586089) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Дубенське спеціалізоване автотранспортне підприємство "Дубноагропромтранс" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Грушевського,117А, код ЄДРПОУ 13978888) - 2 868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 41 коп. витрат по оплаті судового збору, 20,00 грн. витрат на пересилку позову з додатками, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "04" лютого 2019 року.

Суддя Бережнюк В.В.