Постанова

від 29.01.2019 по справі 686/18701/14-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/18701/14-ц

Провадження № 22-ц/4820/21/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання Чебан О.М.

з участю: позивача-відповідача ОСОБА_4, представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/18701/14-ц за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2018 року у складі судді Салоїд Н.М. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційними скаргами, суд

в с т а н о в и в:

В вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом та з урахуванням уточнень просила встановити факт сумісного проживання однією сім'єю без шлюбу відповідача ОСОБА_5 із ОСОБА_4 в період з 01 червня 2003 року по 18 жовтня 2007 року. Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках на наступне майно:

-автомобіль Hyundai, модель Н-100, 2001 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_5,26.01.2006 року. Ринкова вартість - 94 506,48 грн. ,

-автомобіль Skoda, модель Oktavia, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_6, зареєстрований на ОСОБА_5 25.10.2006 року. Ринкова вартість - 215 518,64 грн.

-автомобіль Renault, модель Kangoo, 2005 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на ОСОБА_5 22.11. 2012 року. Ринкова вартість - 127 318,30 грн.

-автомобіль Peugeot, модель Boxer, 2003 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований на ОСОБА_5 16.03. 2008 року. Ринкова вартість - 91 725, 44 грн.

-автомобіль Citroen, модель СІ, 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4, зареєстрований на ОСОБА_4 26.02. 2008 року. Ринкова вартість - 186 051, 60 грн.

-автомобіль Citroen, модель Jamper, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований на ОСОБА_4 29.11. 2008 року. Ринкова вартість - 183 182, 55 грн.

-квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована на ім'я ОСОБА_5

-земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_6, що зареєстрована на ім'я ОСОБА_5

-офіс з допоміжними приміщеннями та прибудовою, загальною площею 587,1 кв.м. по АДРЕСА_6 розташований на земельній ділянці площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_5

-статутний капітал приватного підприємства Рекламний простір (свідоцтво про державну реєстрацію №097110 серії АО, ідентифікаційний номер юридичної особи 36269165 від 23.01.2009 року) у розмірі 500 000,00 грн.

Розподілити спільне майно подружжя між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наступним чином:

ОСОБА_5 виділити в особисту приватну власність:

-автомобіль Hyundai, модель Н-100, 2001 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_5,26.01.2006 року;

-автомобіль Skoda, модель Oktavia, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_6, зареєстрований на ОСОБА_5 25.10.2006 року;

-автомобіль Renault, модель Kangoo, 2005 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на ОСОБА_5 22.11. 2012 року;

-автомобіль Peugeot, модель Boxer, 2003 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований на ОСОБА_5 16.03.2008 року.

Право власності на Ѕ частину вище вказаних автомобілів ОСОБА_4 припинити.

Всього автомобілів на суму - 529 068,86 грн.

ОСОБА_4 виділити в особисту приватну власність:

Автомобіль Citroen, модель СІ, 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4, зареєстрований на ОСОБА_4 26.02. 2008 року.

Автомобіль Citroen, модель Jamper, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований на ОСОБА_4 29.11. 2008 року. Всього майна на суму - 369 234,15 грн.

Право власності на 1/2 вище вказаних автомобілів ОСОБА_5 припинити.

Всього автомобілів на суму - 369 234,15 грн.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Розподілити в натурі офіс з допоміжними приміщеннями та прибудовою,загальною площею 587,1 кв.м. по АДРЕСА_6, розташований на земельній ділянці площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 згідно варіанту, запропонованого у Висновку експерта №07/15 судової будівельно-технічної експертизи від 14.12.2015 року судового експерта Хмельницького БТІ Танасієнко Н.І.

Виділити ОСОБА_4 в особисту приватну власність частину офісу з допоміжними приміщеннями та прибудовою по АДРЕСА_6 як першому співвласнику згідно варіанту запропонованого експертом у Висновку №07/15 судової будівельно-технічної експертизи від 14.12.2015 року (додатки №12-14), в тому числі: виробниче приміщення - 98,2 кв.м.; паливну - 11,4 кв.м.; офісне приміщення - 10,6 кв.м.; тамбур - 1,8 кв.м.; коридор - 5,5 кв.м.; виробниче приміщення - 24,6 кв.; офісне приміщення - 55,0 кв.м.; кладова- 1,5 кв.м.; коридор - 3,2 кв.м.; сходова клітина - 4,2 кв.м.; офісне приміщення - 33, 5 кв.м.; офісне приміщення - 26,0 кв.м.; частину офісного приміщення - 36,0 кв.м. Разом - 311 кв.м.

Виділити ОСОБА_5 в особисту приватну власність частину офісу з допоміжними приміщеннями та прибудовою по АДРЕСА_6 як другому співвласнику згідно варіанту запропонованого експертом у Висновку №07/15 судової будівельно-технічної експертизи від 14.12.2015 року (додатки №12-14), в тому числі: склад - 36,3 кв.м.; роздягальню - 10,6 кв.м.; санвузол - 5,7 кв.м.; душову - 1,5 кв.м.; виробниче приміщення - 39,6 кв.м.; виробниче приміщення - 33,0 кв.м.; санвузол - 2,7 кв.м.; кухня - 12,8 кв.м.; офісне приміщення - 26,0 кв.м.; офісне приміщення - 21,3 кв.м.; частина офісного приміщення - 75,4 кв.м.; санвузол - 10,7 кв.м. Разом - 275,6 кв.м.

З метою забезпечення ізольованого користування виділеними дольовими частинами офісу зобов'язати співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконати ремонтно-будівельні роботи визначені на аркуші №11 Висновку експерта №07/15 судової будівельно- технічної експертизи від 14.12.2015 року судового експерта Хмельницького БТІ Танасієнко Н.І. Врахувати при розподілі необхідність стягнення 101 871 грн. грошової компенсації за відступ від ідеальної частки у майні на 3% на користь співвласника №2.

Розподілити в натурі земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, сподарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_6 наступним чином:

ОСОБА_4 - виділити в особисту приватну власність як першому співвласнику 0,0308 га (308 кв.м.) земельної ділянки, обмеженої точками: 10 , 1 , 12 , 15 , 17 , З , 4 , 5 , 6 , 7 , 8 , 9 , 10 .

ОСОБА_5 - виділити в особисту приватну власність як другому співвласнику 0,0308 га. (308 кв.м.) земельної ділянки обмеженої точками 1 , 12 , 15 , 17 , З . Лінію розмежування між землекористувачами провести по точках 1 , 12 , 15 , 17 , З згідно додатку №19 Висновку експерта №07/15.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову суму і розмірі 21953,65 грн. як різницю у вартості часток при розподілі майна подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яку ОСОБА_4 зобов'язана компенсувати ОСОБА_5 з урахуванням вартості автомобілів та офісу з допоміжними приміщеннями та прибудовою (101 871 грн. - 79 917,35 грн. = 21 953,65 грн.).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 як компенсацію Ѕ частки статутного капіталу приватного підприємства Рекламний простір в розмірі 250000,00 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати у справі,в тому числі сплачені суми судових зборів за звернення до суду та забезпечення позову та витрати на проведення судових експертиз згідно квитанцій.

Позов мотивовано тим, що вона з відповідачем ОСОБА_5 проживали однією сімєю з 2003 року по 2007 рік у квартирі належній їй на праві власності АДРЕСА_2. За час спільного проживання вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. Під час спільного проживання у 2006 році з відповідачем придбали автомобілі марки HYUNDAI - моделі Н-100 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки SKODA - моделі OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_6. 18 жовтня 2007 року з відповідачем вони уклали шлюб. В 2008 році вони за спільні кошти придбали наступні транспортні засоби: автомобіль марки CITROEN - моделі JUMPER д.н.з. НОМЕР_5; автомобіль марки PEUGET - моделі BOXER д.н.з. НОМЕР_3; автомобіль марки CITROEN - моделі JUMPER д.н.з. НОМЕР_5 та у 2012 році придбали автомобіль марки FIAT моделі DOBLO д.н.з. НОМЕР_2. У 2010 році ними за спільні кошти придбано квартиру за АДРЕСА_1. Також, у 2012 року за спільні кошти подружжя було придбано земельну ділянку площею 0, 615 га з розпочатою забудовою. В даний час приміщення у три поверхи повністю збудоване та готове до здачі у експлуатацію.15 січня 2009 року створили Приватне підприємство Рекламний простір та 23.01.2009 року зареєстрували його на ім?я відповідача. Створенням означеного підприємства займалась вона, оскільки мала досвід у цьому та з 01.07.2010 року була призначена головним бухгалтером за сумісництвом, а з 01.09.2011 року згідно наказу № 5 від 01.09.2011 рокеу переведена за основним місцем роботи. Її участь у розбудові офісного приміщення по АДРЕСА_6 свідчить і ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 21.12.2012 року по справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна з прилюдних торгів, де вона представляла інтереси ОСОБА_5

В свою чергу в жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом та просив визнати за ним, ОСОБА_5 право особистої приватної власності на наступне майно:

-двокімнатну квартиру АДРЕСА_1;

-земельну ділянку площею 0,0615 га., що розташована по АДРЕСА_6, кадастровий номер НОМЕР_7, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку;

-нежитлове приміщення офісу з допоміжними приміщеннями з прибудовою загальною площею 587,1 кв.м., що розташована по АДРЕСА_6;

-автомобіль Hyundai, модель Н-100, 2001 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_5,26.01.2006 року;

-автомобіль Skoda, модель Oktavia, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_6, зареєстрований на ОСОБА_5 25.10.2006 року.

Свій позов ОСОБА_5 мотивув тим, що придбана ним у шлюбі двокімнатна квартира за АДРЕСА_1, загальною площею 48.5 кв.м. 17.10.2010 року, земельна ділянка площею 615 кв.м., що розташована по АДРЕСА_6 та нежитлове приміщення офісу з допоміжними приміщеннями та прибудовою загальною площею 587,1 кв.м., а також транспортні засоби - автомобіль марки REUGEOT Boxer , 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та марки Skoda Oktavia державний реєстраційний номер НОМЕР_6 є лише його особистою власністю. Будь-якого відношення до придбання транспортних засобів позивач не має. Вони з позивачем дійсно з 2003 по 2007 року мали стосунки та проживали у квартирі, що належала позивачеві АДРЕСА_1. Проте, спільного бюджету вони не мали, так як кожен з них мав самостійний дохід від підприємницької діяльності та відповідно кожен розпоряджався належними коштами на власний розсуд. У 2005 році він взнав про те, що вона має відносини із ОСОБА_9, тому стосунки поступово погіршувалися та перетворилися на сумісне проживання під одним дахом. У 2007 році ОСОБА_4 народила дитину, та запевнила, що він є батьком цієї дитини. Тому 18 жовтня 2007 року ними було зареєстровано шлюб. З 2010 року шлюбні відносини з ОСОБА_4 були фактично припинені. Крім цього, з 01 червня 2012 року він проживає без реєстрації шлюбу з іншою особою у квартирі за АДРЕСА_1.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.11.2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання її співвласником приватного підприємства Рекламний простір за її заявою залишені без розгляду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, встановлено факт сумісного проживання однією сім'єю ОСОБА_5 із ОСОБА_4 в період з червня місяця 2003 по 18 жовтня 2007 року без реєстрації шлюбу. Визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках на наступне майно:

Автомобіль Hyundai, модель Н-100, 2001 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_5,26.01.2006 року.

Автомобіль Skoda, модель Oktavia, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_6, зареєстрований на ОСОБА_5 25.10.2006 року. Ринкова вартість-215 518,64 грн.

Автомобіль Renault, модель Kangoo, 2005 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на ОСОБА_5 22.11. 2012 року.

Автомобіль Peugeot, модель Boxer, 2003 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований на ОСОБА_5 16.03.2008 року. Ринкова вартість - 91 725,44 грн.

Автомобіль Citroen, модель СІ, 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4, зареєстрований на ОСОБА_4 26.02. 2008 року. Ринкова вартість - 186 051, 60 грн.

Автомобіль Citroen, модель Jamper, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований на ОСОБА_4 29.11. 2008 року. Ринкова вартість - 183 182, 55 грн.

Квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована на ім'я ОСОБА_5

Земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_6, що зареєстрована на ім'я ОСОБА_5

Офіс з допоміжними приміщеннями та прибудовою, загальною площею 587,1 кв.м., розташованого по АДРЕСА_6 розташований на земельній ділянці площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_5

Відмовлено у поділі статутного капіталу ПП Рекламний простір (свідоцтво про державну реєстрацію №097110 серії АО, ідентифікаційний номер юридичної особи 36269165 від 23.01.2009 року) у розмірі 328 500,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Розподілено спільно нажите майно подружжя між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наступним чином:

ОСОБА_5 виділено в особисту приватну власність наступне майно:

Автомобіль Hyundai, модель Н-100, 2001 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_5,26.01.2006 року, вартістю - 94 506,48 грн.

Автомобіль Skoda, модель Oktavia, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_6, зареєстрований на ОСОБА_5 25.10.2006 року, вартістю 215 518,64 грн.

Автомобіль Renault, модель Kangoo, 2005 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований на ОСОБА_5 22.11. 2012 року, вартістю - 127 318,30 грн.

Автомобіль Peugeot, модель Boxer, 2003 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований на ОСОБА_5 16.03.2008 року.

Право власності на одну другу означених автомобілів ОСОБА_4 припинено, а всього транспортних засобів на суму - 529 068,86 грн.

ОСОБА_4 виділено в особисту приватну власність:

Автомобіль Citroen, модель СІ, 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4, зареєстрований на ОСОБА_4 26.02. 2008 року.

Автомобіль Citroen, модель Jamper, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5, зареєстрований на ОСОБА_4 29.11. 2008 року, а всього майна на загальну суму - 369 234,15 грн.

Право власності на одну другу частину вище вказаних автомобілів ОСОБА_5 припинено, а всього автомобілів на суму - 369 234, 15 грн.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на одну другу частину квартири АДРЕСА_1.

Розподілено в натурі офіс з допоміжними приміщеннями та прибудовою, загальною площею 587,1 кв.м. по АДРЕСА_6, розташований на земельній ділянці площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 згідно варіанту, запропонованого у Висновку експерта №07/15 судової будівельно-технічної експертизи від 14.12.2015 року судового експерта Хмельницького БТІ Танасієнко Н.І.

Виділено ОСОБА_4 в особисту приватну власність частину офісу з допоміжними приміщеннями та прибудовою по АДРЕСА_6 згідно варіанту запропонованого експертом у Висновку №07/15 судової будівельно-технічної експертизи від 14.12.2015 року (додатки №12-14), в тому числі: виробниче приміщення - 98,2 кв.м.; паливну - 11,4 кв.м.; офісне приміщення - 10,6 кв.м.; тамбур - 1,8 кв.м.; коридор - 5,5 кв.м.; виробниче приміщення - 24,6 кв.; офісне приміщення - 55,0 кв.м.; кладова- 1,5 кв.м.; коридор - 3,2 кв.м.; сходова клітина - 4,2 кв.м.; офісне приміщення - 33, 5 кв.м.; офісне приміщення - 26,0 кв.м.; частину офісного приміщення - 36,0 кв.м.. а всього 311 кв.м.

Виділено ОСОБА_5 в особисту приватну власність частину офісу з допоміжними приміщеннями та прибудовою по АДРЕСА_6 згідно варіанту запропонованого експертом у висновку №07/15 судової будівельно-технічної експертизи від 14.12.2015 року (додатки №12-14), в тому числі: склад - 36,3 кв.м.; роздягальню - 10,6 кв.м.; санвузол - 5,7 кв.м.; душову - 1,5 кв.м.; виробниче приміщення - 39,6 кв.м.; виробниче приміщення - 33,0 кв.м.; санвузол - 2,7 кв.м.; кухня - 12,8 кв.м.; офісне приміщення - 26,0 кв.м.; офісне приміщення - 21,3 кв.м.; частина офісного приміщення - 75,4 кв.м.; санвузол - 10,7 кв.м., а всього 275,6 кв.м.

З метою забезпечення ізольованого користування виділеними дольовими частинами офісу зобов'язати співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконати ремонтно-будівельні роботи визначені на аркуші №11 Висновку експерта №07/15 судової будівельно-технічної експертизи від 14.12.2015 року судового експерта Хмельницького БТІ Танасієнко Н.І. Врахувати при розподілі необхідність стягнення 101 871 грн. грошової компенсації за відступ від ідеальної частки у майні на 3% на користь співвласника №2.

Розподілено в натурі земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_6 слідуючим чином:

ОСОБА_4 - виділено в особисту приватну власність як першому співвласнику 0,0308 га (308 кв.м.) земельної ділянки, обмеженої точками: 10 , 1 , 12 . 15 , 17 , З , 4 , 5 , 6 , 7 , 8 , 9 , 10 .

ОСОБА_5 - виділено в особисту приватну власність як другом співвласнику 0,0308 га (308 кв.м.) земельної ділянки обмеженої точками 1 , 12 , 15 , 17 , З .

Лінію розмежування між землекористувачами провести по точках 1 , 12 , 15 , 17 , З згідно додатку №19 Висновку експерта №07/15.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію в розмірі 21 953,65 грн. як різницю у вартості часток при розподілі майна подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яку ОСОБА_4 зобов'язана компенсувати ОСОБА_5 з урахуванням вартості автомобілів та офісу з допоміжними приміщеннями та прибудовою (101 871 грн. - 79 917,35 грн. = 21 953,65 грн.).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю відмовлено.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

ОСОБА_4 не погодилася з рішенням суду першої інстанції частково, а саме в частині відмови в задоволенні її позовних вимог щодо визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках на статутний капітал приватного підприємства Рекламний простір в розмірі 500 000 грн. та відмови у стягненні з ОСОБА_5 на її користь компенсації Ѕ частки статутного капіталу цього приватного підприємства в розмірі 250 000 грн., оскільки висновки суду в цій частині не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт зазначає, що кошти які були внесені в статутний капітал у розмірі 500 000 грн. були спільними коштами подружжя, тому це є спільною сумісною власністю подружжя, а тому вона має право на отримання її частки в розмірі 250 000 грн. Крім того, вона допомагала створювати ПП Рекламний простір була її бухгалтером, також судом не враховано що до статутного капіталу вносився спільний автомобіль Peugeot, модель Boxer, 2003 р.в., який також має побути поділений між сторонами.

Тому, ОСОБА_4 просила постановити постанову, якою задовольнити заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_5 також не погодився з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, посилається на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апелянт зазначає, що судом безпідставно встановлено факт сумісного проживання однією сім'єю у період з 1.06.2003 по 18.10.2007, оскільки в цей період вони зустрічалися, крім того коли вони познайомилися в неї був чоловік та дочка, а в 2005 році він дізнався, що ОСОБА_4 має стосунки з ОСОБА_9 і з того часу стосунки між ними взагалі погіршилися і з того часу він взагалі весь час проживав в своїх батьків в селі Велика Калинівка, Хмельницького району, хоча продовжував і надалі зустрічатися з ОСОБА_4 На думку апелянта їх стосунки не можна назвати фактичними шлюбними відносинами, оскільки вони постійно спільно не проживали, не були пов'язані спільним побутом, кожен з них мав свій окремий дохід і розпоряджався ним, тобто кожен жив на всій розсуд. Крім того, ОСОБА_4 в цей період зустрічалася з ОСОБА_9 та між ними були близькі любовні стосунки, що підтверджується матеріалами цивільної справи про визнання батьківства. Прийнятті до уваги до уваги фотокартки надані ОСОБА_4 не свідчать про перебування у фактичних шлюбних відносинах, оскільки вони зроблені під час перебування в шлюбі, а не до його укладення як вказує ОСОБА_4 Також, ОСОБА_5 зазначає, що з 2002 року він займається підприємницькою діяльністю, в зв'язку з цим отримував значні кошти більше двох мільйонів триста тисяч гривень і саме за зароблені ним кошти придбавав всі транспортні засоби для ведення підприємницької діяльності, а деякі автомобілі були придбані в кредит, який він і погашав, окрім автомобілів які були придбані в під час перебування в шлюбі. Апелянт вказує, що в матеріалах справи достатньо доказів, що з червня 2010 року вони припинили проживати разом і припинили фактичні шлюбні відносини, після того як він дізнався про існування стосунків між дружиною та іншим чоловіком, тоді він забрав свої речі і купив квартиру АДРЕСА_1 для власного проживання, тому ця квартира не може бути предметом поділу. Також в ході розгляду справи було з'ясовано, що ОСОБА_4 з червня 2010 року стала постійно проживати з ОСОБА_9 в його квартирі по АДРЕСА_7, а потім в побудованому ним будинку, а тому доводи ОСОБА_4 про факт їх спільного проживання після червня 2010 року по 2014 рік не відповідає дійсності. Крім того, в січня 2014 року ФОП ОСОБА_5 не проживаючи з ОСОБА_4 в цілях розвитку підприємницької діяльності уклав з ТОВ ПТС 24 цивільно-правовий договір № 3 від 17.01.2014 на реконструкцію з добудовою складського приміщення під офіс з допоміжними приміщеннями, що знаходиться по АДРЕСА_6, проте реконструкція складу та будівництво офісного приміщення здійснювалося під час розгляду справи про розлучення та після самого розлучення з позивачкою, за кошти які були позичені у ОСОБА_10 і які він надалі повертає йому частково, тому цей об'єкт також не є спільним сумісним майном подружжя.

Оскільки судом було лише встановлено факт придбання майна під час шлюбу, але не перевірено за чиї кошти воно було придбано, тому ОСОБА_5 просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та в повному обсязі задовольнити заявлені ним зустрічні позовні вимоги.

Крім того, ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4, в якому зазначив, що вимоги про поділ та визнання співвласником статутного фонду підприємства в розмірі 500 000 грн. не повинні прийматися судом до уваги, оскільки розмір статутного капіталу підприємства не відповідає дійсності, також такі вимоги були заявлені позивачкою з порушенням норм процесуального права тому не можуть бути предметом позову, крім того вказані позивачкою кошти не є спільним майном подружжя, а є статутним капіталом юридичної особи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що з червня 2003 року по 18 жовтня 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

У вказаний період сторони за спільні кошти придбали :

- 26 січня 2006 року автомобіль марки Hyundai, модель Н-100, 2001 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності, на який було зареєстровано за ОСОБА_5, вартістю на час розгляду справи - 94 506,48 грн.;

- 25 жовтня 2006 року автомобіль марки Skoda, модель Oktavia, 2006 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_6, право власності, на який було зареєстровано за ОСОБА_5, вартістю на час розгляду справи 215 518,64 грн.

18жовтня 2007 року сторони зареєстрували шлюб.

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було придбано у власність:

- 26 лютого 2008 року автомобіль марки Citroen, модель СІ, 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4, право власності, на який було зареєстровано за ОСОБА_4, вартістю на час розгляду справи 186 051, 60 грн.;

- 16 березня 2008 року автомобіль марки Peugeot, модель Boxer, 2003 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3, право власності, на який було зареєстровано за ОСОБА_5, вартістю на час розгляду справи 91 725, 44 грн.;

- 29 листопада 2008 року автомобіль марки Citroen, модель Jamper, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5, право власності, на який було зареєстровано за ОСОБА_4, вартістю на час розгляду справи 183 182, 55 грн.;

- 22 листопада 2012 року автомобіль марки Renault, модель Kangoo, 2005 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2, право власності, на який було зареєстровано за ОСОБА_5, вартістю на час розгляду справи 127 318,30 грн.

23 січня 2009 року ОСОБА_5 було приватне підприємство Рекламний простір зі статутний капіталом у розмірі 500 000,00 грн. (свідоцтво про державну реєстрацію №097110 серії АО, ідентифікаційний номер юридичної особи 36269165 від 23.01.2009 року).

Крім того, під час перебування у шлюбі 17 грудня 2010 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу сторонами було придбано у власність квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_5

5 листопада 2012 року під час перебування сторін у шлюбі на прилюдних торгах ОСОБА_5 як переможцем торгів за спільні кошти подружжя було придбано приміщення складу, площею 187,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0615 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_6.

В подальшому під час перебування сторін в шлюбі в період з 2012 по 2014 роки приміщення складу, площею 187,1 кв.м. по АДРЕСА_6 було реконструйовано в офіс з допоміжними приміщеннями з прибудовою, площею 587,1 кв.м.

При цьому Декларація про початок будівельних робіт з реконструкції приміщення складу, площею 187,1 кв.м. по АДРЕСА_6 в офіс з допоміжними приміщеннями з прибудовою, площею 587,1 кв.м. була зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області 28 квітня 2014 року, а свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на офіс з допоміжними приміщеннями з прибудовою, площею 587,1 кв.м. по АДРЕСА_6 було видано 15 травня 2014 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2014 року за позовною заявою ОСОБА_5 від травня 2014 року шлюб між сторонами було розірвано.

Висновком експерта за № 07/15 від 14.12.2015 року визначено варіанти то можливість розподілу офісу з допоміжними приміщеннями і прибудовою, загальною площею 587,1 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0615 га Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8 (кадастровий номер НОМЕР_7), розташованих по АДРЕСА_6 по одній другій частині кожному.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За нормами ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Ст. 65 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

У відповідності до ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ст. ст. 69, 70 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Ст. 71 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до ст.ст. 76, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та відмовляючи в позові ОСОБА_5 суд першої інстанції поклав в основу рішення покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які будучи попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, кожен окремо надали свідчення, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в період з 2003 по 2007 роки, проживали разом та перебували у фактичних шлюбних відносинах, а після реєстрації шлюбу до 2014 року до розірвання шлюбу.

Вказані пояснення свідків є логічними, послідовними та в співпадають між собою, а отже дані докази є належними, допустимими та достатніми.

Крім того дані пояснення свідків узгоджуються з іншими доказами, здобутими та дослідженими судом.

Так відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 в період з 2004 по 2014 рік постійно працювала, мала постійний дохід, при цьому з липня 2010 року працювала на посаді головного бухгалтера приватного підприємства Рекламний простір , директором якого був ОСОБА_5

В 2012 році ОСОБА_4 була представником ОСОБА_5 за дорученням в цивільній справі за позовом ОСОБА_18 в тому числі і до ОСОБА_5 про визнання недійсним прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна ОСОБА_5, а саме приміщення складу та земельної ділянки по АДРЕСА_6.

Крім того, ОСОБА_5, достеменно знаючи ще в 2011 році, що не є батьком дитини ОСОБА_19 продовжив проживати з ОСОБА_4, не розривав з нею шлюб, а лише в травні 2014 року звернувся до суду з відповідним позовом.

Всі ці обставини справи та досліджені докази (покази свідків, письмові докази, спільні фотознімки) в своїй сукупності, дають підстави стверджувати про правомірність позовних вимог ОСОБА_4

В свою чергу ОСОБА_5 вказані докази не спростував та не навів достатніх обґрунтувань щодо своїх позовних вимог. Пояснення, допитаних за його клопотанням свідків, суперечать встановленим судом обставинам справи та правомірно не були прийняті до уваги судом першої інстанції.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та відмови в позові ОСОБА_5 є законними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, що судом безпідставно встановлено факт сумісного проживання сторін однією сім'єю у період з 1.06.2003 по 18.10.2007 роки, в матеріалах справи достатньо доказів, що з червня 2010 року вони припинили проживати разом і припинили фактичні шлюбні відносини, після того як він дізнався про існування стосунків між дружиною та іншим чоловіком з посиланням на покази певних свідків, матеріали цивільної справи № 2-2218/2186/12 за позовом ОСОБА_9 про встановлення батьківства, пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_4 в ході даної справи, їх спільної заяви, матеріали цивільної справи про розірвання шлюбу слід відхилити.

Вказані доводи апелянт спростовуються показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою та письмовими доказами (фотознімками, іншими матеріалами справи) підстав не довіряти показам цих свідків у суду немає.

В свою чергу апелянтом вказані докази, здобуті судом не спростовано.

При цьому суд не може брати до уваги як належні, допустимі та достовірні докази пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_4 під час розгляду цивільної справи № 2-2218/2186/12 за позовом ОСОБА_9 про встановлення батьківства, оскільки такі пояснення давались в іншій справі, факт окремого чи спільного проживання сторін в тій справі не був предметом розгляду справи та не встановлювався судом як обставина, яка впливає на результат розгляду справи.

Крім того для встановлення цих обставин апелянт міг заявити клопотання про допит ОСОБА_9 як свідка в даній цивільній справі, однак такого клопотання не заявив та такого свого права не використав.

Отже, оскільки ОСОБА_9 в даній цивільній справі допитаний не був, то суд не може брати до уваги як належний доказ його пояснення та пояснення ОСОБА_4, яка в даній справі категорично заперечувала такі твердження апелянта і стверджувала, що проживала з ОСОБА_5 до самого розлучення, в іншій справі.

Не приймає до уваги суд і посилання апелянта на матеріали цивільної справи про розірвання шлюбу, так з рішення суду вбачається, що лише позивач ОСОБА_5 в позовній заяві посилався на те, що сторони не проживають разом з 2010 року, однак така обставина судом не встановлена.

Також відхиляє суд і доводи апелянта, що в січня 2014 року ФОП ОСОБА_5 не проживаючи з ОСОБА_4 в цілях розвитку підприємницької діяльності уклав з ТОВ ПТС 24 цивільно-правовий договір № 3 від 17.01.2014 на реконструкцію з добудовою складського приміщення під офіс з допоміжними приміщеннями, що знаходиться по АДРЕСА_6, проте реконструкція складу та будівництво офісного приміщення здійснювалося під час розгляду справи про розлучення та після самого розлучення з позивачкою тому цей об'єкт також не є спільним сумісним майном подружжя.

Як встановлено вище сторони розірвали шлюб 30 липня 2014 року за позовною заявою ОСОБА_5 від травня 2014 року, тобто проживали разом саме до травня 2014 року.

В період з 2012 по 2014 рік приміщення складу, площею 187,1 кв.м. по АДРЕСА_6, яке було придбано сторонами в шлюбі 5 листопада 2012 року було реконструйовано в офіс з допоміжними приміщеннями з прибудовою, площею 587,1 кв.м.

При цьому обґрунтованих та допустимих доказів, що вказана реконструкція здійснювалась після припинення шлюбних стосунків апелянт не надав.

Так Декларація про початок будівельних робіт з реконструкції приміщення складу, площею 187,1 кв.м. по АДРЕСА_6 в офіс з допоміжними приміщеннями з прибудовою, площею 587,1 кв.м. була зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області 28 квітня 2014 року, а свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на офіс з допоміжними приміщеннями з прибудовою, площею 587,1 кв.м. по АДРЕСА_6, тобто після прийняття об'єкта в експлуатацію, що є обов'язковою умовою набуття права вланості, було видано 15 травня 2014 року.

З усією очевидністю вбачається, що за такий короткий період з 28 квітня по 15 травня 2014 року здійснити таку масштабну реконструкції приміщення ( збільшити приміщення з 187,1 кв.м. до 587,1 кв.м з облаштуванням другого поверху) з урахуванням часу та тривалості будівельних робіт є неможливим.

Отже з врахуванням того, що спірний об'єкт нерухомості був прийнятий в експлуатацію, слід дійти висновку, що дана реконструкція вже була повністю завершена та здійснювалась протягом тривалого часу саме з 2012 по 2014 роки.

Посилання представника апелянта, що об'єкт на час його прийняття в експлуатацію, був збудований частково та після 2014 року закінчувався будівництвом нічим не підтверджено.

Крім того за клопотання представника ОСОБА_4 апеляційним судом витребовувались оригінали докментів, наданих ОСОБА_5 як доказ на обґрунтування своїх тверджень, в копіях, які не посвідчені судом , цивільно-правової угоди № 3 від 17.01.2014 з ТОВ ПТС 24 на реконструкцію та актів виконаних робіт в період з квітня по грудень 2014 року.

Однак оригінали вказаних документів суду апелянтом надані не були, так як знищені.

Отже вказані копії письмових доказів в силу вимог ч. 6 ст. 95 ЦПК України суд не бере до уваги.

Також свідок ОСОБА_16 показав, що ще в 2013 році він встановлював кондиціонери в приміщенні офісу, яке фактично вже реконструювалось.

Також безпідставними є посилання апелянта, що судом було лише встановлено факт придбання майна під час шлюбу, але не перевірено за чиї кошти воно було придбано, а спірне майно після 2010 року було придбане ОСОБА_5 за кошти від підприємницької діяльності.

За нормами сімейного кодексу України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Судом встановлено, що на час придбання спірного майна, сторони перебували в шлюбів, вели спільне господарство, кожен мав самостійний дохід в вигляді заробітної плати у ОСОБА_4 та доходу від підприємницької діяльності ОСОБА_5, а тому спірне майно є сіпльною сумісною влансітсю подружжя та підлягає поділу.

При цьому ОСОБА_5 не доведено, що спірне майно придбавалось за його особисті кошти (дарунок, заповіт тощо).

Слід також відхилити і доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 в частині відмови суду в задоволенні її позовних вимог щодо визнання права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках на статутний капітал приватного підприємства Рекламний простір в розмірі 500 000 грн. та відмови у стягненні з ОСОБА_5 на її користь компенсації Ѕ частки статутного капіталу цього приватного підприємства в розмірі 250 000 грн., з тих підстав, що кошти які були внесені в статутний капітал у розмірі 500 000 грн. були спільними коштами подружжя, тому це є спільною сумісною власністю подружжя, а тому вона має право на отримання її частки в розмірі 250 000 грн.

Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного капіталу господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Тобто з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя. Право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу.

Право на компенсацію вартості частини коштів виникає в іншого подружжя лише щодо спільних коштів, а не статутного капіталу, при цьому лише в тому разі, коли спільні кошти всупереч нормам статті 65 CК України були використані одним із подружжя саме для внесення вкладу до статутного капіталу.

Подальше розпорядження учасником товариства його часткою в статутному капіталі з огляду на положення ст. ст. 116, 147 ЦК Україниє суб'єктивним корпоративним правом такого учасника й відчуження ним на власний розсуд частки в статутному фонді не може вважатися використанням (відчуженням) спільного майна подружжя проти волі іншого подружжя та не в інтересах сім'ї.

Отже, у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у заснуванні господарського товариства це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а друге подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям.

Таким чином, з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства (підприємства) вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 6-79цс13 від 02 жовтня 2013 року, № 6-5цс14 від 19 лютого 2014 року, № 6-38цс15 від 03 червня 2015 року, в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року по справі № 209/974/15-ц

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 4 лютого 2019 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох