Постанова

від 31.01.2019 по справі 910/6624/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2019 р. Справа№ 910/6624/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від першого позивача - представник не прибув;

від другого позивача - Петросенко І.М., адвокат, ордер №43951 від 29.01.2019;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - Дев'ятка О.Г., адвокат, ордер №041506 від 26.07.2018;

від третього відповідача - Дев'ятка О.Г., адвокат, ордер №041503 від 25.07.2018;

від третіх осіб - представники не прибули,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/6624/17 (суддя Турчин С.О., повний текст складено - 15.06.2018) за первісним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ", ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД", ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та Херсонської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого позивача - ОСОБА_8, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ОСОБА_9 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним статуту, визнання недійсними договорів, зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ" про визнання права власності на частку у статутному капіталі та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частку у статутному капіталі.

ВСТАНОВИВ наступне.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "АГРАРІЙ", ОСОБА_6 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" в якому просять суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД", оформлене протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016 в цілому;

- визнати недійсним Статут ТОВ "АГРОБУД" (нова редакція) затверджений рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки укладений 13.11.2016 між СВК "АГРАРІЙ" та фізичною особою громадянином ОСОБА_5;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки укладений 13.11.2016 між ОСОБА_6 та фізичною особою громадянином ОСОБА_4;

- визнати недійсною та скасувати довіреність б/н від 13.10.2016 видану ТОВ "АГРОБУД" громадянину ОСОБА_9;

- скасувати державну реєстрацію наступних змін:

змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991050009019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради;

змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991070010019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_6 та директор СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8 не приймали участі у загальних зборах учасників ТОВ "АГРОБУД", протоколу № 12/10 від 13.11.2016 та спірних договорів купівлі-продажу частки від 13.11.2016 не підписували. Окрім того, позивачі вказують, що ОСОБА_6, як директор ТОВ "АГРОБУД", не підписував довіреності б/н від 13.10.2016 виданої на ім'я громадянина ОСОБА_9

Посилаючись на вказані обставини позивачі просять суд визнати недійсними вказані рішення, довіреність, договори та статут в новій редакції та скасувати державну реєстрація змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 залучено до участі у справі №910/6624/17 відповідача 2 - ОСОБА_5, відповідача 3 - ОСОБА_4.

До місцевого господарського суду від відповідача 2 - ОСОБА_5 надійшла зустрічна позовна заява до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ", в якій останній просить суд визнати за ОСОБА_5 право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 4 068,61 грн., що складає 16,97% Статного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД".

Також, до суду від відповідача 3 - ОСОБА_4 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_6, в якій останній просить суд визнати за ОСОБА_4 право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 19 902,78 грн., що складає 83,03% Статного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД".

Судом прийнято до розгляду зустрічні позовні заяви відповідача 2 та відповідача 3 про що винесено відповідні ухвали суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/6624/17 первісний позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД", оформлене протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" №12/10 від 13.11.2016; визнано недійсним Статут ТОВ "АГРОБУД" (нова редакція) затверджений рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки укладений 13.11.2016 між СВК "АГРАРІЙ" та фізичною особою громадянином ОСОБА_5; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки укладений 13.11.2016 між ОСОБА_6 та фізичною особою громадянином ОСОБА_4; скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД", від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991050009019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради; скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991070010019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради; стягнуто з ОСОБА_5 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ" 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ" 6400,00 грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" користь ОСОБА_6 6400,00 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ" про визнання права власності на частку у статутному капіталі відмовлено повністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частку у статутному капіталі відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд, встановивши обставини відсутності волевиявлення позивачів на укладення спірних договорів, дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки від 13.11.2016 №1 та №2.

Крім цього, враховуючи недоведеність тієї обставини, що позивач-1 та позивач-2 дійсно приймали участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" 13.11.2016 у м. Києві, приймаючи до уваги той факт, що підписи у спірному протоколі від імені позивачів є підробленими, враховуючи, що приватний нотаріус не вчиняв жодних реєстраційних дій та не встановлював осіб і не підтверджував справжність підписів на протоколі № 12/10 від 13.11.2016, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивачів в частині визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД", оформленого протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016.

При цьому, оскільки в Статут ТОВ "АГРОБУД" було внесено зміни на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "АГРОБУД", оформленого протоколом №12/10 від 13.11.2013, що в судовому порядку визнано недійсним, судом першої інстанції було задоволено вимогу позивачів про визнання недійсним Статуту ТОВ "АГРОБУД" (нова редакція) затверджений рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016.

Враховуючи визнання судом недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД", оформленого протоколом № 12/10 від 13.11.2016, а також визнання недійсним статуту ТОВ "АГРОБУД", в редакції затвердженій рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 13.11.2016, суд дійшов висновку про те, що державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників (номер запису 14991050009019837) та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів (номер запису 14991070010019837) підлягають скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання недійсною довіреності б/н від 13.10.2016, виданої ТОВ "АГРОБУД" громадянину ОСОБА_9, суд виходив з того, що судової експертизою не встановлено, що підпис на довіреності від 13.10.2016 виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою. Також, суд вказав, що інших доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 не видавав та не підписував спірної довіреності матеріали справи не місять.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог суд виходив з того, що визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток від 13.11.2016 виключає задоволення зустрічних позовних вимог про визнання права власності на ці частки.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/6624/17 в частині задоволення первісного позову та прийняти нове - про відмову у його задоволенні, а також в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти нове - про їх задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на неправомірність проведення експертного дослідження без відібрання безпосередньо від ОСОБА_10 та ОСОБА_6 вільних та експериментальних зразків підпису.

Також, скаржники вказують, що відповідь Державної прикордонної служби України не підтверджує однозначно місцезнаходження позивачів станом на момент укладення спірних договорів.

Так, апелянти зазначають, що не перетинання адміністративного кордону вільної економічної зони "Крим" протягом певного часу можливо також і в тому випадку, коли особа весь час знаходилася на території України.

Представник апелянтів - другого та третього відповідачів у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційні скарги.

Представник другого позивача в судовому засіданні надав пояснення, якими просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Перший позивач, перший відповідач та треті особи правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Так, представник першого позивача був присутній у минулому судовому засіданні 17.01.2019 та ознайомився із датою наступного слухання справи, про що свідчить підпис представника у розписці про оголошення перерви.

Стосовно повідомлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9, місцезнаходженням яких є ОСОБА_11 Крим, слід зазначити наступне.

Особливості повідомлення осіб, які знаходяться на зазначеній території, визначено Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Згідно п. 5 зазначеного Листа учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

Відповідно до підпунктів 1 - 4 пункту 6 вказаного Листа учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

- якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін;

- у разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю);

- якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо);

- за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

З огляду на викладене, інформація про час і місце судового засідання розміщувалась на сторінці Північного апеляційного господарського суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Підтвердженням зазначеного є роздрукована сторінка з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначено дату розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа.

Отже, судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення вказаних учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників №1/2 від 07.06.2016, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22018732 від 14.06.2016, учасниками вказаного Товариства є ОСОБА_6 та Сільськогосподарський виробничий кооператив "АГРАРІЙ" (далі - СВК "АГРАРІЙ").

СВК "АГРАРІЙ" володіє часткою статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" вартістю 4068,61 грн., що складає 16,97% статутного капіталу Товариства та громадянин України ОСОБА_6 володіє часткою статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" в розмірі 19902,78 грн., що становить 83,03 % статутного капіталу Товариства.

Згідно наявного у матеріалах справи протоколу (т.1, а.с. 213) 13.11.2016 відбулись загальні збори членів СВК "АГРАРІЙ", на яких вирішено здійснити продаж належної Сільськогосподарському виробничому кооперативу "АГРАРІЙ" частки в Статутному капіталі в розмірі 16,97%, що становить 4068,61 грн. ОСОБА_5 Юрієвичу, у зв'язку із чим підписати договір купівлі - продажу частки та уповноважено директора бути присутнім на зборах ТОВ "АГРОБУД" з правом голосування по всіх питаннях порядку денного. Вказаний протокол містить підписи від імені членів кооперативу: ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "АГРАРІЙ" (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) 13.11.2016 укладено договір №1 купівлі-продажу частки (т.1, а.с. 214), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 4068,61 грн., що еквівалентно 16,97 % Статутного капіталу від загальної кількості голосів учасників Товариства (частка) та всі свої права та обов'язки як учасника Товариства - право власності на частку, права на управління, право на отримання прибутку та інші права, пов'язані із статусом продавця як учасника товариства (далі всі передані права та частка разом іменуються корпоративні права), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити їх вартість, яка становить 4068,61 грн. на умовах, узгоджених сторонами в цьому договорі.

Крім цього, 13.11.2016 між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір №2 купівлі-продажу частки (т.1, а.с. 215), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 19902,78 грн., що еквівалентно 83,03 % Статутного капіталу від загальної кількості голосів учасників Товариства (частка) та всі свої права та обов'язки як учасника Товариства - право власності на частку, права на управління, право на отримання прибутку та інші права, пов'язані із статусом продавця як учасника товариства (далі всі передані права та частка разом іменуються корпоративні права), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити їх вартість, яка становить 19902,78 грн. на умовах, узгоджених сторонами в цьому договорі.

Умовами пунктів 2.2. вказаних вище договорів купівлі-продажу частки від 13.11.2016 передбачено, що право власності на частку в Статутному капіталі переходить до покупців з дати підписання даних договорів.

Згідно протоколу № 12/10 (т.1, а.с.211), на загальних зборах учасників ТОВ "АГРОБУД", що відбулись 13.11.2016, було вирішено наступні питання:

вивести зі складу Товариства учасника Сільськогосподарський виробничий кооператив "АГРАРІЙ" в зв'язку з продажем належної йому частки в розмірі 16,97%, що становить 4068,61 грн. в статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_5 на підставі наданого договору купівлі-продажу частки;

вивести зі складу Товариства учасника ОСОБА_6, в зв'язку з продажем належної йому частки в розмірі 83,03%, що становить 19902,78 грн. в статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_4 на підставі наданого договору купівлі-продажу частки;

затвердити громадянина України ОСОБА_5 учасником Товариства, розмір частки якого складає 16,97% статутного капіталу товариства, що становить - 4068,61 грн.;

розмір частки в Статутному капіталі Товариства ОСОБА_5 складає 16,97%, тобто 4068,61 грн.;

затвердити громадянина України ОСОБА_4 учасником Товариства, розмір частки якого складає 83,03% статутного капіталу товариства, що становить - 19902,78 грн.;

розмір частки в Статутному капіталі Товариства ОСОБА_4 складає 83,03%, тобто 19902,78 грн.;

затвердити нову редакцію Статуту Товариства з урахуванням змін, зазначених у цьому протоколі;

змінити місцезнаходження (юридичну адресу) Товариства з: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця 9 Січня, будинок 15, кімната 306 на 01032, Україна, місто Київ, вулиця Старовокзальна, будинок, 24;

звільнити з посади директора та виключити як підписанта ОСОБА_6 з 13 листопада 2016 року;

призначити на посаду директора ОСОБА_4 з 14 листопада 2016 року з правом надання першого підпису на всіх фінансово-господарських документах Товариства;

уповноважити директора Товариства на подання Статутних документів Товариства до органів державної влади з метою проведення реєстраційних змін з правом передоручення.

Протокол містить підписи від імені директора СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4

Зазначений протокол містить інформацію про те, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 засвідчено справжність підписів вищевказаних осіб, про що здійснено записи в реєстрі за №№1436, 1437, 1438, 1439.

Відповідні реєстраційні зміни до Статуту ТОВ "АГРОБУД" внесені державним реєстратором 17.11.2016 за №14991050009019837 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників та за №14991070010019837 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.).

Заяву про державну реєстрацію вищевказаних змін, примірник протоколу №12/10 від 13.11.2016 та договорів купівлі-продажу частки було подано державному реєстратору громадянином ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності від 13.10.2016, виданої від імені ТОВ "АГРОБУД" директором Товариства ОСОБА_6

До Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2016 за № 120 161 001 000 16574 внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 358 КК України) щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом на підставі підроблених документів часткою в статутному капіталі ТОВ "АГРОБУД".

Позивачі, в обґрунтування даного позову зазначають про те, що не підписували спірні договори купівлі-продажу частки від 13.11.2016, участі у Загальних зборах учасників ТОВ "АГРОБУД" 13 листопада 2016 року не приймали та відповідно не підписували протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016. Також, вказують, що ОСОБА_6, як директор ТОВ "АГРОБУД", не підписував довіреності б/н від 13.10.2016, виданої на ім'я громадянина ОСОБА_9

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення первісних позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених норм ст. 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Так, в оскаржуваному договорі купівлі-продажу частки №1 в графі "продавець" від СВК "АГРАРІЙ" значиться директор ОСОБА_8 та міститься підпис особи, а також відбиток печатки нібито вказаного підприємства.

У іншому оскаржуваному договорі купівлі-продажу частки №2 в графі "продавець" значиться ОСОБА_6 та міститься підпис особи.

Як вже було вказано, позивачі заперечують підписання ними вказаних договорів.

Господарським судом міста Києва з метою з'ясування обставин щодо належності підписів наявних на оскаржуваних договорах з боку продавців директору СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8 та ОСОБА_6 призначено у справі №910/6624/17 судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої, крім інших питань, винесено питання чи виконано на договорі №1 купівлі-продажу частки від 13.11.2016, укладеному між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "АГРАРІЙ" та ОСОБА_5 Юрієвичем, в графі "Продавець" підпис від імені директора СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8 особисто ОСОБА_8, чи іншою особою та чи виконано на договорі №2 купівлі-продажу частки від 13.11.2016, укладеному між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, в графі "Продавець" підпис від імені ОСОБА_6 особисто ОСОБА_6, чи іншою особою.

За результатними проведення експертизи, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок експертів № 16665/17-32/16666/17-33/3091:3096/18-32/3097:3102/18-33 від 27.02.2018.

У висновку судових експертів зазначається, що підпис від імені ОСОБА_10 у розділі "Продавець" Договору №1 купівлі-продажу частки від 13.11.2016, укладеному між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "АГРАРІЙ" та ОСОБА_5 виконаний із застосуванням способу технічної підготовки шляхом передавлювання з якоїсь моделі підпису від імені ОСОБА_10 з подальшою її обвідкою пастою синьо-фіолетового кольору.

Підпис від імені ОСОБА_6 у розділі "Продавець" Договору № 2 купівлі-продажу частки від 13.11.2016, укладеному між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, виконаний із застосуванням способу технічної підготовки шляхом перерисовування на просвіт або зрисовування підпису графітним олівцем з подальшим її видаленням шляхом підчистки, після чого на місці видаленого підпису виконаний підпис шляхом передавлювання з якоїсь моделі підпису від імені ОСОБА_6 з подальшою її обвідкою пастою синьо-фіолетового кольору.

Крім того, у дослідницькій частині висновку судовими експертами зазначено, що питання щодо виконання підпису від імені ОСОБА_6, у документі у розділі "Продавець" договору № 2 купівлі-продажу частки від 13.11.2016, укладеному між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, не вирішувалось, оскільки підпис від імені ОСОБА_6 у розділі "Продавець" виконаний з попередньою технічною підготовкою (в місці розташування підпису від імені ОСОБА_6 даного Договору № 2 містяться не менш ніж три підписи, одна з яких виконана графітним олівцем, друга утворена в результаті передавлювання (попередня підготовка підпису) з якоїсь моделі підпису від імені ОСОБА_6, а третя - пастою синьо-фіолетового кольору. Елементи підпису, які виконі графітним олівцем, піддавалися підчистці.); питання щодо виконання підпису від імені ОСОБА_10, у розділі "Продавець" Договору №1 купівлі-продажу частки від 13.11.2016, укладеному між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "АГРАРІЙ" та ОСОБА_5 не вирішувалося, оскільки підпис від імені ОСОБА_10 виконаний з попередньою технічною підготовкою в результаті передавлювання (попередня підготовка підпису) з якоїсь моделі підпису від імені ОСОБА_10 з подальшою обвідкою пастою синьо-фіолетового кольору.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Колегією суддів було досліджено вказаний висновок експертизи та встановлено відсутність підстав для його не прийняття, як належного доказу.

Заперечення апелянтів проти зазначеного експертного висновку, з посиланням на неправомірність проведення експертного дослідження без відібрання безпосередньо від ОСОБА_10 та ОСОБА_6 вільних та експериментальних зразків підпису, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно п. 1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998№53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.

Відповідно до п. 1.4 вказаних рекомендацій у разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо ) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Враховуючи неможливість відібрання зразків підписів безпосередньо від ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у зв'язку з їх нез'явленням у судове засідання через перебування на території Криму, від вказаних осіб до суду надійшли для передачі судовому експерту в якості вільних та умовно-вільних зразків підпису вказаних осіб певні документи за їх підписом.

При цьому, вказані особи, направляючи відповідні документи до суду підтвердили належність підписів на них саме ОСОБА_10 та ОСОБА_6

Перелік наданих для дослідження документів, які містять підписи ОСОБА_10 та ОСОБА_6 наведений у висновку судового експерта (т.3, а.с. 158).

Отже, судом першої інстанції, враховуючи неможливість відібрання підписів безпосередньо від ОСОБА_10 та ОСОБА_6 через їх нез'явлення у судове засідання, було обґрунтовано надано для дослідження експерту документи, які містять підписи вказаних осіб.

Наведеним спростовуються доводи апелянтів про проведення експертизи без надання судом необхідних матеріалів.

Стосовно посилань скаржників на дослідження експертом примірнику Договору №1, який є відмінним від копії примірника Договору, наданого позивачами до позовної заяви, слід зазначити наступне.

Так, позивачами до позовної заяви була додана копія Договору купівлі - продажу №1 (т.1, а.с. 45-46), на якому на підписі покупця - ОСОБА_5 міститься відбиток печатки ТОВ "АГРОБУД".

Згідно пояснень представника позивачів ним було отримано копію договору №1, яка додана до позовної заяви, шляхом ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

В свою чергу, у матеріалах реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД", які надійшли від Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на запит місцевого господарського суду, міститься оригінал Договору купівлі - продажу №1, на якому відбиток печатки ТОВ "АГРОБУД" на підписі покупця - ОСОБА_5 відсутній.

Враховуючи те, що у матеріалах реєстраційної справи міститься саме оригінал Договору купівлі - продажу №1, на підставі якого реєстратором були вчинені відповідні реєстраційні дії, а також з огляду на відсутність інших оригінальних примірників Договору купівлі - продажу за №1, колегія суддів вважає обґрунтованим проведення експертного дослідження відповідності підпису наявного саме на оригіналі Договору купівлі - продажу №1 з боку продавця директору СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8

При цьому, слід зазначити, що представник апелянтів в судовому засіданні апеляційного суду підтвердив обставини експертного дослідження саме наявного у матеріалах реєстраційної справи примірнику договору №1.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим проведення експертного дослідження відповідності підпису наявного саме на оригіналі Договору купівлі - продажу №1 (що міститься в матеріалах реєстраційної справи) з боку продавця директору СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8

З огляду на все викладене у сукупності, підстави для того, щоб вважати висновок експерта таким, що вчинений з порушенням, у суду відсутні.

При цьому, слід зазначити, що колегією суддів здійснюється оцінка вказаного висновку судової експертизи в сукупності разом із іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з оскаржуваних договорів купівлі-продажу частки № 1 та № 2 від 13.11.2016, вони укладені у м. Київ.

Позивачі зазначають, що станом на 13.11.2016 не перебували у місті Києві.

Місцевим господарським судом направлялись запити до Державної прикордонної служби України про надання суду відомостей щодо перетину адміністративного кордону вільної економічної зони "Крим" під час в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї громадян України: громадянина України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 за весь період 2016.

Державною прикордонною службою України надано суду відповідь, з якої вбачається, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25.06.2007 № 472, зареєстрованим у Мін'юсті України 05.07.2007 за № 765/14032, відомостей про перетинання державного кордону зазначеними особами громадянами України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 в зазначений період в базі даних не виявлено.

При цьому, доводи апелянтів про те, що вказана відповідь Державної прикордонної служби України не підтверджує однозначно місцезнаходження позивачів станом на момент укладення спірних договорів, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Так, скаржники зазначають, що не перетинання адміністративного кордону вільної економічної зони "Крим" протягом певного часу можливо також і в тому випадку, коли особа весь час знаходилася на території України.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, якщо апелянти заперечують проти доводів позивачів щодо їх відсутності у м. Київ станом на час укладення оскаржуваних договорів, то обов'язок по спростуванню вказаних обставин покладається на скаржників.

При цьому, саме лише наявність заперечень у апелянтів без підтвердження їх відповідними доказами не може бути підставою для визнання зазначених доводів обґрунтованими.

Як вже було вказано, згідно відомостей Державної прикордонної служби України інформації щодо перетинання державного кордону громадянами України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 в зазначений період в базі даних не виявлено.

В свою чергу, скаржниками доказів на спростування зазначених відомостей до суду не надано, тобто обставини перебування вказаних осіб у м. Київ станом на час укладення оскаржуваних договорів апелянтами не доведено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_10, не перебували у місті Києві 13.11.2016, а тому не могли підписати спірних договорів купівлі-продажу частки № 1 та № 2 від 13.11.2016.

При цьому, колегією суддів докази у даній справі оцінюються у сукупності, що, враховуючи також висновки експертного дослідження, дає підстави дійти висновку про обґрунтованість доводів позивачів щодо не підписання ними спірних договорів купівлі - продажу частки.

Крім того, судом враховується, що укладенню договору купівлі-продажу частки № 1 передувало рішення загальних зборів членів СВК "АГРАРІЙ", на яких вирішено здійснити продаж належної Сільськогосподарському виробничому кооперативу "АГРАРІЙ" частки в Статутному капіталі в розмірі 16,97%, що становить 4068,61 грн. ОСОБА_5, у зв'язку із чим підписати договір купівлі - продажу частки та уповноважено директора бути присутнім на зборах ТОВ "АГРОБУД" з правом голосування по всіх питаннях порядку денного. Вказаний протокол містить підписи від імені членів кооперативу: ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Разом з тим, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи зроблено висновок про те, що підпис на протоколі №12/10 загальних зборів членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ" від 13.11.2016 від імені ОСОБА_8 виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, з огляду на встановлення експертним висновком того, що підписи від імені позивачів на спірних договорах купівлі-продажу частки № 1 та № 2 виконані з попередньою технічною підготовкою в результаті передавлювання з якоїсь моделі підпису від імені позивачів, а також підписання протоколу загальних зборів членів СВК "АГРАРІЙ" не ОСОБА_8, а іншою особою, з урахуванням при цьому того, що позивачі станом на дату укладення договору не перетинали адміністративного кордону вільної економічної зони "Крим", колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про укладеність оскаржуваних договорів поза межами волевиявлення продавців (позивачів).

Отже, вказані правочини не відповідають внутрішній волі позивачів, та, відповідно, є недійсними.

Таким чином, з урахуванням відсутності волевиявлення позивачів на укладення спірних договорів, їх укладено з порушенням ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, що з огляду на ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними, а тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку в частині задоволення первісних позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки від 13.11.2016 №1 та №2.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи, що вказані Договори купівлі-продажу є недійсним з моменту вчинення, вони не створюють передбачених ними правових наслідків у вигляді переходу права власності на частки у статутному капіталі ТОВ "АГРОБУД" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Стосовно оскарження рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД", оформленого протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016, суд зазначає наступне.

Стаття ст. 145 Цивільного кодексу України визначає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Згідно зі ст. 41, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства; утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Згідно із п. 6.2. статуту ТОВ "АГРОБУД", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників №1/2 від 07.06.2016, учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

До компетенції Загальних зборів учасників Товариства, у відповідності до п. 6.4. статуту ТОВ "АГРОБУД", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників №1/2 від 07.06.2016, належить, зокрема: внесення змін і доповнень до Статуту Товариства, створення та відкликання виконавчого органу Товариства; вирішення питань про придбання Товариством частки учасника; виключення учасника з Товариства.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Також згідно із ч. 2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Пунктом 6.5. статуту ТОВ "АГРОБУД", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників №1/2 від 07.06.2016 визначено, що з питань, зазначених у пунктах "а", "б", "л" статті 6.4. рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення Загальних зборів приймаються простою більшістю голосів.

Відповідно до п. 6.9. статуту ТОВ "АГРОБУД", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників №1/2 від 07.06.2016 Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники, що у сукупності володіють більш як 60 відсотками голосів.

Частина 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Про проведення Загальних зборів учасники повідомляються у письмовій формі не пізніше ніж за 30 днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного (п. 6.13. статуту).

Згідно до пункту 17, 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів учасників є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства.

За наслідками розгляду спору судом першої інстанції вірно встановлено порушення процедури скликання Загальних зборів, оскільки не надано доказів повідомлення позивачів (які станом на момент укладення оспорюваних договорів та прийняття спірного рішення загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" були єдиними його учасниками та розмір їх часток у сукупності складав 100%) про їх призначення та проведення.

Позивачі, в свою чергу, заперечують свою присутність на вказаних Загальних зборах та вказують про не підписання ними протоколу № 12/10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД".

Судом першої інстанції з метою з'ясування обставин щодо належності підписів, наявних на протоколі № 12/10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД", ОСОБА_10 та ОСОБА_6 було призначено судову експертизу, за висновком якої підпис на протоколі № 12/10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від імені директора СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8 виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою.

Стосовно належності підпису ОСОБА_6, то у п.6 висновку вказано, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_6 у протоколі № 12/10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 13.11.2016 складається із штрихів, що не утворюють літер та розчерку. Підпис виконано високо виробленими рухами у вищому за середній темп письма, розставлення середнє.

Зупинки пишучого приладу спостерігаються у штрихах, що не утворюють літер у початковій, середній та заключній частинах підпису. Форма лінії письма - ступінчата, за напрямком - піднімається. Розміщення підпису відносно бланкового рядка - частково над, частково на бланковому та частково перетинає бланковий рядок.

При порівнянні досліджуваного підпису із зразками підписів ОСОБА_6 були виявлені розбіжності транскрипції (у зразках підпис складається із монограми "С Н", без літерного штриха та розчерку), тому питання ухвали щодо виконавця підпису від імені ОСОБА_6 у протоколі №12/10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 13.11.2016 не вирішувалось через незіставність почергових об'єктів за транскрипцією.

Колегією суддів також враховується наступне.

На протоколі №12/10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 13.11.2016 містяться підписи ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, а також міститься напис про посвідчення справжності підписів ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та встановлення їх осіб приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15, зареєстровано в реєстрі за №№ 1436, 1437, 1438, 1439 та скріплені печаткою приватного нотаріуса.

Матеріали справи містять письмові пояснення третьої особи по суті справи, в яких приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зазначає, що останньою на протоколі Загальних зборів учасників №12/10 від 13.11.2016 року з реєстровими записами № 1436, 1437, 1438, 1439 ніколи не засвідчувалась справжність підписів, реєстрових записів до реєстру нотаріальних дій не вносилось, особи ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 13.11.2016 не встановлювалися, обсяг цивільної дієздатності цих осіб не визначався, жодних нотаріальних дій щодо засвідчення справжності підписів на спірному протоколі не вчинялось.

У судовому засіданні 30.05.2017 судом першої інстанції було оглянуто надані третьою особою 1 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нацина - ОСОБА_16 оригінал реєстру нотаріальних дій за 2016 рік, зареєстрований в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України у 2 (двох) томах (1-й том зареєстрований за № 000658 від 18.12.2015 та 2-й том зареєстрований за №000657 від 18.12.2015) та встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нацина - ОСОБА_16 не вчинялось нотаріальних дій у 2016 році за № 1436, 1437, 1438, 1439.

Таким чином, враховуючи наведене у сукупності, а саме з огляду на:

відсутність доказів повідомлення позивачів (які станом на момент укладення оспорюваних договорів та прийняття спірного рішення загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" були єдиними його учасниками та розмір їх часток у сукупності складав 100%) про призначення та проведення 13.11.2016 загальних зборів;

висновок експерта, яким встановлено, що підпис на протоколі № 12/10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від імені директора СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8 виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою, а при порівнянні досліджуваного підпису із зразками підписів ОСОБА_6 були виявлені розбіжності транскрипції (у зразках підпис складається із монограми "С Н", без літерного штриха та розчерку);

відомості Державної прикордонної служби України щодо не перетинання державного кордону громадянами України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4;

пояснення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 щодо не засвідчення справжності підписів, наявних на протоколі № 12/10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 13.11.2016, не внесення реєстрових записів до реєстру нотаріальних дій у 2016 році за № 1436, 1437, 1438, 1439,

колегія суддів дійшла висновку про порушення процедури скликання Загальних зборів, через неповідомлення позивачів про їх призначення та проведення, а також про те, що до протоколу Загальних зборів внесено недостовірні відомості щодо присутності позивачів та їх участі в прийнятті рішень.

Наведені порушення є підставою для визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД", оформленого протоколом № 12/10 від 13.11.2016 року.

При цьому, доводи скаржників з посиланням на позицію Верховного Суду (постанова від 03.07.2018 у справі №910/7426/17) про те, що достатнім доказом недійсності рішення загальних зборів не може бути тільки відсутність нотаріального посвідчення протоколу цих зборів, слід зазначити наступне.

Так, ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції не зазначається про те, що єдиною та достатньою підставою для визнання оскаржуваного рішення загальних зборів недійсним є відсутність нотаріального посвідчення протоколу цих зборів.

Судами всі зазначені вище докази, такі як експертний висновок, відомості Державної прикордонної служби України, а також пояснення нотаріуса, враховуються у сукупності.

Стосовно посилань скаржників на підписання протоколу зборів усіма учасниками, слід зазначити, що як вже було встановлено, волевиявлення позивачів щодо відчуження своїх часток було відсутнім, а тому внаслідок укладення договорів купівлі - продажу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не набули права власності на частки належні позивачам та відповідно не стали учасниками ТОВ "АГРОБУД", отже підписання скаржниками протоколу загальних зборів не свідчить про легітимність рішень прийнятих на них.

Стосовно підписів позивачів на протоколі зборів, то за висновком експертизи підпис від імені директора СВК "АГРАРІЙ" ОСОБА_8 виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою.

Щодо підпису ОСОБА_6 експертом встановлено, що при порівнянні досліджуваного підпису із зразками підписів ОСОБА_6 були виявлені розбіжності транскрипції (у зразках підпис складається із монограми "С Н", без літерного штриха та розчерку). Вказаний експертний висновок разом із іншими доказами, про які судом вже неодноразово зазначалось, спростовують доводи апелянтів щодо присутності позивачів на Загальних зборах 13.11.2016 та прийняття ними відповідних рішень, що наразі оскаржуються.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД", оформленого протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016, визнається колегією суддів обґрунтованим.

Також, колегія суддів погоджується із визнанням судом першої інстанції недійсним Статуту ТОВ "АГРОБУД" (нова редакція), затвердженого рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" (код 03584836) № 12/10 від 13.11.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ГК України, ч. 1 ст. 143 ЦК України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є Статут.

Пунктами 13, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 визначено, що суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно із положеннями ст. ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" внесення змін до статуту товариства є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, які скликаються та проводяться з дотриманням вимог закону та установчих документів.

У даному випадку в Статут ТОВ "АГРОБУД" було внесено зміни на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "АГРОБУД", оформленого протоколом №12/10 від 13.11.2013, яке в судовому порядку визнано недійсним.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив вимогу позивачів про визнання недійсним Статуту ТОВ "АГРОБУД" (нова редакція), затвердженого рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД" № 12/10 від 13.11.2016.

Крім цього, враховуючи визнання судом недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "АГРОБУД", оформленого протоколом № 12/10 від 13.11.2016, а також визнання недійсним статуту ТОВ "АГРОБУД" в редакції затвердженій рішенням Загальних зборів учасників Товариства від 13.11.2016, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників (номер запису 14991050009019837) та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів (номер запису 14991070010019837), підлягають скасуванню.

У зв'язку із наведеним, позовні вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991050009019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради та державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991070010019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради, обґрунтовано задоволені судом.

При цьому, стосовно заперечень скаржників проти скасування державної реєстрації змін, оскільки такі вимоги, за доводами апелянтів, є передчасними, слід зазначити, що оскільки вимоги про скасування реєстраційних дій є похідними від вимог про визнання недійсним оспорюваного рішенння, у зв'язку з тим, що відповідні реєстраційні дії щодо змін були спрямовані на його виконання, апеляційний суд вважає обґрунтованим задоволення таких вимог.

Позивачами також заявлено вимогу про визнання недійсною та скасування довіреності б/н від 13.10.2016, виданої ТОВ "АГРОБУД" громадянину ОСОБА_9

Як вбачається із матеріалів справи, заяву про державну реєстрацію вищевказаних змін, примірник протоколу № 12/10 від 13.11.2016 та копії договорів купівлі-продажу частки було подано державному реєстратору громадянином ОСОБА_9, який діяв на підставі довіреності від 13.10.2016, виданої від імені ТОВ "АГРОБУД" директором Товариства ОСОБА_6

Вказана довіреність містить підпис від імені директора ТОВ "АГРОБУД" ОСОБА_6

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Пунктом 6.17. статуту ТОВ "АГРОБУД", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників №1/2 від 07.06.2016 передбачено, що директор Товариства видає довіреності на здійснення дій від імені Товариства.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 13.10.2016 керівником та підписантом ТОВ "АГРОБУД" був ОСОБА_6

Згідно із ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За змістом ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Стаття 244 Цивільного кодексу України визначає, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 ЦК України).

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

З урахуванням наведеного, довіреність є підставою для представництва і ґрунтується на односторонньому волевиявленні особи, яку представляють і за своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином.

На довіреність як правочин поширюються загальні вимоги закону щодо правочинів.

В силу приписів частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки станом на 13.10.2016 керівником та підписантом ТОВ "АГРОБУД" був ОСОБА_6, то останній мав право та відповідні повноваження на видачу та підписання вказаної довіреності.

Разом з тим, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що підпис на довіреності від 13.10.2016 від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" ОСОБА_17 дослідити не виявилося можливим, з причин, викладених в п. 5 дослідницької частини висновку.

При цьому, відповідно до п. 5 дослідницької частини висновку При порівнянні досліджуваного підпису зі зразками підписів ОСОБА_6 не встановлені збіги або розбіжності які були б достатні хоча б для ймовірного висновку щодо його виконавця, що у сукупності були б достатні для ідентифікації виконавця. У зв'язку з тим, що досліджуваний підпис містить дуже обмежений графічний матеріал, виконаний украй викривленим почерком (про що свідчать уповільнений темп, невмотивовані зупинки пишучого приладу, наведення штрихів, їх нерівність), в ньому не відобразилися у достатній кількості ідентифікаційні ознаки почерку виконавця. При порівнянні досліджуваного підпису зі зразками підпису ОСОБА_6 не встановлені збіжності або розбіжності, які були б достатні хоча б для ймовірного висновку, щодо його виконавця, а тому встановити, чи виконаний досліджуваний підпис від імені ОСОБА_6 чи іншою особою, не виявилося можливим.

Таким чином, судовою експертизою не встановлено, що підпис на довіреності від 13.10.2016 виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Інших доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 не видавав та не підписував спірної довіреності матеріали справи не місять, а тому колегія суддів погоджується із відмовою суду першої інстанції у визнанні недійсною довіреності б/н від 13.10.2016, виданої ТОВ "АГРОБУД" громадянину ОСОБА_9

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із частковим задоволенням первісних позовних вимог.

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про визнання за ним права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 4068,61 грн., що складає 16,97% статутного капіталу товариства, то суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України). Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України може бути визнання права власності.

В силу приписів статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 319, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ОСОБА_5 зазначає, що набув право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 4068,61 грн., що складає 16,97% статутного капіталу товариства на підставі договору купівлі-продажу частки № 1 від 13.11.2016, укладеного з Сільськогосподарським виробничим кооперативом "АГРАРІЙ" .

При цьому, позивач за зустрічним позовом зазначає, що розрахувався за придбану ним частку, що підтверджується підписаною керівником Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ" (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_8 розпискою про отримання коштів у розмірі 4068,61 грн.

Разом з тим, як було вказано, спірний договір укладений за відсутності волевиявлення СВК "АГРАРІЙ", а тому задоволені первісні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки № 1, укладеного 13.11.2016 між та фізичною особою громадянином ОСОБА_5 та СВК "АГРАРІЙ".

Положеннями ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Верховним Судом України у листі від 24.11.2008р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у розділі "Застосування правових наслідків недійсності правочину" до відома судів доведено, що визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом.

Оскільки, судом визнано недійсним договір купівлі-продажу частки, укладений 13.11.2016 між та фізичною особою громадянином ОСОБА_5 та СВК "АГРАРІЙ", то відповідно ОСОБА_5 не набув права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 4068,61 грн., що складає 16,97% статутного капіталу товариства.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

Задоволення первісних позовних вимог СВК "АГРАРІЙ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, укладеного 13.11.2016 між СВК "АГРАРІЙ" та фізичною особою громадянином ОСОБА_5, виключає можливість задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про визнання права власності на цю частку.

Щодо посилань ОСОБА_5 на те, що останній повністю розрахувався за придбану ним частку, що підтверджується підписаною керівником Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ" (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_8 розпискою про отримання коштів у розмірі 4068,61 грн., то суд зазначає наступне.

Виконання стороною (сторонами) недійсного правочину не свідчить про його дійсність, таким чином, навіть у випадку повного розрахунку ОСОБА_5 за частку у статутному капіталі та прийняття грошових коштів керівником СВК "АГРАРІЙ" не позбавляє можливості визнати договір-купівлі-продажу недійсним.

Крім того, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що підпис на розписці від 18.11.2016 від імені ОСОБА_8 виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_5 не доведено отримання керівником Сільськогосподарського виробничого кооперативу "АГРАРІЙ" грошових коштів за частку у статутному капіталі.

З огляду на викладене, оскільки судом визнано недійсним договір купівлі-продажу частки № 1, укладений 13.11.2016 між фізичною особою громадянином ОСОБА_5 та СВК "АГРАРІЙ", ОСОБА_5 не набув права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 4068,61 грн., що складає 16,97% статутного капіталу товариства, а тому у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 слід відмовити.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 19902,78 грн., що складає 83,03% статутного капіталу товариства, слід зазначити наступне.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України). Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України може бути визнання права власності.

В силу приписів статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 319, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ОСОБА_4 зазначає, що набув право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 19902,78 грн., що складає 83,03% статутного капіталу товариства на підставі договору купівлі-продажу частки № 2 від 13.11.2016, укладеного з ОСОБА_6

При цьому, позивач за зустрічним позовом зазначає, що розрахувався за придбану ним частку, що підтверджується підписаною ОСОБА_6 (відповідач за зустрічним позовом) розпискою про отримання коштів у розмірі 19 902,78 грн.

Разом з тим, як вже було вказано спірний договір укладений за відсутності волевиявлення ОСОБА_6, у зв'язку з чим задоволені первісні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки № 2, укладеного 13.11.2016 між фізичною особою громадянином ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Положеннями ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Верховним Судом України у листі від 24.11.2008р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у розділі "Застосування правових наслідків недійсності правочину" до відома судів доведено, що визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом.

Оскільки, судом визнано недійсним договір купівлі-продажу частки, укладений 13.11.2016 між фізичною особою громадянином ОСОБА_4 та ОСОБА_6, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_4 не набув права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 19902,78 грн., що складає 83,03% статутного капіталу товариства.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).

Задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки укладеного 13.11.2016 між фізичною особою громадянином ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виключає можливість задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на цю частку.

Щодо посилань ОСОБА_4 на те, що останній повністю розрахувався за придбану ним частку, що підтверджується підписаною ОСОБА_6 (відповідач за зустрічним позовом) розпискою про отримання коштів у розмірі 19 902,78 грн., то суд зазначає наступне.

Виконання стороною (сторонами) недійсного правочину не свідчить про його дійсність, таким чином, навіть у випадку повного розрахунку ОСОБА_4 за частку у статутному капіталі та прийняття грошових коштів ОСОБА_6 не позбавляє можливості визнати договір-купівлі-продажу недійсним.

Крім того, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що підпис на розписці від 18.11.2016 від імені ОСОБА_6 виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Таким чином, ОСОБА_4 не доведено отримання ОСОБА_6, як власником частки, грошових коштів за частку у статутному капіталі.

З огляду на викладене, оскільки судом визнано недійсним договір купівлі-продажу частки № 2, укладений 13.11.2016 між фізичною особою громадянином ОСОБА_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_4 не набув права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД" у розмірі 19902,78 грн., що складає 83,03% статутного капіталу товариства, а тому у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У нинішній справі колегія суддів дійшла висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на другого та третього відповідачів (апелянтів).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/6624/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявників - другого та третього відповідачів у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 05.02.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова