Рішення

від 25.01.2019 по справі 907/686/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.2019 м. Ужгород Справа № 907/686/18

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В. ,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Ужгородського міського пологового будинку, м.Ужгород

до відповідача фізичної особи-підприємця Кобаль Наталії Василівни, м.Ужгород

за участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних

вимог щодо предмета спору

на стороні позивача Департамента міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання, стягнення 21386,93грн, відповідно до ст.ст. 764, 785 ЦК України

За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

Представники:

від позивача -Дьордь В.В. (дов.№18/12-Ю від 18.12.18)

від відповідача - Рутковський С.В., адвокат (договір б/н від 10.04.18)

від третьої особи - Пекар В.І. (дов.№ 32.01-12/54 від 10.01.19

СУТЬ СПОРУ: зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням площею 22,5 кв.м. за адресою: м.Ужгород, вул.Грибоєдова, 20 "Б" шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання Ужгородському міському пологовому будинку та стягнення суму в розмірі 21386,93 грн., в тому числі 4294,06 грн- заборгованість по Договору оренди К 7/13 від 18.08.2013р. за користування приміщенням площею 22,5 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 "Б", 1280,67 грн. - пені, 76, 00 грн. - інфляційних втрат та 3% річних - 123,41 грн.; заборгованість по договору №18/13 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в розмірі 5523,93 грн., пеню 1 122, 36 грн., інфляційних 28,07 грн., 3% річних - 101,51 грн., а також неустойку в розмірі 8588,12 грн. за прострочення виконання зобов'язання з повернення речі.

Ужгородський міський пологовий будинок звернувся в Господарський суд Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця Кобаль Наталії Василівни про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання, а також стягнення суми 21386,93грн., в т. ч. заборгованості за Договором оренди №7/13 від 18.08.2013, яка складає суму 4294,06грн боргу по орендній платі, 1280,67грн пені за прострочення платежів, 76грн річних і 123,41грн втрат від інфляції, заборгованості за договором №18/3 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, яка складається з суми 5523,93грн основного боргу, 1122,36грн пені, 28,07 грн інфляційних, 101,51грн трьох відсотків річних, а також нарахованої за прострочення виконання зобов'язання з повернення речі неустойки в розмірі 8588,12грн.

Підставою позову є факт неповернення орендарем орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди, а також несплата ним обов'язкових платежів за користування вказаним приміщенням. Позивач наголосив, що укладений між сторонами у спорі договір оренди №7/13 припинив свою дію 19.08.2018 і його автоматична пролонгація, виходячи з положень ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна . а також умов пункту 9.3 договору оренди, з огляду на висловлені ним (орендодавцем) заперечення, не відбулася. Саме тому, посилаючись на ст. 785 Цивільного кодексу України, у зв'язку з невиконанням обов'язку повернути об'єкт оренди в добровільному порядку, просить суд зобов'язати фізичну особу - підприємця Кобаль Наталію Василівну усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням площею 22,5 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання Ужгородському міському пологовому будинку.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.18 позовну заяву Ужгородського міського пологового будинку залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, виявлених судом. Після усунення виявлених недоліків ухвалою суду від 06.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов, а також заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання по суті. Вказаною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент міського господарства Ужгородської міської ради.

До дня призначеного судового засідання від залученої до участі у справі третьої особи надійшли пояснення по справі, якими повністю підтримано заявлений позов. Між тим, Департамент міського господарства також повідомив суд, що Позивач уже здійснював захист своїх порушених прав способом звільнення приміщення з боку недобросовісного орендодавця ФОП Кобаль Н.І. в межах справи №907/151/17, однак, тоді в задоволенні позову йому було відмовлено з огляду на неналежне повідомлення орендаря про припинення договору оренди. Звертає увагу суду, що у справі, яка розглядається, позивачем надано належні докази такого повідомлення, відтак, просить заявлений позов задовольнити повністю.

На день призначення розгляду справи по суті відповідач письмового відзиву не надав, натомість через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.12.2019 розгляд справи по суті відкладено до 10.12.2019.

Станом на 10 січня 2019 року від відповідача надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи. Додатковою підставою для відкладення розгляду справи відповідач зазначає необхідність додаткового часу для подання ним змістовних заперечень на позовну заяву, яку вважає такою. що містить перекручені та неправдиві дані, в тому числі і щодо нарахування та заборгованості по орендній платі.

Оскільки присутні представники позивача та третьої особи усно не заперечили проти відкладення розгляду справи, суд задовольнив подане клопотання та відклав розгляд справи на 23.01.2018.

На вказану дату позивач подав суду додаткові пояснення, якими повідомив суд про недобросовісне користування відповідачем своїми процесуальними правами, що полягає у затягування судового процесу. На підтвердження своїх доводів подав копії листів, які свідчать про відсутність підстави, яка лягла в основу заявленого представником клопотання для відкладення розгляду справи, що розглядається.

Також, відповідач надав cуду письмовий відзив на позов, поданий суду без клопотання про визнання причин пропуску встановленого судом строку для його подання поважними, а також без доказів надіслання його позивачу у відповідності до ст. 165 ГПК України.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд(ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України. у зв'язку з ненадання відзиву відповідачем ні у встановлений судом строк, ні потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Між тим, позивачем подано заяву про залишення без розгляду заявленої майнової вимоги.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, після розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 25.01.2019 року відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Ужгородським міським пологовим будинком і ФОП Кобаль Н.В. 18.08.2013 укладено договір № 7/13 оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 20Б, площею 22,5 кв. м. для розміщення аптечного пункту.

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.08.2013р. предмет оренди було фактично передано відповідачу у користування.

Пунктом 9.2 Договору №7/13 сторони обумовили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовжений на той самий термін на тих самих умовах. Зважаючи на таке, означений вище договір оренди №7/13 неодноразово продовжував свою дію.

Пунктом 9.3 Договору передбачені умови припинення чинності Договору, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; його пунктом 6.4 сторони визначили обов'язок орендаря передати орендодавцю об'єкт по акту приймання-передачі в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду у разі припинення договору оренди.

Листами від 14.05.18 №503/01-12 та від 01.08.18 №773/01-12 орендодавець - позивач повідомив орендаря, що термін дії Договору оренди нежитлового приміщення №7/13 від 18.08.13 закінчиться 19.08.2018 і на новий строк, відповідно до п. 9.2 Договору, продовжений не буде. При цьому, відповідно до листа від 14.05.2018 орендодавець, зсилаючись на положення ч. 3 ст. 17 закону України Про оренду державного і комунального майна , повідомив про намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

У зв'язку із припиненням відносин оренди, Листом від 20 серпня 2018 року Ужгородський міський пологовий будинок повторно повідомив орендаря про припинення договору оренди №7/13 від 18.08.13 та вимагав повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі в належному стані. Цей Лист залишений відповідачем без виконання. Не відреагував орендар і на листи від 10.09.2018 №922/01-12 та від 17.09.2018 №957/01-12 про негайне повернення об'єкта оренди.

І, позаяк відповідач вимоги позивача не виконав і на вимогу не звільнив та не повернув об'єкт оренди за актом приймання-передачі орендодавцю, виник спір, для вирішення якого позивач і звернувся до суду з позовом про повернення вбудованого приміщення площею 22,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 20Б, Ужгородському міському пологовому будинку по акту приймання-передачі в примусовому порядку. Одночасно позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення суми в розмірі 21386,93 грн., в тому числі 4294,06 грн- заборгованість по Договору оренди К 7/13 від 18.08.2013р. за користування приміщенням площею 22,5 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 "Б", 1280,67 грн - пені, 76, 00 грн - інфляційних втрат та 3% річних - 123,41 грн; заборгованість по договору №18/13 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в розмірі 5523,93 грн, пеню 1 122, 36 грн, інфляційних 28,07 грн, 3% річних - 101,51 грн, а також неустойку в розмірі 8588,12 грн за прострочення виконання зобов'язання з повернення речі.

Оцінюючи наведені обґрунтування та подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні під час розгляду в судовому засіданні як кожного окремо, так і в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного .

Відповідно до частини 4 статті 284 ГК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

За змістом частини 2 статті 291 ГК України та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з частиною 1 статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наведене норма відображена сторонами у пункті 9.4 Договору оренди №7/13.

Статтею 764 ЦК України визначено, якщо наймач, який продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до частин 2, 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

При цьому норми Закону не містять вказівки про необхідність саме отримання такого повідомлення орендарем у строк до трьох місяців, а також про зобов'язання власника перевіряти вчасність надходження кореспонденції до адресата, а зазначається лише про обов'язок власника письмово попередити орендаря.

Таким чином, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Позивачем подано належні докази (листи з доказами їх відправлення адресату за належною адресою) попередження орендаря як за три місяці до закінчення строку дії договору про його припинення, у зв'язку з наміром використовувати об'єкт оренди для власних потреб, так і за місяць, а згодом і в місячний термін після закінчення строку дії вказаного договору про припинення його дії.

Крім того, матеріали справи містять лист Департамента міського господарства від 29.10.2018 №736/24.01-12, яким підтверджено намір орендодавця використовувати приміщення для власних потреб, що виключає питання порушення переважного права орендаря на продовження дії Договору оренди №7/13 на новий строк.

Таким чином, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та з огляду на заперечення орендодавця стосовно його пролонгації на новий строк на тих же умовах, суд констатує припинення дії договору оренди №7/13 з 19.08.2018.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 9.4 Договору у разі припинення орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Згідно з чинним законодавством власник має право вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння, а особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала ( ст.ст. 387, 1212 ЦК України).

Оскільки відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а договірні відносини між сторонами закінчилися 18.08.2018 та продовжені не були, суд визнає вимоги Позивача про звільнення Відповідачем спірного приміщення в примусовому порядку обґрунтованими.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі поданих позивачем та оцінених судом доказів встановлено, що позивачем належним чином доведено порушення його права, яке підлягає захисту судом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині звільнення приміщення та передачі його по акту приймання-передавання Ужгородському міському пологовому будинку є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Позов в частині майнової вимоги про стягнення суми 21386,93грн, з огляду на заявлене позивачем клопотання, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України належить залишити без розгляду.

Отже, позов Ужгородського міського пологового будинку підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за немайнову вимогу в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача, в частині майнової вимоги - на позивача.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 226, 237, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця Кобаль Наталію Василівну (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням загальною площею 22,5 кв. м., що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б, шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання Ужгородському міському пологовому будинку (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20Б, код 38802040).

В частині стягнення 21386,93грн позов залишити без розгляду.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кобаль Наталії Василівни(АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1) на користь Ужгородського міського пологового будинку (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20Б, код 38802040) суму 1762грн (Одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.02.2019

Суддя Васьковський О.В.