Постанова

від 22.04.2019 по справі 907/686/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. Справа №907/686/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Коростенська О.І.

розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кобаль Наталії Василівни від 12.02.2019

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.01.2019 (повне рішення складено 05.02.2019, суддя Васьковський О.В.)

у справі №907/686/18

за позовом Ужгородського міського пологового будинку, м. Ужгород

до Фізичної особи-підприємця Кобаль Наталії Василівни, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання; стягнення 21386,93грн.,

представники сторін в судове засідання не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 на розгляд Господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява Ужгородського міського пологового будинку до Фізичної особи - підприємця Кобаль Наталії Василівни за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про зобов язання усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням площею 22,5 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання Ужгородському міському пологовому будинку; стягнути з відповідача на користь Ужгородського міського пологового будинку 21 386,93 грн., в тому числі: заборгованість за договором оренди №7/13 від 18.08.2013 за користування приміщенням площею 22,5 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б в розмірі 4294,06 грн., пеню 1280,67 грн., інфляційних 76,00 грн., 3% річних - 123,41 грн.; заборгованість за договором №18/13 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в розмірі 5523,93 грн., пеню 1122,36 грн., інфляційних 28,07 грн., 3% річних 101,51 грн.; неустойку за прострочення виконання зобов'язання за повернення речі в розмірі 8588,12 грн. (а.с.6-12).

Дані позовні вимоги мотивовано фактом неповернення орендарем орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди , а також несплата ним обов'язкових платежів за користування вказаним приміщенням. Вважає, що укладений між сторонами договір оренди №7/13 припинив свою дію 19.08.2018 і його автоматична пролонгація, виходячи з положень ст. 764 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , а також умов п.9.3. договору оренди - не відбулась. Відтак, посилаючись на ст. 785 Цивільного кодексу України, у зв'язку з невиконанням обов'язку повернути об'єкт оренди в добровільному порядку, просить суд зобов'язати ФОП Кобаль Н.В. усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням площею 22,5 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул.. Грибоєдова, 20 Б шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передачі Ужгородському міському пологовому будинку.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.01.2019 позовні вимоги Ужгородського міського пологового будинку задоволено частково; зобов'язано ФОП Кобаль Наталію Василівну (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням загальною площею 22,5 кв. м., що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б, шляхом звільнення та передачі його по акту приймання - передавання Ужгородському міському пологовому будинку (88000, Закарпатська область , м. Ужгород, вул.. Грибоєдова, 20Б, код 38802040); в частині стягнення 21386,93 грн. позов залишено без розгляду. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кобаль Н.В. (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Ужгородського міського пологового будинку (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б, код 38802040) 1762 грн. судового збору.

Ухвалюючи дане рішення, місцевий господарський суд врахував те, що позивачем подано належні докази (листи з доказами їх відправлення адресату за належною адресою (ФОП Кобаль Н.В. ) попередження орендаря як за три місяці до закінчення строку дії договору від 18.08.2013 № 7/13 про його припинення, у зв'язку з наміром використовувати об'єкт оренди для власних потреб, так і за місяць, а згодом і в місячний термін після закінчення строку дії вказаного договору про припинення його дії. Відповідно до цього, зроблено висновок, про підставність позовних вимог в частині звільнення приміщення та передачі його по акту приймання-передавання Ужгородському міському пологовому будинку. Позов в частині майнової вимоги про стягнення 21386,93 грн. залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України, з огляду на заявлене позивачем клопотання.

Відповідач - ФОП Кобаль Н.В., не погодившись з ухваленим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник вказує, що рішенням Ужгородської міської ради від 13.12.2018 за №1325 припинено діяльність позивача - Ужгородського міського пологового будинку шляхом його реорганізації в КНП Ужгородський міський пологовий будинок Ужгородської міської ради . Відтак, зазначає, що на день розгляду справи позивач як юридична особа припинила свою діяльність та не існує.

Також, зазначає, що у розділі 5 Статуту Ужгородського міського пологового будинку відсутні повноваження, які б надавали позивачу, а саме головному лікарю право на звернення до господарського суду з позовною заявою, в тому числі і в інтересах Ужгородського міського пологового будинку. Також даним статутом не передбачено право головного лікаря видавати довіреності на представництво позивача в господарському суді.

Скаржник вважає, що в даному випадку позивач обрав як спосіб захисту вимогу про усунення перешкод в користуванні майном, однак при цьому не покликається на ст. 391 Цивільного кодексу України як на підставу задоволення позову. Також вважає, що відсутні докази про те, що спірне майно закріплено за позивачем на праві оперативного управління.

Заперечує також скаржник отримання, вручення йому будь-якої заяви позивача (орендодавця) про припинення дії договору оренди №7/13, як на дату закінчення строку дії цього договору так і протягом місяця після 19.08.2018, вказує що позивач не надав належних доказів на спростування аргументів відповідача та підтвердження факту належного повідомлення відповідача про припинення договору №7/13.

Відповідно до цього, скаржник рішення місцевого господарського суду у справі №907/686/18 просить скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач - Ужгородський міський пологовий будинок, у відзиві заперечує доводи апеляційної скарги посилаючись при цьому на те, що рішенням Ужгородської міської ради від 13.12.2018 за №1325 Ужгородська міська рада вирішила реорганізувати комунальний заклад Ужгородський міський пологовий будинок шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство Ужгородський міський пологовий будинок Ужгородської міської ради . У п.2 даного рішення вказано, що комунальне некомерційне підприємство Ужгородський міський пологовий будинок Ужгородської міської ради є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків реорганізованого шляхом перетворення комунального закладу Ужгородський міський пологовий будинок . Відтак, відбулось перетворення і, до нової юридичної особи перейшло усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Позивач вказує, що повідомлення про припинення договірних відносин відповідачем отримано, проте залишено без відповіді та реагування. Відтак вважає, що відповідач належним чином завчасно був повідомлений про наміри позивача не продовжувати термін дії договору на новий термін, при цьому від відповідача не надходило листів, заперечень, тому вважає, що такий погодився з намірами позивача та зобов'язаний був повернути орендоване майно 19.08.2018, чого зроблено не було. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент міського господарства Ужгородської міської ради у відзиві від 18.03.2019 також заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Відтак вважає, що договір оренди №7/13 припинив свою дію 19.08.2018 і його автоматична пролонгація, виходячи з приписів законодавства та умов п. 9.3 договору оренди, не відбулася. Вказує, що позивачем надано належні докази відправки та вручення відповідачу кореспонденції, із змісту якої випливає припинення договору оренди №7/13 нежилого приміщення площею 22,5 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б для використання під аптечний пункт. Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 (в складі колегії: головуючого судді Орищин Г.В., суддів - Галушко Н.А., Желіка М.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кобаль Наталії Василівни від 12.02.2019 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.01.2019 у справі №907/686/18.

Представники сторін в судовому засіданні 28.03.2019 підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзивах на неї.

22.04.2019 сторони участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка від 28.03.2019, що наявна в матеріалах справи. Третій особі надіслано ухвалу суду від 28.03.2019, про що свідчить штамп на оригіналі такої.

Станом на 22.04.2019 додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, відтак, судова колегія ухвалила розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивами на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.01.2019 у справі №907/686/18 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного:

18.08.2013 Ужгородським міським пологовим будинком (орендодавець) і Фізичною особою - підприємцем Кобаль Н.В. (орендар) укладено договір № 7/13 оренди нежитлового приміщення (а.с.35-36), згідно п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 20Б, площею 22,5 кв. м. для використання під аптечний пункт. Вартість об'єкта згідно з незалежною оцінкою для розрахунку орендної плати становить 62713,00 грн. (п.1.1., п.1.2. договору).

Згідно акту приймання - передачі нерухомого майна від 18.08.2013 предмет оренди фактично передано відповідачу у користування (а.с.37)

Пунктом 3.1. договору встановлено, що такий укладається на строк з 18 серпня 2013 року до 19 серпня 2014 року.

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах. Відтак, як встановлено з обставин справи, договір №7/13 оренди нежитлового приміщення неодноразово продовжував свою дію.

У відповідності до п.9.3. договору передбачені умови припинення чинності договору, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 6.4. договору сторони визначили обов'язок орендаря передати орендодавцю об'єкт оренди по акту приймання-передачі в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду у разі припинення договору оренди.

Ужгородський міський пологовий будинок листами від 14.05.2018 за №503/01-12 (а.с.21, 22) та від 01.08.2018 за №773/01-12 (а.с.23) повідомив ФОП Кобаль Н.В., що термін дії договору оренди нежитлового приміщення №7/13 від 18.08.2013 закінчиться 19.08.2018 і на новий строк, відповідно до п.9.2. договору, продовжуватись не буде.

Крім цього, у листі від 14.05.2018 орендодавець - Ужгородський міський пологовий будинок, посилаючись на положення ч.3 ст. 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна , повідомив про намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

В подальшому, у зв'язку із припиненням відносин оренди, листом від 20.08.2018 Ужгородський міський пологовий будинок повторно повідомив орендаря про припинення договору оренди №7/13 від 18.08.2013 та вимагав повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі в належному стані. Даний лист залишений відповідачем без виконання. Крім цього, також залишились без реагування і листи від 10.09.2018 за №922/01-12 та від 17.09.2018 за №957/01-12 про негайне повернення об'єкта оренди.

Відповідно до цього Ужгородський міський пологовий будинок звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням площею 22,5 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання Ужгородському міському пологовому будинку; стягнення з відповідача на користь Ужгородського міського пологового будинку 21 386,93 грн., в тому числі: заборгованість до договору оренди №7/13 від 18.08.2013 за користування приміщенням площею 22,5 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б в розмірі 4294,06 грн., пеню 1280,67 грн., інфляційних втрат 76,00 грн., 3% річних - 123,41 грн. ; заборгованість по договору №18/13 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в розмірі 5523,93 грн., пеню 1122,36 грн., інфляційних 28,07 грн., 3% річних 101,51 грн.; неустойку за прострочення виконання зобов'язання з повернення речі в розмірі 8588,12 грн. (а.с.6-12).

Переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Згідно ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що норми закону не містять вказівки про необхідність саме отримання такого повідомлення орендарем у строк до трьох місяців, а також про зобов'язання власника перевіряти вчасність надходження кореспонденції до адресата, а зазначається лише про обов'язок власника письмово попередити орендаря.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

В матеріалах справи наявні листи Ужгородського міського пологового будинку від 14.05.2018 за №503/01-12 (а.с.21, 22), від 01.08.2018 за №773/01-12 (а.с.23), згідно яких останній повідомив ФОП Кобаль Н.В., що термін дії договору оренди нежитлового приміщення №7/13 від 18.08.2013 закінчиться 19.08.2018 і на новий строк відповідно до п.9.2. договору продовжуватись не буде. Крім цього, у листі від 14.05.2018 орендодавець - Ужгородський міський пологовий будинок посилаючись на положення ч.3 ст. 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна повідомив про намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

Дані листи надіслані на адресу відповідача, що підтверджується квитанціями, описом вкладення в цінні листи (а.с.32, 32 (зворот)), відстеженнями Укрпошти (а.с.22, 24), повідомленнями про вручення (а.с.34).

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України неотримання листів попереджень від Ужгородського міського пологового будинку.

Враховуючи наведене, позивачем подано належні докази попередження орендаря як за три місяці до закінчення строку дії договору про його припинення, у зв'язку з наміром використовувати об'єкт оренди для власних потреб, так і за місяць, а згодом і в місячний термін після закінчення строку дії казаного договору про припинення його дії.

В матеріалах справи також наявний лист Департаменту міського господарства від 29.10.2018 за №736/24.01-12 (а.с.55), який підтверджує намір орендодавця використовувати приміщення для власних потреб, що виключає питання порушення переважного права орендаря на продовження дії договору оренди №7/13 на новий строк.

Враховуючи наведене, у зв'язку із закінчення строку дії договору, на який його було укладено, та з огляду на заперечення орендодавця стосовно його пролонгації на новий строк на тих же умовах, місцевим господарським судом правомірно констатовано припинення дії договору оренди №7/13 з 19.08.2018.

Згідно п.9.4. договору у разі його припинення орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст..526 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

Власник має право вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння, а особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ст. ст. 387, 1212 Цивільного кодексу України).

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди (ст. ст. 2, 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна ), а договірні відносини між сторонами в даній справі закінчилися 18.08.2018 та продовженими не були.

Відтак, місцевим господарським судом обґрунтовано визнано вимоги позивача про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням площею 22,5 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 Б шляхом звільнення та передачі його по акту приймання-передавання Ужгородському міському пологовому будинку такими, що підлягають до задоволення.

Також, місцевим господарським судом правомірно залишено без розгляду позов в частині майнової вимоги про стягнення 21 386,93 грн., відповідно до п.5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з огляду на заявлене позивачем клопотання.

Щодо твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішенням Ужгородської міської ради від 13.12.2018 за №1325 припинено діяльність позивача, то судова колегія зазначає наступне:

Рішенням Ужгородської міської ради від 13.12.2018 за №1325 (а.с.129-130) вирішено реорганізувати комунальний заклад Ужгородський міський пологовий будинок шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство Ужгородський міський пологовий будинок Ужгородської міської ради . У п.2 даного рішення вказано, що комунальне некомерційне підприємство Ужгородський міський пологовий будинок Ужгородської міської ради є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків реорганізованого шляхом перетворення комунального закладу Ужгородський міський пологовий будинок . Відтак відбулось перетворення і до нової юридичної особи перейшло усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, суд ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2019 року у справі №907/686/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, згідно ст.ст.287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено 02.05.2019

Головуюча суддя Орищин Г.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Желік М.Б.